Воскополе (алб. Voskopoja; арум. Moscopole, Moscopolea; грец. Μοσχόπολις, Moscopolis або Moschopolis) - мале село в південно-східній частині Албанії. В XVIII ст. одне з найбільших міст на Балканах, культурний та торговельний центр як арумунів, так і греків та албанців. В Воскополе було засновано першу типографію на Балканах. У 1788 р. місто було вщент зруйновано військом Алі Паши.
| Воскополе Voskopoja | |
|---|---|
| |
| Основні дані | |
| 40°38′00″ пн. ш. 20°35′00″ сх. д. / 40.63333° пн. ш. 20.58333° сх. д. | |
| Країна | Албанія |
| Адмінодиниця | Корча (округ) Voskopojëd |
| Населення | 700 осіб (2000) |
| Висота НРМ | 1160 м |
| Географічна зона | Корча |
| Телефонний код | 082 |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
| Номери автомобілів | KO |
| GeoNames | 781182 |
| Поштові індекси | 7029 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Воскополе у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Воскополе знаходиться за 21 км від міста Корча, адміністративного центру однойменної області, у горах південно-східної Албанії, на висоті 1160 м над рівнем моря.
Історія Редагувати
Попри те, що місто розташоване в досить ізольованій місцевості південної Албанії, воно стало найважливішим центром для арумунів. У дні свого розквіту, 1760-х рр., його населення перевищувало 60 000 осіб. За своїм населенням і добробутом, Воскополе було другим містом Балкан після Константинополя.
Більшість населення тогочасного міста складали арумуни (валахи), що підтверджується аналізом прізвищ, зробленим у 1935 р. Також було багато грецьких торговців. За свідченням німецького історика Йоганна Тунманна, який у 1774 р. відвідав Воскополе і написав історію арумунів, кожна людина в місті розмовляла арумунською; багато хто розмовлял також і грецькою (мовою Візантійської імперії), яка використовувалася при складанні ділових контрактів.
Наприкінці XVIII ст. місто розквітло завдяки торгівлі з Німеччиною, Венецією та Константинополем і мало багато мануфактур, близько 70 церков, банки, типографію (єдиною іншою типографією в Оттоманській Європі біла типографія в Стамбулі), та навіть університет (Грецька Академія або Hellênikon Frôntistêrion, заснована у 1744 р.). У Воскополе вирувало культурне життя: багато письменників друкували свої твори як грецькою (мовою мистецтва на Балканах), так і арумунською, яка використовувала грецьку абетку. У 1770 р. тут було надруковано перший словник чотирьох балканських мов — грецької, албанської, арумунської та болгарської).
Напад оттоманів у 1769 р. був першим з низки нападів, які завершилися знищенням міста у 1788 р. військами Алі Паши. Мешканці, які вціліли, мусили тікати, більшість з них емігрувала до Фессалії та Македонії. Деякі представники ділової еліти переїхали до Австро-Угорщини, особливо до двох столиць — Відня та Будапешта, а також до Трансильванії, де згодом зіграли важливу роль у Національному відродженні Румунії.
Воскополе так ніколи і не повернуло собі колишній статус. Його знову було зруйновано у 1916 р. під час Першої світової війни бандами албанських мародерів. Вцілілі будинки тричі знищувалися під час партизанської війни у Другій світовій війні: спершу італійськими військами, і двічі — силами албанських коллаборационістів з організації Balli Kombëtar. У старому місті лишилося лише 6 православних церков (одна з них у напівзруйнованому стані) та монастир. У 2002 р. вони були внесені Фондом Світових Пам'яток до реєстру 100 місць, що перебувають під загрозою.
В наш час Воскополе — це лише маленьке гірське селище в албанському окрузі Корча. Згадки про втрачене місто Воскополе досі залишаються важливою частиною арумунської культури.
Населення Редагувати
- 1750 р.: 45,000 осіб
- 1788 р.: 60,000 осіб
- 2000 р.: 700 осіб
Історичні пам'ятки Редагувати
У Воскополе залишилися такі пам'ятки історії:
- церква Святого Миколая (Shën Kolli)
- церква Святої Марії (Shën Marisë)
- церква Святого Анастасія (Shën Thanasi)
- церква Святого Михайла (Shën Mëhilli)
- церква Святого Іллі (Shën Ilia)
- церква Святого Харлампія (Shën Harallambi), майже зруйнована
- монастир Святого Івана Хрестителя (Shën Prodhomi)
Література Редагувати
- Nicolas Trifon, (фр.)
- Asterios Koukoudis Studies on the Vlachs [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рум.)
- Steliu Lambru, Narrating National Utopia - The Case Moschopolis in the Aromanian National Discourse [ 13 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Robert Elsie (англ.)
- Max Demeter Peyfuss, Die Druckerei von Moschopolis, 1731-1769: Buchdruck und Heiligenverehrung im Erzbistum Achrida, Vienna, 1989, ISBN 3-205-98571-0 (нім.)