Свобо́дний (рос. Свободный, до 1917 — Алексєєвськ) — місто (з 1912) в Амурській області, Російська Федерація. Адміністративний центр Свободненського району. Місто розташоване за 167 км на північ від Благовещенська, на правому березі річки Зея.
| місто Свободний | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Амурська область | |
| Муніципальний район | Свободненський район | |
| Код ЗКАТУ: | 10430000000 | |
| Код ЗКТМО: | 10730000001 | |
| Основні дані | ||
| Статус міста | 1912 | |
| Населення | 57 065 осіб (2013) | |
| Площа | 225 км² | |
| Поштові індекси | 676450 | |
| Телефонний код | +7 41643 | |
| Географічні координати: | 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д.Координати: 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д. | |
| Вебсторінка | svobnews.amur.ru | |
| Мапа | ||
| Свободний Свободний | ||
|
| ||
| Свободний у Вікісховищі |
Належить до поселень Зеленого Клину.
Історія Редагувати
Місто було засноване в 1912 році, через будівництво Амурської залізниці (Транссибірська магістраль обхідний маршрут, який мав забезпечити залізничне сполучення Європейської частини Росії з Тихоокеанським узбережжям Росії, без перетину Північно-Східного Китаю). Місто спочатку називалося Алексіївськ на честь тодішнього принца Олексія.
У 1917-1922 — один з головних центрів українського національного руху на Амурщині. Після зречення царя Миколи II після Лютневої революції, місто було перейменовано у Свободний. У місті діяли українські політичні організації. З квітня 1917 в місті існувала Свободненська Українська Громада, у 1918-1922 — Свободненська Українська Окружна Рада, товариство «Просвіта», Спілка української молоді (1921), український споживчий кооператив «Хлібороб».
В 1919—1921 у місті діяла українська школа.
Під час лівого антиколчаківського повстання на Далекому Сході взимку 1920 року місто зайняв український повстанський загін під жовто-блакитним прапором, проте нова більшовицька влада також скоро розпочала репресії проти українських організацій.
У 1921 році у Свободному, який тоді входив до складу Далекосхідної республіки (ДСР), були зібрані корейські партизанські загони для їхнього об'єднання в одну частину та підпорядкування військам ДСР. Частина з цих загонів перейшла на територію Росії після корейських антияпонських повстань 1920 року в Кореї та Маньчжурії; інша частина складалася з місцевих корейців, які брали участь у партизанській війні проти Колчака. У Свободному були зосереджені загони корейських повстанців чисельністю у 4-6 тисяч. Навесні 1921 року більшість з них відмовилася підкорятися нав'язаній їм владі корейських комуністів та військових ДСР, натомість підтримавши Усекорейську національну раду. У червні 1921 року відбулися бої між корейцями та армією ДСР, які закінчилися перемогою останньої.
В період існування Далекосхідньоі Республіки в місті була створена українська учительська семінарія.
В епоху Сталіна, табір БАМлагу було побудовано у Свободному, з метою забезпечення примусової праці для будівництва БАМу. Табір став одним з найбільших у системі ГУЛАГ, з близько 190,300 засуджених на жовтень 1935. У таборі загинули тисячі політичних і духовних ув'язнених. Пізніше біля міста були розташовані Свободлаг та Амурлаг.
У другій половині ХХ століття біля міста була розміщена 27 Червонознаменна дивізія ракетних військ стратегічного призначення.
Військовий космодром «Свободний» почав діяти у 1996 році на базі 27 дивізії ракетних військ. Його перший керівник стверджував в інтерв'ю, що під час спорудження космодрому ЦРУ намагалося переконати його у тому, що він спілкується з неземними цивілізаціями.
У 2007 році були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництві на його базі цивільного космодрому «Восточний». Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу.
Місто є батьківщиною Леоніда Гайдая.
Населення міста Редагувати
|
Згідно з переписом населення 1926 року, у Свободному мешкало 10 245 осіб, в тому числі українці — 16,6 %, росіяни — 74,8 %.
Відомі люди Редагувати
- Гайдай Леонід Іович (1923–1993) — радянський кінорежисер, сценарист, актор українсько-російського походження.
- Замковий Андрій Вікторович (нар. 1987) — російський боксер, олімпійський медаліст.
- Левенець Анатолій Варфоломійович (1933—1999) — український театральний художник.
- Шудря Катерина Петрівна (нар. 1934) — мистецтвознавець, доктор філософських наук.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
- http://www.forbes.ru/tekhnologii/tekhnika-i-biznes/244635-zvezdnye-starty-zachem-rossiya-stroit-novyi-kosmdrom-na-dalnem[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
Література Редагувати
- Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |