www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимирська єпархія православна Володимирська єпархія до 988 року Лодомирська єпархія православна єпархія утворена пос

Володимирська єпархія (православна)

Володимирська єпархія (до 988 року Лодомирська єпархія) — православна єпархія, утворена послідовниками святих Кирила та Мефодія ще до Хрещення Русі. У 992 році перейшла в підпорядкування Київської митрополії, певний час відносилася до Галицької митрополії. У 1596 році прийняла унію.

Володимирська єпархія

Кафедральний Успенський собор
Основні дані
Церква Константинопольська православна церква
Заснована 9/10 століття
Прийняла унію 1596
Юрисдикція Волинь
Єпархіальний центр Володимир
Кафедральний собор Успенський собор
єпископ Володимирський

Історія

До Володимира

За свідченнями угорського літописця Нотарія сучасне місто Володимир-Волинський існувало вже у 884 році під назвою «Лодомир» («Ладомир»), «і дивувало своїми будовами й храмами іноземців». Цю тезу підтверджує й часте іменування Волинського князівства у офіційних документах як «Лодомерія». Існування у Володимирі-Волинському храмів мефодіївської доби підтвердили й знахідки археологічних розкопок в урочищі Федоровець поблизу Успенського собору, здійснених у 1886 році професорами Володимиром Антоновичем та Андріаном Праховим.

При розкопуванні східної стіни під фундаментами знайдено тринавну будівлю церкви, а під нею ще старшу споруду, фундамент якої не мав нічого спільного з тринавною церквою. Цей спідній фундамент зведено півколом (ротондовий тип), що продовжувався поза фундаментами тринавної церкви святого Дмитрія. Фундамент був складений з брил міцної скам'янілої крейди, його мулярська кладка вивітрилася, а відтак брили легко відокремлювалися одна від одної. Крім того, знайдено багато кахель, а у східній частині, де був вівтар, знайдено плескату квадратову кахлю з горельєфом чаші й літерами «І. Н. Ц. І.» Відтак, можна зробити висновки, що в урочищі було дві церкви — церква святого Дмитрія 13 століття, про яку згадує Літопис Руський, та інша — з круглими фундаментами, зведена у 9-10 столітті, яка була резиденцією кількох єпископів мефодіївської та постмефодіївської доби.

Подібні ротондні храми були виявлено під час розкопок у Моравії — у Велеграді-на-Моравах, Вислоці-над-Нідою та інших містах колишньої Великоморавської держави.

Після Володимира

Після завоювання міста Володимиром Великим та перейменування його на «Володимир» єпископом сюди було поставлено ігумена Києво-Печерського монастиря Стефана І.

У 1160 році князь Мстислав Ізяславич побудував новий Храм Успіння Пресвятої Богородиці. Однак до 1495 року, коли при соборі було зведено єпископський замочок, резиденцією владик був Зимненський монастир.

З розповсюдженням християнства на західних теренах Русі з єпархії у 1137 році були виділені Перемишльська (згодом перенесена в Галич) і Угровська (згодом перенесена в Холм), у 1288 році — Луцька єпархія.

Володимир за князя Романа Мстиславича став столицею Галицько-Волинського князівства. У кафедральному соборі вінчалися і коронувалися на престол великі князі, підписувалися міждержавні і торгові договори, тут приймали почесних гостей, знаходили собі вічний спокій єпископи і князі володимирської землі.

З 1302 по 1332, з 1337 по 1347 та з 1371 по 1401 роки єпархія була в складі окремої Галицької митрополії Константинопольського патріархату.

Єпископ Володимирський і Берестейський Іпатій Потій був одним з головних ідеологів переходу Київської митрополії в підпорядкування папі Римському. Саме на території єпархії, в Бересті, у 1596 році було скликано собор, що уклав унію.

У 1620 році, проїжджаючи через Україну, Єрусалимський патріарх Феофан на прохання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного відновив ієрархію православної Київської митрополії. На єпископа Володимирського було висвячено Йосифа Курцевича-Коріятовича. Однак 15 липня 1621 року польський король Сигізмунд III Ваза заборонив пускати Йосифа у Володимир. Деякий час єпископ жив у Дерманському монастирі, однак згодом емігрував у Московію.

