www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельм Рьопке нім Wilhelm Röpke 10 жовтня 1899 р 12 лютого 1966 німецький економіст і соціальний критик найбільш відо

Вільгельм Рьопке

Вільгельм Рьопке (нім. Wilhelm Röpke) (10 жовтня 1899 р — 12 лютого 1966) — німецький економіст і соціальний критик, найбільш відомий як один із духовних батьків соціально-орієнтованої ринкової економіки. Професор економіки, спочатку в Єні, потім у Граці, Марбурзі, Стамбулі та, нарешті, в Женеві, Швейцарія, Рьопке створив теорію та співпрацював з організацією економічного відновлення після Другої світової війни зруйнованої німецької економіки, розгорнувши програму, яку іноді називають соціологічним неолібералізмом (порівняно з ордолібералізмом, більш соціологічно налаштованим варіантом німецького лібералізму ).

Разом з Альфредом Мюллером-Армаком і Александром Рюстовим (соціологічний неолібералізм) і Вальтером Ойкеном і Францем Бьомом (ордолібералізм) він роз’яснив ідеї, які потім були офіційно представлені міністром економіки Німеччини після Другої світової війни Людвігом Ерхардом, який працював у канцлерстві Конрада Аденауера. Таким чином, економічний вплив Рьопке та його колег вважається головною причиною «німецього економічного дива» після Другої світової війни. Рьопке також був істориком й був номінований на Нобелівську премію з літератури в 1965 році .

Життя Редагувати

Рьопке народився в сім'ї сільського лікаря. З 1917 року вивчав право та економіку в університетах Геттінгена, Тюбінгена та Марбурга. У 1921 році він захистив докторську дисертацію, а в 1922 році успішно завершив процедуру абілітації на здобуття докторського ступеня в Марбурзькому університеті. У 1922 році він отримав посаду професора Єнського університету, ставши наймолодшим професором Німеччини. Після цього послідувало перебування в США в якості запрошеного професора Фонду Рокфеллера, у 1928 році призначення в Університет Граца, а в 1929 році призначення в Університет Філіпса в Марбурзі, де він працював до 1933 року професором політичної економії.

Опозиція Рьопке німецькому націонал-соціалістичному режиму змусила його (з родиною) у 1933 році емігрувати до Стамбула, Туреччина, де він викладав до 1937 року, перш ніж прийняти посаду в Вищому інституті міжнародних досліджень та розвитку в Женеві, де він жив до своєї смерті в 1966 р.

Діяльність Редагувати

У молодості Рьопке спочатку був натхненний соціалізмом, а потім ідеями економіста Австрійської школи Людвіга фон Мізеса. Незважаючи на це, економічне визволення після Другої світової війни, яке дозволило Німеччині знову очолити Європу, інтелектуальними м’язами якого були Рьопке та його союзники (Вальтер Ойкен, Франц Бьом, Альфред Мюллер-Армак і Александр Рюстов ), сталося завдяки реалізації іншої політики, ніж тієї, яку відстоював Людвіг фон Мізес. Хоча двоє чоловіків поділяли деякі переконання в певних сферах, Рьопке з однодумцями натомість сформував школу ордолібералізму та виступав за вільну торгівлю, але з більшим впливом центрального банку та держави, ніж це пропонуться економістами Австрійської школи. На відміну від багатьох економістів основної течії Австрійської школи, Рьопке та ордолібералісти визнали, що ринкова економіка може бути більш руйнівною та негуманною без певної ролі державного втручання. 

Слідом за Олександром Рюстовим Рьопке дійшов висновку, що хвалена ефективність й достаток вільних ринків можуть призвести до соціальних і духовних втрат. Як наслідок, він передбачав позитивну та більш широку роль держави як законодавця, примусу до конкуренції та постачальника базового соціального забезпечення.

Під час Великої депресії Рьопке в «Кризах і циклах» (англ. Crises and Cycles) стверджував, що з вторинною дефляцією потрібно боротися за допомогою фіскальної рефляції. Було стверджено, що вторинна дефляція, по суті, є тим самим явищем, яке американський економіст тайванського походження Річард Ку (англ. Richard Koo) в наступні роки позначав як рецесію балансу. Однак, незважаючи на це, Рьопке залишався політичним децентралістом й відкидав кейнсіанську економіку, висміюючи її як «типово інтелектуальну конструкцію, яка забуває соціальну реальність за інтегральним обчисленням».

