www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Шота Руставелі Львів У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Руставелі Вулиця Шота Руставелі в

Вулиця Шота Руставелі (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Руставелі.

Вулиця Шота Руставелі — вулиця у Галицькому районі Львова, в місцевості Штіллерівка. Прямує від вулиці Зеленої до перехрестя із вулицями Франка і Стрийською. Прилучаються вулиці: Миколи Костомарова, Олександра Архипенка і Волоська та площа Петрушевича.

Вулиця Шота Руставелі
Львів
Кам'яниця (вул. Руставелі, 2)
Кам'яниця (вул. Руставелі, 2)
Місцевість Штіллерівка
Район Галицький
Назва на честь Шота Руставелі
Колишні назви
Яблоновського, Яблоновських, Карпатенштрассе, Яблоновских
польського періоду (польською) Jabłonowskiego, Jabłonowskich
радянського періоду (українською) Яблоновських
радянського періоду (російською) Яблоновских
Загальні відомості
Протяжність 600 м
Координати початку 49°50′03″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.8341778° пн. ш. 24.0355111° сх. д. / 49.8341778; 24.0355111Координати: 49°50′03″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.8341778° пн. ш. 24.0355111° сх. д. / 49.8341778; 24.0355111
Координати кінця 49°49′46″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.8295250° пн. ш. 24.0320139° сх. д. / 49.8295250; 24.0320139
Поштові індекси 79005
Транспорт
Автобуси № 3А, 4Н, 18, 53; № 1004 (приміський)
Тролейбуси № 24, 25, 31
Маршрутні таксі № 44
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Шота Руставелі», «Стрийський ринок»
Рух двосторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—44
Архітектурні пам'ятки кам'яниці №№ 8, 8-А, 18, 20, 22, 24, 32, 34, 36, 42, 44
Храми Церква Ісуса Христа Святих останніх днів
Державні установи проєктний інститут «Теплоенергопроект»
Заклади культури артцентр «Я галерея»
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)
Забудова класицизм, віденська сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2630348
Мапа
 Вулиця Шота Руставелі у Вікісховищі

Назва ред.

Початкова назва вулиця Яблоновського походить із 1863 року. 1871 року перейменовано на Яблоновських. У листопаді 1941 року під час німецької окупації перейменована на Карпатенштрассе. У червні 1944 знову повернено назву Яблоновських. Сучасна назва на честь грузинського поета часів середньовіччя Шота Руставелі — від грудня 1944.

Забудова ред.

В архітектурному ансамблі вулиці Шота Руставелі присутні класицизм, віденська сецесія, конструктивізм. Переважна більшість будинків на вулиці внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 2 — житловий будинок (інша адреса — вулиця Зелена, 6), збудований 1901 року для Доміцелі Клімович. Архітектор Володимир Підгородецький, скульптурне оздоблення, ймовірно, Петра Війтовича.

№ 4 — за цією адресою у 2002 році відкрився торговельний центр ДП «Державний ювелірний завод» — це окремий структурний підрозділ заводу, що спеціалізувався на розробці та виробництві ювелірних прикрас з діамантами із сплавів 750°, так званого білого золота. До складу підрозділу увійшли: магазин-салон, пункт обміну брухту дорогоцінних металів на ювелірні вироби та фірмовий ювелірний магазин «Галицькі золотарі».

№ 7 — будівля проєктного інституту «Теплоенергопроект», споруджена 1965 року за спільним проєктом архітекторів П. Юдкіна та Лариси Кузьми-Скорик, добудова за проєктом архітектора М. Каневського. Нині проєктний інститут функціонує як адмінбудівля, тому власник будівлі вирішив, що доцільно буде змінити її функціональне призначення, передбачивши в додаток до офісної функції влаштування готелю та добудову житла.

№ 8, 8а — колишня чиншова кам'яниця банкіра Міхала Стоффа, що виходить головним фасадом до вулиці Шота Руставелі й одночасно до площі Петрушевича, споруджена 1906 року у стилі орнаментальної сецесії проєктно-будівельним бюро Едмунда Жиховича за проєктом архітектора Владислава Садловського. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 262-м. На другому поверсі будинку № 8 розташований артцентр Павла Гудімова «Я галерея», який було відкрито у вересні 2019 року.

№ 11 — у будинку міститься релігійна організація реставраціоністського походження Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони) у Львові.

№ 18, 20, 22 — сецесійні житлові будинки, збудовані у 1906—1907 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича. Скульптурне оздоблення виконав Теобальд Оркасевич. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1658-м, 1659-м та 263-м відповідно.

№ 24 — житловий будинок у стилі сецесії, споруджений 1907 року за проєктом архітектора Саломона Рімера. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 664-м.

№ 26 — житловий будинок у стилі сецесії, споруджений 1907 року за проєктом Саломона Рімера.

№ 30 — колишній «Офіцерський дім», збудований у 1928—1930 роках для Фонду військового квартирування за конкурсним проєктом архітекторів Мар'яна Нікодемовича, Мечислава Штадлера, Стефана Брили. Другою чергою будівництва мали бути два тильних крила, які би виходили на вулицю Франка і утворювали курдонер. Однак цю частину проєкту ніколи не було реалізовано.

№ 32 — сецесійний житловий будинок, споруджений 1909 року за проєктом архітектора Августа Богохвальського. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 790-м.

№ 34 — кам'яниця, споруджена 1906 року за проєктом архітектора Станіслава Уленецького у стилі орнаментальної сецесії. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 265-м.

№ 36 — кам'яниця, збудована 1911 року за проєктом архітектора Генрика Заремби на замовлення Зигмунта Ґутвальда. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 266-м.

№ 42, 44 — кам'яниці, збудовані 1908 року у стилі сецесії для Софії Мрозовицької за проєктом архітектора Тадеуша Обмінського. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1660-м, 2197-м.

Примітки ред.

  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 19 серпня 2021. 
  2. ↑ Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 19 серпня 2021. 
  3. ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 19 серпня 2021. 
  4. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 252.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 61.
  6. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 125.
  7. Історія Львівського державного ювелірного заводу. zoloto.lviv.ua. Процитовано 18 лютого 2020. 
  8. Архітектура Львова, 2008, с. 636.
  9. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 218.
  10. Протокол засідання № 4 архітектурно-містобудівної ради управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 26 квітня 2017 року. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 19 серпня 2021. 
  11. ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 478.
  12. Історія артцентру Павла Гудімова «Я галерея». yagallery.com. Артцентр Павла Гудімова «Я галерея». Процитовано 29 жовтня 2022. 
  13. Архітектура Львова, 2008, с. 478—479.
  14. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 242—244.
  15. Архітектура Львова, 2008, с. 559.
  16. Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2—3. — S. 71—73. (пол.)
  17. Архітектура Львова, 2008, с. 479.
  18. Бірюльов Ю. О. Заремба Генрик // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 316. — ISBN 978-966-02-5721-4.

Джерела ред.

Вулиця Руставелі
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Вулиця Руставелі у Вікісховищі?

