www.wikidata.uk-ua.nina.az

Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку англ Graduate Institute of International and Development Studies фр

Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку

Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку (англ. Graduate Institute of International and Development Studies, фр. Institut de hautes études internationales et du développement, або можуть використовуватись скорочені форми The Graduate Institute та IHEID, колишня коротка назва HEI, вимовляється [ашеї], можливий також український переклад Женевський інститут міжнародниж досліджень) — найстаріший в континентальній Європі навчальний заклад з вивчення міжнародних відносин, одна з найпрестижніших в Швейцарії та світі академічних установ, присвячених дослідженню та вивченню міжнародних відносин, права, історії, політики, економіки та розвитку.

Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку

The Graduate Institute
Корпус інституту
46°13′18″ пн. ш. 6°09′04″ сх. д. / 46.22167° пн. ш. 6.15111° сх. д. / 46.22167; 6.15111Координати: 46°13′18″ пн. ш. 6°09′04″ сх. д. / 46.22167° пн. ш. 6.15111° сх. д. / 46.22167; 6.15111
Тип видавець відкритого доступуd
Країна  Швейцарія
Розташування  Швейцарія, Женева
Засновано 1927
Студентів 800
Членство у Університетське Агентство Франкофонії
Випускники Category:Graduate Institute of International and Development Studies alumni
Штаб-квартира Женева
Сайт graduateinstitute.ch
 Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку у Вікісховищі

Критерії вступу Редагувати

В Інституті є можливим здобуття тільки ступенів магістра, та доктора, PhD (варто зазначити, що в більшості країн простору СНД така ступінь, якщо вона не несе за собою значної та протяжної викладацької чи дослідницької діяльності, прирівнюється до ступеня кандидата наук, але згідно з Болонською конвенцією ступінь доктора, PhD, відповідає ступеню доктора наук). Для вступу до Інституту необхідний щонайменше освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра. Важливим є наявність певного практичного досвіду, що може включати в себе стажування, участь в додаткових освітніх програмах, мовних школах та ін. Вимогою до поступаючих є володіння або одразу і англійською і французькою, або однією з двох мов, за умови, що студент буде вивчати другу мову в ході основної програми і успішно здасть мовний тест до свого випуску. В кандидатурі апліканта має простежуватись активність, мотивованість, добре виражена цілеспрямованість по відношенню до обраної спеціальності. Дуже часто для аплікантів з України еквівалентним рівнем освіти необхідним для вступу є вже здобута кваліфікація спеціаліста, або краще магістра. Все, звичайно, ще залежить від індивідуальних даних та конкретних обставин кожного поступаючого.

Магістратура та докторантура Редагувати

Інститут здійснює набір студентів тільки на вищі освітньо-кваліфікаційні рівні навчання, такі як магістратура та докторантура. На магістратурі існує один міждисциплінарний напрямок та чотири профільних напрямки. На докторантурі дублюються ті самі спеціалізовані напрямки. В Інституті доступні такі наукові ступені для здобуття на рівні магістратури: магістр міжнародних справ, магістр міжнародних наук — політична наука, магістр міжнародних наук — міжнародні історія та політика, магістр міжнародних наук — міжнародна економіка, магістр міжнародних наук — міжнародне право, магістр наук міжнародного розвитку. На рівні доктурантури пропонуються: політична наука, міжнародні історія та політика, міжнародна економіка, міжнародне право.

Двомовність Редагувати

Однією з головних особливостей Інституту є його двомовність. Предмети можна обирати або на французькій або на англійській мові. Більшість франкомовних курсів зосереджені на темах, що відносяться до питань міжнародного розвитку. Тим не менш, французькою мовою також пропонуються предмети, що досліджують в контексті міжнародних відносин такі галузі як взаємозв'язок між політикою та релігією, проблеми охорони здоров'я, конфлікти Близького Сходу, вплив харизматичного лідерства на зовнішню політику держави, дипломатичне право, міжнародне публічне право та інші розгалуження. У той самий час в Інституті викладається безліч курсів на англійській мові, особливо це стосується такий напрямків як безпека та оборона, функціонування міжнародних інституцій, глобалізація, проблеми довкілля та зміни клімату, глобальне здоров'я[en], епістемологія, статистика, регіональна та європейська економічна інтеграції, еволюція Європейського Союзу, зовнішня політика Російської Федерації та певних аспектів прав людини.

