www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вокально інструментальний ансамбль скорочено ВІА офіційне найменування професійних і самодіяльних музичних гуртів у СРСР

Вокально-інструментальний ансамбль

Вокально-інструментальний ансамбль (скорочено ВІА) — офіційне найменування професійних і самодіяльних музичних гуртів у СРСР в 1960-ті — 1980-ті роки. Термін «ВІА» в радянський час був синонімом терміну «музичний колектив» (міг застосовуватися навіть до іноземної групи), але з часом став асоціюватися саме з радянськими рок-, поп- і фолк-гуртами, особливо якщо їх такими визнано державою. Завдяки кампанії боротьби за контроль над творчістю та вподобаннями мас, особливо, молоді, в СРСР термін набув іронічного змісту, й так використовується понині, наприклад, у назві гурту «ВІА Гра».

ВІА «Земляне», фото журналу
«Soviet Life» (США) жовтень 1984

Поява Редагувати

ВІА, як явище, з'явилися в СРСР у 1960-х роках, на хвилі захоплення радянської молоді популярними течіями західної музики. Зокрема, внаслідок Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, який відбувся в СРСР 1957 року, де перший самодіяльний ВІА «Дружба» й Едіта П'єха завоювали золоту медаль і звання лауреатів фестивалю.

Але вже в 1959 ансамбль «Дружба» було розформовано, навіть тимчасово заборонено за «антирадянськими» звинуваченнями. Саме тоді в СРСР стали створюватися музичні колективи, покликані стати власними аналогами західних рок-груп, з поправкою на особливості ідеології. Оскільки офіційно вважалося, що рок-музика є «продукт розкладу західної культури», для таких колективів було винайдено назву «вокально-інструментальний ансамбль», або скорочено — ВІА. Натомість поп-гурти ще інколи звалися «естрадними ансамблями».

В 1964 визначення «Вокально-інструментальний ансамбль» було розміщено на афіші ансамблю «Авангард», коли той виступав в Донецькій філармонії у 1969 гурт змінив назву на «Добрі Молодці». Також в числі колективів, що створили жанр ВІА, називають ансамблі «Поющие гитары» та Весёлые ребята (ВІА), засновані в 1966 у Ленінграді та Москві відповідно.

ВІА реєструвалися при тих чи інших вже існуючих творчих об'єднаннях: місцевих філармоніях, театрах, концертних об'єднаннях. Офіційний статус відділяв ВІА від «авторської пісні» того ж періоду, яка проходила по категорії художньої самодіяльності. Крім професійних ВІА, існували аналогічні самодіяльні колективи, які відрізнялися переважно термінологічно.

Особливості Редагувати

Типовий ВІА складався з 6-10 і більше осіб, до числа яких зазвичай входили по кілька вокалістів та мультиінструменталістів, на чолі стояв художній керівник, який міг входити, а міг і не входити до числа виконавців, а також музичний керівник. Учасники змінювалися, а різні пісні могли виконуватися різними солістами. Якщо в рок-групах соліст зазвичай одночасно грав на якомусь інструменті, то у ВІА соліст набагато частіше тільки співав. Більшість музикантів ВІА були професіоналами, рівень виконавської майстерності був досить високий.

ВІА використовували звичайний для поп- і рок-груп набір інструментів: електрогітари, ударну установку, різні варіанти електронних клавішних, таких, як електрооргани і синтезатори, апаратуру звукопідсилення. На додаток до цього набору, як правило, була духова секція, могли використовуватися також різні народні інструменти, особливо у ВІА з фолк-ухилом.

На зовнішній вигляд артистів ВІА і манеру поведінки на сцені накладався цілий набір обмежень, зумовлених ідеологічними міркуваннями. Типово концертний одяг були звичайні піджачні костюми, а у ВІА, що спеціалізуються на народній тематиці, — різні варіанти одягу в «народному стилі», на виконання пісень військово-патріотичної тематики ансамбль міг вийти у військовій формі («Каскад»). Не заохочувалося активний рух по сцені, як правило, музиканти і соліст стояли практично нерухомо протягом усього номера. Зрозуміло, будь-які виражено «фатальні» атрибути, такі, як незвичайні зачіски, татуювання, клепаний шкіряний одяг, металеві аксесуари та інше в тому ж дусі, безумовно виключалися.

