Палац Гейс-тен-Бос (нід. Huis ten Bosch) — палац у Гаазі 17 століття доби голландського бароко для родини Оранських, одна з трьох сучасних резиденцій королів Нідерландів.
| Палац Гейс-тен-Бос (Гаага) Huis ten Bosch | |
|---|---|
| | |
| 52°05′35″ пн. ш. 04°20′38″ сх. д. / 52.09306° пн. ш. 4.34389° сх. д.Координати: 52°05′35″ пн. ш. 04°20′38″ сх. д. / 52.09306° пн. ш. 4.34389° сх. д. | |
| Країна | Нідерланди |
| Місто | Гаага |
| Тип | палац і житло |
| Тип будівлі | палац |
| Стиль | бароко |
| Будівельник | Казаков Матвій Федорович |
| Архітектор | Пітер Постd |
| Дата заснування | 2 вересня 1645 |
| Початок будівництва | 1648 р. |
| Побудовано | перебудови в середині 19 ст. |
| Основні дати: 1648-1652 | |
| Будівлі: палац, пейзажний парк, курдонер | |
| Відомі мешканці | родина принців Оранських, королі Нідерландів |
| Статус | Культурне надбання ЮНЕСКО[джерело?] |
| Стан | задовільний |
| Адреса | 's-Gravenhaagse Bosd |
| Палац Гейс-тен-Бос (Гаага) Палац Гейс-тен-Бос (Гаага) (Нідерланди) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історичні дані Редагувати
В середині 17 століття мистецтво Голландії все більше втрачало демократичні традиції і ставало на шлях обслуговування багатих верств населення. В першу черу це стосувалось і аристократичних родин, і новітніх багатіїв, зорієнтованих на пишні, аристократичні зразки мистецтва і моди Франції, Іспанії, Великої Британії. Саме аристократичними смаками вельмож Франції керувалися в родині принців Оранських, що традиційно посідали керівні позиції в військовому і державному управлінні. Ініціатива створення нового палацу надійшла від аристократів дому Оранських. Проект створили архітектори Якоб ван Кампен та Пітер Пост. Лісова частина на північному сході від міста Гааги і стала будівельним майданчиком та основою для саду бароко.
Невеликі розміри нового державного утворення (Поєднаних північних Провінцій, відоміші під назвою Голландія) не сприяли грандіозності навіть палацово-паркових ансамблів, коли за зразок брали подібні комплекси Франції чи Британії. Відносно невеликі розміри притаманні і садово-парковому ансамблю Гейс-тен-Бос.
Дві осі ансамблю Редагувати
Ансамбль має дві головні осі, центральну, що проходить через парадний двір, палацик і партер за ним, і вздовжну, що пройшла через бічні фасади палацика до другої ділянки регулярного саду ліворуч від палацу. Слабким нагадуванням про грандіозний Версаль були партери, видовжений басейн-дзеркало вздовжної осі і канали. Але розпланування частин саду було самостійним, індивідуальним. Комплекс невловимо скидався не на жорстко геометричні побудови французів, а на національні сади бароко з бічним розташуванням палацу, з головуванням саду, мало скореного велетенській споруді палацу, як то має Вілла Альдобрандіні, Підгорецький замок, Палац Мезон-Лафіт, Петергоф чи Во ле Віконт.
Аристократизація голландського мистецтва Редагувати
Надзвичайно слабкі традиції декоративного живопису в Голландії, де для їх розвітку не було відповідних умов, спонукали замовників Оранських звернутися до митців сусідньої Фландрії, де, навпаки, не було традицій демократичних, а переважали традиції вишуканості, елегантності, аристократизму. В новому палаці Гейс-тен-Бос працювали фламандці:
- Теодор ван Тюлден;
- Якоб Йорданс;
- Томас Віллібортс Босхарт;
- Гонсалес Коквес.
Голландські майстри-декоратори Редагувати
До декоративних робіт в палаці запросили тільки тих голландських майстрів, художня манера яких лише скидалась на твори фламандських декораторів. Тут працювали:
- Ян Лівенс;
- Саломон де Брай;
- Пітер де Греббер;
- Герріт ван Гонтгорст;
- Цезар ван Евердінген.
В палаці була створена Зала слави дому Оранських з парадними портретами в стилі Антоніса ван Дейка чи Годфрі Неллера. Парадну їдальню створив француз-емігрант Даніель Маро. Частка цих майстрів була також задіяна в створенні оздоб для ратуші в Амстердамі, офіційної пам'ятки перемоги Нідерландської буржуазної революції.
Подальша історія ансамблю Редагувати
Споруда Гейс-тен-Бос не була втрачена впродовж століть, хоча в часи 2-ї світової війни резиденцію покинула королева Вільгельміна, а комплекс захопили нацисти. За планами фашистів, палац підлягав руйнації, але їх умовили не чіпати комплекс. Часткові пошкодження були відновлені і реставровані в повоєнні роки (1950—1956). Палацовий ансамбль знову став державною резиденцією.
Джерела Редагувати
- Stenvert, R. et al. (2004). Monumenten in Nederland: Zuid-Holland, pág. 227—228. Zwolle: Waanders Uitgevers. ISBN 90-400-9034-3.
- Линник И. В. «Голландская живопись 17 века и проблемы атрибуции картин», Л, «Искусство», 1980, с.68-69
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гейс-тен-Бос |