www.wikidata.uk-ua.nina.az

Авторська пісня також співана поезія бардівська пісня пісенний жанр що виник у середині XX століття в СРСР термін радянс

Авторська пісня

Авторська пісня (також співана поезія, бардівська пісня) — пісенний жанр, що виник у середині XX століття в СРСР; термін радянської фразеології в офіційній радянській культурі на позначення музичного твору автора-виконавця («барда») з незалежним від культурної політики радянської влади текстом — поза офіційною радянською естрадою чи аматорською художньою самодіяльністю, окремі твори якого були відомі часто без виступів співака-виконавця на естрадній сцені. Поезія часто представлена у вигляді розповіді. Термін застосовується для опису подій до 1960 року, хоча паралельно використовується на пострадянському просторі й тепер. Після розпаду Радянського Союзу зменшив значення на користь популярних нині різноманітних стилів.

Виражальні засоби та характерні риси А.п.:

Спершу основу жанру становили студентські та туристські пісні, які відрізнялися від «офіційних» (таких, що розповсюджувалися державними каналами) домінуванням особистісної інтонації, живим, неформальним підходом до теми. Пісні написані для того, щоб їх співали та не продавали, адже в СРСР барди часто працюють професіоналами не офіційно — не як професійна «естрада» чи аматорська «художня самодіяльність», котрі повинні були розвиватись за законами і принципами радянського суспільства і являє собою навчально-виховний творчий процес трудящих в соціалістичному суспільстві. Бардівські поезії можна грубо класифікувати за двома основними жанрами: туристична пісня та політична пісня, хоча деякі інші підранги також відомі, такі як позашлюбна пісня та піратська пісня.

Окремі твори з'явилися ще в 1930-х (романтичні пісні П. Когана і Г. Лепського, найвідомішою з яких є «Бригантина», а також ранні пісні Михайла Анчарова). Зазвичай (хоч і не завжди) автори пісень цього жанру є водночас авторами і віршів, і музики — звідси назва.

На початку 1950-х потужний пласт авторських пісень з'явився в студенському середовищі, зокрема, на біологічному факультеті МДУ (найвідоміші автори — Г. Шангін-Березовський, Дмитро Сухарєв, Л. Розанова) і в Педагогічному інституті ім. Леніна (Юрій Візбор, Юлій Кім, Ада Якушева). Широкої популярності авторська пісня набуває в середині 1950-х, з появою магнітофона. В цей час почали складати пісні Булат Окуджава і Новелла Матвєєва. Пізніше, в 1960-ті і 70-ті, класиками жанру стали Олександр Галич, Володимир Висоцький, Володимир Туріянський, Віктор Берковський, Сергій Нікітін, Олександр Городницький, Юрій Кукін, Олександр Мірзаян, Віктор Луферов, Олександр Суханов, Вероніка Доліна, в 80-х і 90-х до них додалися Михайло Щербаков і творчий дует Олексія Іващенка і Георгія Васильєва («Ивасик»).

Перші авторські пісні українською мовою виникли в Києві у середині 1960-х (А Горчинський — «Троянди на пероні», «Квітка ромена»), на початку — у Львові у вигляді співаної поезії (В. Морозов). Вона відрізняється більшою роллю музики в її співвідношенні зі словом, активнішими творчими пошуками, інтересом до фольклору, ширшими функціями (пробудження нац. самосвідомості та інтересу до укр. мови й культури).

У Києві перший концерт україномовної авторської пісні відбувся 1985 в молодіжному театрі з ініціативи тодішнього головного режисера Л. Танюка. 1988 у Львові з'явився театр авторської пісні «Не журись!» (В. Морозов, А. Панчишин, Т. Чувай та ін.). На хвилі національного піднесення в Україні 1988—91 україномовна авторська пісня вийшла з «андеґраунду» й розквітла на фестивалях «Червона рута» й «Оберіг».

Відтоді визначалися такі лінії авторської пісні: поп-бард (В. Морозов, Л. Бондар, згодом С. Підкаура, С. Шишкін, гурти «Очеретяний кварк», «Чорні черешні»), рокбард (гурт «Рутенія», пізніше — М. Алімов, гурти «Арахнофобія», «ЗАО»),' гротесково-пародійна (І. Сітарський, згодом В. Асауленко, Ганна Лев, гурти «Метелики», «Дід Свистун і казкові хлопці»), імпресіоністська (І. Козаченко), особливо соціально-критична та політично-сатирична (В. Давидов, А. Панчишин, О. Смик, Тризубий Стас), національно-патріотична (Н. Бурмака, Е. Драч, К. Москалець, О. Покальчук, згодом Ю. Коваленко, А. Сенченко, В. Чудик), у тому числі її неокобзарське відгалуження (В. Жданкін, пізніше Ю. Баришовець, І. Виспінський, В. Непом'ящий, Р. Терентьєв). Останнє та її відгалуження здебільшого побудовано на особливостях українського фольклору, по-сучасному переосмислених або стилізованих.

