www.wikidata.uk-ua.nina.az

Байкало Амурська магістраль БАМ залізниця в азійській частині Росії Довжина 4 234 км траса від Усть Кута над р Леною до

Байкало-Амурська магістраль

Байкало-Амурська магістраль (БАМ) — залізниця в азійській частині Росії. Довжина 4 234 км (траса від Усть-Кута над р. Леною до Комсомольська-на-Амурі). Основна частина шляху збудована у 1974–84. Існує три відгалуження до Транссибірської залізниці.

Байкало-Амурська магістраль
Дата створення / заснування 1938
Коротка назва БАМ і BAM
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Іркутська область
Бурятія
Забайкальський край
Саха
Амурська область
Хабаровський край
Оператор Російські залізниці
Дата офіційного відкриття 1984
Ширина колії Російська колія
Початкова чи кінцева точка Тайшет (станція) і Совєтська Гавань-Сортувальна
Довжина або відстань 3819 км
Маршрутна карта Template:Baikal–Amur Mainlined
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
 Байкало-Амурська магістраль у Вікісховищі
Байкало-Амурська магістраль (показана зеленим) та Транссибірська магістраль (червоним)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бам.

Довжина залізниці — 4 234 км. Найвища точка — Муруринський перевал (1 323 метрів над рівнем моря); шлях проходить на північ від Транссибірської магістралі, відгалужуючись від неї в Тайшеті, перетинає Ангару в Братську, перетинає Лену, проходить через Сєверобайкальськ, огинаючи озеро Байкал, потім проходить через Тинду, перетинає Амур у Комсомольську-на-Амурі і закінчується на березі Тихого океану в Совєтській Гавані. Відгалуження на Алдан — Томмот — Якутськ (будівництво на дільниці Томмот — Кердьом) і Улак — Ельга, що веде до Ельгинського родовища.

Залізниця перетинає одинадцять великих річок, сім гірських хребтів. Залізниця проходить крізь вісім тунелів, з-поміж них найдовший у Росії — Північномуйський тунель. Побудовано 2 230 великих і малих мостів. Магістраль проходить більш, ніж через 200 залізничних станцій і роз'їздів, через понад шістдесят міст і селищ.

Передісторія Редагувати

У 1903 тихоокеанський порт Владивосток з'єднаний з російською залізничною мережею Китайсько-Східною залізницею, що належала Російській імперії, але проходила через територію китайської Маньчжурії.

У 1916 введена в дію частина трансибірської магістралі, що йшла вже російською територію вздовж китайського кордону. Проте, через близькість кордону вздовж усієї довжини гілки, магістраль залишалася вразливою у військовому плані.

Історія будівництва БАМу Редагувати

Студентки на будівництві БАМу

Перші ділянки шляху були побудовані в 1930-ті ув'язненими спеціально організованого для цих цілей Бамлагу з адміністрацією у місті Свободний. На будові було задіяно понад 400 тисяч в'язнів. Керував будівництвом начальник робіт Байкало-Амурської магістралі Нафталій Френкель.

У січні 1942 за рішенням Державного Комітету Оборони з БАМу були зняті ланки залізниці і ферми для будівництва залізниці Сталінград-Саратов-Сизрань-Ульяновськ (Волзька рокада).

Після Німецько-радянської війни підрозділ Амурлаг продовжував будівництво східної ділянки Комсомольськ — Ургал. До розформування Амурлагу була відсипана насип на всій ділянці, укладені колії, побудовані мости на ділянці Комсомольськ-2 — Березовий (Постишево). Ділянка експлуатувалася Комсомольським об'єднаним господарством залізничного транспорту, контора і депо якого знаходилися в селищі Хурмулі Комсомольського району.

У 1967 відновлені проєктні роботи.