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Rustaveli Vulicya Shota Rustaveli vulicya u Galickomu rajoni Lvova v miscevosti Shtillerivka Pryamuye vid vulici Zelenoyi do perehrestya iz vulicyami Franka i Strijskoyu Priluchayutsya vulici Mikoli Kostomarova Oleksandra Arhipenka i Voloska ta plosha Petrushevicha Vulicya Shota RustaveliLvivKam yanicya vul Rustaveli 2 Kam yanicya vul Rustaveli 2 Miscevist ShtillerivkaRajon GalickijNazva na chest Shota RustaveliKolishni nazviYablonovskogo Yablonovskih Karpatenshtrasse Yablonovskihpolskogo periodu polskoyu Jablonowskiego Jablonowskichradyanskogo periodu ukrayinskoyu Yablonovskihradyanskogo periodu rosijskoyu YablonovskihZagalni vidomostiProtyazhnist 600 mKoordinati pochatku 49 50 03 pn sh 24 02 07 sh d 49 8341778 pn sh 24 0355111 sh d 49 8341778 24 0355111 Koordinati 49 50 03 pn sh 24 02 07 sh d 49 8341778 pn sh 24 0355111 sh d 49 8341778 24 0355111Koordinati kincya 49 49 46 pn sh 24 01 55 sh d 49 8295250 pn sh 24 0320139 sh d 49 8295250 24 0320139Poshtovi indeksi 79005 1 TransportAvtobusi 3A 4N 18 53 1004 primiskij 2 Trolejbusi 24 25 31 2 Marshrutni taksi 44 2 Zupinki gromadskogo transportu Vulicya Shota Rustaveli Strijskij rinok 2 Ruh dvostoronnijPokrittya brukivka asfaltBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 44Arhitekturni pam yatki kam yanici 8 8 A 18 20 22 24 32 34 36 42 44 3 Hrami Cerkva Isusa Hrista Svyatih ostannih dnivDerzhavni ustanovi proyektnij institut Teploenergoproekt Zakladi kulturi artcentr Ya galereya Poshtovi viddilennya VPZ 5 vul Martovicha 2 1 Zabudova klasicizm videnska secesiya konstruktivizm 4 Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2630348Mapa Vulicya Shota Rustaveli u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Zabudova 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaNazva red Pochatkova nazva vulicya Yablonovskogo pohodit iz 1863 roku 1871 roku perejmenovano na Yablonovskih U listopadi 1941 roku pid chas nimeckoyi okupaciyi perejmenovana na Karpatenshtrasse U chervni 1944 znovu poverneno nazvu Yablonovskih Suchasna nazva na chest gruzinskogo poeta chasiv serednovichchya Shota Rustaveli vid grudnya 1944 5 Zabudova red V arhitekturnomu ansambli vulici Shota Rustaveli prisutni klasicizm videnska secesiya konstruktivizm 4 Perevazhna bilshist budinkiv na vulici vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 3 2 zhitlovij budinok insha adresa vulicya Zelena 6 zbudovanij 1901 roku dlya Domiceli Klimovich Arhitektor Volodimir Pidgorodeckij skulpturne ozdoblennya jmovirno Petra Vijtovicha 6 4 za ciyeyu adresoyu u 2002 roci vidkrivsya torgovelnij centr DP Derzhavnij yuvelirnij zavod ce okremij strukturnij pidrozdil zavodu sho specializuvavsya na rozrobci ta virobnictvi yuvelirnih prikras z diamantami iz splaviv 750 tak zvanogo bilogo zolota Do skladu pidrozdilu uvijshli magazin salon punkt obminu bruhtu dorogocinnih metaliv na yuvelirni virobi ta firmovij yuvelirnij magazin Galicki zolotari 7 7 budivlya proyektnogo institutu Teploenergoproekt sporudzhena 1965 roku za spilnim proyektom arhitektoriv P Yudkina ta Larisi Kuzmi Skorik 8 dobudova za proyektom arhitektora M Kanevskogo 9 Nini proyektnij institut funkcionuye yak adminbudivlya tomu vlasnik budivli virishiv sho docilno bude zminiti yiyi funkcionalne priznachennya peredbachivshi v dodatok do ofisnoyi funkciyi vlashtuvannya gotelyu ta dobudovu zhitla 10 8 8a kolishnya chinshova kam yanicya bankira Mihala Stoffa sho vihodit golovnim fasadom do vulici Shota Rustaveli j odnochasno do ploshi Petrushevicha sporudzhena 1906 roku u stili ornamentalnoyi secesiyi proyektno budivelnim byuro Edmunda Zhihovicha za proyektom arhitektora Vladislava Sadlovskogo 11 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 262 m 3 Na drugomu poversi budinku 8 roztashovanij artcentr Pavla Gudimova Ya galereya yakij bulo vidkrito u veresni 2019 roku 12 11 u budinku mistitsya religijna organizaciya restavracionistskogo pohodzhennya Cerkva Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv mormoni u Lvovi 18 20 22 