www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельм II німецький імператор У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вільгельм Вільге льм II нім Wilhel

Вільгельм II (німецький імператор)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вільгельм.

Вільге́льм II (нім. Wilhelm II.; 27 січня 1859(18590127) — 4 червня 1941) — останній німецький імператор і прусський король (1888–1918). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Син Фрідріха III. З 1890 року вів активну зовнішню політику за переділ колоній. Разом з іншими європейськими монархами сприяв розв'язанню Першої світової війни. Зрікся престолу внаслідок Революції (1918), яка повалила німецьку монархію. Виїхав до Нідерландів, де й помер.

Вільгельм ІІ
нім. Wilhelm II.
Вільгельм ІІ
15 червня 1888 — 9 листопада 1918
Попередник: Фрідріх III
Спадкоємець: кронпринц Вільгельм
Наступник: титул скасовано
15 червня 1888 — 9 листопада 1918
Попередник: Фрідріх III
Спадкоємець: кронпринц Вільгельм
Наступник: титул скасовано
Кронпринц Німецької імперії та Прусського королівства
Попередник: кронпринц Фрідріх
Наступник: кронпринц Вільгельм
8 березня 1918 — 4 червня 1941
Попередник: Петер фон Бірон
 
Народження: 27 січня 1859(1859-01-27)
Палац кронпринців, Мітте, Берлін, Німецький союз
Смерть: 4 червня 1941(1941-06-04) (82 роки)
помістя Дорн, Райхскомісаріат Нідерланди
Причина смерті: серцево-судинні захворювання
Поховання:
Дорн : 

Національність: німець
Країна: Німецький союз (1859—1871)
Німецька імперія (1871—1918)
Нідерланди (1918—1940)
Третій Рейх (1940—1941)
Релігія: лютеранство
Освіта: Боннський університет
Ступінь: доктор наук
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Фрідріх III
Мати: Вікторія Саксен-Кобург-Готська
Шлюб: Августа-Вікторія (1881—1921)
Герміна Ройсс-Грайцська (1922—1941)
Діти: Вільгельм, Айтель Фрідріх, Адальберт Фердинанд, Август Вільгельм, Оскар, Йоахім, Вікторія Луїза
Автограф:
Монограма:
Нагороди:
Великий хрест ордена Хреста Свободи
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Жіночий хрест «За заслуги»
Орден Вільгельма
Єрусалимський хрест
Орден Заслуг Прусської Корони
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Великий хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Орден Святого Губерта
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден Генріха Лева
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Орден Людвіга Гессенського
Орден Вендської корони
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Орден Заслуг дома герцога Пітера-Фрідріха-Людвіга (Велике герцогство Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Орден Рутової корони
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена Білого Сокола
Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Любек)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Орден Османие 1 ступеня
Орден Пошани (Османська імперія)
Орден Слави (Османська імперія)
Галліполійська зірка
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Орден Кароля I
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Підв'язки
Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга
Кавалер ордена Золотого руна
Орден князя Данила I
Орден Слона
Великий хрест Ордену Спасителя
Маріанський хрест
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня

 Медіафайли у Вікісховищі

У січні 1918 року Вільгельм ІІ наполягав на підписанні мирного договору з Україною. 19.1(1.2).1918 Німеччина разом з іншими країнами Четверного союзу визнала Українську Народну Республіку незалежною державою. За Вільгельма ІІ між УНР і Німеччиною та її союзниками було укладено Берестейський мир 1918 року, який ратифікувала німецька сторона в липні 1918 року. 2 червня 1918 року Вільгельм ІІ визнав гетьманом України Павла Скоропадського. 6 вересня 1918 року в замку Вільгельмгоге відбулися переговори, в ході яких обговорювалися актуальні проблеми тогочасних українсько-німецьких відносин.

Біографія ред.

Зовнішня політика ред.

Вільгельм II понад усе відомий активною зовнішньою політикою Німеччини. При ньому отримала розвиток велика колоніяльна імперія Німеччини, яка виникла незадовго до його вступу на престол, що вилилось у воєнне зіткнення в Африці й Китаї. Прагнення кайзера створити військово-морський флот, що не поступався б міцністю флоту Британської імперії, було вкрай боляче прийнято в Лондоні й призвело до англо-американських перегонів морських озброєнь на початку XX століття.

Підтримка Вільгельмом експансивного курсу своєї головної союзниці, Австро-Угорської монархії, на Балканах та його покровительство Османській імперії викликали серйозне погіршення відносин із Російською імперією.

Суперечності між європейськими державами призвели, незважаючи на теплі особисті й родинні відносини Вільгельма з монархами Великої Британії та Росії, до Першої світової війни. Німеччина, позбавлена своїх колоній, була змушена вести тяжку війну на два фронти, економічне становище різко погіршилося. Поразка у війні (11 листопада 1918) збіглася з революцією у Німеччині, після якої Вільгельм зрікся престолу і покинув державу, оселившись у нейтральних Нідерландах.

