Вступ Швеції до Європейського Союзу (швед. Sveriges anslutning till Europeiska unionen) — процес, який дозволив Королівству Швеція приєднатися до Європейського Союзу на 1 січня 1995 року. Таким чином, Європейський Союз був розширений до 15 держав.
| Шведська заявка на вступ до ЄС | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Статус | |||||||||||||||||||||||||||||
| Держава-членкиня ЄС | |||||||||||||||||||||||||||||
| Заявку подано | 7 липня 1991 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Початок перемовин | 11 лютого 1993 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Прогрес | |||||||||||||||||||||||||||||
| Швеція вступила до ЄС — 1 січня 1995 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Хід скринінгу |
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Закриті розділи |
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Хід ратифікації |
| ||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Вебсайт |
Історія Редагувати
Швеція була однією з європейських країн, які дотримувалися суворого дипломатичного нейтралітету під час Холодної війни і зберегли цей статус до кінця. До приєднання до Європейського Союзу вона була частиною ЄАВТ разом зі своїми сусідами з Фенноскандії (Данія, Ісландія, Фінляндія та Норвегія), з якими вона й досі має тісні зв'язки в структурах Північної ради. Після закінчення «холодної війни» географічне та економічне положення Швеції усвідомило можливість брати участь в ЄС, щоб мати можливість впливати на рішення в Європі, які все більше стосувалися її (будучи частиною Європейської економічної зони, утвореної в 1994 року, де-факто підпадала під дію різних нормативних актів ЄС).
Вступ Редагувати
Були розпочалися поглиблені переговори, і оскільки країна вже відповідає більшості необхідних політичних та економічних критеріїв, вони були короткими (переговори розпочалися 11 лютого 1993 року і закінчилися у березні 1994 року).
Після референдуму, на якому громадян закликали висловити свою позицію за чи проти вступу своєї країни до Європейського Союзу, вони проголосували за 52,3. %, що є найнижчим показником серед трьох країн, які брали участь у четвертому розширенні Європейського Союзу (переважно громадяни Норвегії проти, через що і не відбувався норвезький вступ до ЄС).
У договорі про вступ до ЄС зазначено, що Швеція в кінцевому підсумку повинна приєднатися до єврозони; однак він добровільно не відповідає певним критеріям, зокрема, брати участь у ERM II протягом мінімум двох років та підтримувати курс шведської крони з обмеженим паритетом навколо євро.
Наслідки Редагувати
Країна приєдналася до Шенгенської зони, але відмовилася від євро в 2003 році; вона є повноправним гравцем в європейських органах і ініціювала кілька великих проектів у масштабі континенту та за його межами, зокрема з питань міжнародного посередництва в країнах або регіонах, що перебувають у конфлікті, та захисту навколишнього середовища. Швеція пропагує свій «етичний погляд на міжнародні відносини в ЄС».
«Швеція в Європі» (швед. Stiftelsen Sverige i Europa) була основною кампанією за прийняття країною євро на референдумі 2003 року з цього приводу.
Опитування Редагувати
13 листопада 1994 року, після референдуму шведський народ проголосував за вступ Швеції до Європейського Союзу.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
- . le site de l'Union européenne. février 2018. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 28 février 2018..
- . le site Toute l'Europe.eu. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 28 février 2018..
Бібліографія Редагувати
- (швед.). 1994. с. 17. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 29 травня 2022.
- Kireev, Alex (1994). (англ.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 29 травня 2022.
- Traité d'adhésion du Royaume de Norvège, de la République d'Autriche, de la République de Finlande et du Royaume de Suède. Corfou. juin 1994.