secesijni zhitlovi budinki zbudovani u 1906 1907 rokah za proyektom arhitektora Alfreda Zaharevicha 13 Skulpturne ozdoblennya vikonav Teobald Orkasevich 14 Budinki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 1658 m 1659 m ta 263 m vidpovidno 3 24 zhitlovij budinok u stili secesiyi sporudzhenij 1907 roku za proyektom arhitektora Salomona Rimera 11 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 664 m 3 26 zhitlovij budinok u stili secesiyi sporudzhenij 1907 roku za proyektom Salomona Rimera 11 30 kolishnij Oficerskij dim zbudovanij u 1928 1930 rokah dlya Fondu vijskovogo kvartiruvannya za konkursnim proyektom arhitektoriv Mar yana Nikodemovicha Mechislava Shtadlera Stefana Brili Drugoyu chergoyu budivnictva mali buti dva tilnih krila yaki bi vihodili na vulicyu Franka i utvoryuvali kurdoner Odnak cyu chastinu proyektu nikoli ne bulo realizovano 15 16 32 secesijnij zhitlovij budinok sporudzhenij 1909 roku za proyektom arhitektora Avgusta Bogohvalskogo 11 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 790 m 3 34 kam yanicya sporudzhena 1906 roku za proyektom arhitektora Stanislava Uleneckogo u stili ornamentalnoyi secesiyi 11 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 265 m 3 36 kam yanicya zbudovana 1911 roku za proyektom arhitektora Genrika Zarembi na zamovlennya Zigmunta Gutvalda 17 18 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 266 m 3 42 44 kam yanici zbudovani 1908 roku u stili secesiyi dlya Sofiyi Mrozovickoyi za proyektom arhitektora Tadeusha Obminskogo 11 Budinki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 1660 m 2197 m 3 nbsp Kolishnya pributkova kam yanicya Mihala Stoffa vul Shota Rustaveli 8 8 A nbsp Hram Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv vul Shota Rustaveli 11 nbsp Kolishnij Oficerskij dim vul Shota Rustaveli 30 Primitki red a b Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 19 serpnya 2021 a b v g Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay Procitovano 19 serpnya 2021 a b v g d e zh i k Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 19 serpnya 2021 a b 1243 vulici Lvova 2009 s 252 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 61 Biriulow J Rzezba lwowska S 125 Istoriya Lvivskogo derzhavnogo yuvelirnogo zavodu zoloto lviv ua Procitovano 18 lyutogo 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 636 Lviv Arhitekturno istorichnij naris 1989 s 218 Protokol zasidannya 4 arhitekturno mistobudivnoyi radi upravlinnya arhitekturi ta urbanistiki departamentu mistobuduvannya Lvivskoyi miskoyi radi vid 26 kvitnya 2017 roku city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 19 serpnya 2021 a b v g d e Arhitektura Lvova 2008 s 478 Istoriya artcentru Pavla Gudimova Ya galereya yagallery com Artcentr Pavla Gudimova Ya galereya Procitovano 29 zhovtnya 2022 Arhitektura Lvova 2008 s 478 479 Biriulow J Rzezba lwowska S 242 244 Arhitektura Lvova 2008 s 559 Architektura i Budownictwo 1925 2 3 S 71 73 pol Arhitektura Lvova 2008 s 479 Biryulov Yu O Zaremba Genrik Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor S 316 ISBN 978 966 02 5721 4 Dzherela red Vulicya Rustaveliu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Vulicya Rustaveli u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Yu Biryulov B Cherkes M Bevz A Rudnickij ta in Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 112 ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Shota Rustaveli vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 250 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 61 ISBN 966 603 115 9 Tregubova T O Mih R M Yunist starodavnogo mista 1960 1980 i roki Promislove budivnictvo Lviv Arhitekturno istorichnij naris Kiyiv Budivelnik 1989 S 218 ISBN 5 7705 0178 2 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 332 s ISBN 978 83 7543 009 7 pol Posilannya red Proyekt Vulici Lvova vulicya Rustaveli Shota lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 19 serpnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Shota Rustaveli Lviv amp oldid 38167446