На фоні історичних подій в Україні відбувається активне відродження української співаної поезії, українські автори та виконавці власних пісень та співаної поезії об'єднуються з метою популяризації українського слова та виведення української співаної поезії з андеграунду. Так, у Рівному створено клуб авторської пісні та співаної поезії "BACKinБАРД", ініціатором створення якого виступила письменниця, перекладач, бард Валентина Люліч. В

Цю хвилю підтримали інші регіони України, зокрема Львів, де за ініціативи Оксани Чухліб місцеві барди також об'єдналися у клуб. Вже у травні 2021 року за ініціативи Валентини Люліч та голови спілки Андрія Пастушенка при Рівненському обласному відділенні Національної всеукраїнської музичної спілки вперше в Україні створено Асоціацію діячів авторської пісні та співаної поезії. Таким чином, такий жанр як українська авторська пісня та співана поезія практично легалізовано на національному рівні серед інших мистецьких жанрів. Головою асоціації обрано Валентину Люліч. Членство у Національній всеукраїнській музичної спілці отримали Валентина Люліч, Валерій Марченко, Лідія Гольонко, Наталія Павелко, Микола Тимчак. Цього ж року за ініціативи Валентини Люліч в об'єднанні з іншими авторами-виконавцями створено Уккраїнський клуб авторської пісні та співаної поезії, якиий вона очолила.