Записи професійних ВІА видавалися на радянському рекорд-монополісті, Всесоюзній фірмі грамплатівок «Мелодія», а організовували концерти територіальні філармонії та концертні об'єднання: Союзконцерт, Москонцерт, Ленконцерт, Росконцерт, Госконцерт, республіканські та обласні філармонії.

Іноді ВІА виступали як акомпануючий склад відомого сольного виконавця, як, наприклад: Юрій Антонов та групи Аракс і Аеробус, Алла Пугачова та ВІА Рецитал, Софія Ротару та ВІА «Червона рута», Валерій Ободзинський та ВІА Вірні друзі, В. Мигуля і «Земляне».

Репертуар Редагувати

Репертуар ВІА визначався умовами утиску «чужинських», тобто вільнодумних, впливів, отже переважно складався з пісень, написаних професійними композиторами та поетами (тобто членами Спілки композиторів і Спілки письменників). Виконувалися також пісні, написані членами групи, основним композитором міг бути й художній керівник колективу. У першій половині 1980-х років існував навіть норматив: не менше 80 % репертуару ВІА повинні були складати «пісні радянських композиторів», тобто пісні, авторами яких були офіційні члени вищезгаданих Союзів. Програма ансамблю офіційно затверджувалася худрадою, це було неодмінною умовою для виконання її на публіці.

Стиль музики ВІА був різноманітний. Він включав в себе як фолк і етно-мотиви, так і диско («Червоні маки», «Здрастуй, пісне»),рок-музику («Аріель», «Квіти») і сінті-поп. Звучання ВІА розглядають як специфічний жанр в радянській популярній музиці. Слід зазначити, що саме ВІА сформували і підготували музичний пласт розвитку біг-біт та поп-музики, сформували глядацьку аудиторію для наступного музичного напряму в СРСР — рок-музики. Однак у виконанні музики яскраво виражені рок-моменти, будь то соло електрогітари або занадто гучний голос артистів, не рекомендувалося. Не віталися сучасні ритми і новітні напрямки, будь то нова хвиля та ін. Тому композиції ВІА були, як правило, нескладні, не більше 3-4 хвилин, і без серйозної імпровізації.

У текстах ВІА звучали патріотичні та військово-патріотичні мотиви, любовна лірика (у вкрай «асексуальному» варіанті), суто радянські мотиви романтики праці; зустрічалися пісні-жарти, романси, народні пісні, твори на актуальні теми (на кшталт будівництва БАМ). Переважно твори несли виражено позитивний заряд, прославляли радянський спосіб життя, говорили про щастя, радості, трудові й бойові звитяги. Критика, протест, тема конфлікту людини і суспільства допускалися тільки у «викривальних» піснях про проблеми капіталістичного світу. Не заохочувалося і загострення проблем молоді.

Помітне місце в репертуарі багатьох ВІА займали кавер-версії пісень західних груп (з текстами російською мовою, часто вкрай далекими від оригіналу за змістом, але, як правило, фонетично подібними з ним). У записах і в експонованих на затвердження програмах виступів кавер-версії іноді маскувалися: мінялися назви, музика могла приписуватися членам Спілки композиторів, членам групи або неіснуючим композиторам, пісня іменувалася «американською народною» й так далі. Також ВІА нерідко використовували музичні фрагменти західних пісень у власних творах, подаючи їх як свою музику. На концертах могли виконуватися і оригінальні західні пісні.

ВІА і рок-групи Редагувати

Відносини між ВІА і самодіяльними рок-групами 1970-х — початку 1980-х років були досить складними і багатоплановими. З одного боку, існував певний антагонізм, пов'язаний з різницею в статусі та визнанні, з іншого — музиканти нерідко переходили з ВІА в групи і назад, а частина ВІА представляли спроби «легалізувати» самодіяльні групи. Так, вищезгадана група «Аракс» придбала офіційний статус через три роки після створення, в 1974, коли увійшла в трупу театру «Ленком». ВІА «Земляне» теж починали як андеграунд рок-група, і лише потім змінив статус. Офіційний статус мали рок-групи «Карнавал», «Динамік», «Машина времени» (у період з кінця 1979 до другої половини 1980-х, коли працювала під егідою державного об'єднання «Росконцерт»).