Для Рьопке права та моральні звички (Sitte) були ключовими елементами, які Центральний банк і держава (на противагу ринковій економіці ) мали непомітно допомогти організувати. З «конформною» соціальною, економічною та фінансовою політикою, завданням якої є захист слабких «поза ринком», вирівнювання інтересів, встановлення правил гри та обмеження ринкової влади, Рьопке прагнув до економічного порядку «економічний гуманізм », те, що він також називав «третім шляхом».

Рьопке виступав за суспільство та соціальну політику, в яких правам людини надається найвище значення. Він вважав, що індивідуалізм повинен бути врівноважений продуманим принципом соціальності і гуманності. Важливо, що економічна думка Рьопке щільно узгоджується з католицьким соціальним вченням. З роками, Рьопке все більше цінував загальні переваги суспільства, яке приймає духовність, особливо на відміну від суспільств, де духовність маргіналізована або демонізована.

Рьопке також відомий своїми проапартеїдними поглядами щодо Південної Африки. У 1964 році він опублікував роботу "Південна Африка: Спроба позитивної оцінки" (англ. South Africa: An Attempt at a Positive Appraisal), в якій стверджував, що апартеїд був виправданим, оскільки «південноафриканський негр» належав не лише до «зовсім іншої раси», а й до «зовсім іншого типу та рівня цивілізації». Займаючи позицію, яка виступає проти багатьох західних урядів, Рьопке також підтримав односторонню декларацію 1965 року про незалежність Родезії, расово відокремленої південноафриканської території, від Британської імперії.

Вплив Редагувати

Зокрема, з 1930 по 1931 рік Рьопке працював в урядовій комісії з вивчення безробіття, а з 1947 по 1948 рік він працював у раді валютної реформи Німеччини після Другої світової війни. Крім того, Рьопке особисто консультував канцлера Західної Німеччини (після Другої світової війни) Конрада Аденауера та його міністра економіки Людвіга Ерхарда до кінця 1950-х років, і тому йому приписують внесок у інтелектуальний кістяк нині відомого "німецького економічного дива".

Окупувавши Західну Німеччину після закінчення Другої світової війни, західні союзники (США, Великобританія та Франція) продовжували впроваджувати економічну політику нормування, а також контролю над заробітною платою та цінами в поєднанні з продовженням надмірного друкування паперових грошей. Як наслідок, виробництво впало, а відомі бізнесмени знову не захотіли приймати (відносно) нікчемну валюту, що спричинило масовий дефіцит і поширення бартерної економіки сірого ринку. Робота "Розв’язання німецької проблеми" Рьопке (англ. The Solution to the German Problem) 1947 року висвітлює негативні наслідки продовження західними союзниками економічної політики Гітлера. Натомість Репке запропонував скасувати контроль над цінами та замінити рейхсмарку здоровою, більш надійною валютою.

Відповідно, контроль над цінами та заробітною платою був поступово скасований, а 21 червня 1948 року була введена нова німецька марка. Ці довгострокові політичні ініціативи, однак, викликали деякі громадянські заворушення одразу після їх впровадження через подальше зростання безробіття. Незважаючи на ці хвилювання та стоїчно підтриманий освіченими газетними публікаціями Рьопке, міністр економіки Людвіг Ерхард наполягав на передбачливості, і це зрештою стало «великим особистим виправданням Рьопке»: Рьопке та його союзники «сформували у Західної Німеччини імунітет до комунізму».

З 1961 по 1962 рік він був президентом Товариства Мон Пелерін. Але в результаті тривалої сварки з Фрідріхом Августом фон Гаєком пішов у відставку і припинив своє членство в ній.

Праці Редагувати

Дивіться також Редагувати

Список літератури Редагувати

  1. ↑ Razeen Sally, Classical Liberalism and International Economic Order, Routledge, 2002, ISBN 0-415-16493-1, p. 106
  2. . Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
  3. Hennecke, Hans Jörg (23 квітня 2008). Streiten für diesen Staat Wilhelm Röpke und die Bundesrepublik. Streit um den Staat (Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht): 23–45. Процитовано 8 квітня 2022. 
  4. ↑ . 23 березня 2007. Архів оригіналу за 23 березня 2007. Процитовано 11 липня 2021. 
  5. ↑ Samuel Gregg, Wilhelm Röpke's political economy, Edward Elgar Publishing Limited, 2010, ISBN 978-1-84844-222-1, p. 29
  6. Olsen, Andreas Hardhaug.
  7. “How Different Were Ropke and Mises?”
  8. Critics of Keynesian Economics. store.mises.org. Процитовано 11 липня 2021. 
  9. Zevin, Alexander (15 серпня 2019). Every Penny a Vote. London Review of Books (англ.) 41 (16). ISSN 0260-9592. Процитовано 11 липня 2021. 
  10. Philip Mirowski, Dieter Plehwe: The Road From Mont Pelerin. 2009, ISBN 978-0-674-03318-4, p. 19