Правлячі архієпеї

Згідно зі списком, поданим професором Олександром Цинкаловським, до Хрещення Русі у 988 році було п'ять єпископів Лодомерських:

  • Іоан
  • Антоній
  • Онуфрій
  • Гордій
  • Ілля

Єпископи Володимирські

Див. також

Примітки

  1. Киевская Старина. 1887. т. XVII. с. 48
  2. Волинські єпархіальні відомості. 1886. ч.30. с.879-884
  3. Літопис Руський. Київ. 1989. с.14-45
  4. Павло Роберт Маґочій. Історія України. Київ 2007. с. 116. ISBN 996-7679-81-0
  5. Початок християнства на Волині. «Відомості», часопис митрополії УПЦ у діаспорі. № 1 (301). Лондон січень 2000. с. 40-41
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volodimirska yeparhiya do 988 roku Lodomirska yeparhiya pravoslavna yeparhiya utvorena poslidovnikami svyatih Kirila ta Mefodiya she do Hreshennya Rusi U 992 roci perejshla v pidporyadkuvannya Kiyivskoyi mitropoliyi pevnij chas vidnosilasya do Galickoyi mitropoliyi U 1596 roci prijnyala uniyu pravoslavna yeparhiyad Volodimirska yeparhiya Kafedralnij Uspenskij soborOsnovni daniCerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkvaZasnovana 9 10 stolittyaPrijnyala uniyu 1596Yurisdikciya VolinYeparhialnij centr VolodimirKafedralnij sobor Uspenskij soboryepiskop Volodimirskij Zmist 1 Istoriya 1 1 Do Volodimira 1 2 Pislya Volodimira 2 Pravlyachi arhiyepeyi 2 1 Yepiskopi Volodimirski 3 Div takozh 4 PrimitkiIstoriyaDo Volodimira Za svidchennyami ugorskogo litopiscya Notariya suchasne misto Volodimir Volinskij isnuvalo vzhe u 884 roci pid nazvoyu Lodomir Ladomir i divuvalo svoyimi budovami j hramami inozemciv Cyu tezu pidtverdzhuye j chaste imenuvannya Volinskogo knyazivstva u oficijnih dokumentah yak Lodomeriya Isnuvannya u Volodimiri Volinskomu hramiv mefodiyivskoyi dobi pidtverdili j znahidki arheologichnih rozkopok v urochishi Fedorovec poblizu Uspenskogo soboru zdijsnenih u 1886 roci profesorami Volodimirom Antonovichem ta Andrianom Prahovim 1 2 Pri rozkopuvanni shidnoyi stini pid fundamentami znajdeno trinavnu budivlyu cerkvi a pid neyu she starshu sporudu fundament yakoyi ne mav nichogo spilnogo z trinavnoyu cerkvoyu Cej spidnij fundament zvedeno pivkolom rotondovij tip sho prodovzhuvavsya poza fundamentami trinavnoyi cerkvi svyatogo Dmitriya Fundament buv skladenij z bril micnoyi skam yaniloyi krejdi jogo mulyarska kladka vivitrilasya a vidtak brili legko vidokremlyuvalisya odna vid odnoyi Krim togo znajdeno bagato kahel a u shidnij chastini de buv vivtar znajdeno pleskatu kvadratovu kahlyu z gorelyefom chashi j literami I N C I Vidtak mozhna zrobiti visnovki sho v urochishi bulo dvi cerkvi cerkva svyatogo Dmitriya 13 stolittya pro yaku zgaduye Litopis Ruskij 3 ta insha z kruglimi fundamentami zvedena u 9 10 stolitti yaka bula rezidenciyeyu kilkoh yepiskopiv mefodiyivskoyi ta postmefodiyivskoyi dobi Podibni rotondni hrami buli viyavleno pid chas rozkopok u Moraviyi u Velegradi na Moravah Visloci nad Nidoyu ta inshih mistah kolishnoyi Velikomoravskoyi derzhavi Pislya Volodimira Pislya zavoyuvannya mista Volodimirom Velikim ta perejmenuvannya jogo na