У цілому бездонна прірва лежала між професійними ВІА, навіть якщо вони боязко намагалися пискнути щось зі сцени на своє виправдання, ВІА самодіяльними, які брали з них приклад, і групами. Це, однак, не переходило в конфронтацію. Всі розуміли, що так влаштований світ. Піти, наприклад, працювати в ансамбль «Веселі хлопці» до Слободкіна так і називалося - «продатися в рабство». Це компенсувалося спокійним життям без турбот, міліції, якісною апаратурою і стабільним, на ті часи високим, заробітком. «Чесали» тоді хлопці по три - по чотири [концерт]и на день. Було ясно, що ці суворі умови диктує саме життя, і ніхто з «підпільних» «запроданцям» у спину не плював.

— Андрій Макаревич, «Все дуже просто»

Групи, що грали рок, відрізнялися від ВІА не тільки модусом вівенді (рок-дискурс — виключно «авторський»), але й випливаючими з останнього жанровими особливостями виконуваної ними музики, перетворюючи ВІА на розважальне і підкреслено полістилістичне «музичне вар'єте». З іншого боку, для пригнічених національностей СРСР (не-росіян), ВІА перетворилися на плацдарм для пропаганди власного «коріння», за дозволеності в СРСР фолк-року.

Популярність, розквіт і подальша історія Редагувати

Композиції для ВІА творили масово фахівці, серед яких визначні: Левко Дутковський, Валерій Громцев, Микола Мозговий, Павло Дворський, Тарас Петриненко, Ігор Білозір, Анатолій Пащенко, Руслан Іщук, Володимир Яцола [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.], «молодші» автори Олександр Злотник, Остап Гавриш та Генадій Татарченко, тощо. Також у цьому стилі аранжовано деякі пісні В. Івасюка, багато творів Ігоря Поклада. Деякі ансамблі, зокрема «Кобза» та «Калина», аранжували у модерному стилі навіть пісні членів спілки композиторів (наприклад, тих же Майбороди-Шамо-Білаша).

ВІА, як окреме явище радянської музичної культури, проіснували в цілому понад 20 років. У період 1960-х — 1970-х, початку 1980-х років вони були надзвичайно популярні, особливо у молоді. Найбільш відомі ансамблі давали по кілька концертів на день протягом усього року, виконувані ними пісні постійно транслювалися по радіо і телебаченню, випускалися і добре продавалися чисельні альбоми. Наприклад, за чотири роки (1970—1974) тільки тираж першого міньйону ансамблю «Весёлые ребята» був проданий у кількості 15 975 000 екземплярів, а наклад альбому « У нас, молодих» (1975—1979) ВІА Самоцвіти, який перевидавали кілька разів, сягнув 2,5 мільйонів копій. Концертні організації отримували від найбільш популярних ансамблів великий прибуток, тому, наприклад, річний план, затверджений Москонцертом ансамблю «Весёлые ребята» (ВІА), становив з 1970 року до 500 концертів щорічно.

Більшість ВІА припинили своє існування в кінці 1980-х років. Цьому сприяв цілий ряд обставин, насамперед — вихід з підпілля рок-музики і скасування механізмів регулювання діяльності естрадних виконавців, обмежень на репертуар і строгих критеріїв професійного відбору музикантів. Зіграло свою роль і підвищення якості музичної апаратури, поява дешевих синтезаторів і семплерів, що дають можливість виробляти якісну поп-музику без залучення великого штату музикантів. Та й репертуар більшості ВІА, що складався з позитивних шлягерів та «ідеологічно витриманих» композицій, в нових політичних умовах став набагато менш потрібним.

Більшість колективів розпалося, хоча деяким вдалося вижити, перетворившися на групи різноманітної музичної спрямованості, від поп-музики до хард-року. Значна частина музикантів колишніх ВІА залишилася на естраді, увійшовши до складу нових груп або почавши сольну кар'єру. Дуже багато сучасних діячів поп-музики — це колишні учасники ВІА 80-х.

