www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гаошань Аборигени Тайваню кит 原住民 yuánzhùmín юаньчжумінь тайв goân chū bîn аборигени раніше хуань а варвари група народі

Гаошань

Аборигени Тайваню (кит. 原住民, yuánzhùmín, юаньчжумінь; тайв. goân-chū-bîn — «аборигени»; раніше хуань-а- «варвари») — група народів на Тайвані, складових корінного австронезійського населення. Аборигени східного Тайваню широко відомі під назвою гаошань (кит. 高山族, gāoshānzú — «гірський народ»), вони становлять більшість аборигенного населення. Загальна чисельність — близько 407 тис. чол. (2005, оцінка).

Аборигени Тайваню народу Амі в традиційних костюмах

Походження Редагувати

Гірські племена говорять на тайваньських мовах австронезійської сім'ї і китайською; рівнинні племена повністю перейшли на китайську. З китайських діалектів серед гірських племен поширений, в основному, тайванський діалект Південноміньської мови, та Сайсе розмовляють китайською мовою-діалектом хакка. Частково аборигени також володіють літературною китайською мовою. Представники старшого покоління, котрі ходили в школу до 1945 року, зазвичай володіють японською краще, ніж китайською.

Віросповідання Редагувати

За релігією в основному протестанти і католики, зберігаються традиційні вірування.

Склад Редагувати

Карта первісного розселення корінних народів Тайваню

Основним є поділ на рівнинні і гірські племена. Рівнинні аборигени (кит. Пінпу, Пепо), що живуть на заході і півночі острова, сильно китаїзовані, практично повністю перейшли на китайську мову і як правило офіційно не визнані як аборигенні народи. Горяни (власне гаошань, гесень), що живуть в горах в центрі, на півдні і на східних рівнинах, зберегли оригінальну культуру і мови, і визнані урядом як окремі етнічні групи.

До рівнинних племен відносяться (з півдня на північ):

  • Сірая (включаючи макатао і тайвоан)
  • Хоан (включаючи льоа і арікун)
  • Бабуза (200 ос.)
  • Папора
  • Пазех (жінка Пань Цзинью - останній носій мови - померла 24 жовтня 2010 року у віці 96 років)
  • Таокас
  • Кетангалан (люйлан)
  • Басаї (включаючи каукаут і тробіаван)
  • Кавалан (кабаран; 100 ос.).

Гірські племена включають (з півночі на південь):

Офіційно до гаошань відносяться також ями (або дао) (3 тис. чол.), Що живуть на невеликому острові Ланью на південний схід від Тайваню і говорять на австронезійській мові ямі, яка близька до поширених південніше філіппінських мов.

Традиційна культура Редагувати

Гаошань — нащадки найдавнішого населення Тайваню. Традиційне заняття жінок — підсічно-вогневе терасове поливне землеробство (рис, просо, таро, батат). У чоловіків — полювання (переважає колективне полювання на оленів; зброя — лук, спис, пастки) і рибальство. Ремесла — ткацтво, гончарство, обробка дерева, бамбука. Тваринництво розвинене слабо.

На рівнинах поселення обносилися огорожею з бамбука зі сторожовою вежею. На півдні відомі великі центральні селища (до 1500 чол.). Були відомі пальові житла (у сірая), напівземлянки, викопані в схилах гір (у атаял) і печери з навісом перед входом (у паіван).

Одяг — зі шкір, прядива і бавовняно-паперової тканини: пов'язка на стегнах і коротка куртка у чоловіків, спідниця, нагрудник і накидка (дівчата драпують її навколо тіла, жінки носять в ній дітей за спиною) — у жінок. До кінця XX століття практикувалися підпилювання зубів, татуювання у повнолітніх чоловіків і заміжніх жінок.

Громади, що володіють землею (з регулярними переділами) і мисливськими угіддями, складалися з родинних груп (від 20-30 до 200 чол.), очолювалися виборними старійшинами. У рівнинних народів відомі жінки-старійшини, матрилінійне спадкування і Матрилокальний шлюб.

До кінця XIX століття побутували кровна помста і полювання за головами. Відомі відробіток за дружину і викрадення нареченої (у паіван). У Атаял і аміс юнак, щоб вступити в шлюб, повинен був відзначитися на полюванні, у аміс і паіван існували будинки для юнаків. Зберігаються культи духів і предків, в фольклорі простежуються зв'язки з індонезійськими і океанійськими міфами. Збереглися балади, казки, гімни предкам, трудові, мисливські, похоронні пісні, пісні для роботи.

