Матві́й Фе́дорович Казако́в (листопад 1738, Москва — 7 листопада 1812, Рязань) — російський архітектор-практик 2-ї половини 18 століття, представник класицизму.
| Матвій Федорович Казаков | |
|---|---|
| Матвей Фёдорович Казаков | |
| | |
| Народження | 1738 |
| Смерть | 7 листопада 1812 |
| Поховання | Рязань |
| Країна | Російська імперія |
| Навчання | ·Ухтомський Дмитро Васильович |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Твер, Москва, Коломна |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Найважливіші споруди | Сенат, Петровский імператорський палац, Царицино, палац, окремі будівлі в московських садибах Губіна, Демідова, Баришнікова, декілька церков у Москві |
| Містобудівні проєкти | генеральний проект Коломни |
| Учні | Ivan Vasil'evič Egotovd |
| Казаков Матвій Федорович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Походження і батьки Редагувати
Батько був кріпаком. За припущеннями дослідників, родина походить з села Старопластіково, що біля міста Рязань, де більшість мешканців мала прізвище Казакови. Володар-поміщик віддав батька майбутнього архітектора в моряки. Письменний на той час Казаков-батько не був відісланий на корабель, а затриманий у Москві, де був призначений дрібним писарем в Адміралтейській конторі морського департаменту. Так він набув статусу державного кріпака, що трохи захищало від сваволі «барства дикого».
Навчання і практика будівника Редагувати
Батько помер у 1751 р. і 12 — річного сина мати віддала в навчання до Архітектурної школи Ухтомського Дмитра Васильовича , одного з найкращих представників російського бароко. Серед учнів Ухтомського — низка талановитих майстрів російської архітектури 18 століття, де були -
В будівничій команді Ухтомського, що займалася ремонтом державних будівель, Матвій навчався і працював до 1760 р. Отримав чин прапорщика, що відповідало тоді в Російській імперії офіцерському чину. Молодого офіцера перевели в будівничу майстерню міського архітектора П. Р. Нікітіна, де той займався усім — від проектів, обміру старих будівель і кошторису до заготівлі будматеріалів та експертизи їх якості. Це вигідно відрізняло Матвія Казакова від переважно «паперового архітектора» Баженова Василя Івановича, теоретика і творця проектів значно більше, ніж практика. Василь Баженов часто обмежувався тільки проектуванням тих чи інших будівель. Так, ймовірно, його ідеї, начерки чи проекти використані для будівництва палаців в садибах України Старомерчанський та Вишеньки (Коропський район), плани яких видають надзвичайну обдарованість автора і його високу фахову освіту. Але сам Баженов ніколи не будував ні в Старому Мерчику, ні в садибі Рум'янцева — Вишеньки.
На відміну від Баженова і Старова — Матвія Казакова не посилали на навчання в Академію мистецтв чи за кордон, а архітектурну науку він опановував самотужки та на практиці.
Вдала архітектурна кар'єра Редагувати
Відсутність академічної освіти не завадила потужній самоосвіті майстра, а багата будівельна практика сприяла феєрично вдалій кар'єрі архітектора-практика, якої не мав навіть багато обдарований В.Баженов. З Казаковим добре розумілися замовники з різними характерами та різними фінансовими можливостями. Він часто працює поряд з Баженовим (павільйони Ходинського поля з приводу Кучук-Кайнарджийської мирної угоди, реконструкція і проектування нового палацу в Кремлі). Тому до Казакова логічно переходили замови, які б міг отримати гордовитий Баженов. Саме Казаков будуватиме тимчасову резиденцію Катерини ІІ в Москві, пізніше розібрану (Пречистенський палац). Саме Казаков побудує нове приміщення для Сенату в Кремлі, що історики схильні розглядати як цілком прагматичну частину — нереального та гігантського проекту Баженова, величого, занадто кошторисного, але николи не втіленого.
Казаков не цурався навчатися у інших архітекторів. Навіть використовував їх вдалі ідеї, рішення, деталі. Бо це була звична практика тогодішніх митців, не тільки Казакова. Прагматичність проглядала навіть в первісних проектах та спорудах Казакова, наприклад, в ансамблі садиби Петровське-Алабіне для багатія Микити Акінфієвича Демідова(1710—1786), де відчуваються впливи проектних рішень Баженова без зайвої фантазійності проектів останнього. Не дивно, що дослідники архітектури бездоказово відносили ансамбль до творів Баженова, що не підтвердилося архівними документами.
Садиба Биково Редагувати
Казаков працював як в стилістиці класицизму, так і в новомодному псевдоготичному стилі. На відміну від жорстко обмеженого в формах класицизму (площини стін з обмеженим використанням оздоб чи їх відсутністю взагалі, колони, фронтони, портики, пілястри), псевдоготичний стиль давав можливість широкого використання інших форм та архітектрних об'ємів, їх неканонічної комбінації і яскравих кольорів, характерних для російської архітектури 17 століття. До цієї стилістики охоче зверталися -
- Юрій Фельтен (Чесменський палац, Чесменська церква, паркові павільйони)
- Старов Іван Єгорович (палац Островки для князя Потьомкіна)
- Львов Микола Олександрович (Приоратський палац, Гатчина)
- той же Василь Баженов.
