Гексаціаноферат(III) калію, або червона кров'яна сіль — комплексна сполука складу K3[Fe(CN)6]. Вважається отруйною.
| гексаціаноферат(III) калію | |
|---|---|
| Систематична назва | калій гексаціаноферат(III) |
| Інші назви | фериціанід калію |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 13746-66-2 |
| PubChem | 26250 |
| Номер EINECS | 237-323-3 |
| ChEBI | 30060 |
| RTECS | LJ8225000 |
| SMILES | [C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[K+].[K+].[K+].[Fe+3] |
| InChI | InChI=1S/6CN.Fe.3K/c6*1-2;;;;/q6*-1;+3;3*+1 і InChI=1S/6CN.Fe.3K/c6*1-2;;;;/q;;;;;;-3;3*+1 |
| Номер Гмеліна | 21683 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | K3[Fe(CN)6] |
| Молярна маса | 329,24 г/моль |
| Зовнішній вигляд | коричнево-червоні кристали, оранжевий (до жовтого) порошок |
| Густина | 1,85 г/см³ |
| Розчинність (вода) | 46,0 г/100 г (20°C) 48,8 г/100 г |
| Пов'язані речовини | |
| Пов'язані речовини | гексаціаноферат(II) калію, берлінська лазур |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Добування Редагувати
Добувають окисненням калій гексаціаноферату(II) за допомогою хлору або електролітично:
- 2K4[Fe(CN)6] + Cl2 = 2K3[Fe(CN)6] + 2KCl
Фізичні властивості Редагувати
Темно-червоні кристали, які при подрібненні (розтиранням) перетворюються на помаранчевий або жовтий порошок. Розчинні у воді, ацетоні; нерозчинні в етанолі. Водний розчин, так само як і порошок, має жовтий (зеленувато-жовтий) колір.
Хімічні властивості Редагувати
Термічно нестійка сполука. На відміну від калій гексаціаноферату(II), відносно легко гідролізує із виділенням ціаніду, тому є отруйною.
- [Fe(CN)6]3– + H2O = [Fe(CN)5(H2O)]2– + CN–
Ймовірно, саме ця реакція приводить до зростання pH водного розчину цієї солі при освітленні його розсіяним денним світлом, внаслідок гідролізу: CN– + H2O ⇄ HCN + OH–
При подальшому поверненні розчину до темряви pH розчину знову знижується, тож ці процеси є оборотними.
Із гарячою розведеною сульфатною кислотою виділяє гідрогенціанід, із концентрованою — карбон(II) оксид (як продукт гідролізу ціаніду до мурашиної кислоти та дегідратації останньої).
У водному розчині є окисником, в лужному середовищі дуже сильним:
- 3[Fe(CN)6]3– + Cr(OH)–
4 + 4OH– = 3[Fe(CN)6]4– + CrO2–
4 + 4H2O
Також окиснює W до WO2–
4, NH3 до N2 тощо.
Із солями феруму(II) утворює синій осад або колоїдний розчин (турнбулева синь):
- Fe2+ + [Fe(CN)6]3– = Fe3+ + [Fe(CN)6]4–,
Сполука такої самої кристалічної будови утворюється при додаванні Fe3+ до розчину калій гексаціаноферату(II) — берлінська лазур. Варіюванням умов перебігу реакції можна отримати різноманітні подібні продукти, в тому числі розчинну берлінську лазур KFe[Fe(CN)6].
При взаємодії з розведеними кислотами виділяє дуже токсичну синильну кислоту:
Застосування Редагувати
Реагент для якісної реакції на Fe2+, якій не заважає наявність в розчині іонів Fe3+. Також для добування пігментів: після їхнього відкриття берлінська лазур (1704) та турнбулева синь (1840) тривалий час використовувалися як пігменти, в тому числі для чорнила.
Джерела Редагувати
- Некрасов Б. В. Основы общей химии. Т. 2. — Изд. 3-е, испр. и доп. — Москва : Химия, 1973. — 688 с.; 270 табл.; 426 рис.; список литературы, ссылок.(рос.)
- Свойства неорганических соединений. Справочник / Ефимов А.И. и др. — Л. : Химия, 1983. — 392 с.(рос.)
- Greenwood N.N., Earhshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd ed. — Butterworth-Heinemann, 1998. — P. 1094. — ISBN 0-7506-3365-4.(англ.)
- Nicholls D. The Chemistry of Iron, Cobalt and Nickel / Ed. by Baylar J.C. and others. — Pergamon Press, 1973. — Vol. 40-42. — P. 1047. — (Chapters 40-42 of Comprehensive Inorganic Chemistry) — ISBN 0-08-018874-5.(англ.)
- Cyanide in Water and Soil: Chemistry, Risk and Management / Ed. by Dzombak D.A., Ghosh R.S., Wong-Chong G.M. — Boca Raton, FL : Taylor & Francis Group, 2006. — ISBN 1-56670-666-1.(англ.)
Примітки Редагувати
- Некрасов Б. В. Основы общей химии. Т. 2. — Изд. 3-е, испр. и доп. — Москва : Химия, 1973. — 688 с.; 270 табл.; 426 рис.; список литературы, ссылок. — С.371.
- Basset, 1924.