Понад 30 % живуть у містах. На Тайвані створена Рада аборигенних народів при Раді міністрів Тайваню.

Історія Редагувати

Доколоніальна історія Редагувати

За археологічними даними людина населяла Тайвань щонайменше в 8000 році до н. е. Тайвань був прабатьківщиною Австронезійських мов. До приходу європейців на Тайвань на острові жила велика кількість аборигенних племен, які говорили на тайваньських мовах, що активно контактували одна з одною.

Голландська і іспанська колонізації Редагувати

Китайська гравюра 1895, що зображає вождя аборигенів (番王) і жінку з племені (番 婆)
Фрагмент євангелія сіньганською та голландською
Голландська замальовка аборигена сірая (1670)

У південній частині острова навколо міста Тайнань на Тайвані поселилися голландці (1623—1662), а в північній — іспанці (1626—1642). Іспанці не залишили по собі істотних слідів на острові, а голландці встановили систему податків, відкрили школи і церкви в багатьох селах аборигенів.

Влаштувавшись навколо гавані в місті (Аньпін), голландці змогли встановити торговельні відносини з племенем сірая і селом Сакко. Скоро почалася війна між різними селами сірая — Синкаєм (Синьшен) проти Мадоу, у війну були втягнуті інші села. У 1629 році голландський загін, що вирушив у похід проти ханьських піратів, був знищений жителями Мадоу, і проти голландців повстали інші села. У 1635 році голландці прислали підкріплення з Джакарти і спалили село Мадоу. Це було найсильніше село, тому інші групи аборигенів відразу стали пропонувати голландцям мир, також і за межами земель сірая. Це об'єднало аборигенів і припинило війни між селами. Голландці в період миру будували школи і церкви, намагаючись навертати аборигенів у християнство. Голландці ввели писемність для аборигенів (Сіньганське письмо) мовою сірая.

Голландці організували заготівлю оленячих шкур, які поставляли аборигени для китайських торговців, але з 1642 року потреба в шкурах різко зменшилася. Аборигени змушені були змінювати вид діяльності і займатися сільським господарством для самозабезпечення.

У цей час стали з'являтися групи китайських поселенців, які займали родючі землі. Ті китайці, які оселялися в селах сірая, призначалися голландцями для адміністративної діяльності та збору податків.

У 1662 році Коксінґа підняв повстання і вигнав голландців, створивши державу Дуннін. Це держава почала будувати дороги, школи і піклуватися про добробут аборигенів. У школах вивчали класичні конфуціанські твори.

Китайське заселення Тайваню Редагувати

З 1683 Тайвань був приєднаний до імперії Цин. За 200 років цинського панування кількість населення острова різко зросла, однак культура аборигенів багато в чому втратилася, зокрема за рахунок змішаних шлюбів, діти яких визнавалися китайцями. Китайський уряд визнавав за аборигенами права на оленячі пасовища, однак процес витіснення аборигенів поступово набирав силу. Бунти і повстання відбувалися дуже часто — через кожні три-п'ять років.

Багато рівнинних аборигенів перемістилися в гірські райони, йдучи від китайців. У цей час китайські і європейські етнографічні експедиції досліджували гори і звичаї гірських аборигенів.

Японське панування Редагувати

Після японо-китайської війни 1894—1895 років, за умовами Сімоносекського мирного договору, Тайвань перейшов під управління японської адміністрації. Японське панування тривало аж до 1945 року. Японці почали вивчення племен аборигенів, яких вони називали «Такасаго» (японське прочитання китайського «гаошань»), були проведені наукові дослідження та класифікації. Іноді японцям доводилося долати шалений опір: для придушення племені тарокко їм довелося застосовувати гази і літаки. Але японці змогли встановити контроль над усім островом.

Під час Другої світової війни деякі села японці перетворили у військові табори, готуючи місцеве населення воювати в японській армії. З аборигенів були сформовані дві рейдові роти під командуванням японських офіцерів, які брали активну участь в боях на Тихому Океані, зокрема, у Новій Гвінеї і Філіппінах, а також під час рейду на американський аеродром Брауен. У ході цього рейду загін смертників — тайванців під найменуванням «група Каору» мав підірвати на аеродромі американські літаки; виконати завдання вдалося лише частково. В цілому, загони «Такасаго» під час боїв відзначилися високими бойовими якостями.

