Вулиця Патріарха Димитрія Яреми — вулиця Личаківського району міста Львова, місцевість Личаків. Сполучає вулиці Личаківську та Пекарську. Прилучаються вулиці Академіка Кравчука, Верхратського, Севастопольська.
| Вулиця Патріарха Димитрія Яреми Львів | |
|---|---|
| Вулиця Патріарха Димитрія Яреми | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Личаківський |
| Колишні назви | |
| Ґоффмана, Ґофманнґассе, Гофмана, Чехова | |
| польського періоду (польською) | Hoffmana |
| радянського періоду (українською) | Гофмана, Чехова |
| радянського періоду (російською) | Гофмана, Чехова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 265 м |
| Координати початку | 49°50′23″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8399028° пн. ш. 24.0376250° сх. д.Координати: 49°50′23″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8399028° пн. ш. 24.0376250° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′31″ пн. ш. 24°02′31″ сх. д. / 49.8421722° пн. ш. 24.0419917° сх. д. |
| Поштові індекси | 79008 |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30 |
| Пам'ятники | меморіальна таблиця Йозефу Роту |
| Медичні заклади | медичний центр «Прімамед», Військово-медичний клінічний центр Західного регіону |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14) |
| Забудова | історизм, віденська сецесія |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
| Вулиця Патріарха Димитрія Яреми у Вікісховищі |
Історія ред.
Прокладена поміж вулицями Пекарською і Личаківською згідно плану розбудови міста під певним кутом до більш давньої колишньої дороги до колегіуму Піарів — тоді вул. Гловінського (Чернігівська). Забудова вулиці розпочалась після забудови прилеглих ділянок вулиць Пекарської та Личаківської. На мапі міста 1892 на місці вулиці росли ще сади та стояло декілька приватних садиб. Була прокладена вздовж західної межі колишнього шпиталю боніфратів — військового шпиталю від вулиці Личаківської, що у 1890-х роках розбудовувався.
Впродовж 1895—1898 років тривала забудова західної (№ 2—30) сторони вулиці та східного кварталу (№ 11) від вулиці Пекарської, 33 будинками у стилі історизму. З модернізацією системи водопостачання, каналізації, електрофікації, газопостачання міста на решті східної сторони вулиці збудували модерні будинки у стилі сецесії (№ 3—9) за проєктом архітектора Анджея Ґоломба. Одночасно з цієї сторони було прокладено три вулички до вулиці Чернігівської — Кравчука, Верхратського, Севастопольську, забудовані сецесійними будинками проєкту Анджея Ґоломба. Тому вулиця Верхратського була названа на честь Анджея Ґоломба. На цих вуличках майже вся забудова занесена до переліку архітектурних пам'яток місцевого значення. З прокладенням наприкінці 1950-х років нової ділянки вулиці Тершаковців вулиця Чехова стала важливою транзитною магістраллю в обхід центральної частини міста поміж вулицями Зеленою, Левицького — Личаківською. Рух по вулиці односторонній, двосмуговий, хоча ліва смуга руху зазвичай повністю зайнята припаркованими авто. Вздовж західної сторони вулиці висаджено дерева.
Назва ред.
При закладенні вулиця була названа на честь доктора права львівського університету (1785), генерального візитатора початкових шкіл Галичини, ректора Ягеллонського (1805—1906) і львівського університетів (1808—1809), адміністратора львівського капітулу (1812), абата домініканського монастиря Жовкви (1822), першого директора закладу глухонімих (1830) Яна Непомуцена Гоффманна — Аббата Гоффманна. Заклад глухонімих розташовано на вулиці Личаківській, 35, неподалік вулиці Патріарха Димитрія Яреми. За діяльність для сиріт, глухонімих Гоффманн став почесним громадянином Львова (1831), отримав австрійський орден імператора Леопольда. Значну частину свого немалого статку заповів на доброчинні цілі у Львові. Назва вулиці не змінювалася до 1944 року, коли у липні 1944 року вулиця перейменована на честь письменника Антона Чехова.
2017 року пропонувалося перейменувати вулицю Чехова, при якій розташований військово-медичний клінічний центр Західного регіону — локацію, де теперішні Захисники України щодня проходять реабілітацію та лікування, на вулицю Бойківа Володимира — Героя України (посмертно) та водночас Захисника України. Була зареєстрована відповідна петиція, але вона не зібрала відповідної кількості голосів й назва вулиці залишилася без змін.
2022 року вулиця Чехова ввійшла до переліку з 53-х вулиць Львівської МТГ, які під час процесу дерусифікації заплановано перейменувати. В онлайн-голосуванні, яке тривало з 8 по 21 червня 2022 року на сайті Львівської міської ради більшість респондентів проголосувало за пропозицію присвоєння вулиці назви «Чорних запорожців» — військового формування кавалерії армії УНР.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулицю Чехова перейменовано на вул. Патріарха Димитрія Яреми, на пошану українського церковного діяча, патріарха Київського і всієї України Української автокефальної православної церкви Димитрія (Яреми).