Вже у 2021 році до ювілейної ріічниці Незалежності України у місті Рівному відбувся фестиваль сучасної української авторської пісні та співаної поезії "СЛОВОСПІВ", у якому взяли участь відомі українські автори-виконавці, зокрема: Едуард Драч, Наталка Криничанка, Дмитро Лінартович, Микола Тимчак, Олександр Смик та багато інших. Ідейною натхненницею фестивалю та співзасновником виступила Валентина Люліч. Віднині до української авторської пісні та співаної поезії активно використовується термін "словоспів". З метою продовження традиції та розвитку української авторської пісні та співаної поезії останньою створено хіт-парад авторської пісні "СЛОВОСПІВ", ведучою якого вона є.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2012)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avtorska pisnya takozh spivana poeziya bardivska pisnya pisennij zhanr sho vinik u seredini XX stolittya v SRSR termin radyanskoyi frazeologiyi v oficijnij radyanskij kulturi na poznachennya muzichnogo tvoru avtora vikonavcya barda z nezalezhnim vid kulturnoyi politiki radyanskoyi vladi tekstom poza oficijnoyu radyanskoyu estradoyu chi amatorskoyu hudozhnoyu samodiyalnistyu okremi tvori yakogo buli vidomi chasto bez vistupiv spivaka vikonavcya na estradnij sceni Poeziya chasto predstavlena u viglyadi rozpovidi Termin zastosovuyetsya dlya opisu podij do 1960 roku hocha paralelno vikoristovuyetsya na postradyanskomu prostori j teper Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu zmenshiv znachennya na korist populyarnih nini riznomanitnih stiliv Virazhalni zasobi ta harakterni risi A p zmistove ta yakisne navantazhennya na poetichnij tekst naspivnist prirodnist melodijnist ta garmonichna funkcionalnist muzichnogo materialu nastrij dovirlivogo spilkuvannya kamernist vikonannya Antiradyanshina Spershu osnovu zhanru stanovili studentski ta turistski pisni yaki vidriznyalisya vid oficijnih takih sho rozpovsyudzhuvalisya derzhavnimi kanalami dominuvannyam osobistisnoyi intonaciyi zhivim neformalnim pidhodom do temi Pisni napisani dlya togo shob yih spivali ta ne prodavali adzhe v SRSR bardi chasto pracyuyut profesionalami ne oficijno ne yak profesijna estrada chi amatorska hudozhnya samodiyalnist kotri povinni buli rozvivatis za zakonami i principami radyanskogo suspilstva i yavlyaye soboyu navchalno vihovnij tvorchij proces trudyashih v socialistichnomu suspilstvi Bardivski poeziyi mozhna grubo klasifikuvati za dvoma osnovnimi zhanrami turistichna pisnya ta politichna pisnya hocha deyaki inshi pidrangi takozh vidomi taki yak pozashlyubna pisnya ta piratska pisnya Okremi tvori z yavilisya she v 1930 h romantichni pisni P Kogana i G Lepskogo najvidomishoyu z yakih ye Brigantina a takozh ranni pisni Mihajla Ancharova Zazvichaj hoch i ne zavzhdi avtori pisen cogo zhanru ye vodnochas avtorami i virshiv i muziki zvidsi nazva Na pochatku 1950 h potuzhnij plast avtorskih pisen z yavivsya v studenskomu seredovishi zokrema na biologichnomu fakulteti MDU najvidomishi avtori G Shangin Berezovskij Dmitro Suharyev L Rozanova i v Pedagogichnomu instituti im Lenina Yurij Vizbor Yulij Kim Ada Yakusheva Shirokoyi populyarnosti avtorska pisnya nabuvaye v seredini 1950 h z poyavoyu magnitofona V cej chas pochali skladati pisni Bulat Okudzhava i Novella Matvyeyeva Piznishe v 1960 ti i 70 ti klasikami zhanru stali Oleksandr Galich Volodimir Visockij Volodimir Turiyanskij Viktor Berkovskij Sergij Nikitin Oleksandr Gorodnickij Yurij Kukin Oleksandr Mirzayan Viktor Luferov Oleksandr Suhanov Veronika Dolina v 80 h i 90 h do nih dodalisya Mihajlo Sherbakov i tvorchij duet Oleksiya Ivashenka i Georgiya Vasilyeva Ivasik Pershi avtorski pisni ukrayinskoyu movoyu vinikli v Kiyevi u seredini 1960 h A Gorchinskij Troyandi na peroni Kvitka romena na pochatku u Lvovi u viglyadi spivanoyi poeziyi V Morozov Vona vidriznyayetsya bilshoyu rollyu muziki v yiyi spivvidnoshenni zi slovom aktivnishimi tvorchimi poshukami interesom do folkloru shirshimi funkciyami probudzhennya nac samosvidomosti ta interesu do ukr movi j kulturi U Kiyevi pershij koncert ukrayinomovnoyi avtorskoyi pisni vidbuvsya 1985 v molodizhnomu teatri z iniciativi todishnogo golovnogo rezhisera L Tanyuka 1988 u Lvovi z yavivsya teatr avtorskoyi pisni Ne zhuris V Morozov A Panchishin T Chuvaj ta in Na hvili nacionalnogo pidnesennya v Ukrayini 1988 91 ukrayinomovna avtorska pisnya vijshla z andegraundu j rozkvitla na festivalyah Chervona ruta j Oberig Vidtodi viznachalisya taki liniyi avtorskoyi pisni pop bard V Morozov L Bondar zgodom S Pidkaura S Shishkin gurti Ocheretyanij kvark Chorni chereshni rokbard gurt Ruteniya piznishe M Alimov gurti Arahnofobiya ZAO groteskovo parodijna I Sitarskij zgodom V Asaulenko Ganna Lev gurti Meteliki Did Svistun i