Влада Гоміньдану Редагувати

Уряд гоміньдану, влаштувавшись на Тайвані, провела шкільну реформу для китаїзації аборигенів, які стали вивчати путунхуа і китайську історію. Культура аборигенів придушувалася або ігнорувалася. Заохочувалися, як і в цинський час, мішані шлюби, іноді китайські солдати купували собі дружин з бідних сімей аборигенів, діти від мішаних шлюбів вважалися китайцями.

У школах вивчалася легенда про У Фена, що демонструє переваги китайської цивілізації.

Самосвідомість і самоототожнення аборигенів стало підніматися в міру розвитку демократії, з сімдесятих і особливо вісімдесятих років. Наприкінці XX століття рух аборигенів отримав політичні форми, після чого були прийняті урядові заходи з ідентифікації аборигенів і збереженню їх культурної спадщини.

Офіційне визнання племен Редагувати

У 1996 році була створена урядова організація «Рада з питань корінного населення». Одним з перших завдань ради було виявлення та реєстрація аборигенних племен. Для офіційного визнання племені було потрібно виконати певні формальні процедури. Племена, що пройшли офіційне визнання Ради, отримали певні права та пільги, і закріпили офіційно свою національну ідентичність. До травня 2009 року офіційне визнання отримали 14 племен.

Для отримання офіційного визнання, необхідно, зокрема, щоб у племені були генеалогічні дані, історія, велася регулярна громадська діяльність і підтримувалася власна мова. Оскільки за роки колоніального панування багато племен не вели документації, а власні мови забувалися і не підтримувалися, то для багатьох племен отримання офіційного визнання виявляється дуже важким завданням. Проте сучасне підвищення цікавості до етнографії та розвиток етно-туризму заохочують племена активно шукати свою культурну спадщину і відновлювати традиції.

Серед рівнинних аборигенів тільки кавалан і сакізая змогли отримати офіційне визнання, інші 12 офіційно визнаних племен — це гірські аборигени.

  • Невизнані: бабуза, басаї, хоаня, кетагалань, люїлян, пазех/ каксабу, попора, каукаут, сірая, таокас, тробівань.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. chhaoz (chhaozpan). . 隨意窩 Xuite日誌 (китайською). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 14 лютого 2020. 

Література Редагувати

  • Ітс Р. Ф. Архаїчні форми соціально-виробничих об'єднань тайваньських горян // Мисливці, збирачі, рибалки. Л., 1972.
  • Hsu et al., Taiwanes Aboriginal History: Amis, Taipei: 2001.