Деяка кількість старих, широко відомих ВІА продовжують існувати донині, хоча й у сильно зміненому складі. Серед них — «Весёлые ребята», «Земляне», «Пісняри», «Квіти». Деякі відомі ВІА (наприклад, «Співаючі гітари» і «Самоцвіти») було відновлено у другій половині 1990-х років, на хвилі збільшення популярності музики 1960-1970-х років. Вони записують рімейки своїх шлягерів, виступають з концертами, де звучить зазвичай найбільш популярна частина старого репертуару. Деякі ВІА («Самоцвіти», «Пісняри», «Земляне», «Ялла», «Синій птах», «Лийся, пісня», «Здрастуй, пісня», «Кобза», «Краяни», «Сябри») виконують і нові пісні, які не поступаються їх відомим шлягерам. У деяких випадках, наприклад у ВІА «Пісняри», виникло відразу кілька гуртів, що претендують на одну саму назву і виконують один репертуар.

Найбільш відомі ВІА Української РСР та Білорусі Редагувати

Примітки Редагувати

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vokalno instrumentalnij ansambl skorocheno VIA oficijne najmenuvannya profesijnih i samodiyalnih muzichnih gurtiv u SRSR v 1960 ti 1980 ti roki Termin VIA v radyanskij chas buv sinonimom terminu muzichnij kolektiv mig zastosovuvatisya navit do inozemnoyi grupi ale z chasom stav asociyuvatisya same z radyanskimi rok pop i folk gurtami osoblivo yaksho yih takimi viznano derzhavoyu Zavdyaki kampaniyi borotbi za kontrol nad tvorchistyu ta vpodobannyami mas osoblivo molodi v SRSR termin nabuv ironichnogo zmistu j tak vikoristovuyetsya ponini napriklad u nazvi gurtu VIA Gra VIA Zemlyane foto zhurnalu Soviet Life SShA zhovten 1984 Zmist 1 Poyava 2 Osoblivosti 3 Repertuar 4 VIA i rok grupi 5 Populyarnist rozkvit i podalsha istoriya 6 Najbilsh vidomi VIA Ukrayinskoyi RSR ta Bilorusi 7 Primitki 8 Div takozh 9 PosilannyaPoyava RedaguvatiVIA yak yavishe z yavilisya v SRSR u 1960 h rokah na hvili zahoplennya radyanskoyi molodi populyarnimi techiyami zahidnoyi muziki Zokrema vnaslidok Vsesvitnogo festivalyu molodi i studentiv yakij vidbuvsya v SRSR 1957 roku de pershij samodiyalnij VIA Druzhba j Edita P yeha zavoyuvali zolotu medal i zvannya laureativ festivalyu Ale vzhe v 1959 ansambl Druzhba bulo rozformovano navit timchasovo zaboroneno za antiradyanskimi zvinuvachennyami Same todi v SRSR stali stvoryuvatisya muzichni kolektivi poklikani stati vlasnimi analogami zahidnih rok grup z popravkoyu na osoblivosti ideologiyi Oskilki oficijno vvazhalosya sho rok muzika ye produkt rozkladu zahidnoyi kulturi dlya takih kolektiviv bulo vinajdeno nazvu vokalno instrumentalnij ansambl abo skorocheno VIA Natomist pop gurti she inkoli zvalisya estradnimi ansamblyami V 1964 viznachennya Vokalno instrumentalnij ansambl bulo rozmisheno na afishi ansamblyu Avangard koli toj vistupav v Doneckij filarmoniyi u 1969 gurt zminiv nazvu na Dobri Molodci Takozh v chisli kolektiviv sho stvorili zhanr VIA nazivayut ansambli Poyushie gitary ta Vesyolye rebyata VIA zasnovani v 1966 u Leningradi ta Moskvi vidpovidno VIA reyestruvalisya pri tih chi inshih vzhe isnuyuchih tvorchih ob yednannyah miscevih filarmoniyah teatrah koncertnih ob yednannyah Oficijnij status viddilyav VIA vid avtorskoyi pisni togo zh periodu yaka prohodila po kategoriyi hudozhnoyi samodiyalnosti Krim profesijnih VIA isnuvali analogichni samodiyalni kolektivi yaki vidriznyalisya perevazhno terminologichno Osoblivosti RedaguvatiTipovij VIA skladavsya z 6 10 i bilshe osib do chisla yakih zazvichaj vhodili po kilka vokalistiv ta multiinstrumentalistiv na choli stoyav hudozhnij kerivnik yakij mig