Никоненко Сергій Петрович Никоне нко Сергі й Петро вич нар 16 квітня 1941 Москва РРФСР радянський і російський актор реж

Никоне́нко Сергі́й Петро́вич (нар. 16 квітня 1941, Москва, РРФСР) — радянський і російський актор, режисер, сценарист. Лауреат Державної премії РРФСР (1970), Ленінського комсомолу (1976). Народний артист РРФСР (1991).

Никоненко Сергій Петрович

Народився	16 квітня 1941(1941-04-16) (82 роки) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, кінорежисер, сценарист, кіносценарист
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1964) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1971)
Заклад	Державний театр кіноактора
Роки діяльності	1958 — тепер. час
У шлюбі з	Yekaterina Voronina^d
IMDb	nm0631963
Нагороди та премії
Q4288217? (2010)

Никоненко Сергій Петрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Никоненко.

Життєпис Редагувати

Закінчив акторський (1964, майстерня С. Герасимова, Т. Макарової) і режисерський (1972, у тих же майстрів) факультети Всесоюзного державного інституту кінематографії.

Знявся в українських фільмах: «Серце не прощає» (1961, Грицько Попілін), «Шурка обирає море» (1964, Шурка), «Білий вибух» (1969), «Хвилі Чорного моря» (1975—1976, «Біліє парус одинокий», Жуков), «Фантазії Веснухіна» (1976, т/ф, 2 а), «Якщо можеш, прости...», «Любочка» (1984, настройщик), «Стрибок» (1985), «Звинувачується весілля» (1986, Пилип), «Червоне вино перемоги» (т/ф), «Мої люди» (т/ф, 2 а), «Біс в ребро» (1990), «Фанданго для мавпочки» (1991), «Гра всерйоз» (1992), «Сезон оголеного серця» (1992), «Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994).