Посилання Редагувати

Гаошань
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aborigeni Tajvanyu kit 原住民 yuanzhumin yuanchzhumin tajv goan chu bin aborigeni ranishe huan a varvari grupa narodiv na Tajvani skladovih korinnogo avstronezijskogo naselennya Aborigeni shidnogo Tajvanyu shiroko vidomi pid nazvoyu gaoshan kit 高山族 gaoshanzu girskij narod voni stanovlyat bilshist aborigennogo naselennya Zagalna chiselnist blizko 407 tis chol 2005 ocinka Aborigeni Tajvanyu narodu Ami v tradicijnih kostyumah Zmist 1 Pohodzhennya 2 Virospovidannya 3 Sklad 4 Tradicijna kultura 5 Istoriya 5 1 Dokolonialna istoriya 5 2 Gollandska i ispanska kolonizaciyi 5 3 Kitajske zaselennya Tajvanyu 5 4 Yaponske panuvannya 5 5 Vlada Gomindanu 5 6 Oficijne viznannya plemen 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiGirski plemena govoryat na tajvanskih movah avstronezijskoyi sim yi i kitajskoyu rivninni plemena povnistyu perejshli na kitajsku Z kitajskih dialektiv sered girskih plemen poshirenij v osnovnomu tajvanskij dialekt Pivdennominskoyi movi ta Sajse rozmovlyayut kitajskoyu movoyu dialektom hakka Chastkovo aborigeni takozh volodiyut literaturnoyu kitajskoyu movoyu Predstavniki starshogo pokolinnya kotri hodili v shkolu do 1945 roku zazvichaj volodiyut yaponskoyu krashe nizh kitajskoyu Virospovidannya RedaguvatiZa religiyeyu v osnovnomu protestanti i katoliki zberigayutsya tradicijni viruvannya Sklad Redaguvati nbsp Karta pervisnogo rozselennya korinnih narodiv TajvanyuOsnovnim ye podil na rivninni i girski plemena Rivninni aborigeni kit Pinpu Pepo sho zhivut na zahodi i pivnochi ostrova silno kitayizovani praktichno povnistyu perejshli na kitajsku movu i yak pravilo oficijno ne viznani yak aborigenni narodi Goryani vlasne gaoshan gesen sho zhivut v gorah v centri na pivdni i na shidnih rivninah zberegli originalnu kulturu i movi i viznani uryadom yak okremi etnichni grupi Do rivninnih plemen vidnosyatsya z pivdnya na pivnich Siraya vklyuchayuchi makatao i tajvoan Hoan vklyuchayuchi loa i arikun Babuza 200 os Papora Pazeh zhinka Pan Czinyu ostannij nosij movi pomerla 1 24 zhovtnya 2010 roku u vici 96 rokiv Taokas Ketangalan lyujlan Basayi vklyuchayuchi kaukaut i trobiavan Kavalan kabaran 100 os Girski plemena vklyuchayut z pivnochi na pivden Sajsiyat 4 8 tis os Atayal 84 3 tis os Taroko Taroko abo Sedek 27 8 tis os Thao 300 os Czou 5 0 tis os Kanakanavu 250 os Saaroa 370 os Bunun 38 0 tis os Rukaj 10 5 tis os Amis pancu 140 tis os Puyuma 8 5 tis os Pajvan 80 5 tis os Oficijno do gaoshan vidnosyatsya takozh yami abo dao 3 tis chol Sho zhivut na nevelikomu ostrovi Lanyu na pivdennij shid vid Tajvanyu i govoryat na avstronezijskij movi yami yaka blizka do poshirenih pivdennishe filippinskih mov Tradicijna kultura RedaguvatiGaoshan nashadki najdavnishogo naselennya Tajvanyu Tradicijne zanyattya zhinok pidsichno vogneve terasove polivne zemlerobstvo ris proso taro batat U cholovikiv polyuvannya perevazhaye kolektivne polyuvannya na oleniv zbroya luk spis pastki i ribalstvo Remesla tkactvo goncharstvo obrobka dereva bambuka Tvarinnictvo rozvinene slabo Na rivninah poselennya obnosilisya ogorozheyu z bambuka zi storozhovoyu vezheyu Na pivdni vidomi veliki centralni selisha do 1500 chol Buli vidomi palovi zhitla u siraya napivzemlyanki vikopani v shilah gir u atayal i pecheri z navisom pered vhodom u paivan Odyag zi shkir pryadiva i bavovnyano paperovoyi tkanini pov yazka na stegnah i korotka kurtka u cholovikiv spidnicya nagrudnik i nakidka divchata drapuyut yiyi navkolo tila zhinki nosyat v nij ditej za spinoyu u zhinok Do kincya XX stolittya praktikuvalisya pidpilyuvannya zubiv tatuyuvannya u povnolitnih cholovikiv i zamizhnih zhinok Gromadi sho volodiyut zemleyu z regulyarnimi peredilami i mislivskimi ugiddyami skladalisya z rodinnih grup vid 20 30 do 200 chol ocholyuvalisya vibornimi starijshinami U rivninnih narodiv vidomi zhinki starijshini matrilinijne spadkuvannya i Matrilokalnij shlyub Do kincya XIX stolittya pobutuvali krovna pomsta i polyuvannya za golovami Vidomi vidrobitok za druzhinu i vikradennya narechenoyi u