Ухвалою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 8 липня 1974 «Про будівництво Байкало-Амурської залізниці» були виділені необхідні кошти для будівництва залізниці першої категорії протяжністю 3100 км, другої залізниці Тайшет — Лена — 740 км, ліній Бамовська — Тинда і Тинда — Беркакіт 400 км. У 1970-х БАМ оголошений всесоюзним комсомольським будівництвом. Основна частина дороги будувалася більше 12 років — з 5 квітня 1972 року по 27 жовтня 1984 року, а Північномуйський тунель відкрили у 2003 році.

Вокзал станції Новий Ургал, збудований посланцями України

Багато селищ і станцій БАМу було зведено однією республікою або містом. Так, Тинда була побудована москвичами, Сєверобайкальськ — ленінградцями, Новий Ургал — українцями, селище Улькан — азербайджанцями, станція Алонка — молдованами, вірменами — Кюхельбекерську і Звьоздну; білорусами — Муякан; грузинами — Ікаб'ю і Нию; казахами — Нову Чару; латишами — Таксимо; литовцями — Новий Уоян; туркменами — станцію Ларба; таджиками — Солони; узбеками — Куанду і Леприндо; естонцями — Кічеру. Багато роз'їздів та станцій було побудовано жителями РРФСР: Тамбовської області — Хурумулі; Новосибірської — Тунгала та Постишево; Пензенської— Амгунь; Волгоградської — Джамку; Саратовської — Гербі; Куйбишевської — Етиркен; Ульяновської — Іжак; Свердловської — Кувикта и Хорогочі; Пермської — Дюгабуль; Челябінської — Юкталі; Ростовської — Киренга; Тульської — Марева; Московської — Тутаул та Діпкун; Алтайського краю — Еворон; Красноярського краю — Февральськ; Хабаровського краю — Сулук; Ставропольського та Краснодарського країв — Лену; Башкирії — Верхнєзейськ. Жителі Чечено-Інгушської, Дагестанської та Північно-Осетинської АРСР працювали на будівництві Кунерми.

Сучасний БАМ Редагувати

Велика вузлова залізнична станція в Тинді
Краєвид на БАМі, Іркутська область

Після розпаду Радянського Союзу обсяг перевезень на БАМі критично знизився, селища вздовж магістралі втратили значну частку населення.

Станом на 2006 рік БАМ адміністративно розділений. Східна частина БАМу зараз є частиною Далекосхідної залізниці, західна частина — Східно-Сибірської залізниці. Від відгалуження БАМу — лінії Тинда — Беркакіт продовжується будівництво на північ нової Амуро-Якутськой магістралі (АЯМ). У 2004 році відкритий рух від Алдана до Томмота, у 2013 — до станції Кердьом (недалеко від Покровська, на іншому березі Лени), далі в перспективі — до Якутська.

На 2006 рік по АЯМу здійснюється пасажирський рух до ст. Томмот (570 км від роз. Бестужево на БАМі), вантажний — до ст. Амга (672 км), робочий, — до ст. Кирбикан (735 км). Існує декілька варіантів завершення лінії в районі Якутська, від найпростішого: будівництва станції у Нижньому Бестяху на правому березі Лени, до найбільш витратного: будівництва залізничного моста за 70 км вище за течією Лени і залізничного вокзалу безпосередньо в Якутську.

Плани розвитку Редагувати

За радянських часів існували плани будівництва залізниці від БАМу у напрямку Чукотського півострова. Планувалося також, що під Беринговою протокою буде прокладений тунель, і це дозволило б з'єднати залізничну мережу СРСР із залізницями на Алясці.

У лютому 2006 державна компанія ТВЕЛ і корпорація «Метали Східного Сибіру» розробили проєкт будівництва залізниці між БАМом і Транссибом Новий Уоян-Хиагда-Озерна-Могзон завдовжки ~350 км. Дорога повинна забезпечити розробку і транспортування урану з Хиагдинського родовища (11,3 тис. тонн руди)[джерело?] і поліметалів з родовища Озерне.

