www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна і мир фільм 1967 У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж або схожою назвою Війна і мир значення Війна і мир

Війна і мир (фільм, 1967)

У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж, або схожою назвою: Війна і мир (значення).

«Війна і мир»  (рос. «Война и мир») — російський радянський художній фільм 1967 року у чотирьох частинах, за однойменним романом російського письменника Льва Толстого. Лідер прокату в СРСР.

Війна і мир
рос. Война и мир
Жанр воєнний фільм, драматичний фільм, екранізація роману[d], епічний фільм і історичний фільм
Режисер Сергій Бондарчук
Сценарист Бондарчук Сергій Федорович, Соловйов Василь Іванович (сценарист)d і Толстой Лев Миколайович
На основі Війна і мир
У головних
ролях		 Людмила Савельєва
В'ячеслав Тихонов
Сергій Бондарчук
Оператор Iolanda Chend
Композитор Овчинников В'ячеслав Олександрович
Кінокомпанія «Мосфільм»
Дистриб'ютор MOKÉPd і Netflix
Тривалість 432 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1967
Кошторис 8 291 712 ₽
Касові збори 58 000 000 крб.
IMDb ID 0063794
 Війна і мир у Вікісховищі

Фільм, який знімали протягом семи років, виявився найдорожчим фільмом ($100 млн на час зйомок — з урахуванням інфляції — майже $500 млн) навіть за світовими мірками. І хоча гігантська масовка у 120 тисяч солдатів, згадана в книзі рекордів Гіннеса, обійшлася практично безкоштовно (було спеціально створено кавалерійський полк — розформований на початку 1960-х), це найдорожча постановка за всю історію радянського кіно: при середній вартості односерійного повнометражного фільму в 400 000 крб. кошторис фільму становив 18 000 000 крб.

Сюжет Редагувати

Перша серія — «Андрій Болконський». Зображено загін князя Багратіона, що здійснює перехід через гори, — найкоротшим шляхом, щоб закріпитися біля Шенграбену, затримати французів. Війна зображена як важка праця. Битва при Шенграбені сприймається переважно через князя Андрія (В'ячеслав Тихонов), проте передано ставлення до того, що відбувається і інших героїв — капітана Тушина і юнкера Миколи Ростова.

Режисерська розробка епізодів спиралася на метод Толстого, який поєднував різні масштаби сприйняття однієї і тієї ж події. На правому фланзі загону режисер поміщає самого Багратіона і князя Андрія. На лівому — бій, немов би побачений очима Ростова. Нарешті, в центрі позиції знаходиться батарея Тушина. На екрані натхненно передана виняткова мужність рядових солдатів, бойовий дух армії.

Друга серія —"Наташа Ростова" — змальовує потік старого російського життя. Епізоди показують перший бал Наташі, сцени полювання, життя П'єра з його душевними стражданнями, зустрічі князя Андрія і Наташі, святочні катання.

Третя серія називається «1812 рік». Спочатку вона повторює епізод вторгнення. Режисерові це важливо не тільки тому, що в прокат фільм виходив блоками: перші дві серії у 1966 році, інші — у 1967, і необхідно було нагадати глядачам про час екранної дії, але й тому, що режисер-постановник Сергій Бондарчук прагнув підкреслити силу небезпеки, яка загрожувала Росії. У третій серії на перший план виступає «рій» — рід, народ. Головну увагу в цій прекрасно поставленій серії Бондарчук приділяє всенародному протистоянню ворогові.

Четверта серія — «П'єр Безухов» — повертає нас до Бородіно. Режисер не поспішаючи розлучатися з учасниками битви, відтворює її хід. Головним героєм цієї кінорозповіді стає П'єр. Доля Безухова поєднується з долею всього народу, його душевний настрій співзвучний настрою москвичів, ображених мародерством загарбників, настрою солдатів Кутузова. Показується прозріння П'єра, який бачив палаючу Москву та пройшов через полон.

Вітчизняна війна 1812 року здесятерила силу єднання людей. Фільм особливо підкреслює це в образах П'єра і Кутузова. Завершується фільм тріумфальним епізодом. Після поразки супротивника під Червоним, коли було захоплено безліч французьких прапорів з орлами, Кутузов наказує їм «схилити голови» перед Росією.