Соціальна політика ред.

У часи правління Вільгельма II Німеччина відмовилася від дій Бісмарка на придушення соціалізму; закони Бісмарка проти соціалістів (1878–1890) перестали виконуватися, окреслилося деяке зближення влади з помірними соціал-демократами. Представники німецької соціал-демократії в 1914 році навіть підтримали початок Першої світової війни. Під час його правління було ухвалено такі соціальні реформи, як заборона роботи по неділях, заборона нічної роботи для жінок і дітей, заборона роботи для жінок в останні місяці вагітності та обмеження дитячої праці для дітей молодших за 14 років, що позитивно вплинуло на розвиток економіки країни.

Він говорив фр. «Je veux etre un roi des gueux» («Хочу бути королем бідних»): було затверджено прогресивний прибутковий податок (відсоткова ставка зростає зі зростанням доходів).

Після зречення ред.

За Версальським мирним договором 1919 року Вільгельма оголошено винуватцем війни, він підлягав суду Міжнародного трибуналу. Але уряд Нідерландів відмовився його видати, а держави-переможці не наполягали на видачі. До кінця своїх днів Вільгельм прожив у Нідерландах. 1920 року активно листувався з фельдмаршалом Паулем фон Гінденбургом, з яким мав дружні стосунки. Вільгельм вітав його прихід до влади у 1925 році. 1926 року прусський ландтаг повернув Вільгельмові його земельні володіння, втрачені в перебігу листопадової революції 1918 року.

Помер під час Другої світової війни, у садибі Дорн (неподалік Утрехта) в окупованих Німеччиною Нідерландах. Автор мемуарів «Події та постаті, 1878—1918».

Погляди на нацизм ред.

На початку 1930-х років Вільгельм, очевидно, сподівався, що успіхи німецької нацистської партії стимулюють інтерес до відновлення монархії, коли його старший онук стане новим кайзером. Його друга дружина, Герміна, активно зверталася до нацистського уряду від імені свого чоловіка. Однак Адольф Гітлер, сам ветеран імперської німецької армії під час Першої світової війни, не відчував нічого, крім презирства до людини, яку він звинувачував у найбільшій поразці Німеччини, і петиції були проігноровані. Вільгельм приймав Германа Герінга в Дорні, хоча й не довіряв Гітлеру.

Вільгельм також був приголомшений Кришталевою ніччю 9–10 листопада 1938 року, сказавши: «Я щойно пояснив свої погляди Ауві [Августу Вільгельму, четвертому сину Вільгельма] у присутності його братів. Він мав нахабність сказати, що згоден з єврейськими погромами і розуміє, чому вони відбулися. Коли я сказав йому, що будь-яка порядна людина охарактеризує ці дії як бандитизм, він виявився абсолютно байдужим. Він повністю втрачений для нашої родини». Вільгельм також заявив: «Мені вперше соромно бути німцем.»

Сім'я ред.

Нагороди ред.

Нагороди німецьких держав ред.

Королівство Пруссія ред.

Саксонія-Ангальт ред.

  • Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (1884)
  • Військовий хрест Фрідріха (Ангальт) (1914)

Велике герцогство Баден ред.

Королівство Баварія ред.

Герцогство Брауншвайг ред.

Велике герцогство Гессен ред.

  • Орден Золотого Лева (9 жовтня 1884)
  • Орден Людвіга Гессенського, великий хрест (9 жовтня 1884)

Мекленбург-Шверін ред.

Велике герцогство Ольденбург ред.

Королівство Саксонія ред.

Королівство Вюртемберг ред.

Інші держави ред.

Іноземні нагороди ред.

Австро-Угорщина ред.

Болгарське царство ред.

Королівство Італія ред.

Нідерланди ред.

Османська імперія ред.

Португалія ред.

Румунія ред.

Російська імперія ред.

Сербія ред.

  • Орден Таковського хреста, великий хрест (28 липня 1877)
  • Орден Білого орла, великий хрест

Сіам ред.

Норвегія-Швеція ред.

Британська імперія ред.

У 1915 році позбавлений всіх британських нагород.

  • Орден Підв'язки (27 січня 1877)
  • Орден святого Джона (1888)
  • Королівський Вікторіянський орден, почесний великий хрест (21 листопада 1899)
  • Королівський Вікторіянський ланцюг (9 листопада 1902)

Інші держави ред.

Наукові звання ред.

  • Доктор юриспруденції Берлінського університету Фрідріха-Вільгельма
  • Почесний доктор інженерних наук Вищої політехнічної школи Берліна
  • Почесний доктор наук Клаузенбурзького університету
  • Доктор цивільного права Оксфордського університету
  • Почесний доктор права Пенсильванського університету
  • Почесний доктор медицини Празького університету Карла

Примітки ред.

Бібліографія ред.