vhoditi a mig i ne vhoditi do chisla vikonavciv a takozh muzichnij kerivnik Uchasniki zminyuvalisya a rizni pisni mogli vikonuvatisya riznimi solistami Yaksho v rok grupah solist zazvichaj odnochasno grav na yakomus instrumenti to u VIA solist nabagato chastishe tilki spivav Bilshist muzikantiv VIA buli profesionalami riven vikonavskoyi majsternosti buv dosit visokij VIA vikoristovuvali zvichajnij dlya pop i rok grup nabir instrumentiv elektrogitari udarnu ustanovku rizni varianti elektronnih klavishnih takih yak elektroorgani i sintezatori aparaturu zvukopidsilennya Na dodatok do cogo naboru yak pravilo bula duhova sekciya mogli vikoristovuvatisya takozh rizni narodni instrumenti osoblivo u VIA z folk uhilom Na zovnishnij viglyad artistiv VIA i maneru povedinki na sceni nakladavsya cilij nabir obmezhen zumovlenih ideologichnimi mirkuvannyami Tipovo koncertnij odyag buli zvichajni pidzhachni kostyumi a u VIA sho specializuyutsya na narodnij tematici rizni varianti odyagu v narodnomu stili na vikonannya pisen vijskovo patriotichnoyi tematiki ansambl mig vijti u vijskovij formi Kaskad Ne zaohochuvalosya aktivnij ruh po sceni yak pravilo muzikanti i solist stoyali praktichno neruhomo protyagom usogo nomera Zrozumilo bud yaki virazheno fatalni atributi taki yak nezvichajni zachiski tatuyuvannya klepanij shkiryanij odyag metalevi aksesuari ta inshe v tomu zh dusi bezumovno viklyuchalisya Zapisi profesijnih VIA vidavalisya na radyanskomu rekord monopolisti Vsesoyuznij firmi gramplativok Melodiya a organizovuvali koncerti teritorialni filarmoniyi ta koncertni ob yednannya Soyuzkoncert Moskoncert Lenkoncert Roskoncert Goskoncert respublikanski ta oblasni filarmoniyi Inodi VIA vistupali yak akompanuyuchij sklad vidomogo solnogo vikonavcya yak napriklad Yurij Antonov ta grupi Araks i Aerobus Alla Pugachova ta VIA Recital Sofiya Rotaru ta VIA Chervona ruta Valerij Obodzinskij ta VIA Virni druzi V Migulya i Zemlyane Repertuar RedaguvatiRepertuar VIA viznachavsya umovami utisku chuzhinskih tobto vilnodumnih vpliviv otzhe perevazhno skladavsya z pisen napisanih profesijnimi kompozitorami ta poetami tobto chlenami Spilki kompozitoriv i Spilki pismennikiv Vikonuvalisya takozh pisni napisani chlenami grupi osnovnim kompozitorom mig buti j hudozhnij kerivnik kolektivu U pershij polovini 1980 h rokiv isnuvav navit normativ ne menshe 80 repertuaru VIA povinni buli skladati pisni radyanskih kompozitoriv tobto pisni avtorami yakih buli oficijni chleni vishezgadanih Soyuziv Programa ansamblyu oficijno zatverdzhuvalasya hudradoyu ce bulo neodminnoyu umovoyu dlya vikonannya yiyi na publici Stil muziki VIA buv riznomanitnij Vin vklyuchav v sebe yak folk i etno motivi tak i disko Chervoni maki Zdrastuj pisne rok muziku Ariel Kviti i sinti pop Zvuchannya VIA rozglyadayut yak specifichnij zhanr v radyanskij populyarnij muzici Slid zaznachiti sho same VIA sformuvali i pidgotuvali muzichnij plast rozvitku big bit ta pop muziki sformuvali glyadacku auditoriyu dlya nastupnogo muzichnogo napryamu v SRSR rok muziki Odnak u vikonanni muziki yaskravo virazheni rok momenti bud to solo elektrogitari abo zanadto guchnij golos artistiv ne rekomenduvalosya Ne vitalisya suchasni ritmi i novitni napryamki bud to nova hvilya ta in Tomu kompoziciyi VIA buli yak pravilo neskladni ne bilshe 3 4 hvilin i bez serjoznoyi improvizaciyi U tekstah VIA zvuchali patriotichni ta vijskovo patriotichni motivi lyubovna lirika u vkraj aseksualnomu varianti suto radyanski motivi romantiki praci