Забудова ред.
Вулиця Патріарха Димитрія Яреми забудована будинками у стилі історизму, сецесії. Пам'ятки архітектури місцевого та національного значееня на вулиці Патріарха Димитрія Яреми відсутні.
№ 5 — житловий будинок, споруджений на початку XX століття. В будинку мешкав український педагог, інженер-мірник Витовт Манастирський, брат художника Антіна Манастирського. У міжвоєнний період тут містилося фотоательє Янушевського.
№ 6 — в будинку мешкала відома польська письменниця, актриса Габріеля Запольська. У міжвоєнний період в будинку містився фотосалон «Ата» Людвика Вележинського. Нині на першому поверсі міститься медичний центр «Прімамед».
№ 7 — триповерхова наріжна чиншова кам'яниця, споруджена на початку XX століття, на розі з тодішньою вулицею Гоффмана бічною (нині — вулиця Верхратського), за проєктом архітектора Анджея Ґоломба, як власний будинок архітектора. 10 червня 1903 року Анджей Голомб просить і 16 червня того ж року отримує дозвіл від магістрату на заселення будинку. Тут у свого дядька певний час мешкав відомий австрійський письменник єврейського походження Йозеф Рот, уродженець міста Броди, котрий у 1913—1914 роках вступав до Львівського університету. 8 жовтня 2009 року, з нагоди 70-ї річниці від дня смерті письменника, на фасаді будинку урочисто відкрита меморіальна таблиця пам’яті відомого письменника. Меморіальну стелу виконав скульптор Микола Буник.
№ 22 — житловий будинок. За Польщі тут містилася спілка фабрикантів свічок.
№ 28 — житловий триповерховий чиншовий будинок, споруджений упродовж 1892—1893 років у стилі історизму за проєктом архітектора Анджея Ґоломба для власника ґрунтової парцелі № 53791/92 Анджея Дибуся. 18 серпня 1893 року власник будинку відзвітував магістратові про закінчення будівництва та попросив дозволу на заселення. 27 серпня 1893 року власник будинку Анджей Дибусь звернувся до магістрату з проханням про дозвіл на добудову одноповерхової сторожівки у подвір'ї, 7 вересня затверджують ситуаційну схему та креслення цієї сторожівки і лише 28 серпня 1898 року магістрат дає дозвіл на будівництво сторожівки. До 1935 року власниками будинку були Емілія Вчеляк, доктор Володимир Ясєнєцький, Марія Ясєнєцька та інші. У 1904 року у будинку містилася редакція часопису «Дзвôнокъ» — українського ілюстрованого двотижневика для дітей і молоді, який виходив у Львові у 1890—1914 роках з ініціативи Руського педагогічного товариства. Нині будинок зберіг свою житлову функцію. На початку ХХ століття в будинку мешкав архітектор Евгеніуш Оборський.
Примітки ред.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 22 червня 2022.
- Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 липня 2023.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 206.
- Громов, 2001, с. 139.
- Євгенія Пласконь (7 грудня 2017). У Львові хочуть перейменувати вул. Чехова. 032.ua. оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 22 червня 2022.
- Пресслужба ЛМР (24 травня 2022). У Львівській громаді перейменують 53 вулиці: перелік. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 22 червня 2022.
- Пресслужба ЛМР (21 червня 2022). Львів'яни проголосували за нові назви для 14 вулиць міста. Результати. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 22 червня 2022.
- Пресслужба ЛМР (29 вересня 2022). Союзу Українок, Софії Караффи-Корбут, Патріарха Димитрія Яреми: у Львові перейменували ще 8 вулиць. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 29 вересня 2022.
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…Rok 1910… — S. 322.
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…Rok 1910… — S. 518.
- Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających / Aleksander Medyński. — Wyd. 2, przejrz. i uzupeł. — Lwów, 1937. — S. 24. (пол.)
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Чехова, 7 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 22 червня 2022.
- Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 140.
- Тетяна Казанцева, Сергій Леонов. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Чехова, 28 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 22 червня 2022.
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…Rok 1910… — S. 551.
Джерела ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 139. — ISBN 966-7292-78-9.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Чехова вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 206. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 62. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І., Масик Р. Личаківською до Винників // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 140. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Чехова A.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 березня 2021.
- Ігор Мельник (1 квітня 2011). Вулиці будівничого Ґоломба. pohlyad.com. оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 28 березня 2021.
- Христина Базюк (12 серпня 2016). Львівська письменниця, яка ненавиділа чоловіків та зневажала жінок. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- Wiadamosci Krajowe ze Lwowa. Nekrolog. (Dokończenie następi) [ 25 березня 2020 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska. — № 4. — 9 stycznia. — 1836. — S. 1. (пол.)