У 2007 уряд Росії схвалив план, згідно з яким планується будівництво «капілярних» гілок до родовищ корисних копалин. Також раніше було ухвалено рішення про будівництво переправи у вигляді Сахалінського тунелю або мосту.

У 2009 році почалася реконструкція дільниці Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань (Далекосхідна залізниця) разом з будівництвом нового Кузнецовського тунелю (Кузнецовський тунель), її планують завершити у 2016 році. Загальна вартість проєкту — 59,8 млрд рублів. Ці роботи дозволять підвищити швидкість руху поїздів, що забезпечить збільшення пропускної і провізної спроможності, а також дадуть можливість збільшити вагову норму поїздів на ділянці з 3600 до 5600 тонн.

Згідно зі «Стратегією-2030» обсяг інвестицій у БАМ складе близько 400 мільярдів рублів. Буде побудовано 13 нових залізнічних гілок загальною протяжністю близько 7 тисяч кілометрів. Це в першу чергу такі лінії, як Лена — Непа — Ленськ, Хані — Ольокмінськ, Нова Чара — Апсатська, Нова Чара — Чина, Шимановська — Гар — Февральськ, Улак — Ельгінське родовище. Будівництво останньої вже йде повним ходом приватними інвесторами.

У 2013 році розглядалася можливість скасування єдиного пасажирського поїзду на східній ділянці БАМу. У 2014 році розпочалася модернізація магістралі. Перспективи відновлення активного сполучення пов'язують з розробкою нових родовищ кам'яного вугілля в Якутії та розвитком тихоокеанських портів БАМу.

07 вересня 2015 року, проєктувальник-ентузіаст Лагойда Владислав, запропонував проєкт БАМ-2 в обхід Станового Хребета. Який передбачає маршрут Усть-Кут — Ленськ — Олекмінськ — Алдан..

Цікаві факти Редагувати

  • Найвідомішими будівельниками БАМу, про яких часто писала радянська преса, були бригадири шляхоукладчиків, герої соціалістичної праці, українці — Олександр Бондар та Іван Варшавський.
  • Союз першопрохідників БАМу у 1993 році виступив з ініціативою створення Байкало-Амурської Демократичної Республіки. Голова Союзу Михайло Калашников пообіцяв в інтерв'ю, що мешканці призалізничних селищ утворять свій уряд та будуть самі розпоряджатися багатством своєї економічної зони.
  • БАМ є одним із напрямків екстримального туризму в Росії.

Радянська пропаганда та народна реакція на неї Редагувати

Поштова марка СРСР, 1975рік
  • Найпопулярніша пісня про БАМ: «Багульник» муз. В. Шаінського, слова І. Морозова, у виконанні вокально-інструментального ансамблю «Самоцветы»
  • Радянська комуністична преса іноді визнавала, що у будівництві магістралі беруть участь будівельні війська СРСР («стройбат»). Про використання на будівництві БАМу примусової праці засудженних до ув'язнення «зеків», як зазвичай на всіх радянських «комсомольских будовах», ніколи відкрито не повідомлялось. Однак у народі стійко ходило прислів'я: «ЗеК (з/к) — розшифровується як „Забайкальський Комсомолець“».
  • Інша розшифровка абревіатури БАМ — «Брежнев Абманывает Молодежь»
  • Частівки: «Там, где раньше тигры срали, / мы проложим магистрали. / Приезжай ко мне на БАМ: / я тебе на рельсах дам».