zustrichalisya pisni zharti romansi narodni pisni tvori na aktualni temi na kshtalt budivnictva BAM Perevazhno tvori nesli virazheno pozitivnij zaryad proslavlyali radyanskij sposib zhittya govorili pro shastya radosti trudovi j bojovi zvityagi Kritika protest tema konfliktu lyudini i suspilstva dopuskalisya tilki u vikrivalnih pisnyah pro problemi kapitalistichnogo svitu Ne zaohochuvalosya i zagostrennya problem molodi Pomitne misce v repertuari bagatoh VIA zajmali kaver versiyi pisen zahidnih grup z tekstami rosijskoyu movoyu chasto vkraj dalekimi vid originalu za zmistom ale yak pravilo fonetichno podibnimi z nim U zapisah i v eksponovanih na zatverdzhennya programah vistupiv kaver versiyi inodi maskuvalisya minyalisya nazvi muzika mogla pripisuvatisya chlenam Spilki kompozitoriv chlenam grupi abo neisnuyuchim kompozitoram pisnya imenuvalasya amerikanskoyu narodnoyu j tak dali Takozh VIA neridko vikoristovuvali muzichni fragmenti zahidnih pisen u vlasnih tvorah podayuchi yih yak svoyu muziku Na koncertah mogli vikonuvatisya i originalni zahidni pisni VIA i rok grupi RedaguvatiVidnosini mizh VIA i samodiyalnimi rok grupami 1970 h pochatku 1980 h rokiv buli dosit skladnimi i bagatoplanovimi Z odnogo boku isnuvav pevnij antagonizm pov yazanij z rizniceyu v statusi ta viznanni z inshogo muzikanti neridko perehodili z VIA v grupi i nazad a chastina VIA predstavlyali sprobi legalizuvati samodiyalni grupi Tak vishezgadana grupa Araks pridbala oficijnij status cherez tri roki pislya stvorennya v 1974 koli uvijshla v trupu teatru Lenkom VIA Zemlyane tezh pochinali yak andegraund rok grupa i lishe potim zminiv status Oficijnij status mali rok grupi Karnaval Dinamik Mashina vremeni u period z kincya 1979 do drugoyi polovini 1980 h koli pracyuvala pid egidoyu derzhavnogo ob yednannya Roskoncert nbsp U cilomu bezdonna prirva lezhala mizh profesijnimi VIA navit yaksho voni boyazko namagalisya pisknuti shos zi sceni na svoye vipravdannya VIA samodiyalnimi yaki brali z nih priklad i grupami Ce odnak ne perehodilo v konfrontaciyu Vsi rozumili sho tak vlashtovanij svit Piti napriklad pracyuvati v ansambl Veseli hlopci do Slobodkina tak i nazivalosya prodatisya v rabstvo Ce kompensuvalosya spokijnim zhittyam bez turbot miliciyi yakisnoyu aparaturoyu i stabilnim na ti chasi visokim zarobitkom Chesali todi hlopci po tri po chotiri koncert i na den Bulo yasno sho ci suvori umovi diktuye same zhittya i nihto z pidpilnih zaprodancyam u spinu ne plyuvav nbsp Andrij Makarevich Vse duzhe prosto Grupi sho grali rok vidriznyalisya vid VIA ne tilki modusom vivendi rok diskurs viklyuchno avtorskij ale j viplivayuchimi z ostannogo zhanrovimi osoblivostyami vikonuvanoyi nimi muziki peretvoryuyuchi VIA na rozvazhalne i pidkresleno polistilistichne muzichne var yete Z inshogo boku dlya prignichenih nacionalnostej SRSR ne rosiyan VIA peretvorilisya na placdarm dlya propagandi vlasnogo korinnya za dozvolenosti v SRSR folk roku Populyarnist rozkvit i podalsha istoriya RedaguvatiKompoziciyi dlya VIA tvorili masovo fahivci sered yakih viznachni Levko Dutkovskij Valerij Gromcev Mikola Mozgovij Pavlo Dvorskij Taras Petrinenko Igor Bilozir Anatolij Pashenko Ruslan Ishuk Volodimir Yacola Arhivovano 5 grudnya 2019 u Wayback Machine molodshi avtori Oleksandr Zlotnik Ostap Gavrish ta Genadij Tatarchenko tosho Takozh u comu stili aranzhovano deyaki pisni V Ivasyuka bagato tvoriv Igorya Poklada Deyaki ansambli zokrema Kobza ta Kalina aranzhuvali u modernomu stili navit pisni chleniv