  • Holger Afflerbach: Kaiser Wilhelm II. als Oberster Kriegsherr im Ersten Weltkrieg: Quellen aus der militärischen Umgebung des Kaisers 1914—1918. Oldenbourg, München 2005, ISBN 3-486-57581-3.
  • Thorsten Beigel, Sabine Mangold-Will (Hrsg).: Wilhelm II. Archäologie und Politik um 1900. Franz Steiner, Stuttgart 2017, ISBN 978-3-515-11557-5.
  • Christopher Clark: Kaiser Wilhelm II. Longman, Harlow u. a. 2000, ISBN 0-582-24559-1. Dt. Ausgabe: Wilhelm II. Die Herrschaft des letzten deutschen Kaisers. Aus dem Engl. von Norbert Juraschitz und Thomas Pfeiffer. DVA, München 2008, ISBN 978-3-421-04358-0. (Rezension [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.])
  • Virginia Cowles: Wilhelm der Kaiser. Scheffler, Frankfurt / Main 1965.
  • Benjamin Hasselhorn: Politische Theologie Wilhelms II. (Quellen und Forschungen zur Brandenburgischen und Preußischen Geschichte Band 44), Duncker & Humblot, Berlin 2012, ISBN 978-3-428-13865-4.
  • Wolfgang König: Wilhelm II. und die Moderne. Der Kaiser und die technisch-industrielle Welt. Schöningh, Paderborn u. a. 2007, ISBN 978-3-506-75738-8.
  • Martin Kohlrausch (Hrsg.): Samt und Stahl. Kaiser Wilhelm II. im Urteil seiner Zeitgenossen. Mit Fotografien aus dem Archiv des Hauses Hohenzollern. Landtverl., Berlin 2006, ISBN 3-938844-05-1. (Mit Beiträgen von Otto von Bismarck, Hans Blüher, Rudolf Borchardt, Paul Busching, Winston Churchill, Egon Friedell, Walter Goetz, Georg Hinzpeter, Ernst Horneffer, Karl Lamprecht, Friedrich Naumann, Walther Rathenau, Jean-Paul Sartre, Reinhold Schneider, Percy Ernst Schramm, August Stein, Ludwig Thoma und Theodor Wolff.)
  • Christian Graf von Krockow: Unser Kaiser. Glanz und Untergang der Monarchie. Westermann, Braunschweig 1993, ISBN 3-07-509507-9.
  • Golo Mann: Wilhelm II. Scherz, München u. a. 1964.
  • Wolfgang J. Mommsen: War der Kaiser an allem schuld? Wilhelm II. und die preußisch-deutschen Machteliten. Propyläen, Berlin 2002, ISBN 3-549-07169-8.
  • John C. G. Röhl:
    • Kaiser, Hof und Staat. Wilhelm II. und die deutsche Politik. C. H. Beck, München ³1988 (TB 2002), ISBN 978-3-406-49405-5.
    • The Kaiser and his court. Wilhelm II and the government of Germany. Cambridge University Press, Cambridge 1994.
    • Wilhelm II., C. H. Beck, München 1993—2008:
      • Band 1: Die Jugend des Kaisers, 1859—1888. München 1993, ²2001, ISBN 3-406-37668-1.
      • Young Wilhelm. The Kaiser's early life, 1859—1888. Cambridge University Press, Cambridge 1998.
      • Band 2: Der Aufbau der Persönlichen Monarchie, 1888—1900. München 2001, ISBN 3-406-48229-5.
      • Band 3: Der Weg in den Abgrund, 1900—1941. München 2008, ISBN 978-3-406-57779-6. (Rezension [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.])
  • John C. G. Röhl (Hrsg.): Der Ort Kaiser Wilhelms II. in der deutschen Geschichte. Oldenbourg, München 1991, ISBN 978-3-486-55841-8 (Volltext als PDF [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.])
  • Stefan Samerski (Hrsg.): Wilhelm II. und die Religion. Facetten einer Persönlichkeit und ihres Umfelds. Duncker und Humblot, Berlin 2001, ISBN 3-428-10406-4 (= Forschungen zur brandenburgischen und preußischen Geschichte. Beiheft Nr. 5).
  • Nicolaus Sombart: Wilhelm II. Sündenbock und Herr der Mitte. Volk & Welt, Berlin 1996, ISBN 3-353-01066-1.
  • Eberhard Straub: Kaiser Wilhelm II. Die Erfindung des Reiches aus dem Geist der Moderne. Landt Verl., Berlin 2008, ISBN 978-3-938844-10-6.
  • Friedhild den Toom: Wilhelm II. in Doorn. Selbstverlag, Hilversum 2002.
  • Volker Ullrich (Historiker)|Volker Ullrich: Als der Thron ins Wanken kam. Das Ende des Hohenzollernreiches 1890—1918. Donat Verlag, Bremen 1993, ISBN 3-924444-75-7.
  • Hans Wilderotter, Klaus D. Pohl (Hrsg.): Der letzte Kaiser. Wilhelm II. im Exil. Bertelsmann-Lexikon-Verl., Gütersloh 1991, Шаблон:Falsche ISBN.
  • Klaus-Gunther Wesseling. Wilhelm II. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 1178–1217}}. ()
  • Кулинич І. М. Вільгельм II [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 557. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Кривонос Р. А. Вільгельм II // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм II (німецький імператор)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vilgelm Vilge lm II nim Wilhelm II 27 sichnya 1859 18590127 4 chervnya 1941 ostannij nimeckij imperator i prusskij korol 1888 1918 Predstavnik nimeckoyi dinastiyi Gogencollerniv Narodivsya v Berlini Prussiya Sin Fridriha III Z 1890 roku viv aktivnu zovnishnyu politiku za peredil kolonij Razom z inshimi yevropejskimi monarhami spriyav rozv yazannyu Pershoyi svitovoyi vijni Zriksya prestolu vnaslidok Revolyuciyi 1918 yaka povalila nimecku monarhiyu Viyihav do Niderlandiv de j pomer Vilgelm II nim Wilhelm II Vilgelm IINimeckij Imperator15 chervnya 1888 9 listopada 1918Poperednik Fridrih IIISpadkoyemec kronprinc VilgelmNastupnik titul skasovanoKorol Prusiyi15 chervnya 1888 9 listopada 1918Poperednik Fridrih IIISpadkoyemec kronprinc VilgelmNastupnik titul skasovanoKronprinc Nimeckoyi imperiyi ta Prusskogo korolivstvaPoperednik kronprinc FridrihNastupnik kronprinc VilgelmGercog Kurlyandiyi i Semigaliyi8 bereznya 1918 4 chervnya 1941Poperednik Peter fon Biron Narodzhennya 27 sichnya 1859 1859 01 27 Palac kronprinciv Mitte Berlin Nimeckij soyuzSmert 4 chervnya 1941 1941 06 04 82 roki pomistya Dorn Rajhskomisariat NiderlandiPrichina smerti sercevo sudinni zahvoryuvannyaPohovannya Dorn Nacionalnist nimecKrayina Nimeckij soyuz 1859 1871 Nimecka imperiya 1871 1918 Niderlandi 1918 1940 Tretij Rejh 1940 1941 Religiya lyuteranstvoOsvita Bonnskij universitetStupin doktor naukRid GogencollerniBatko Fridrih IIIMati Viktoriya Saksen Koburg GotskaShlyub Avgusta Viktoriya 1881 1921 Germina Rojss Grajcska 1922 1941 Diti Vilgelm Ajtel Fridrih Adalbert Ferdinand Avgust Vilgelm Oskar Joahim Viktoriya LuyizaAvtograf Monograma Nagorodi Velikij hrest ordena Hresta SvobodiOrden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orlaVelikij komandor ordena domu Gogencollerniv Zhinochij hrest Za zaslugi Orden VilgelmaYerusalimskij hrest Orden Zaslug Prusskoyi Koroni Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Velikij hrest Zaliznogo hresta Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuOrden Alberta Vedmedya Angalt Vijskovij hrest Fridriha Angalt Orden Virnosti Baden Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Velikij hrest ordena Vijskovih zaslug Karla FridrihaOrden Svyatogo Guberta Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Orden Genriha LevaHrest Za vijskovi zaslugi Braunshvejg Orden Lyudviga GessenskogoOrden Vendskoyi koroni Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Orden Zaslug doma gercoga Pitera Fridriha Lyudviga Velike gercogstvo Oldenburg Vijskovij hrest Fridriha Avgusta Oldenburg Orden Rutovoyi koroni Velikij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo GenrihaVelikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Velikij hrest ordena domu Saksen ErnestineVelikij hrest ordena Bilogo Sokola Hrest Za virnu sluzhbu Shaumburg Lippe Hrest Za zaslugi u vijni Saksen Mejningen Ganzejskij hrest Gamburg Ganzejskij hrest Bremen Ganzejskij hrest Lyubek Hrest Za vijskovi zaslugi Lippe Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Kavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi TereziyiKavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden Svyati Rivnoapostolni Kirilo ta Mefodij Kavaler ordena Za horobrist Bolgariya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j LazaryaKavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Kavaler Velikogo Hresta Savojskogo vijskovogo ordenaLicar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva Licar Velikogo hresta vijskovogo ordena VillemaOrden Osmanie 1 stupenya Orden Poshani Osmanska imperiya Orden Slavi Osmanska imperiya Gallipolijska zirkaKavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Velikij Hrest ordena Koroni Rumuniyi Orden Karolya IOrden Bilogo orla Serbiya Orden Pidv yazkiKavaler Korolivskogo Viktorianskogo lancyugaKavaler ordena Zolotogo runa Orden knyazya Danila IOrden SlonaVelikij