Подальше читання Редагувати

Зовнішні посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vilgelm Ropke nim Wilhelm Ropke 10 zhovtnya 1899 r 12 lyutogo 1966 nimeckij ekonomist i socialnij kritik najbilsh vidomij yak odin iz duhovnih batkiv socialno oriyentovanoyi rinkovoyi ekonomiki Profesor ekonomiki spochatku v Yeni potim u Graci Marburzi Stambuli ta nareshti v Zhenevi Shvejcariya Ropke stvoriv teoriyu ta spivpracyuvav z organizaciyeyu ekonomichnogo vidnovlennya pislya Drugoyi svitovoyi vijni zrujnovanoyi nimeckoyi ekonomiki rozgornuvshi programu yaku inodi nazivayut sociologichnim neoliberalizmom porivnyano z ordoliberalizmom bilsh sociologichno nalashtovanim variantom nimeckogo liberalizmu 1 Razom z Alfredom Myullerom Armakom i Aleksandrom Ryustovim sociologichnij neoliberalizm i Valterom Ojkenom i Francem Bomom ordoliberalizm vin roz yasniv ideyi yaki potim buli oficijno predstavleni ministrom ekonomiki Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni Lyudvigom Erhardom yakij pracyuvav u kanclerstvi Konrada Adenauera 1 Takim chinom ekonomichnij vpliv Ropke ta jogo koleg vvazhayetsya golovnoyu prichinoyu nimecogo ekonomichnogo diva pislya Drugoyi svitovoyi vijni Ropke takozh buv istorikom j buv nominovanij na Nobelivsku premiyu z literaturi v 1965 roci 2 Zmist 1 Zhittya 2 Diyalnist 3 Vpliv 4 Praci 5 Divitsya takozh 6 Spisok literaturi 7 Podalshe chitannya 8 Zovnishni posilannyaZhittya RedaguvatiRopke narodivsya v sim yi silskogo likarya Z 1917 roku vivchav pravo ta ekonomiku v universitetah Gettingena Tyubingena ta Marburga U 1921 roci vin zahistiv doktorsku disertaciyu a v 1922 roci uspishno zavershiv proceduru abilitaciyi na zdobuttya doktorskogo stupenya v Marburzkomu universiteti U 1922 roci vin otrimav posadu profesora Yenskogo universitetu stavshi najmolodshim profesorom Nimechchini Pislya cogo posliduvalo perebuvannya v SShA v yakosti zaproshenogo profesora Fondu Rokfellera u 1928 roci priznachennya v Universitet Graca a v 1929 roci priznachennya v Universitet Filipsa v Marburzi de vin pracyuvav do 1933 roku profesorom politichnoyi ekonomiyi 3 Opoziciya Ropke nimeckomu nacional socialistichnomu rezhimu zmusila jogo z rodinoyu u 1933 roci emigruvati do Stambula Turechchina de vin vikladav do 1937 roku persh nizh prijnyati posadu v Vishomu instituti mizhnarodnih doslidzhen ta rozvitku v Zhenevi de vin zhiv do svoyeyi smerti v 1966 r Diyalnist RedaguvatiU molodosti Ropke spochatku buv nathnennij socializmom a potim ideyami ekonomista Avstrijskoyi shkoli Lyudviga fon Mizesa 4 Nezvazhayuchi na ce ekonomichne vizvolennya pislya Drugoyi svitovoyi vijni yake dozvolilo Nimechchini znovu ocholiti Yevropu intelektualnimi m yazami yakogo buli Ropke ta jogo soyuzniki Valter Ojken Franc Bom Alfred Myuller Armak i Aleksandr Ryustov stalosya zavdyaki realizaciyi inshoyi politiki nizh tiyeyi yaku vidstoyuvav Lyudvig fon Mizes Hocha dvoye cholovikiv podilyali deyaki perekonannya v pevnih sferah Ropke z odnodumcyami natomist sformuvav shkolu ordoliberalizmu ta vistupav za vilnu torgivlyu ale z bilshim vplivom centralnogo banku ta derzhavi nizh ce proponutsya ekonomistami Avstrijskoyi shkoli 5 Na vidminu vid bagatoh ekonomistiv osnovnoyi techiyi Avstrijskoyi shkoli Ropke ta ordoliberalisti viznali sho rinkova ekonomika mozhe buti bilsh rujnivnoyu ta negumannoyu bez pevnoyi roli derzhavnogo vtruchannya Slidom za Oleksandrom Ryustovim Ropke dijshov visnovku sho hvalena efektivnist j dostatok vilnih rinkiv mozhut prizvesti do socialnih i duhovnih vtrat Yak naslidok