Серед псевдоготичних споруд Матвія Казакова — Петровський імператорський палац, Володимирівська церква в садибі Биково та ін. Головою архітектурної команди в Москві, де працювали Баженов і Казаков, був генерал М. М. Ізмайлов, якому ніщо не заважало залучити до перебудов власної садиби Биково обох архітекторів, що він і зробив.
Палац імператриці в Царицино Редагувати
Після поразки Баженова при побудові імператорської резиденції в Царицино і відсторонення того від будівництва — саме Казакову довірили побудову нового палацу імператриці. Але Катерина ІІ охолола до ідеї створення власної резиденції у Москві і палац покинули недобудованим. Романтична, зруйнована будівля в псевдоготичному стилі стоятиме пусткою більш ніж 200 років, а Казаков теж переживе гіркоту розчарувань, яку пережив при споруді Царицино до нього Баженов.
Плани будівель Казакова Редагувати
Серед креслень архітектора Казакова — чимало цікавих зразків розпланування різних за призначенням будівель і сполучення їх з архітектурним чи природним оточенням.
Смерть Редагувати
Старого і заслаблого архітектора перед захопленням Москви вояками Наполеона сини вивезли до Рязані. У віці 74 роки він помер у Рязані і був похований на цвинтарі Рязанського монастиря Св. Трійці. Могила не збережена.
Архітектурна школа Казакова Редагувати
Матвій Казаков був не тільки архітектором, а й викладачем. Відомо, що він викладав в школі, заснованій при Експедиції кремлівського будівництва. Серед учнів Матвія Казакова — архітектори
- Єготов І. В.
- Бове Йосип Іванович
- Бокарєв О. Н. та два сини архітектора з тим же прізвищем, що призвело до плутанини в авторстві будівель (атрибуція).
Увічнення пам'яті Редагувати
- У 1939 р. колишня вулиця Горохова в Москві перейменована на вул. Казакова
- Колишня вулиця Дворянська в місті Коломна перейменована на вул. Казакова
- Ім'ям цього чоловіка названо астероїд 5544 Казаков.
Вибрані твори Редагувати
- Садиба Рай-Семенівське, церква Спаса, добудови (1774-17813)
- Садиба Петровське-Алабіне, палац М. А. Демідова (нині Московська обл. Наро-Фомінський р-н, 1775—1776, зруйнований)
- Будинок архієпискрпа Платона(Архієрейський будинок, пізніше — Малий Миколаївський палац, Кремль, 1775 р.)
- Павільйони Ходинського поля на честь Кучук-Кайнарджийської мирної угоди, Москва, (участь в будівництві, 1775)
- Будівля Благородного зібрання (1775)
- Подорожній палац (Твер) для імператориці (участь в будівництві)
- Сенат, Кремль (1776—1787)
- Петровський імператорський палац в передмісті Москви (1776—1780)
- Церква Філіпа митрополита, Москва (1777—1788)
- Генеральний план забудови Коломни (1778)
- Церква Вознесіння, м. Коломна
- Міська садиба Демідова, Москва (1779—1791)
- Будинок Козицьких, Москва (1780—1788)
- Садиба в Коньково, зруйнована.
- Садиба Биково генерала М. М. Ізмайлова, перебудована в 19 ст.
- Володимирівська церква в садибі Биково, 1789 р..
- Садиба Царицино, імператорський палац (1786 р.), Москва, покинутий недобудованим.
- Допожежна будівля Московського університету (1786—1893)
- Садиба Ніколо-Погорєлове, мавзолей
(Смоленська губ. 1784—1802 рр., зруйнований)
- Церква Вознесіння, Москва, (1790—1793)
- Церква св. Козьми та Даміана, Москва (1791—1803)
- Міська садиба Губіна, Москва (1790-ті рр.)
- Міська садиба Баришнікова, Москва (1797—1802)
- Голіцинська лікарня, Москва (1796—1801)
- Павловська лікарня, Москва (1802—1807)
Див. також Редагувати
- Садиба
- Ухтомський Дмитро Васильович
- Російське бароко
- Кокорінов Олександр Філіпович
- Баженов Василь Іванович
- Креслення архітектора
- Атрибуція
- Садиби Московської області
- Палацово-парковий комплекс «Старомерчанський».
- Вишеньки (Коропський район)
- Баженов Василь Іванович
- Класицизм
- Паперова архітектура
- Російська псевдоготика
- Креслення архітектора
- Реставрація (мистецтво)
Примітки Редагувати
- >Мавзолей в селе Николо-Погорелом [ 6 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Михайлов А. И. Архитектор Д. В. Ухтомский и его школа. — М., Госстройиздат, 1954. 372 с. (Серия «Мастера русской архитектуры»).
- Власюк А. И., Каплун А. И., Кипарисова А. А. «Казаков. М. Ф.», 1957.
- журнал «Художник», № 2, 1990 (А.Крашенинников, статья «Зодчий Москви»)
- Белецкая Е. А. Архитектурные альбомы М. Ф. Казакова. М., 1956
- Коробко М. Ю. Дворец Екатерины II в селе Коньково // Царские и императорские дворцы. Москва, 1997.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казаков Матвій Федорович |