hrest Ordenu SpasitelyaMarianskij hrestOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Mediafajli u VikishovishiU sichni 1918 roku Vilgelm II napolyagav na pidpisanni mirnogo dogovoru z Ukrayinoyu 19 1 1 2 1918 Nimechchina razom z inshimi krayinami Chetvernogo soyuzu viznala Ukrayinsku Narodnu Respubliku nezalezhnoyu derzhavoyu Za Vilgelma II mizh UNR i Nimechchinoyu ta yiyi soyuznikami bulo ukladeno Berestejskij mir 1918 roku yakij ratifikuvala nimecka storona v lipni 1918 roku 2 chervnya 1918 roku Vilgelm II viznav getmanom Ukrayini Pavla Skoropadskogo 6 veresnya 1918 roku v zamku Vilgelmgoge vidbulisya peregovori v hodi yakih obgovoryuvalisya aktualni problemi togochasnih ukrayinsko nimeckih vidnosin Zmist 1 Biografiya 1 1 Zovnishnya politika 1 2 Socialna politika 1 3 Pislya zrechennya 2 Poglyadi na nacizm 3 Sim ya 4 Nagorodi 4 1 Nagorodi nimeckih derzhav 4 1 1 Korolivstvo Prussiya 4 1 2 Saksoniya Angalt 4 1 3 Velike gercogstvo Baden 4 1 4 Korolivstvo Bavariya 4 1 5 Gercogstvo Braunshvajg 4 1 6 Velike gercogstvo Gessen 4 1 7 Meklenburg Shverin 4 1 8 Velike gercogstvo Oldenburg 4 1 9 Korolivstvo Saksoniya 4 1 10 Korolivstvo Vyurtemberg 4 1 11 Inshi derzhavi 4 2 Inozemni nagorodi 4 2 1 Avstro Ugorshina 4 2 2 Bolgarske carstvo 4 2 3 Korolivstvo Italiya 4 2 4 Niderlandi 4 2 5 Osmanska imperiya 4 2 6 Portugaliya 4 2 7 Rumuniya 4 2 8 Rosijska imperiya 4 2 9 Serbiya 4 2 10 Siam 4 2 11 Norvegiya Shveciya 4 2 12 Britanska imperiya 4 2 13 Inshi derzhavi 5 Naukovi zvannya 6 Primitki 7 Bibliografiya 8 PosilannyaBiografiya red Zovnishnya politika red Vilgelm II ponad use vidomij aktivnoyu zovnishnoyu politikoyu Nimechchini Pri nomu otrimala rozvitok velika koloniyalna imperiya Nimechchini yaka vinikla nezadovgo do jogo vstupu na prestol sho vililos u voyenne zitknennya v Africi j Kitayi Pragnennya kajzera stvoriti vijskovo morskij flot sho ne postupavsya b micnistyu flotu Britanskoyi imperiyi bulo vkraj bolyache prijnyato v Londoni j prizvelo do anglo amerikanskih peregoniv morskih ozbroyen na pochatku XX stolittya Pidtrimka Vilgelmom ekspansivnogo kursu svoyeyi golovnoyi soyuznici Avstro Ugorskoyi monarhiyi na Balkanah ta jogo pokrovitelstvo Osmanskij imperiyi viklikali serjozne pogirshennya vidnosin iz Rosijskoyu imperiyeyu Superechnosti mizh yevropejskimi derzhavami prizveli nezvazhayuchi na tepli osobisti j rodinni vidnosini Vilgelma z monarhami Velikoyi Britaniyi ta Rosiyi do Pershoyi svitovoyi vijni Nimechchina pozbavlena svoyih kolonij bula zmushena vesti tyazhku vijnu na dva fronti ekonomichne stanovishe rizko pogirshilosya Porazka u vijni 11 listopada 1918 zbiglasya z revolyuciyeyu u Nimechchini pislya yakoyi Vilgelm zriksya prestolu i pokinuv derzhavu oselivshis u nejtralnih Niderlandah Socialna politika red U chasi pravlinnya Vilgelma II Nimechchina vidmovilasya vid dij Bismarka na pridushennya socializmu zakoni Bismarka proti socialistiv 1878 1890 perestali vikonuvatisya okreslilosya deyake zblizhennya vladi z pomirnimi social demokratami Predstavniki nimeckoyi social demokratiyi v 1914 roci navit pidtrimali pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Pid chas jogo pravlinnya bulo uhvaleno taki socialni reformi yak zaborona roboti po nedilyah zaborona nichnoyi roboti dlya zhinok i ditej zaborona roboti dlya zhinok v ostanni misyaci vagitnosti ta obmezhennya dityachoyi praci dlya ditej molodshih za 14 rokiv sho pozitivno vplinulo na rozvitok ekonomiki krayini Vin govoriv fr Je veux etre un roi des gueux Hochu buti korolem bidnih bulo zatverdzheno progresivnij pributkovij podatok vidsotkova stavka zrostaye zi zrostannyam dohodiv Pislya zrechennya red Za Versalskim mirnim dogovorom 1919 roku Vilgelma ogolosheno vinuvatcem vijni vin pidlyagav sudu Mizhnarodnogo tribunalu Ale uryad Niderlandiv vidmovivsya jogo vidati a derzhavi peremozhci ne napolyagali na vidachi Do kincya svoyih dniv Vilgelm prozhiv u Niderlandah 1920 roku aktivno listuvavsya z feldmarshalom Paulem fon Gindenburgom z yakim mav druzhni stosunki Vilgelm vitav jogo prihid do vladi u 1925 roci 1926 