Інститут та Женевський університет Редагувати

Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку має своє власне керівництво та окремий бюджет. Інститут було започатковано як структурний підрозділ Женевського університету, як університетськй факультет міжнародних відносин. Поволі він почав набувати все більш автономного статусу. Всі студенти Інституту й надалі вважаються зареєтрованими студентами Женевського університету, де вони проходять матрикуляцію і посеместрову реєстрацію. Всі випускники отримують дипломи, що сертифікуються та визнаються Женевським університетом. В планах адміністрації Інституту є поступове та повне відокремлення, подібне до формату Лондонської школи економіки та політичної науки, що, формально залишаючись структурним підрозділом Лондонського університету, з 2008 року почала випускати та присвоювати випускникам дипломи та сертифікати від свого імені. [3] [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.]

Інфраструктура навчального закладу Редагувати

Одним з недоліків Інституту є недостатьня матеріальна база. Здобувши неабиякий престиж серед дипломатичних кіл в Європі, Інститут через свою замкнену елітарність та консервативність вподовж довгого часу нехтував необхідністю постійно конкурувати за потоки студентів та розвивати свої навчальні приміщення, аудиторії, гуртожитки. Через це, цієї миті, відбувається серія реформ, однією з яких буде спорудження нового головного корпусу і його можливе відкриття в 2012 році.[4][недоступне посилання з травня 2019] За офіційними підрахунками побудова цієї конструкції складе 137 млн швейцарських франків. [5][недоступне посилання з квітня 2019]

Приналежності та партнерства Редагувати

Інститут є членом організації найкращих європейських ишів — Europaeum[en], а також входить до Association of Professional Schools of International Affairs[en]. Укладеними є також угоди з іншими провідними вишами.

Вартість навчання та проживання Редагувати

Рік навчання для іноземних студентів, або нерезидентів на момент подання анкети, коштує 5000 швейцарських франків. Оплата може здійснюватись одноразово, посеместрово, або інтервально за окремою домовленістю з адміністрацією. Для поступаючих існують повні та часткові стипендії. Повна стипендія автоматично включає покриття плати за навчання і виплату щомісячної стипендії у розмірі 1800 швейцарських франків протягом 10 місяців, тобто з вересня по червень. Часткова стипендія, як правило, включає лише плату за навачння. На стипендію необхідно подавати завчасно і при цьому заповнювати окрему анкету, що включає написання мотиваційного листа. Щоб поновити стипендію на другий рік, необхідно на неї подавати заново. Іншими найголовнішими пунктами фінансових витрат на час навчання є оренда за місце проживання, що в середньому становить 550—1000 франків за однокімнатні умови, базове медичне страхування, в середньому 100—150 франків, проїзний квиток 45 франків, харчування, 300—500 франків. Цей перелік витрат, безумовно, не є вичерпним.

Класифікація Інстититуту в Швейцарії Редагувати

Інститут має нетипову для швейцарських навчальних закладів класифікацію, адже будучи установою конфедерального значення і відповідаючи за підготовку багатьох швейцарських дипломатичних та інших міжнародних службовців він комбіновано фінансується конфедеральним урядом Швейцарії, кантоном Женеви а також приватним спонсорством. Через це Інститут має змішаний приватно-державний характер. [8] [ 14 серпня 2007 у Wayback Machine.]

Історія Редагувати

Мета створення Редагувати

Специфікою Інституту є те, що на початку його було створено з чітко визначеною метою, а саме для підготовки висококваліфікованих міжнародних працівників та дипломатів, в основному для ООН. Велика кількість випускників цього закладу і тепер влаштовується на роботу в цю організацію. На час його заснування в 1927, Інститут був першою академічною установою присвяченою виключно дослідженню та вивченню міжнародних відносин. Сама ідея створення Інституту виникла в 1919, в рік заснування Ліги Націй. Інститут можна віднести до числа найпрестижніших навчальних закладів дипломатичного спрямування.