vin peredbachav pozitivnu ta bilsh shiroku rol derzhavi yak zakonodavcya primusu do konkurenciyi ta postachalnika bazovogo socialnogo zabezpechennya 4 Pid chas Velikoyi depresiyi Ropke v Krizah i ciklah angl Crises and Cycles stverdzhuvav sho z vtorinnoyu deflyaciyeyu potribno borotisya za dopomogoyu fiskalnoyi reflyaciyi Bulo stverdzheno sho vtorinna deflyaciya po suti ye tim samim yavishem yake amerikanskij ekonomist tajvanskogo pohodzhennya Richard Ku angl Richard Koo v nastupni roki poznachav yak recesiyu balansu 6 Odnak nezvazhayuchi na ce Ropke zalishavsya politichnim decentralistom j vidkidav kejnsiansku ekonomiku vismiyuyuchi yiyi yak tipovo intelektualnu konstrukciyu yaka zabuvaye socialnu realnist za integralnim obchislennyam 4 7 8 Dlya Ropke prava ta moralni zvichki Sitte buli klyuchovimi elementami yaki Centralnij bank i derzhava na protivagu rinkovij ekonomici mali nepomitno dopomogti organizuvati Z konformnoyu socialnoyu ekonomichnoyu ta finansovoyu politikoyu zavdannyam yakoyi ye zahist slabkih poza rinkom virivnyuvannya interesiv vstanovlennya pravil gri ta obmezhennya rinkovoyi vladi Ropke pragnuv do ekonomichnogo poryadku ekonomichnij gumanizm te sho vin takozh nazivav tretim shlyahom Ropke vistupav za suspilstvo ta socialnu politiku v yakih pravam lyudini nadayetsya najvishe znachennya Vin vvazhav sho individualizm povinen buti vrivnovazhenij produmanim principom socialnosti i gumannosti Vazhlivo sho ekonomichna dumka Ropke shilno uzgodzhuyetsya z katolickim socialnim vchennyam Z rokami Ropke vse bilshe cinuvav zagalni perevagi suspilstva yake prijmaye duhovnist osoblivo na vidminu vid suspilstv de duhovnist marginalizovana abo demonizovana 4 Ropke takozh vidomij svoyimi proaparteyidnimi poglyadami shodo Pivdennoyi Afriki U 1964 roci vin opublikuvav robotu Pivdenna Afrika Sproba pozitivnoyi ocinki angl South Africa An Attempt at a Positive Appraisal v yakij stverdzhuvav sho aparteyid buv vipravdanim oskilki pivdennoafrikanskij negr nalezhav ne lishe do zovsim inshoyi rasi a j do zovsim inshogo tipu ta rivnya civilizaciyi 9 Zajmayuchi poziciyu yaka vistupaye proti bagatoh zahidnih uryadiv Ropke takozh pidtrimav odnostoronnyu deklaraciyu 1965 roku pro nezalezhnist Rodeziyi rasovo vidokremlenoyi pivdennoafrikanskoyi teritoriyi vid Britanskoyi imperiyi Vpliv RedaguvatiZokrema z 1930 po 1931 rik Ropke pracyuvav v uryadovij komisiyi z vivchennya bezrobittya a z 1947 po 1948 rik vin pracyuvav u radi valyutnoyi reformi Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni 5 Krim togo Ropke osobisto konsultuvav kanclera Zahidnoyi Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni Konrada Adenauera ta jogo ministra ekonomiki Lyudviga Erharda do kincya 1950 h rokiv i tomu jomu pripisuyut vnesok u intelektualnij kistyak nini vidomogo nimeckogo ekonomichnogo diva 4 Okupuvavshi Zahidnu Nimechchinu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni zahidni soyuzniki SShA Velikobritaniya ta Franciya prodovzhuvali vprovadzhuvati ekonomichnu politiku normuvannya a takozh kontrolyu nad zarobitnoyu platoyu ta cinami v poyednanni z prodovzhennyam nadmirnogo drukuvannya paperovih groshej Yak naslidok virobnictvo vpalo a vidomi biznesmeni znovu ne zahotili prijmati vidnosno nikchemnu valyutu sho sprichinilo masovij deficit i poshirennya barternoyi ekonomiki sirogo rinku Robota Rozv yazannya nimeckoyi problemi Ropke angl The Solution to the German Problem 1947 roku visvitlyuye negativni naslidki prodovzhennya zahidnimi soyuznikami ekonomichnoyi politiki