kazkovi hlopci impresionistska I Kozachenko osoblivo socialno kritichna ta politichno satirichna V Davidov A Panchishin O Smik Trizubij Stas nacionalno patriotichna N Burmaka E Drach K Moskalec O Pokalchuk zgodom Yu Kovalenko A Senchenko V Chudik u tomu chisli yiyi neokobzarske vidgaluzhennya V Zhdankin piznishe Yu Barishovec I Vispinskij V Nepom yashij R Terentyev Ostannye ta yiyi vidgaluzhennya zdebilshogo pobudovano na osoblivostyah ukrayinskogo folkloru po suchasnomu pereosmislenih abo stilizovanih Na foni istorichnih podij v Ukrayini vidbuvayetsya aktivne vidrodzhennya ukrayinskoyi spivanoyi poeziyi ukrayinski avtori ta vikonavci vlasnih pisen ta spivanoyi poeziyi ob yednuyutsya z metoyu populyarizaciyi ukrayinskogo slova ta vivedennya ukrayinskoyi spivanoyi poeziyi z andegraundu Tak u Rivnomu stvoreno klub avtorskoyi pisni ta spivanoyi poeziyi BACKinBARD iniciatorom stvorennya yakogo vistupila pismennicya perekladach bard Valentina Lyulich VCyu hvilyu pidtrimali inshi regioni Ukrayini zokrema Lviv de za iniciativi Oksani Chuhlib miscevi bardi takozh ob yednalisya u klub Vzhe u travni 2021 roku za iniciativi Valentini Lyulich ta golovi spilki Andriya Pastushenka pri Rivnenskomu oblasnomu viddilenni Nacionalnoyi vseukrayinskoyi muzichnoyi spilki vpershe v Ukrayini stvoreno Asociaciyu diyachiv avtorskoyi pisni ta spivanoyi poeziyi Takim chinom takij zhanr yak ukrayinska avtorska pisnya ta spivana poeziya praktichno legalizovano na nacionalnomu rivni sered inshih misteckih zhanriv Golovoyu asociaciyi obrano Valentinu Lyulich Chlenstvo u Nacionalnij vseukrayinskij muzichnoyi spilci otrimali Valentina Lyulich Valerij Marchenko Lidiya Golonko Nataliya Pavelko Mikola Timchak Cogo zh roku za iniciativi Valentini Lyulich v ob yednanni z inshimi avtorami vikonavcyami stvoreno Ukkrayinskij klub avtorskoyi pisni ta spivanoyi poeziyi yakiij vona ocholila Vzhe u 2021 roci do yuvilejnoyi riichnici Nezalezhnosti Ukrayini u misti Rivnomu vidbuvsya festival suchasnoyi ukrayinskoyi avtorskoyi pisni ta spivanoyi poeziyi SLOVOSPIV u yakomu vzyali uchast vidomi ukrayinski avtori vikonavci zokrema Eduard Drach Natalka Krinichanka Dmitro Linartovich Mikola Timchak Oleksandr Smik ta bagato inshih Idejnoyu nathnenniceyu festivalyu ta spivzasnovnikom vistupila Valentina Lyulich Vidnini do ukrayinskoyi avtorskoyi pisni ta spivanoyi poeziyi aktivno vikoristovuyetsya termin slovospiv Z metoyu prodovzhennya tradiciyi ta rozvitku ukrayinskoyi avtorskoyi pisni ta spivanoyi poeziyi ostannoyu stvoreno hit parad avtorskoyi pisni SLOVOSPIV veduchoyu yakogo vona ye Div takozh RedaguvatiAvtorska akustichna pisnya Radyanska estrada Hudozhnya samodiyalnist Kvartirnik Avtor vikonavec Ukrayinski bardi Avtorska pisnya v Italiyi SlovospivLiteratura RedaguvatiA Kalinichenko Avtorska pisnya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 S 27 28 Riznik O Suchasna avtorska pisnya i tendenciyi yiyi rozvitku v Ukrayini Avtoref dis kand mist va K 1992 Jogo zh Ukrayinska avtorska pisnya Z chogo pochati Zhivopisna Ukrayina 1992 1 2 Jogo zh Ukrayinska avtorska pisnya Osnovni etapi rozvitku Ukr kultura 1993 1 2 Jogo zh Pro avtorsku pisnyu vitoncheni ta grubi materiyi v mistectvi Posvit 1993 10 12 Jogo zh Rozmayittya zaporuka rozvitku Muzikoznavchi rozdumi opislya dvoh festivaliv avtorskoyi pisni Tam samo 1995 1 Jogo zh Spivana poeziya yak upushena vigoda Drug chitacha 1992 2 grud Jogo zh Avtorska pisnya vid populyarnosti do elitarnosti Respublika 1993 17 23 kvit Jogo zh Stati pisennoyu sovistyu naciyi Nar gazeta 1993 Chisl ZO Jogo zh Mistectvo mobilizuyuchogo sensu Ukr slovo 1995 5 listop Jogo zh Avtorskaya pesnya v postsovetskoj Ukraine voprosi dvuyazichiya Okr vidb Ukrayinski bardi Div takozh https www facebook com groups 3074915712834025 https www ukr net news details rivne 86648302 html http strategico com ua news D1 81 D0 BB D0 BE D0 B2 D0 BE D1 81 D0 BF D1 96 D0 B2 D1 83 D1 80 D1 96 D0 B2 D0 BD D0 BE D0 BC D1 83 D0 B2 D0 BF D0 B5 D1 80 D1 88 D0 B5 D0 BF D1 80 D0 BE D0 B9 D0 B4 D0 B5 D1 83 D0 BD D1 96 D0 BA D0 B0 D0 BB D1 8C D0 BD D0 B8 D0 B9 D0 BC D1 83 D0 B7 D0 B8 D1 87 D0 BD D0 B8 D0 B9 D1 84 D0 B5 D1 81 D1 82 D0 B8 D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8C https horyn info news festyval slovospiv projde u rivnomu https www visti rovno ua news festival slovospiv vidbudetsya nastupnimi vikhidnimi u rivnomu https radio respect com ua valentyna lyulich https rivnepost rv ua news lehendarniy smik priide do rivnoho shchob buti v zhuri festivalyu bardiv http www golos com ua article 348654 https drachedw wordpress com https www youtube com watch v Hk JwCvhkG4Posilannya RedaguvatiAvtorska pisnya Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avtorska pisnya amp oldid 40181257