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  3. http://uzinfo.net/ru/evetns_other/8732/ [ 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] РЖД комплексно реконструирует участок Комсомольск-на-Амуре — Советская Гавань (від 05 червня 2009) (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  5. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  6. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  7. http://laguida.ucoz.com/publ/proekt_bam_2_lensk_olekminsk_aldan/1-1-0-1
  8. http://laguida.ucoz.com/publ/proekt_bam_2_lensk_olekminsk_aldan_glava_iii/1-1-0-3
  9. . Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 31 січня 2011. 
  10. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  11. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  12. . Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 13 січня 2010. 
  13. [1] [ 11 березня 2010 у Wayback Machine.] [2][недоступне посилання з червня 2019] — більш часто ходив менш пристойний варіант із російським словом «аб…ал»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bajkalo Amurska magistral BAM zaliznicya v azijskij chastini Rosiyi Dovzhina 4 234 km trasa vid Ust Kuta nad r Lenoyu do Komsomolska na Amuri Osnovna chastina shlyahu zbudovana u 1974 84 Isnuye tri vidgaluzhennya do Transsibirskoyi zaliznici Bajkalo Amurska magistralData stvorennya zasnuvannya1938Korotka nazvaBAM i BAMKrayina RosiyaAdministrativna odinicyaIrkutska oblast Buryatiya Zabajkalskij kraj Saha Amurska oblast Habarovskij krajOperatorRosijski zalizniciData oficijnogo vidkrittya1984Shirina koliyiRosijska koliyaPochatkova chi kinceva tochkaTajshet stanciya i Sovyetska Gavan SortuvalnaDovzhina abo vidstan3819 kmMarshrutna kartaTemplate Baikal Amur MainlinedTip elektrifikaciyi25 kV 50 Hz AC railway electrificationd Bajkalo Amurska magistral u VikishovishiBajkalo Amurska magistral pokazana zelenim ta Transsibirska magistral chervonim U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bam Dovzhina zaliznici 4 234 km Najvisha tochka Mururinskij pereval 1 323 metriv nad rivnem morya shlyah prohodit na pivnich vid Transsibirskoyi magistrali vidgaluzhuyuchis vid neyi v Tajsheti peretinaye Angaru v Bratsku peretinaye Lenu prohodit cherez Syeverobajkalsk oginayuchi ozero Bajkal potim prohodit cherez Tindu peretinaye Amur u Komsomolsku na Amuri i zakinchuyetsya na berezi Tihogo okeanu v Sovyetskij Gavani Vidgaluzhennya na Aldan Tommot Yakutsk budivnictvo na dilnici Tommot Kerdom i Ulak Elga sho vede do Elginskogo rodovisha Zaliznicya peretinaye odinadcyat velikih richok sim girskih hrebtiv Zaliznicya prohodit kriz visim tuneliv z pomizh nih najdovshij u Rosiyi Pivnichnomujskij tunel Pobudovano 2 230 velikih i malih mostiv Magistral prohodit bilsh nizh cherez 200 zaliznichnih stancij i roz yizdiv cherez ponad shistdesyat mist i selish Zmist 1 Peredistoriya 2 Istoriya budivnictva BAMu 3 Suchasnij BAM 3 1 Plani rozvitku 4 Cikavi fakti 5 Radyanska propaganda ta narodna reakciya na neyi 6 Div takozh 7 Posilannya 8 PrimitkiPeredistoriya RedaguvatiU 1903 tihookeanskij port Vladivostok z yednanij z rosijskoyu zaliznichnoyu merezheyu Kitajsko Shidnoyu zalizniceyu sho nalezhala Rosijskij imperiyi