Перші кроки Редагувати

Інститут вперше розпочав свою роботу 3 листопада 1927. Розташовувався він спершу поряд з будівлею Червоного хреста. В 1938 Інститут переїхав до Віли Бартон, де тепер міститься його головний корпус. В той перший рік в Інституті навчалось 45 студентів. Першим основним спонсором Інституту виступав Фонд Рокфеллера (Laura Spellman Rockefeller Memorial Fund), що забезпечував близько 90 відсотків усього його бюджету впродовж майже 20 років. Приблизно з 1952 до 1962 року Інститут переважно фінансувався Фондом Форда. З 1953 року фінансова підтримка почала все активніше надходити від кантону Женеви та швейцарського уряду.

Засновники та подальші директори Редагувати

Женевський інститут міжнародних відносин, ще до приєднання до нього Інституту розвитку, було засновано Вільямом Рапардом та Полом Манту. Вільяма Рапарда на той час вже було обрано віце-ректором Женевського університету. Це сталося в 1924 році. В 1926—1928 роки а також 1936—1938 роки він займав посаду ректора Женевського університету. Пол Манту, в свою чергу, був істориком-економістом, дипломатом та синхронним перекладачем. Під час Паризької мирної конференції 1919-го року Пол Манту був одним з головних перекладачів. Починаючи з 1920 року, він займав посаду директора політичного відділу в секретаріаті новоствореної Ліги Націй. Саме він став першим директором Женевського інституту міжнародних відносин (1927—1955). Його наступниками стали Жак Фреймонд (1955—1978), Крістіан Дономінісе (1978—1984), Луцій Кафліш (1984—1990), Олександр Свобода (1990—1998), Пітер Чоп (1998—2004). З 2004 року Женевський інститут міжнародних відносин та розвитку очолює Філіп Буран.

Студенти та викладачі Редагувати

В період 2007—2008 навчального року 210 студентів отримали кваліфікацію магістра. Докторське звання було присвоєне 34 випускникам в 2008. На початку 2008—2009 навчального року в Інституті налічувалось загалом 800 студентів на усіх напрямках і програмах. Восени 2008 року в Інститут поступило 305 студентів. Кількість студентів залишається близько 800.

Саме так виглядає розподіл кількості студентів по різних програмах:

  • Магістр міжнародних відносин — 95
  • Магістр міжнародних наук — 187
  • Доктор міжнародних відносин — 85
  • Доктор міжнародних наук — 127
  • Магістр наук розвитку- 209
  • Доктор наук розвитку — 62

Що стосується викладацького складу, станом на 2008 рік в Інституті перебуває 65 викладачів (з яких 45 професорів) та 25 відвідуючих професорів.

Географічне походження студентів Редагувати

На період 2008—2009 навчального року в Інституті проходять навчання студенти з наступних регіонів світу і у наступних пропорціях:

  • 23 % — Швейцарія
  • 34 % — Європа
  • 13 % — Африка
  • 11 % — Північна Америка
  • 10 % — Південня Америка
  • 8 % — Азія
  • 1 % — Океанія

Особистості, які навчались в Інституті Редагувати

Мішель Кальмі-Ре — діючий Міністр закордонних справ Швейцарії. Калми-Ре випустилась з Інституту в 1968 році із ступенем магістр.
Кофі Аннан — Генеральний секретар ООН 1997—2007. Аннан поступив до Інституту в 1961, проте не закінчив і полишив начання, перейшовши на роботу до ВООЗ.
Сандра Кальнієте — Міністр закордонних справ Латвії 2002—2004, член Європейського парламенту.
Шелбі Каллом Девіс — посол США в Швейцарію 1969—1975, філантропіст.
Роберт МакФарлейн — національний радник з питань безпеки уряду США 1983—1985.
Франсуа Нордманн — посол Швейцарії в Монако.
Ганс-Герт Пьоттерінг — колишній Президент Європейського парламенту.
Мохаммед аль-Барадей — директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 1997—2009, лауреат Нобелівської премії миру.
Жан-П'єр Рот — голова Національного Банку Швейцарії.
Пол Жозеф Жеймс Мартан — Міністр закордонних справ Канади 1963—1968.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
    d:Track:Q1227538
  2. https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
  3. ↑ Krul, Nicolas (1977). Institut universitaire de hautes études internationales: HEI 50, 1927-1977. с. 14–15. 
  4. Scott, Norman (2002). Institut universitaire de hautes études internationales: HEI 75, 1927-2002. с. 29–37. 
  5. ↑ Rapport d'activité 2008. 2009. с. 18–20. 