Лідер радянського прокату:

  • 1-а серія — «Андрій Болконський» (1966, 1 місце, 58.3 млн глядачів);
  • 2-я серія — «Наташа Ростова» (1967, 9 місце, 36.2 млн глядачів);
  • 3-я серія — «1812 рік» (1967, 29 місце, 21 млн глядачів);
  • 4-я серія — «П'єр Безухов» (1967, 19.8 млн глядачів).

У ролях Редагувати

Знімальна група Редагувати

Нагороди Редагувати

  • 1965 — МКФ в Акапулько (Гран-прі — Сергій Бондарчук)
  • 1965 — МКФ у Венеції (Почесний диплом — Сергій Бондарчук)
  • 1965 — МКФ у Москві (Великий приз — Сергій Бондарчук)
  • 1965 — МКФ у Москві (Спеціальний диплом за найкращий дебют — Людмила Савельєва)
  • 1966 — VII конгрес МАНК у Празі (За складні рухи камери)
  • 1966 — Конкурс Японської асоціації любителів кіно «Роей» (Найкращий фільм року — Сергій Бондарчук)
  • 1968 — Асоціація кінокритиків Нью-Йорку (Первый приз лучшему иностранному фильму года — Сергій Бондарчук)
  • 1968 — Премія «Оскар» Американської академії кіномистецтва (Найкращий іноземний фільм — Сергій Бондарчук)
  • 1973 — МКФ у Соренто (Приз за найкраще виконання ролі — Людмила Савельєва)

Технічні дані Редагувати

  • ЗОБРАЖЕННЯ — негатив широкоформатний 70 мм, Шосткінський завод
  • кінопрокатні копії:
  • широкий формат — 70 мм співвідношення сторін 2,2:1. ORWO COLOR
  • широкий екран з магнітною фонограмою — 35 мм, 2,35:1
  • широкий екран з оптичною фонограмою — 35 мм, 2,35:1
  • звичайний екран — 35 мм і 16 мм, 1,37:1
  • Звук:
  • широкоформатна версія — стерео 6 каналів (система 5+1, 5 за екраном + 1 канал зали)
  • широкоекранна версія — стерео 4 канали магнітна фонограма, моно — оптична фонограма
  • звичайний екран — моно, оптична фонограма

Факти Редагувати

  • Сергій Федорович дуже ретельно підійшов до зйомок фільму, у нього вдома стояло 90 томів старого видання Толстого, і кожна сторінка покреслена примітками. Ірина Скобцева згадує, що за 37 років шлюбу лише один раз бачила як чоловік плакав, це було якраз на майданчику «Війни і миру». Зняли велику панорамну сцену — «Відступ». Матеріал відправили до лабораторії на проявку. І прийшла відповідь — «плівка бракована». Від відчаю у Сергія Федоровича навернулися сльози. На жаль, знімали на вітчизняну експериментальну плівку.
  • Сергій Бондарчук дуже цікаво співпрацював з акторами. Спогади актриси Людмили Савельєвої: «Одного разу мені треба було зіграти дуже важку сцену: Наташі не дозволили втекти з Курагіним, вона лежить, закривши голову руками, не хоче жити, поряд — тітка Ахросімова. Сергій Федорович зробив дуже багато дублів звертаючи увагу лише на актрису, яка грала Ахросімову. Їй говорить: Розумниця, а мені — ні слова. Я ж не знаю, як грати істерику, як потрібно плакати. І врешті-решт, скривджена, засмучена, я видала істерику справжнісіньку. І тоді стали мене знімати. Тільки потім я зрозуміла, що Сергій Федорович цього якраз і добивався».
  • Один колекціонер приніс на знімальний майданчик справжні пістолети часів війни 1812 року для сцени дуелі, інші пропонували антикварні меблі, посуд, одяг. Із Музею Кремля прислали для Кутузова табакерку, а для Елен шаль із Ермітажу та інші експозиційні речі.
  • Батальні сцени в цьому фільмі, такі як Бородінська битва або пожежа Москви 1812 року, знімалися при активній участі армії й спеціально створеного для зйомок кавалерійського полку. У масових сценах знімалося понад 120 тисяч солдатів-статистів. Для зйомок було пошито більше 35 000 костюмів.
  • Робота над радянською екранізацією почалася у 1961 році, безпосередні зйомки почалися у 1963 році. Остання частина фільму вийшла аж у 1968 році. Таким чином, на випуск фільму пішло близько 7 років, з яких 3 роки пішло на зйомку «1812 року». Як тоді жартували у «Радянському екрані» — «розглядається пропозиція про введення в склад знімальної групи справжнього генерала — для того, що б він закінчив „війну дванадцятого року“ одним блискавичним ударом».
  • У американському прокаті фільм «урізали» на 1 годину.
  • Найдорожчий фільм в історії, бюджет більше $100 000 000, з урахуванням інфляції більше $560 000 000.
  • Один з радянських фільмів, який отримав премію «Оскар» (1968).
  • У масовій сцені битви при Бородіно брало участь близько 120 тисяч чоловік (факт занесений до книги рекордів Гіннеса). Швидше за все — це перебільшення, оскільки в будь-якому кадрі «битви» одночасно знаходиться не більше трьох тисяч чоловік. Охочі можуть легко перевірити цей факт (при цьому треба враховувати кадри з «накладенням» двох планів один на одного).
  • Робота над фільмом починалася важко. Не витримавши владного характеру Бондарчука, від нього пішли другий режисер, деякі актори і оператори. Сам Сергій Федорович ледь не помер — в 1965-му році у нього на декілька хвилин зупинилося серце, він пережив клінічну смерть.

Зноски Редагувати

  1. http://www.imdb.com/title/tt0062455/
  2. http://www.filmaffinity.com/en/film779137.html
  3. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  4. . Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 30 березня 2008. 
  5. . Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 30 березня 2008. 
  6. Інтерв'ю Скобцевої
  7. {http://provse.net.ua/ukr/index.php?option=com_content&task=view&id=56&Itemid=34 [ 28 грудня 2007 у Wayback Machine.] Війна і мир]
  8. IMDB [ 24 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.) — Цікаві факти про фільм на сайті IMDB

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi filmi z takoyu zh abo shozhoyu nazvoyu Vijna i mir znachennya Vijna i mir ros Vojna i mir rosijskij radyanskij hudozhnij film 1967 roku u chotiroh chastinah za odnojmennim romanom rosijskogo pismennika Lva Tolstogo Lider prokatu v SRSR Vijna i mirros Vojna i mirZhanr voyennij film 1 2 dramatichnij film ekranizaciya romanu d epichnij film i istorichnij filmRezhiser Sergij BondarchukScenarist Bondarchuk Sergij Fedorovich Solovjov Vasil Ivanovich scenarist d i Tolstoj Lev Mikolajovich 3 Na osnovi Vijna i mirU golovnih rolyah Lyudmila SavelyevaV yacheslav TihonovSergij BondarchukOperator Iolanda Chend 3 Kompozitor Ovchinnikov V yacheslav OleksandrovichKinokompaniya Mosfilm Distrib yutor MOKEPd i NetflixTrivalist 432 hv Mova rosijskaKrayina SRSRRik 1967Koshtoris 8 291 712 Kasovi zbori 58 000 000 krb IMDb ID 0063794 Vijna i mir u VikishovishiFilm yakij znimali protyagom semi rokiv viyavivsya najdorozhchim filmom 100 mln na chas zjomok z urahuvannyam inflyaciyi majzhe 500 mln navit za svitovimi mirkami I hocha gigantska masovka u 120 tisyach soldativ zgadana v knizi rekordiv Ginnesa obijshlasya praktichno bezkoshtovno bulo specialno stvoreno kavalerijskij polk rozformovanij na pochatku 1960 h ce najdorozhcha postanovka za vsyu istoriyu radyanskogo kino pri serednij vartosti odnoserijnogo povnometrazhnogo filmu v 400 000 krb koshtoris filmu stanoviv 18 000 000 krb Zmist 1 Syuzhet 2 U rolyah 3 Znimalna grupa 4 Nagorodi 5 Tehnichni dani 6 Fakti 7 Znoski 8 PosilannyaSyuzhet RedaguvatiPersha seriya Andrij Bolkonskij Zobrazheno zagin knyazya Bagrationa sho zdijsnyuye perehid cherez gori najkorotshim shlyahom shob zakripitisya bilya Shengrabenu zatrimati francuziv Vijna zobrazhena yak vazhka pracya Bitva pri Shengrabeni sprijmayetsya perevazhno cherez knyazya Andriya V yacheslav Tihonov prote peredano stavlennya do togo sho vidbuvayetsya i inshih geroyiv kapitana Tushina i yunkera Mikoli Rostova Rezhiserska rozrobka epizodiv spiralasya na metod Tolstogo yakij poyednuvav rizni masshtabi sprijnyattya odniyeyi i tiyeyi zh podiyi Na pravomu flanzi zagonu rezhiser pomishaye samogo Bagrationa i knyazya Andriya Na livomu bij nemov bi pobachenij ochima Rostova Nareshti v centri poziciyi znahoditsya batareya Tushina Na ekrani nathnenno peredana vinyatkova muzhnist ryadovih soldativ bojovij duh armiyi Druga seriya Natasha Rostova zmalovuye potik starogo rosijskogo