paivan U Atayal i amis yunak shob vstupiti v shlyub povinen buv vidznachitisya na polyuvanni u amis i paivan isnuvali budinki dlya yunakiv Zberigayutsya kulti duhiv i predkiv v folklori prostezhuyutsya zv yazki z indonezijskimi i okeanijskimi mifami Zbereglisya baladi kazki gimni predkam trudovi mislivski pohoronni pisni pisni dlya roboti Ponad 30 zhivut u mistah Na Tajvani stvorena Rada aborigennih narodiv pri Radi ministriv Tajvanyu Istoriya RedaguvatiDokolonialna istoriya Redaguvati Dokladnishe Doistorichnij TajvanZa arheologichnimi danimi lyudina naselyala Tajvan shonajmenshe v 8000 roci do n e Tajvan buv prabatkivshinoyu Avstronezijskih mov Do prihodu yevropejciv na Tajvan na ostrovi zhila velika kilkist aborigennih plemen yaki govorili na tajvanskih movah sho aktivno kontaktuvali odna z odnoyu Gollandska i ispanska kolonizaciyi Redaguvati Dokladnishe Gollandska Formoza ta Ispanska Formoza nbsp Kitajska gravyura 1895 sho zobrazhaye vozhdya aborigeniv 番王 i zhinku z plemeni 番 婆 nbsp Fragment yevangeliya singanskoyu ta gollandskoyu nbsp Gollandska zamalovka aborigena siraya 1670 U pivdennij chastini ostrova navkolo mista Tajnan na Tajvani poselilisya gollandci 1623 1662 a v pivnichnij ispanci 1626 1642 Ispanci ne zalishili po sobi istotnih slidiv na ostrovi a gollandci vstanovili sistemu podatkiv vidkrili shkoli i cerkvi v bagatoh selah aborigeniv Vlashtuvavshis navkolo gavani v misti Anpin gollandci zmogli vstanoviti torgovelni vidnosini z plemenem siraya i selom Sakko Skoro pochalasya vijna mizh riznimi selami siraya Sinkayem Sinshen proti Madou u vijnu buli vtyagnuti inshi sela U 1629 roci gollandskij zagin sho virushiv u pohid proti hanskih pirativ buv znishenij zhitelyami Madou i proti gollandciv povstali inshi sela U 1635 roci gollandci prislali pidkriplennya z Dzhakarti i spalili selo Madou Ce bulo najsilnishe selo tomu inshi grupi aborigeniv vidrazu stali proponuvati gollandcyam mir takozh i za mezhami zemel siraya Ce ob yednalo aborigeniv i pripinilo vijni mizh selami Gollandci v period miru buduvali shkoli i cerkvi namagayuchis navertati aborigeniv u hristiyanstvo Gollandci vveli pisemnist dlya aborigeniv Singanske pismo movoyu siraya Gollandci organizuvali zagotivlyu olenyachih shkur yaki postavlyali aborigeni dlya kitajskih torgovciv ale z 1642 roku potreba v shkurah rizko zmenshilasya Aborigeni zmusheni buli zminyuvati vid diyalnosti i zajmatisya silskim gospodarstvom dlya samozabezpechennya U cej chas stali z yavlyatisya grupi kitajskih poselenciv yaki zajmali rodyuchi zemli Ti kitajci yaki oselyalisya v selah siraya priznachalisya gollandcyami dlya administrativnoyi diyalnosti ta zboru podatkiv U 1662 roci Koksinga pidnyav povstannya i vignav gollandciv stvorivshi derzhavu Dunnin Ce derzhava pochala buduvati dorogi shkoli i pikluvatisya pro dobrobut aborigeniv U shkolah vivchali klasichni konfucianski tvori Kitajske zaselennya Tajvanyu Redaguvati Z 1683 Tajvan buv priyednanij do imperiyi Cin Za 200 rokiv cinskogo panuvannya kilkist naselennya ostrova rizko zrosla odnak kultura aborigeniv bagato v chomu vtratilasya zokrema za rahunok zmishanih shlyubiv diti yakih viznavalisya kitajcyami Kitajskij uryad viznavav za aborigenami prava na olenyachi pasovisha odnak proces vitisnennya aborigeniv postupovo nabirav silu Bunti i povstannya vidbuvalisya duzhe chasto cherez kozhni tri p yat rokiv Bagato rivninnih aborigeniv peremistilisya v girski rajoni jduchi vid kitajciv U cej chas kitajski i yevropejski etnografichni ekspediciyi doslidzhuvali gori i zvichayi girskih aborigeniv Yaponske panuvannya Redaguvati Pislya yapono kitajskoyi vijni 1894 1895 rokiv za umovami Simonosekskogo mirnogo dogovoru Tajvan perejshov pid upravlinnya yaponskoyi administraciyi Yaponske panuvannya trivalo azh do 1945 roku Yaponci pochali vivchennya plemen aborigeniv yakih voni nazivali Takasago yaponske prochitannya kitajskogo gaoshan buli provedeni naukovi doslidzhennya ta klasifikaciyi Inodi yaponcyam dovodilosya dolati shalenij opir dlya pridushennya plemeni tarokko yim dovelosya zastosovuvati gazi i litaki Ale yaponci zmogli