Посилання Редагувати

  • (англ.) (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku angl Graduate Institute of International and Development Studies fr Institut de hautes etudes internationales et du developpement abo mozhut vikoristovuvatis skorocheni formi The Graduate Institute ta IHEID kolishnya korotka nazva HEI vimovlyayetsya asheyi mozhlivij takozh ukrayinskij pereklad Zhenevskij institut mizhnarodnizh doslidzhen najstarishij v kontinentalnij Yevropi navchalnij zaklad z vivchennya mizhnarodnih vidnosin odna z najprestizhnishih v Shvejcariyi ta sviti akademichnih ustanov prisvyachenih doslidzhennyu ta vivchennyu mizhnarodnih vidnosin prava istoriyi politiki ekonomiki ta rozvitku Zhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin ta rozvitkuThe Graduate InstituteKorpus institutu46 13 18 pn sh 6 09 04 sh d 46 22167 pn sh 6 15111 sh d 46 22167 6 15111 Koordinati 46 13 18 pn sh 6 09 04 sh d 46 22167 pn sh 6 15111 sh d 46 22167 6 15111Tip vidavec vidkritogo dostupud 1 Krayina Shvejcariya 1 Roztashuvannya Shvejcariya ZhenevaZasnovano 1927Studentiv 800Chlenstvo u Universitetske Agentstvo Frankofoniyi 2 Vipuskniki Category Graduate Institute of International and Development Studies alumniShtab kvartira ZhenevaSajt graduateinstitute ch Zhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku u Vikishovishi Zmist 1 Kriteriyi vstupu 2 Magistratura ta doktorantura 3 Dvomovnist 4 Institut ta Zhenevskij universitet 5 Infrastruktura navchalnogo zakladu 6 Prinalezhnosti ta partnerstva 7 Vartist navchannya ta prozhivannya 8 Klasifikaciya Instititutu v Shvejcariyi 9 Istoriya 9 1 Meta stvorennya 9 2 Pershi kroki 9 3 Zasnovniki ta podalshi direktori 10 Studenti ta vikladachi 10 1 Geografichne pohodzhennya studentiv 10 2 Osobistosti yaki navchalis v Instituti 11 Primitki 12 PosilannyaKriteriyi vstupu RedaguvatiV Instituti ye mozhlivim zdobuttya tilki stupeniv magistra ta doktora PhD varto zaznachiti sho v bilshosti krayin prostoru SND taka stupin yaksho vona ne nese za soboyu znachnoyi ta protyazhnoyi vikladackoyi chi doslidnickoyi diyalnosti pririvnyuyetsya do stupenya kandidata nauk ale zgidno z Bolonskoyu konvenciyeyu stupin doktora PhD vidpovidaye stupenyu doktora nauk Dlya vstupu do Institutu neobhidnij shonajmenshe osvitno kvalifikacijnij riven bakalavra Vazhlivim ye nayavnist pevnogo praktichnogo dosvidu sho mozhe vklyuchati v sebe stazhuvannya uchast v dodatkovih osvitnih programah movnih shkolah ta in Vimogoyu do postupayuchih ye volodinnya abo odrazu i anglijskoyu i francuzkoyu abo odniyeyu z dvoh mov za umovi sho student bude vivchati drugu movu v hodi osnovnoyi programi i uspishno zdast movnij test do svogo vipusku V kandidaturi aplikanta maye prostezhuvatis aktivnist motivovanist dobre virazhena cilespryamovanist po vidnoshennyu do obranoyi specialnosti Duzhe chasto dlya aplikantiv z Ukrayini ekvivalentnim rivnem osviti neobhidnim dlya vstupu ye vzhe zdobuta kvalifikaciya specialista abo krashe magistra Vse zvichajno she zalezhit vid individualnih danih ta konkretnih obstavin kozhnogo postupayuchogo Magistratura ta doktorantura RedaguvatiInstitut zdijsnyuye nabir studentiv tilki na vishi osvitno kvalifikacijni rivni navchannya taki yak magistratura ta doktorantura Na magistraturi isnuye odin mizhdisciplinarnij napryamok ta chotiri profilnih napryamki Na doktoranturi dublyuyutsya ti sami specializovani napryamki V Instituti dostupni taki naukovi stupeni dlya zdobuttya na rivni magistraturi magistr mizhnarodnih sprav magistr mizhnarodnih nauk politichna nauka magistr mizhnarodnih nauk mizhnarodni istoriya ta politika magistr mizhnarodnih nauk mizhnarodna ekonomika magistr mizhnarodnih nauk mizhnarodne pravo magistr nauk mizhnarodnogo rozvitku 1 Na rivni dokturanturi proponuyutsya politichna nauka mizhnarodni istoriya ta politika mizhnarodna ekonomika mizhnarodne pravo 2 Dvomovnist RedaguvatiOdniyeyu z golovnih osoblivostej Institutu ye jogo dvomovnist Predmeti mozhna obirati abo na francuzkij abo na anglijskij movi Bilshist frankomovnih kursiv zoseredzheni na temah sho vidnosyatsya do pitan mizhnarodnogo rozvitku Tim ne mensh francuzkoyu movoyu takozh proponuyutsya predmeti sho doslidzhuyut v konteksti mizhnarodnih vidnosin taki galuzi yak vzayemozv yazok mizh politikoyu ta religiyeyu problemi ohoroni zdorov ya konflikti Blizkogo Shodu vpliv harizmatichnogo liderstva na zovnishnyu politiku derzhavi diplomatichne pravo mizhnarodne publichne pravo ta inshi rozgaluzhennya U toj samij chas v Instituti vikladayetsya bezlich kursiv na anglijskij movi osoblivo ce stosuyetsya takij napryamkiv yak bezpeka ta oborona funkcionuvannya mizhnarodnih institucij globalizaciya problemi dovkillya ta zmini klimatu globalne zdorov ya en epistemologiya statistika regionalna ta yevropejska ekonomichna integraciyi evolyuciya Yevropejskogo Soyuzu zovnishnya politika Rosijskoyi Federaciyi ta pevnih aspektiv prav lyudini Institut ta Zhenevskij universitet RedaguvatiZhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku maye svoye vlasne kerivnictvo ta okremij byudzhet Institut bulo zapochatkovano yak strukturnij pidrozdil Zhenevskogo universitetu yak universitetskj fakultet mizhnarodnih vidnosin Povoli vin pochav nabuvati vse bilsh avtonomnogo statusu Vsi studenti Institutu j nadali vvazhayutsya zareyetrovanimi studentami Zhenevskogo universitetu de voni prohodyat matrikulyaciyu i posemestrovu reyestraciyu Vsi vipuskniki otrimuyut diplomi sho sertifikuyutsya ta viznayutsya Zhenevskim universitetom V planah administraciyi Institutu ye postupove ta povne vidokremlennya podibne do formatu Londonskoyi shkoli ekonomiki ta politichnoyi nauki sho formalno zalishayuchis strukturnim pidrozdilom Londonskogo universitetu z 2008 roku pochala vipuskati ta prisvoyuvati vipusknikam diplomi ta sertifikati vid svogo imeni 3 Arhivovano 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Infrastruktura navchalnogo zakladu RedaguvatiOdnim z nedolikiv Institutu ye nedostatnya materialna baza Zdobuvshi neabiyakij prestizh sered diplomatichnih kil v Yevropi Institut cherez svoyu zamknenu elitarnist ta konservativnist vpodovzh dovgogo chasu nehtuvav neobhidnistyu postijno konkuruvati za potoki studentiv ta rozvivati svoyi navchalni primishennya auditoriyi gurtozhitki Cherez ce ciyeyi miti vidbuvayetsya seriya reform odniyeyu z yakih bude sporudzhennya novogo golovnogo korpusu i jogo mozhlive vidkrittya v 2012 roci 4 nedostupne posilannya z travnya 2019 Za oficijnimi pidrahunkami pobudova ciyeyi konstrukciyi sklade 137 mln shvejcarskih frankiv 5 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Prinalezhnosti ta partnerstva RedaguvatiInstitut ye chlenom organizaciyi najkrashih yevropejskih ishiv Europaeum en a takozh vhodit do