zhittya Epizodi pokazuyut pershij bal Natashi sceni polyuvannya zhittya P yera z jogo dushevnimi strazhdannyami zustrichi knyazya Andriya i Natashi svyatochni katannya Tretya seriya nazivayetsya 1812 rik Spochatku vona povtoryuye epizod vtorgnennya Rezhiserovi ce vazhlivo ne tilki tomu sho v prokat film vihodiv blokami pershi dvi seriyi u 1966 roci inshi u 1967 i neobhidno bulo nagadati glyadacham pro chas ekrannoyi diyi ale j tomu sho rezhiser postanovnik Sergij Bondarchuk pragnuv pidkresliti silu nebezpeki yaka zagrozhuvala Rosiyi U tretij seriyi na pershij plan vistupaye rij rid narod Golovnu uvagu v cij prekrasno postavlenij seriyi Bondarchuk pridilyaye vsenarodnomu protistoyannyu vorogovi Chetverta seriya P yer Bezuhov povertaye nas do Borodino Rezhiser ne pospishayuchi rozluchatisya z uchasnikami bitvi vidtvoryuye yiyi hid Golovnim geroyem ciyeyi kinorozpovidi staye P yer Dolya Bezuhova poyednuyetsya z doleyu vsogo narodu jogo dushevnij nastrij spivzvuchnij nastroyu moskvichiv obrazhenih maroderstvom zagarbnikiv nastroyu soldativ Kutuzova Pokazuyetsya prozrinnya P yera yakij bachiv palayuchu Moskvu ta projshov cherez polon Vitchiznyana vijna 1812 roku zdesyaterila silu yednannya lyudej Film osoblivo pidkreslyuye ce v obrazah P yera i Kutuzova Zavershuyetsya film triumfalnim epizodom Pislya porazki suprotivnika pid Chervonim koli bulo zahopleno bezlich francuzkih praporiv z orlami Kutuzov nakazuye yim shiliti golovi pered Rosiyeyu Lider radyanskogo prokatu 1 a seriya Andrij Bolkonskij 1966 1 misce 58 3 mln glyadachiv 2 ya seriya Natasha Rostova 1967 9 misce 36 2 mln glyadachiv 3 ya seriya 1812 rik 1967 29 misce 21 mln glyadachiv 4 ya seriya P yer Bezuhov 1967 19 8 mln glyadachiv U rolyah RedaguvatiAleksandrov Rodion Oleksandrovich Balashov Arepina Iya Oleksiyivna Barushnij Oleksandr Josipovich Bahar Oleksij Oleksandrovich rosijskij soldat Bondarchuk Sergij Fedorovich P yer Bezuhov Borisov Oleksandr Fedorovich Bubnov Mikola Mikolajovich Vertinska Anastasiya Oleksandrivna Liza Bolkonska Glazirin Oleksij Oleksandrovich Golovko Kira Mikolayivna grafinya Rostova Grantinsh Yanis Adolfovich Grinko Mikola Grigorovich Desal Gubanova Irina Igorivna Sonya Davidova Lyudmila Petrivna knyazhna Bezuhova Anatolij Degtyar rosijskij soldat Sergij Yermilov Petya Rostov Yefremov Oleg Mikolajovich Dolohov Zhevago Ivan Semenovich soldat Zahava Boris Yevgenovich Kutuzov Kapnist Mariya Rostislavivna Dama na balu Kmit Leonid Oleksandrovich Komissarov Oleksandr Danilovich Konovalova Svitlana Sergiyivna kuharka Kravchenko Galina Sergiyivna Zhyuli Karagina Ktorov Anatolij Petrovich Mikola Andrijovich Bolkonskij Lanovij Vasil Semenovich Anatol Kuragin Leonidov Yurij Leonidovich Nesvickij Lyebyedyev Oleksandr Ivanovich rosijskij soldat Marcevich Eduard Yevgenovich Boris Drubeckij Millyar Georgij Francevich Morel Mordyukova Nonna Viktorivna Anisya Fedorivna Murganov Viktor Oleksandrovich Oleksandr I Nikonenko Sergij Petrovich rosijskij oficer Polovikova Klavdiya Mihajlivna Drubecka Polyakov Lev