vstanoviti kontrol nad usim ostrovom Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni deyaki sela yaponci peretvorili u vijskovi tabori gotuyuchi misceve naselennya voyuvati v yaponskij armiyi Z aborigeniv buli sformovani dvi rejdovi roti pid komanduvannyam yaponskih oficeriv yaki brali aktivnu uchast v boyah na Tihomu Okeani zokrema u Novij Gvineyi i Filippinah a takozh pid chas rejdu na amerikanskij aerodrom Brauen U hodi cogo rejdu zagin smertnikiv tajvanciv pid najmenuvannyam grupa Kaoru mav pidirvati na aerodromi amerikanski litaki vikonati zavdannya vdalosya lishe chastkovo V cilomu zagoni Takasago pid chas boyiv vidznachilisya visokimi bojovimi yakostyami Vlada Gomindanu Redaguvati Uryad gomindanu vlashtuvavshis na Tajvani provela shkilnu reformu dlya kitayizaciyi aborigeniv yaki stali vivchati putunhua i kitajsku istoriyu Kultura aborigeniv pridushuvalasya abo ignoruvalasya Zaohochuvalisya yak i v cinskij chas mishani shlyubi inodi kitajski soldati kupuvali sobi druzhin z bidnih simej aborigeniv diti vid mishanih shlyubiv vvazhalisya kitajcyami U shkolah vivchalasya legenda pro U Fena sho demonstruye perevagi kitajskoyi civilizaciyi Samosvidomist i samoototozhnennya aborigeniv stalo pidnimatisya v miru rozvitku demokratiyi z simdesyatih i osoblivo visimdesyatih rokiv Naprikinci XX stolittya ruh aborigeniv otrimav politichni formi pislya chogo buli prijnyati uryadovi zahodi z identifikaciyi aborigeniv i zberezhennyu yih kulturnoyi spadshini Oficijne viznannya plemen Redaguvati U 1996 roci bula stvorena uryadova organizaciya Rada z pitan korinnogo naselennya Odnim z pershih zavdan radi bulo viyavlennya ta reyestraciya aborigennih plemen Dlya oficijnogo viznannya plemeni bulo potribno vikonati pevni formalni proceduri Plemena sho projshli oficijne viznannya Radi otrimali pevni prava ta pilgi i zakripili oficijno svoyu nacionalnu identichnist Do travnya 2009 roku oficijne viznannya otrimali 14 plemen Dlya otrimannya oficijnogo viznannya neobhidno zokrema shob u plemeni buli genealogichni dani istoriya velasya regulyarna gromadska diyalnist i pidtrimuvalasya vlasna mova Oskilki za roki kolonialnogo panuvannya bagato plemen ne veli dokumentaciyi a vlasni movi zabuvalisya i ne pidtrimuvalisya to dlya bagatoh plemen otrimannya oficijnogo viznannya viyavlyayetsya duzhe vazhkim zavdannyam Prote suchasne pidvishennya cikavosti do etnografiyi ta rozvitok etno turizmu zaohochuyut plemena aktivno shukati svoyu kulturnu spadshinu i vidnovlyuvati tradiciyi Sered rivninnih aborigeniv tilki kavalan i sakizaya zmogli otrimati oficijne viznannya inshi 12 oficijno viznanih plemen ce girski aborigeni Viznani plemena ami atayal bunun kavalan pajvan puyuma rukaj sajsiyat yami thao czou truku sakizaya sedik Neviznani babuza basayi hoanya ketagalan lyuyilyan pazeh kaksabu popora kaukaut siraya taokas trobivan Div takozh RedaguvatiTajvanski moviPrimitki Redaguvati chhaoz chhaozpan 下一個消失的語言是 隨意窩 Xuite日誌 kitajskoyu Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 14 lyutogo 2020 Literatura RedaguvatiIts R F Arhayichni formi socialno virobnichih ob yednan tajvanskih goryan Mislivci zbirachi ribalki L 1972 Hsu et al Taiwanes Aboriginal History Amis Taipei 2001 Posilannya RedaguvatiGaoshan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gaoshanu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Introduction to the 10 tribes of Taiwanese indigenous peoples angl Council of Indigenous Peoples Taiwan angl Taiwan Aboriginal Handicraft Art Arhivovano 13 lyutogo 2006 u Wayback Machine angl Academia Sinica Formosan Languages angl an overview of the tribes Arhivovano 5 kvitnya 2006 u Wayback Machine angl Taiwan Aborigines Studies angl Taiwan First Nations Arhivovano 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Reed Institute s Formosa Digital Library Arhivovano 13 kvitnya 2011 u Wayback Machine angl Shung Ye Museum of Formosan Aborigines angl BBC News Taiwan s aborigines find new voice Arhivovano 15 bereznya 2006 u Wayback Machine 2005 07 04 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gaoshan amp oldid 40598115