Volodimir yepiskopom syudi bulo postavleno igumena Kiyevo Pecherskogo monastirya Stefana I U 1160 roci knyaz Mstislav Izyaslavich pobuduvav novij Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Odnak do 1495 roku koli pri sobori bulo zvedeno yepiskopskij zamochok rezidenciyeyu vladik buv Zimnenskij monastir Z rozpovsyudzhennyam hristiyanstva na zahidnih terenah Rusi z yeparhiyi u 1137 roci buli vidileni Peremishlska zgodom perenesena v Galich i Ugrovska zgodom perenesena v Holm u 1288 roci Lucka yeparhiya Volodimir za knyazya Romana Mstislavicha stav stoliceyu Galicko Volinskogo knyazivstva U kafedralnomu sobori vinchalisya i koronuvalisya na prestol veliki knyazi pidpisuvalisya mizhderzhavni i torgovi dogovori tut prijmali pochesnih gostej znahodili sobi vichnij spokij yepiskopi i knyazi volodimirskoyi zemli Z 1302 po 1332 z 1337 po 1347 ta z 1371 po 1401 roki yeparhiya bula v skladi okremoyi Galickoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu 4 Yepiskop Volodimirskij i Berestejskij Ipatij Potij buv odnim z golovnih ideologiv perehodu Kiyivskoyi mitropoliyi v pidporyadkuvannya papi Rimskomu Same na teritoriyi yeparhiyi v Beresti u 1596 roci bulo sklikano sobor sho uklav uniyu U 1620 roci proyizhdzhayuchi cherez Ukrayinu Yerusalimskij patriarh Feofan na prohannya getmana Petra Konashevicha Sagajdachnogo vidnoviv iyerarhiyu pravoslavnoyi Kiyivskoyi mitropoliyi Na yepiskopa Volodimirskogo bulo visvyacheno Josifa Kurcevicha Koriyatovicha Odnak 15 lipnya 1621 roku polskij korol Sigizmund III Vaza zaboroniv puskati Josifa u Volodimir Deyakij chas yepiskop zhiv u Dermanskomu monastiri odnak zgodom emigruvav u Moskoviyu Pravlyachi arhiyepeyiZgidno zi spiskom podanim profesorom Oleksandrom Cinkalovskim 5 do Hreshennya Rusi u 988 roci bulo p yat yepiskopiv Lodomerskih Ioan Antonij Onufrij Gordij IllyaYepiskopi Volodimirski Stefan I Bolgarin 992 27 kvitnya 1094 Ioan Antonij I Anitij Kodrius Gelasij Amfilohij 1105 1122 Simeon 1123 1136 Teodor 1137 1147 Lavrentij Prokopij Antonij II Josafat 1229 Vasilij 1230 1265 Nikifor I Satanilo 1266 Kozma 1271 Mark 1271 1287 Yevsignij 1289 Atanasij I 1331 1353 Iona I 1359 1388 Atanasij II 1388 1391 Ioan Gogol 1405 Gerasim 1414 Vesvasiyan Danilo I 1441 1451 Danilo II 1451 1452 Nikifor II 1458 Feodosij 1458 Feodosij II 1485 Damian 1487 Martinian Vassiyan I 1487 1497 Vassiyan II 1509 1513 Pafnutij 1513 1522 Iona II 1523 Gennadij 1540 1547 Ivan Borzobagatij Krasenskij 1548 1566 Teodosij Lazovskij 1566 1572 Meletij Bogurinskij Hrebtovich 1576 1591 Ipatij Potij 1591 1596 Div takozhVolodimir Volinska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Primitki Kievskaya Starina 1887 t XVII s 48 Volinski yeparhialni vidomosti 1886 ch 30 s 879 884 Litopis Ruskij Kiyiv 1989 s 14 45 Pavlo Robert Magochij Istoriya Ukrayini Kiyiv 2007 s 116 ISBN 996 7679 81 0 Pochatok hristiyanstva na Volini Vidomosti chasopis mitropoliyi UPC u diaspori 1 301 London sichen 2000 s 40 41 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volodimirska yeparhiya pravoslavna amp oldid 38687059