spilki kompozitoriv napriklad tih zhe Majborodi Shamo Bilasha VIA yak okreme yavishe radyanskoyi muzichnoyi kulturi proisnuvali v cilomu ponad 20 rokiv U period 1960 h 1970 h pochatku 1980 h rokiv voni buli nadzvichajno populyarni osoblivo u molodi Najbilsh vidomi ansambli davali po kilka koncertiv na den protyagom usogo roku vikonuvani nimi pisni postijno translyuvalisya po radio i telebachennyu vipuskalisya i dobre prodavalisya chiselni albomi Napriklad za chotiri roki 1970 1974 tilki tirazh pershogo minjonu ansamblyu Vesyolye rebyata buv prodanij u kilkosti 15 975 000 ekzemplyariv a naklad albomu U nas molodih 1975 1979 VIA Samocviti yakij perevidavali kilka raziv syagnuv 2 5 miljoniv kopij Koncertni organizaciyi otrimuvali vid najbilsh populyarnih ansambliv velikij pributok tomu napriklad richnij plan zatverdzhenij Moskoncertom ansamblyu Vesyolye rebyata VIA stanoviv z 1970 roku do 500 koncertiv shorichno Bilshist VIA pripinili svoye isnuvannya v kinci 1980 h rokiv Comu spriyav cilij ryad obstavin nasampered vihid z pidpillya rok muziki i skasuvannya mehanizmiv regulyuvannya diyalnosti estradnih vikonavciv obmezhen na repertuar i strogih kriteriyiv profesijnogo vidboru muzikantiv Zigralo svoyu rol i pidvishennya yakosti muzichnoyi aparaturi poyava deshevih sintezatoriv i sempleriv sho dayut mozhlivist viroblyati yakisnu pop muziku bez zaluchennya velikogo shtatu muzikantiv Ta j repertuar bilshosti VIA sho skladavsya z pozitivnih shlyageriv ta ideologichno vitrimanih kompozicij v novih politichnih umovah stav nabagato mensh potribnim Bilshist kolektiviv rozpalosya hocha deyakim vdalosya vizhiti peretvorivshisya na grupi riznomanitnoyi muzichnoyi spryamovanosti vid pop muziki do hard roku Znachna chastina muzikantiv kolishnih VIA zalishilasya na estradi uvijshovshi do skladu novih grup abo pochavshi solnu kar yeru Duzhe bagato suchasnih diyachiv pop muziki ce kolishni uchasniki VIA 80 h Deyaka kilkist starih shiroko vidomih VIA prodovzhuyut isnuvati donini hocha j u silno zminenomu skladi Sered nih Vesyolye rebyata Zemlyane Pisnyari Kviti Deyaki vidomi VIA napriklad Spivayuchi gitari i Samocviti bulo vidnovleno u drugij polovini 1990 h rokiv na hvili zbilshennya populyarnosti muziki 1960 1970 h rokiv Voni zapisuyut rimejki svoyih shlyageriv vistupayut z koncertami de zvuchit zazvichaj najbilsh populyarna chastina starogo repertuaru Deyaki VIA Samocviti Pisnyari Zemlyane Yalla Sinij ptah Lijsya pisnya Zdrastuj pisnya Kobza Krayani Syabri vikonuyut i novi pisni yaki ne postupayutsya yih vidomim shlyageram U deyakih vipadkah napriklad u VIA Pisnyari viniklo vidrazu kilka gurtiv sho pretenduyut na odnu samu nazvu i vikonuyut odin repertuar Najbilsh vidomi VIA Ukrayinskoyi RSR ta Bilorusi RedaguvatiArnika Vatra Guculochki Kalina Kobza Oprishki Pisnyari Svityaz Smerichka Chervona ruta MedoboriPrimitki RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiMuzika Ukrayini Avtorska pisnyaPosilannya RedaguvatiVIA Vodograj Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 359 396 Vokalno instrumentalnij ansambl ESU Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Narisi istoriyi Radyanskoyi rok muziki radyanski VIA Sajt prisvyachenij Radyanskim VIA Arhivovano 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine VIA era Arhivovano 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Vokalno instrumentalni ansambli SRSR Arhivovano 29 chervnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vokalno instrumentalnij ansambl amp oldid 40059828