roku prusskij landtag povernuv Vilgelmovi jogo zemelni volodinnya vtracheni v perebigu listopadovoyi revolyuciyi 1918 roku Pomer pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u sadibi Dorn nepodalik Utrehta v okupovanih Nimechchinoyu Niderlandah Avtor memuariv Podiyi ta postati 1878 1918 Poglyadi na nacizm red Na pochatku 1930 h rokiv Vilgelm ochevidno spodivavsya sho uspihi nimeckoyi nacistskoyi partiyi stimulyuyut interes do vidnovlennya monarhiyi koli jogo starshij onuk stane novim kajzerom Jogo druga druzhina Germina aktivno zvertalasya do nacistskogo uryadu vid imeni svogo cholovika Odnak Adolf Gitler sam veteran imperskoyi nimeckoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ne vidchuvav nichogo krim prezirstva do lyudini yaku vin zvinuvachuvav u najbilshij porazci Nimechchini i peticiyi buli proignorovani Vilgelm prijmav Germana Geringa v Dorni hocha j ne doviryav Gitleru Vilgelm takozh buv prigolomshenij Krishtalevoyu nichchyu 9 10 listopada 1938 roku skazavshi Ya shojno poyasniv svoyi poglyadi Auvi Avgustu Vilgelmu chetvertomu sinu Vilgelma u prisutnosti jogo brativ Vin mav nahabnist skazati sho zgoden z yevrejskimi pogromami i rozumiye chomu voni vidbulisya Koli ya skazav jomu sho bud yaka poryadna lyudina oharakterizuye ci diyi yak banditizm vin viyavivsya absolyutno bajduzhim Vin povnistyu vtrachenij dlya nashoyi rodini Vilgelm takozh zayaviv Meni vpershe soromno buti nimcem Sim ya red Dokladnishe GogencollerniBatko Fridrih III drugij nimeckij imperator i vosmij prusskij korol Matir Viktoriya Saksen Koburg Gotska Druzhina Avgusta Viktoriya princesa Shlezvig Golshtejn Zonderburg Augustenburzka Sini Vilgelm Ajtel Fridrih Adalbert Avgust Vilgelm Oskar Joahim Donka Viktoriya LuyizaNagorodi red Nagorodi nimeckih derzhav red Korolivstvo Prussiya red Orden Chornogo orla z lancyugom orden 27 sichnya 1869 lancyug 1877 Orden Chervonogo orla velikij hrest 27 sichnya 1869 Orden Koroni Prussiya 1 go klasu Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij hrest z lancyugom Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu Zhinochij hrest Za zaslugi 25 kvitnya 1892 zasnovnik nagorodi Orden Vilgelma 18 sichnya 1896 zasnovnik nagorodi Yerusalimskij hrest 31 zhovtnya 1896 zasnovnik nagorodi Orden Zaslug Prusskoyi Koroni 18 sichnya 1901 zasnovnik nagorodi Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pour le Merite z dubovim listyam 16 lyutogo 1915 Velikij hrest Zaliznogo hresta 11 grudnya 1916 Saksoniya Angalt red Orden Alberta Vedmedya velikij hrest 1884 Vijskovij hrest Fridriha Angalt 1914 Velike gercogstvo Baden red Orden Virnosti Baden 1877 Orden Bertolda I osoblivogo klasu 28 lipnya 1877 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 28 lipnya 1877 Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha 1 listopada 1914 Korolivstvo Bavariya red Orden Svyatogo Guberta 1881 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrest 1 listopada 1914 Gercogstvo Braunshvajg red Orden Genriha Leva velikij hrest 1881 Hrest Za vijskovi zaslugi Braunshvejg 1914 Velike gercogstvo Gessen red Orden Zolotogo Leva 9 zhovtnya 1884 Orden Lyudviga Gessenskogo velikij hrest 9 zhovtnya 1884 Meklenburg Shverin red Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 1 go klasu 15 zhovtnya 1917 Velike gercogstvo Oldenburg red Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu i lancyugom 9 zhovtnya 1884 Vijskovij Hrest Fridriha Avgusta Oldenburg 15 zhovtnya 1917 Korolivstvo Saksoniya red Orden Rutovoyi koroni 28 lipnya 1877 Vijskovij orden Svyatogo Genriha velikij hrest 22 zhovtnya 1944 Korolivstvo Vyurtemberg red Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1877 Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg velikij hrest 11 listopada 1914 Inshi derzhavi red Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1877 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 1877 Hrest Za zaslugi u vijni Saksen Mejningen 15 zhovtnya 1917 Ganzejskij Hrest Gamburg Bremen i Lyubek 15 zhovtnya 1917 otrimav 3 nagorodi odnochasno Hrest Za vijskovi zaslugi Lippe 15 