Gitlera Natomist Repke zaproponuvav skasuvati kontrol nad cinami ta zaminiti rejhsmarku zdorovoyu bilsh nadijnoyu valyutoyu Vidpovidno kontrol nad cinami ta zarobitnoyu platoyu buv postupovo skasovanij a 21 chervnya 1948 roku bula vvedena nova nimecka marka Ci dovgostrokovi politichni iniciativi odnak viklikali deyaki gromadyanski zavorushennya odrazu pislya yih vprovadzhennya cherez podalshe zrostannya bezrobittya Nezvazhayuchi na ci hvilyuvannya ta stoyichno pidtrimanij osvichenimi gazetnimi publikaciyami Ropke ministr ekonomiki Lyudvig Erhard napolyagav na peredbachlivosti i ce zreshtoyu stalo velikim osobistim vipravdannyam Ropke Ropke ta jogo soyuzniki sformuvali u Zahidnoyi Nimechchini imunitet do komunizmu 5 Z 1961 po 1962 rik vin buv prezidentom Tovaristva Mon Pelerin Ale v rezultati trivaloyi svarki z Fridrihom Avgustom fon Gayekom pishov u vidstavku i pripiniv svoye chlenstvo v nij 10 Praci RedaguvatiKrizi ta cikli 1936 Mizhnarodna ekonomichna dezintegraciya 1942 Civitas Humana 1944 Nimecke pitannya 1946 Socialna kriza nashogo chasu 1950 Mizhnarodnij poryadok ta ekonomichna integraciya 1959 Gumanna ekonomika socialna osnova vilnogo rinku 1960 Ekonomika vilnogo suspilstva 1963 Proti techiyi 1969 posmertnij zb Dva ese Vilgelma Repke 1987 Divitsya takozh RedaguvatiVnesok u liberalnu teoriyu Liberalizm Liberalizm u NimechchiniSpisok literaturi Redaguvati a b Razeen Sally Classical Liberalism and International Economic Order Routledge 2002 ISBN 0 415 16493 1 p 106 Archived copy Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Hennecke Hans Jorg 23 kvitnya 2008 Streiten fur diesen Staat Wilhelm Ropke und die Bundesrepublik Streit um den Staat Gottingen Vandenhoeck amp Ruprecht 23 45 Procitovano 8 kvitnya 2022 a b v g d The maturing of a humane economist Modern Age Find Articles 23 bereznya 2007 Arhiv originalu za 23 bereznya 2007 Procitovano 11 lipnya 2021 a b v Samuel Gregg Wilhelm Ropke s political economy Edward Elgar Publishing Limited 2010 ISBN 978 1 84844 222 1 p 29 Olsen Andreas Hardhaug How Different Were Ropke and Mises Critics of Keynesian Economics store mises org Procitovano 11 lipnya 2021 Zevin Alexander 15 serpnya 2019 Every Penny a Vote London Review of Books angl 41 16 ISSN 0260 9592 Procitovano 11 lipnya 2021 Philip Mirowski Dieter Plehwe The Road From Mont Pelerin 2009 ISBN 978 0 674 03318 4 p 19Podalshe chitannya RedaguvatiBeher Filip Bekker Katrin Rosh Kevin Zelig Laura 2021 Ordoliberalna bila demokratiya elitarizm i demos sprava Vilgelma Ropke U demokratichnij teoriyi 8 2 S 70 96 Slobodyan Kvin 2014 Svitova ekonomika ta kolorova liniya Vilgelm Repke aparteyid ta Bila Atlantika U Dodatku institutu nimeckogo istorichnogo byuletenya 10 S 61 87 978 1 4129 6580 4Zovnishni posilannya RedaguvatiPolitichna ekonomiya Vilgelma Repke Semyuel Gregg Socialna rinkova ekonomika Biblioteka Kongresu SShA Naskilki riznimi buli Ropke ta Mizes Ivan Pongrachich Biografiya Ropke Shon Ritenur Wilhelm Ropke Bibliotechni kolekciyi vklyuchayuchi vsyu jogo korespondenciyu v originali Archived Biblioteka Institutu ekonomichnoyi politiki Kelnskogo universitetu Nimechchina Wilhelm Ropke Bibliotechni kolekciyi nimecka storinka Archived Biblioteka Institutu ekonomichnoyi politiki Kelnskogo universitetu Nimechchina Wilhelm Ropke A Centenary Appreciation Richard M Ebeling The Freedom Ideas on Liberty zhovten 1999 r Newspaper clippings about Wilhelm Ropke Nekrolog Lyudvig fon Mizes Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilgelm Ropke amp oldid 40637738