ale prohodila cherez teritoriyu kitajskoyi Manchzhuriyi U 1916 vvedena v diyu chastina transibirskoyi magistrali sho jshla vzhe rosijskoyu teritoriyu vzdovzh kitajskogo kordonu Prote cherez blizkist kordonu vzdovzh usiyeyi dovzhini gilki magistral zalishalasya vrazlivoyu u vijskovomu plani Istoriya budivnictva BAMu Redaguvati nbsp Studentki na budivnictvi BAMuPershi dilyanki shlyahu buli pobudovani v 1930 ti uv yaznenimi specialno organizovanogo dlya cih cilej Bamlagu z administraciyeyu u misti Svobodnij Na budovi bulo zadiyano ponad 400 tisyach v yazniv Keruvav budivnictvom nachalnik robit Bajkalo Amurskoyi magistrali Naftalij Frenkel U sichni 1942 za rishennyam Derzhavnogo Komitetu Oboroni z BAMu buli znyati lanki zaliznici i fermi dlya budivnictva zaliznici Stalingrad Saratov Sizran Ulyanovsk Volzka rokada Pislya Nimecko radyanskoyi vijni pidrozdil Amurlag prodovzhuvav budivnictvo shidnoyi dilyanki Komsomolsk Urgal Do rozformuvannya Amurlagu bula vidsipana nasip na vsij dilyanci ukladeni koliyi pobudovani mosti na dilyanci Komsomolsk 2 Berezovij Postishevo Dilyanka ekspluatuvalasya Komsomolskim ob yednanim gospodarstvom zaliznichnogo transportu kontora i depo yakogo znahodilisya v selishi Hurmuli Komsomolskogo rajonu U 1967 vidnovleni proyektni roboti Uhvaloyu CK KPRS i Radi Ministriv SRSR vid 8 lipnya 1974 Pro budivnictvo Bajkalo Amurskoyi zaliznici buli vidileni neobhidni koshti dlya budivnictva zaliznici pershoyi kategoriyi protyazhnistyu 3100 km drugoyi zaliznici Tajshet Lena 740 km linij Bamovska Tinda i Tinda Berkakit 400 km U 1970 h BAM ogoloshenij vsesoyuznim komsomolskim budivnictvom Osnovna chastina dorogi buduvalasya bilshe 12 rokiv z 5 kvitnya 1972 roku po 27 zhovtnya 1984 roku a Pivnichnomujskij tunel vidkrili u 2003 roci nbsp Vokzal stanciyi Novij Urgal zbudovanij poslancyami UkrayiniBagato selish i stancij BAMu bulo zvedeno odniyeyu respublikoyu abo mistom Tak Tinda bula pobudovana moskvichami Syeverobajkalsk leningradcyami Novij Urgal ukrayincyami selishe Ulkan azerbajdzhancyami stanciya Alonka moldovanami virmenami Kyuhelbekersku i Zvozdnu bilorusami Muyakan gruzinami Ikab yu i Niyu kazahami Novu Charu latishami Taksimo litovcyami Novij Uoyan turkmenami stanciyu Larba tadzhikami Soloni uzbekami Kuandu i Leprindo estoncyami Kicheru Bagato roz yizdiv ta stancij bulo pobudovano zhitelyami RRFSR Tambovskoyi oblasti Hurumuli Novosibirskoyi Tungala ta Postishevo Penzenskoyi Amgun Volgogradskoyi Dzhamku Saratovskoyi Gerbi Kujbishevskoyi Etirken Ulyanovskoyi Izhak Sverdlovskoyi Kuvikta i Horogochi Permskoyi Dyugabul Chelyabinskoyi Yuktali Rostovskoyi Kirenga Tulskoyi Mareva Moskovskoyi Tutaul ta Dipkun Altajskogo krayu Evoron Krasnoyarskogo krayu Fevralsk Habarovskogo krayu Suluk Stavropolskogo ta Krasnodarskogo krayiv Lenu Bashkiriyi Verhnyezejsk Zhiteli Checheno Ingushskoyi Dagestanskoyi ta Pivnichno Osetinskoyi ARSR pracyuvali na budivnictvi Kunermi Suchasnij BAM Redaguvati nbsp Velika vuzlova zaliznichna stanciya v Tindi nbsp Krayevid na BAMi Irkutska oblastPislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu obsyag perevezen na BAMi kritichno znizivsya selisha vzdovzh magistrali vtratili znachnu chastku