Association of Professional Schools of International Affairs en Ukladenimi ye takozh ugodi z inshimi providnimi vishami 6 Vartist navchannya ta prozhivannya RedaguvatiRik navchannya dlya inozemnih studentiv abo nerezidentiv na moment podannya anketi koshtuye 5000 shvejcarskih frankiv 7 Oplata mozhe zdijsnyuvatis odnorazovo posemestrovo abo intervalno za okremoyu domovlenistyu z administraciyeyu Dlya postupayuchih isnuyut povni ta chastkovi stipendiyi Povna stipendiya avtomatichno vklyuchaye pokrittya plati za navchannya i viplatu shomisyachnoyi stipendiyi u rozmiri 1800 shvejcarskih frankiv protyagom 10 misyaciv tobto z veresnya po cherven Chastkova stipendiya yak pravilo vklyuchaye lishe platu za navachnnya Na stipendiyu neobhidno podavati zavchasno i pri comu zapovnyuvati okremu anketu sho vklyuchaye napisannya motivacijnogo lista Shob ponoviti stipendiyu na drugij rik neobhidno na neyi podavati zanovo Inshimi najgolovnishimi punktami finansovih vitrat na chas navchannya ye orenda za misce prozhivannya sho v serednomu stanovit 550 1000 frankiv za odnokimnatni umovi bazove medichne strahuvannya v serednomu 100 150 frankiv proyiznij kvitok 45 frankiv harchuvannya 300 500 frankiv Cej perelik vitrat bezumovno ne ye vicherpnim Klasifikaciya Instititutu v Shvejcariyi RedaguvatiInstitut maye netipovu dlya shvejcarskih navchalnih zakladiv klasifikaciyu adzhe buduchi ustanovoyu konfederalnogo znachennya i vidpovidayuchi za pidgotovku bagatoh shvejcarskih diplomatichnih ta inshih mizhnarodnih sluzhbovciv vin kombinovano finansuyetsya konfederalnim uryadom Shvejcariyi kantonom Zhenevi a takozh privatnim sponsorstvom Cherez ce Institut maye zmishanij privatno derzhavnij harakter 8 Arhivovano 14 serpnya 2007 u Wayback Machine Istoriya RedaguvatiMeta stvorennya Redaguvati Specifikoyu Institutu ye te sho na pochatku jogo bulo stvoreno z chitko viznachenoyu metoyu a same dlya pidgotovki visokokvalifikovanih mizhnarodnih pracivnikiv ta diplomativ v osnovnomu dlya OON Velika kilkist vipusknikiv cogo zakladu i teper vlashtovuyetsya na robotu v cyu organizaciyu Na chas jogo zasnuvannya v 1927 Institut buv pershoyu akademichnoyu ustanovoyu prisvyachenoyu viklyuchno doslidzhennyu ta vivchennyu mizhnarodnih vidnosin Sama ideya stvorennya Institutu vinikla v 1919 v rik zasnuvannya Ligi Nacij Institut mozhna vidnesti do chisla najprestizhnishih navchalnih zakladiv diplomatichnogo spryamuvannya Pershi kroki Redaguvati Institut vpershe rozpochav svoyu robotu 3 listopada 1927 Roztashovuvavsya vin spershu poryad z budivleyu Chervonogo hresta V 1938 Institut pereyihav do Vili Barton de teper mistitsya jogo golovnij korpus V toj pershij rik v Instituti navchalos 45 studentiv 3 Pershim osnovnim sponsorom Institutu vistupav Fond Rokfellera Laura Spellman Rockefeller Memorial Fund sho zabezpechuvav blizko 90 vidsotkiv usogo jogo byudzhetu vprodovzh majzhe 20 rokiv Priblizno z 1952 do 1962 roku Institut perevazhno finansuvavsya Fondom Forda Z 1953 roku finansova pidtrimka pochala vse aktivnishe nadhoditi vid kantonu Zhenevi ta shvejcarskogo uryadu 4 Zasnovniki ta podalshi direktori Redaguvati Zhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin she do priyednannya do nogo Institutu rozvitku bulo zasnovano Vilyamom Rapardom ta Polom Mantu Vilyama Raparda na toj chas vzhe bulo obrano vice rektorom Zhenevskogo universitetu Ce stalosya