Oleksandrovich Loriston Ribnikov Mikola Mikolajovich Denisov Savelyeva Lyudmila Mihajlivna Natasha Rostova Savin Petro Mikolajovich Timohin Skobceva Irina Kostyantinivna Elen Bezuhova Smirnov Oleksij Makarovich shtabnij oficer Smirnov Boris Oleksandrovich knyaz Vasil Stanicin Viktor Yakovich Illya Andrijovich Rostov Stepanova Angelina Josipivna Anna Pavlivna Sherer Strzhelchik Vladislav Gnatovich Napoleon Oleg Tabakov Mikola Rostov Tihonov V yacheslav Vasilovich Bolkonskij Trofimov Mikola Mikolajovich Tushin Tyapkina Olena Oleksiyivna Ahrosimova Dzhemma Firsova Kiti Hmelnickij Boris Oleksijovich ad yutant batka P yera Bezuhova Chekan Stanislav Yulianovich Tihon Sherbatij Giuli Chohonelidze Bagration Georgij Shapovalov Shuranova Antonina Mikolayivna knyazhna MariyaZnimalna grupa RedaguvatiRezhiser Sergij Bondarchuk Scenaristi Sergij Bondarchuk Vasil Solovjov Operator Anatolij Petrickij sovm z O Shelenkovim I Chen Hudozhniki postanovniki M Bogdanov S Menyalshikov G Myasnikov S Valyushko A Degtyar Hudozhnik z kostyumiv Mihajlo Chikovani Kompozitor V yacheslav Ovchinnikov Zvukorezhiseri Yurij Mihajlov Igor UrvancevNagorodi Redaguvati1965 MKF v Akapulko Gran pri Sergij Bondarchuk 1965 MKF u Veneciyi Pochesnij diplom Sergij Bondarchuk 1965 MKF u Moskvi Velikij priz Sergij Bondarchuk 1965 MKF u Moskvi Specialnij diplom za najkrashij debyut Lyudmila Savelyeva 1966 VII kongres MANK u Prazi Za skladni ruhi kameri 1966 Konkurs Yaponskoyi asociaciyi lyubiteliv kino Roej Najkrashij film roku Sergij Bondarchuk 1968 Asociaciya kinokritikiv Nyu Jorku Pervyj priz luchshemu inostrannomu filmu goda Sergij Bondarchuk 1968 Premiya Oskar Amerikanskoyi akademiyi kinomistectva Najkrashij inozemnij film Sergij Bondarchuk 1973 MKF u Sorento Priz za najkrashe vikonannya roli Lyudmila Savelyeva Tehnichni dani RedaguvatiZOBRAZhENNYa negativ shirokoformatnij 70 mm Shostkinskij zavod kinoprokatni kopiyi shirokij format 70 mm spivvidnoshennya storin 2 2 1 ORWO COLOR shirokij ekran z magnitnoyu fonogramoyu 35 mm 2 35 1 shirokij ekran z optichnoyu fonogramoyu 35 mm 2 35 1 zvichajnij ekran 35 mm i 16 mm 1 37 1 Zvuk shirokoformatna versiya stereo 6 kanaliv sistema 5 1 5 za ekranom 1 kanal zali shirokoekranna versiya stereo 4 kanali magnitna fonograma mono optichna fonograma zvichajnij ekran mono optichna fonogramaFakti RedaguvatiSergij Fedorovich duzhe retelno pidijshov do zjomok filmu u nogo vdoma stoyalo 90 tomiv starogo vidannya Tolstogo i kozhna storinka pokreslena primitkami Irina Skobceva zgaduye sho za 37 rokiv shlyubu lishe odin raz bachila yak cholovik plakav ce bulo yakraz na majdanchiku Vijni i miru Znyali veliku panoramnu scenu Vidstup Material vidpravili do laboratoriyi na proyavku I prijshla vidpovid plivka brakovana Vid vidchayu u Sergiya Fedorovicha navernulisya slozi Na zhal znimali na vitchiznyanu eksperimentalnu plivku 4 Sergij Bondarchuk duzhe cikavo spivpracyuvav z aktorami Spogadi aktrisi Lyudmili Savelyevoyi Odnogo razu meni treba bulo zigrati duzhe vazhku scenu Natashi ne dozvolili vtekti z