naselennya 1 2 Stanom na 2006 rik BAM administrativno rozdilenij Shidna chastina BAMu zaraz ye chastinoyu Dalekoshidnoyi zaliznici zahidna chastina Shidno Sibirskoyi zaliznici Vid vidgaluzhennya BAMu liniyi Tinda Berkakit prodovzhuyetsya budivnictvo na pivnich novoyi Amuro Yakutskoj magistrali AYaM U 2004 roci vidkritij ruh vid Aldana do Tommota u 2013 do stanciyi Kerdom nedaleko vid Pokrovska na inshomu berezi Leni dali v perspektivi do Yakutska Na 2006 rik po AYaMu zdijsnyuyetsya pasazhirskij ruh do st Tommot 570 km vid roz Bestuzhevo na BAMi vantazhnij do st Amga 672 km robochij do st Kirbikan 735 km Isnuye dekilka variantiv zavershennya liniyi v rajoni Yakutska vid najprostishogo budivnictva stanciyi u Nizhnomu Bestyahu na pravomu berezi Leni do najbilsh vitratnogo budivnictva zaliznichnogo mosta za 70 km vishe za techiyeyu Leni i zaliznichnogo vokzalu bezposeredno v Yakutsku Plani rozvitku Redaguvati Za radyanskih chasiv isnuvali plani budivnictva zaliznici vid BAMu u napryamku Chukotskogo pivostrova Planuvalosya takozh sho pid Beringovoyu protokoyu bude prokladenij tunel i ce dozvolilo b z yednati zaliznichnu merezhu SRSR iz zaliznicyami na Alyasci U lyutomu 2006 derzhavna kompaniya TVEL i korporaciya Metali Shidnogo Sibiru rozrobili proyekt budivnictva zaliznici mizh BAMom i Transsibom Novij Uoyan Hiagda Ozerna Mogzon zavdovzhki 350 km Doroga povinna zabezpechiti rozrobku i transportuvannya uranu z Hiagdinskogo rodovisha 11 3 tis tonn rudi dzherelo i polimetaliv z rodovisha Ozerne U 2007 uryad Rosiyi shvaliv plan zgidno z yakim planuyetsya budivnictvo kapilyarnih gilok do rodovish korisnih kopalin Takozh ranishe bulo uhvaleno rishennya pro budivnictvo perepravi u viglyadi Sahalinskogo tunelyu abo mostu U 2009 roci pochalasya rekonstrukciya dilnici Komsomolsk na Amuri Sovyetska Gavan Dalekoshidna zaliznicya razom z budivnictvom novogo Kuznecovskogo tunelyu Kuznecovskij tunel yiyi planuyut zavershiti u 2016 roci Zagalna vartist proyektu 59 8 mlrd rubliv Ci roboti dozvolyat pidvishiti shvidkist ruhu poyizdiv sho zabezpechit zbilshennya propusknoyi i proviznoyi spromozhnosti a takozh dadut mozhlivist zbilshiti vagovu normu poyizdiv na dilyanci z 3600 do 5600 tonn 3 Zgidno zi Strategiyeyu 2030 obsyag investicij u BAM sklade blizko 400 milyardiv rubliv Bude pobudovano 13 novih zaliznichnih gilok zagalnoyu protyazhnistyu blizko 7 tisyach kilometriv Ce v pershu chergu taki liniyi yak Lena Nepa Lensk Hani Olokminsk Nova Chara Apsatska Nova Chara China Shimanovska Gar Fevralsk Ulak Elginske rodovishe Budivnictvo ostannoyi vzhe jde povnim hodom privatnimi investorami U 2013 roci rozglyadalasya mozhlivist skasuvannya yedinogo pasazhirskogo poyizdu na shidnij dilyanci BAMu 4 U 2014 roci rozpochalasya modernizaciya magistrali Perspektivi vidnovlennya aktivnogo spoluchennya pov yazuyut z rozrobkoyu novih rodovish kam yanogo vugillya v Yakutiyi ta rozvitkom tihookeanskih portiv BAMu 5 6 07 veresnya 2015 roku proyektuvalnik entuziast Lagojda Vladislav zaproponuvav proyekt BAM 2 v obhid Stanovogo Hrebeta Yakij peredbachaye marshrut Ust Kut Lensk Olekminsk Aldan 7 8 Cikavi fakti RedaguvatiNajvidomishimi budivelnikami BAMu pro yakih chasto