zhovtnya 1917 Hrest Za virnu sluzhbu Shaumburg Lippe Inozemni nagorodi red Avstro Ugorshina red Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1872 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi velikij hrest 27 serpnya 1914 Marianskij hrestBolgarske carstvo red Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest 28 lipnya 1877 Orden Svyati Kirilo ta Mefodij velikij hrest 1912 Orden Za vijskovi zaslugi Bolgariya velikij hrest 18 sichnya 1916 Orden Za horobrist 1 go klasu z diamantami 11 zhovtnya 1917 Korolivstvo Italiya red Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 1873 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 1873 Orden Svyatogo Josipa velikij hrest 9 zhovtnya 1884 Savojskij vijskovij orden velikij hrest 8 veresnya 1889 Niderlandi red Orden Niderlandskogo leva velikij hrest 28 lipnya 1877 Orden Villema velikij hrest 8 veresnya 1889 Orden Oranskogo domu velikij hrest 4 travnya 1905 Osmanska imperiya red Orden domu Osmaniv 30 listopada 1898 Orden Osmaniye 1 go stupenya Orden Poshani Osmanska imperiya Orden Slavi Osmanska imperiya Gallipolijska zirka 15 zhovtnya 1917 Portugaliya red Poyas dvoh vezh Orden Vezhi j Mecha velikij hrest 9 zhovtnya 1894 lancyug 1 serpnya 1888 Rumuniya red Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest 28 lipnya 1877 Orden Koroni Rumuniyi velikij hrest 28 lipnya 1877 Orden Karolya I velikij hrest 1906 Rosijska imperiya red Orden Andriya Pervozvannogo 1872 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1872 Orden Bilogo orla 1872 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1872 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1872 Serbiya red Orden Takovskogo hresta velikij hrest 28 lipnya 1877 Orden Bilogo orla velikij hrestSiam red Orden Koroni Tayilandu velikij hrest 28 lipnya 1877 Orden Korolivskogo domu Chakri 1897 Norvegiya Shveciya red Orden Serafimiv orden 25 kvitnya 1878 lancyug 1 listopada 1888 Orden Svyatogo Olafa velikij hrest z lancyugom 1 serpnya 1888 Orden Norvezkogo leva 27 sichnya 1904 Orden Vazi velikij hrest z lancyugom 30 lipnya 1909 Britanska imperiya red U 1915 roci pozbavlenij vsih britanskih nagorod Orden Pidv yazki 27 sichnya 1877 Orden svyatogo Dzhona 1888 Korolivskij Viktoriyanskij orden pochesnij velikij hrest 21 listopada 1899 Korolivskij Viktoriyanskij lancyug 9 listopada 1902 Inshi derzhavi red Orden Zolotogo runa Ispaniya 8 listopada 1875 Orden Pivdennogo Hresta velikij hrest Braziliya 28 lipnya 1877 Orden knyazya Danila I velikij hrest Chornogoriya 28 lipnya 1877 Orden Slona Daniya 28 listopada 1879 Orden Leopolda I velikij hrest Belgiya 9 zhovtnya 1884 Orden hrizantemi z velikoyu strichkoyu Yaponiya 9 zhovtnya 1884 Orden Svyatogo Marina velikij hrest San Marino 9 zhovtnya 1884 Velikij orden Zolotogo Pravitelya ordenskij lancyug 9 zhovtnya 1900 Orden Vizvolitelya lancyug Venesuela 4 travnya 1905 Orden Spasitelya velikij hrest Greciya Velikij hrest Chesti j Viddanosti Maltijskij orden Orden Hresta Svobodi velikij hrest Finlyandiya Naukovi zvannya red Doktor yurisprudenciyi Berlinskogo universitetu Fridriha Vilgelma Pochesnij doktor inzhenernih nauk Vishoyi politehnichnoyi shkoli Berlina Pochesnij doktor nauk Klauzenburzkogo universitetu Doktor civilnogo prava Oksfordskogo universitetu Pochesnij doktor prava Pensilvanskogo universitetu Pochesnij doktor medicini Prazkogo universitetu KarlaPrimitki red Bibliografiya red Holger Afflerbach Kaiser Wilhelm II als Oberster Kriegsherr im Ersten Weltkrieg Quellen aus der militarischen Umgebung des Kaisers 1914 1918 Oldenbourg Munchen 2005 ISBN 3 486 57581 3 Thorsten Beigel Sabine Mangold Will Hrsg Wilhelm II Archaologie und Politik um 1900 Franz Steiner Stuttgart 2017 ISBN 978 3 515 11557 5 Christopher Clark Kaiser Wilhelm II Longman Harlow u a 2000 ISBN 0 582 24559 1 Dt Ausgabe Wilhelm II Die Herrschaft des letzten deutschen Kaisers Aus dem Engl von Norbert Juraschitz und Thomas Pfeiffer DVA Munchen 2008 ISBN 978 3 421 04358 0 Rezension Arhivovano 15 travnya 2017 u Wayback Machine Virginia Cowles Wilhelm der Kaiser