v 1924 roci V 1926 1928 roki a takozh 1936 1938 roki vin zajmav posadu rektora Zhenevskogo universitetu Pol Mantu v svoyu chergu buv istorikom ekonomistom diplomatom ta sinhronnim perekladachem Pid chas Parizkoyi mirnoyi konferenciyi 1919 go roku Pol Mantu buv odnim z golovnih perekladachiv Pochinayuchi z 1920 roku vin zajmav posadu direktora politichnogo viddilu v sekretariati novostvorenoyi Ligi Nacij Same vin stav pershim direktorom Zhenevskogo institutu mizhnarodnih vidnosin 1927 1955 3 Jogo nastupnikami stali Zhak Frejmond 1955 1978 Kristian Donominise 1978 1984 Lucij Kaflish 1984 1990 Oleksandr Svoboda 1990 1998 Piter Chop 1998 2004 Z 2004 roku Zhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku ocholyuye Filip Buran Studenti ta vikladachi RedaguvatiV period 2007 2008 navchalnogo roku 210 studentiv otrimali kvalifikaciyu magistra Doktorske zvannya bulo prisvoyene 34 vipusknikam v 2008 Na pochatku 2008 2009 navchalnogo roku v Instituti nalichuvalos zagalom 800 studentiv na usih napryamkah i programah Voseni 2008 roku v Institut postupilo 305 studentiv 5 Kilkist studentiv zalishayetsya blizko 800 Same tak viglyadaye rozpodil kilkosti studentiv po riznih programah Magistr mizhnarodnih vidnosin 95 Magistr mizhnarodnih nauk 187 Doktor mizhnarodnih vidnosin 85 Doktor mizhnarodnih nauk 127 Magistr nauk rozvitku 209 Doktor nauk rozvitku 62Sho stosuyetsya vikladackogo skladu stanom na 2008 rik v Instituti perebuvaye 65 vikladachiv z yakih 45 profesoriv ta 25 vidviduyuchih profesoriv Geografichne pohodzhennya studentiv Redaguvati Na period 2008 2009 navchalnogo roku v Instituti prohodyat navchannya studenti z nastupnih regioniv svitu i u nastupnih proporciyah 5 23 Shvejcariya 34 Yevropa 13 Afrika 11 Pivnichna Amerika 10 Pivdennya Amerika 8 Aziya 1 OkeaniyaOsobistosti yaki navchalis v Instituti Redaguvati Mishel Kalmi Re diyuchij Ministr zakordonnih sprav Shvejcariyi Kalmi Re vipustilas z Institutu v 1968 roci iz stupenem magistr Kofi Annan Generalnij sekretar OON 1997 2007 Annan postupiv do Institutu v 1961 prote ne zakinchiv i polishiv nachannya perejshovshi na robotu do VOOZ Sandra Kalniyete Ministr zakordonnih sprav Latviyi 2002 2004 chlen Yevropejskogo parlamentu Shelbi Kallom Devis posol SShA v Shvejcariyu 1969 1975 filantropist Robert MakFarlejn nacionalnij radnik z pitan bezpeki uryadu SShA 1983 1985 Fransua Nordmann posol Shvejcariyi v Monako Gans Gert Pottering kolishnij Prezident Yevropejskogo parlamentu Mohammed al Baradej direktor Mizhnarodnogo agentstva z atomnoyi energiyi MAGATE 1997 2009 laureat Nobelivskoyi premiyi miru Zhan P yer Rot golova Nacionalnogo Banku Shvejcariyi Pol Zhozef Zhejms Martan Ministr zakordonnih sprav Kanadi 1963 1968 Primitki Redaguvati a b Directory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 https www auf org les membres nos membres a b Krul Nicolas 1977 Institut universitaire de hautes etudes internationales HEI 50 1927 1977 s 14 15 Scott Norman 2002 Institut universitaire de hautes etudes internationales HEI 75 1927 2002 s 29 37 a b Rapport d activite 2008 2009 s 18 20 Posilannya RedaguvatiSajt Zhenevskogo institutu mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku Vidguki studentiv Zhenevskogo institutu mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku angl fr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku amp oldid 40525459