pisala radyanska presa buli brigadiri shlyahoukladchikiv geroyi socialistichnoyi praci ukrayinci Oleksandr Bondar ta Ivan Varshavskij 9 Soyuz pershoprohidnikiv BAMu u 1993 roci vistupiv z iniciativoyu stvorennya Bajkalo Amurskoyi Demokratichnoyi Respubliki Golova Soyuzu Mihajlo Kalashnikov poobicyav v interv yu sho meshkanci prizaliznichnih selish utvoryat svij uryad ta budut sami rozporyadzhatisya bagatstvom svoyeyi ekonomichnoyi zoni 10 BAM ye odnim iz napryamkiv ekstrimalnogo turizmu v Rosiyi 11 Radyanska propaganda ta narodna reakciya na neyi Redaguvati nbsp Poshtova marka SRSR 1975rikNajpopulyarnisha pisnya pro BAM Bagulnik 12 muz V Shainskogo slova I Morozova u vikonanni vokalno instrumentalnogo ansamblyu Samocvety Radyanska komunistichna presa inodi viznavala sho u budivnictvi magistrali berut uchast budivelni vijska SRSR strojbat Pro vikoristannya na budivnictvi BAMu primusovoyi praci zasudzhennih do uv yaznennya zekiv yak zazvichaj na vsih radyanskih komsomolskih budovah nikoli vidkrito ne povidomlyalos Odnak u narodi stijko hodilo prisliv ya ZeK z k rozshifrovuyetsya yak Zabajkalskij Komsomolec Insha rozshifrovka abreviaturi BAM Brezhnev Abmanyvaet Molodezh 13 Chastivki Tam gde ranshe tigry srali my prolozhim magistrali Priezzhaj ko mne na BAM ya tebe na relsah dam Div takozh RedaguvatiMedal Za budivnictvo Bajkalo Amurskoyi magistrali Transsibirska magistral Sahalinskij tunel Veliki budovi komunizmuPosilannya RedaguvatiBAM Legendarnaya Bajkalo Amurskaya magistral Arhivovano 19 grudnya 2005 u Wayback Machine ros 40 let BAMu Specialnyj proekt ITAR TASS Arhivovano 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Daesh BAM Istoriya poslednego sverhproekta Sovetskogo Soyuza Arhivovano 19 bereznya 2018 u Wayback Machine ros E Kozlovskij BAM kak vse nachinalos Arhivovano 23 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Tatyana Voronina Pamyat o BAMe Neprikosnovennyj zapas 2009 2 64 Arhivovano 2 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Anekdoti pro BAM Enciklopediya Josipa Raskina BAM Solnce v nebe svetit mudro soobshestvo povyashyonnoe BAMu v ZhZh Arhivovano 30 travnya 2008 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 http uzinfo net ru evetns other 8732 Arhivovano 22 zhovtnya 2015 u Wayback Machine RZhD kompleksno rekonstruiruet uchastok Komsomolsk na Amure Sovetskaya Gavan vid 05 chervnya 2009 ros Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 http laguida ucoz com publ proekt bam 2 lensk olekminsk aldan 1 1 0 1 http laguida ucoz com publ proekt bam 2 lensk olekminsk aldan glava iii 1 1 0 3 Po Bajkalu i navkolo Ukrayinskij Tizhden Arhiv originalu za 19 listopada 2011 Procitovano 31 sichnya 2011 Neuzheli naprasno gremelo BAM Rossijskaya gazeta Izdanie Verhovnogo Soveta Rossijskoj Federacii 1993 15 oktyabrya pyatnica 193 809 8 polos Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 lyutogo 2009 Procitovano 13 sichnya 2010 1 Arhivovano 11 bereznya 2010 u Wayback Machine 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019 bilsh chasto hodiv mensh pristojnij variant iz rosijskim slovom ab al Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bajkalo Amurska magistral amp oldid 37330808