Kuraginim vona lezhit zakrivshi golovu rukami ne hoche zhiti poryad titka Ahrosimova Sergij Fedorovich zrobiv duzhe bagato dubliv zvertayuchi uvagu lishe na aktrisu yaka grala Ahrosimovu Yij govorit Rozumnicya a meni ni slova Ya zh ne znayu yak grati isteriku yak potribno plakati I vreshti resht skrivdzhena zasmuchena ya vidala isteriku spravzhnisinku I todi stali mene znimati Tilki potim ya zrozumila sho Sergij Fedorovich cogo yakraz i dobivavsya 5 Odin kolekcioner prinis na znimalnij majdanchik spravzhni pistoleti chasiv vijni 1812 roku dlya sceni dueli inshi proponuvali antikvarni mebli posud odyag Iz Muzeyu Kremlya prislali dlya Kutuzova tabakerku a dlya Elen shal iz Ermitazhu ta inshi ekspozicijni rechi 6 Batalni sceni v comu filmi taki yak Borodinska bitva abo pozhezha Moskvi 1812 roku znimalisya pri aktivnij uchasti armiyi j specialno stvorenogo dlya zjomok kavalerijskogo polku U masovih scenah znimalosya ponad 120 tisyach soldativ statistiv Dlya zjomok bulo poshito bilshe 35 000 kostyumiv 7 Robota nad radyanskoyu ekranizaciyeyu pochalasya u 1961 roci bezposeredni zjomki pochalisya u 1963 roci Ostannya chastina filmu vijshla azh u 1968 roci Takim chinom na vipusk filmu pishlo blizko 7 rokiv z yakih 3 roki pishlo na zjomku 1812 roku Yak todi zhartuvali u Radyanskomu ekrani rozglyadayetsya propoziciya pro vvedennya v sklad znimalnoyi grupi spravzhnogo generala dlya togo sho b vin zakinchiv vijnu dvanadcyatogo roku odnim bliskavichnim udarom U amerikanskomu prokati film urizali na 1 godinu Najdorozhchij film v istoriyi byudzhet bilshe 100 000 000 z urahuvannyam inflyaciyi bilshe 560 000 000 8 Odin z radyanskih filmiv yakij otrimav premiyu Oskar 1968 U masovij sceni bitvi pri Borodino bralo uchast blizko 120 tisyach cholovik fakt zanesenij do knigi rekordiv Ginnesa Shvidshe za vse ce perebilshennya oskilki v bud yakomu kadri bitvi odnochasno znahoditsya ne bilshe troh tisyach cholovik Ohochi mozhut legko pereviriti cej fakt pri comu treba vrahovuvati kadri z nakladennyam dvoh planiv odin na odnogo Robota nad filmom pochinalasya vazhko Ne vitrimavshi vladnogo harakteru Bondarchuka vid nogo pishli drugij rezhiser deyaki aktori i operatori Sam Sergij Fedorovich led ne pomer v 1965 mu roci u nogo na dekilka hvilin zupinilosya serce vin perezhiv klinichnu smert Znoski Redaguvati http www imdb com title tt0062455 http www filmaffinity com en film779137 html a b Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Pro sho movchav Sergij Bondarchuk Arhiv originalu za 26 serpnya 2009 Procitovano 30 bereznya 2008 Cikavi fakti Arhiv originalu za 31 bereznya 2008 Procitovano 30 bereznya 2008 Interv yu Skobcevoyi http provse net ua ukr index php option com content amp task view amp id 56 amp Itemid 34 Arhivovano 28 grudnya 2007 u Wayback Machine Vijna i mir IMDB Arhivovano 24 sichnya 2008 u Wayback Machine angl Cikavi fakti pro film na sajti IMDBPosilannya Redaguvati Vijna i mir na sajti IMDb angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijna i mir film 1967 amp oldid 40235025