Scheffler Frankfurt Main 1965 Benjamin Hasselhorn Politische Theologie Wilhelms II Quellen und Forschungen zur Brandenburgischen und Preussischen Geschichte Band 44 Duncker amp Humblot Berlin 2012 ISBN 978 3 428 13865 4 Wolfgang Konig Wilhelm II und die Moderne Der Kaiser und die technisch industrielle Welt Schoningh Paderborn u a 2007 ISBN 978 3 506 75738 8 Martin Kohlrausch Hrsg Samt und Stahl Kaiser Wilhelm II im Urteil seiner Zeitgenossen Mit Fotografien aus dem Archiv des Hauses Hohenzollern Landtverl Berlin 2006 ISBN 3 938844 05 1 Mit Beitragen von Otto von Bismarck Hans Bluher Rudolf Borchardt Paul Busching Winston Churchill Egon Friedell Walter Goetz Georg Hinzpeter Ernst Horneffer Karl Lamprecht Friedrich Naumann Walther Rathenau Jean Paul Sartre Reinhold Schneider Percy Ernst Schramm August Stein Ludwig Thoma und Theodor Wolff Christian Graf von Krockow Unser Kaiser Glanz und Untergang der Monarchie Westermann Braunschweig 1993 ISBN 3 07 509507 9 Golo Mann Wilhelm II Scherz Munchen u a 1964 Wolfgang J Mommsen War der Kaiser an allem schuld Wilhelm II und die preussisch deutschen Machteliten Propylaen Berlin 2002 ISBN 3 549 07169 8 John C G Rohl Kaiser Hof und Staat Wilhelm II und die deutsche Politik C H Beck Munchen 1988 TB 2002 ISBN 978 3 406 49405 5 The Kaiser and his court Wilhelm II and the government of Germany Cambridge University Press Cambridge 1994 Wilhelm II C H Beck Munchen 1993 2008 Band 1 Die Jugend des Kaisers 1859 1888 Munchen 1993 2001 ISBN 3 406 37668 1 Young Wilhelm The Kaiser s early life 1859 1888 Cambridge University Press Cambridge 1998 Band 2 Der Aufbau der Personlichen Monarchie 1888 1900 Munchen 2001 ISBN 3 406 48229 5 Band 3 Der Weg in den Abgrund 1900 1941 Munchen 2008 ISBN 978 3 406 57779 6 Rezension Arhivovano 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine John C G Rohl Hrsg Der Ort Kaiser Wilhelms II in der deutschen Geschichte Oldenbourg Munchen 1991 ISBN 978 3 486 55841 8 Volltext als PDF Arhivovano 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Stefan Samerski Hrsg Wilhelm II und die Religion Facetten einer Personlichkeit und ihres Umfelds Duncker und Humblot Berlin 2001 ISBN 3 428 10406 4 Forschungen zur brandenburgischen und preussischen Geschichte Beiheft Nr 5 Nicolaus Sombart Wilhelm II Sundenbock und Herr der Mitte Volk amp Welt Berlin 1996 ISBN 3 353 01066 1 Eberhard Straub Kaiser Wilhelm II Die Erfindung des Reiches aus dem Geist der Moderne Landt Verl Berlin 2008 ISBN 978 3 938844 10 6 Friedhild den Toom Wilhelm II in Doorn Selbstverlag Hilversum 2002 Volker Ullrich Historiker Volker Ullrich Als der Thron ins Wanken kam Das Ende des Hohenzollernreiches 1890 1918 Donat Verlag Bremen 1993 ISBN 3 924444 75 7 Hans Wilderotter Klaus D Pohl Hrsg Der letzte Kaiser Wilhelm II im Exil Bertelsmann Lexikon Verl Gutersloh 1991 Shablon Falsche ISBN Klaus Gunther Wesseling Wilhelm II Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon Sp 1178 1217 stattya Kulinich I M Vilgelm II Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 557 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Krivonos R A Vilgelm II Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilgelm II nimeckij imperator Bibliografiya Wilhelm II Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Vilgelm II Cifrova biblioteka Nimechchini Historische Filmaufnahmen von Kaiser Wilhelm II Arhivovano 10 listopada 2016 u Wayback Machine auf dem European Film Gateway Gabriel Eikenberg Rupert Platz Wilhelm II Tabellarischer Lebenslauf im LeMO Stiftung Deutsches Historisches Museum und Haus der Geschichte Haus Doorn in den Niederlanden Arhivovano 11 veresnya 2015 u Wayback Machine Thronrede Kaiser Wilhelms II vor den Abgeordneten des Reichstags 4 August 1914 Arhivovano 21 bereznya 2018 u Wayback Machine 1000dokumente de Zitate von und uber Kaiser Wilhelm II Lebendiges Museum online Wilhelm II Arhivovano 28 lyutogo 2008 u Wayback Machine Nimeckij istorichnij muzej Berlin Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilgelm II nimeckij imperator amp oldid 40614520