Сизрань Си зрань рос Сы зрань місто з 1796 в Росії адміністративний центр Сизранського району Самарської області місто Г

53°10′00″ пн. ш. 48°28′00″ сх. д. / 53.1666666666947733688175504° пн. ш. 48.4666666666947776320739649° сх. д.Координати: 53°10′00″ пн. ш. 48°28′00″ сх. д. / 53.1666666666947733688175504° пн. ш. 48.4666666666947776320739649° сх. д.

Влада

Вебсторінка

adm.syzran.ru

Міський голова

Николай Михайлович Лядин(рос.)

Мапа

Сизрань

Сизрань у Вікісховищі

Історія Редагувати

Сизрань була заснована у 1683, як фортеця на місці Сизранського городища (4 століття до Р. Х.), приблизно за 110 км на захід від Самари, біля злиття річок Волги і Сизранки. Фортеця входила в Сизранську засічну межу. У 1796 перетворена в місто Сизрань. В 1874 була побудована Сизрансько-Вяземська, в 1876 - Батраки-Оренбурзька, в 1898 - Московсько-Рязанська залізниці. Сизрань була великим перевалочним пунктом вантажів із залізниць на Волзькі судна і навпаки. У 1880 за 18 км вище Сизрані був відкритий Сизранський (Олександрівський) міст через Волгу - найбільший у Європі в XIX столітті (наразі в межах міста Октябрьськ). Наприкінці XIX століття в Сизрані головною галуззю промисловості була борошномельна. У 1920-1930 рр.. були побудовані: ГРЕС (1929), Кашпірський сланцевий комбінат (1932), створений Суранський нафтопромисел (1937), відкриті швейна та меблева фабрики (1935), завод харчових концентратів (1936). У роки Великої Вітчизняної війни та в післявоєнний період промисловість міста також інтенсивно розвивалась.

Сучасна Сизрань є великим індустріальним містом з розвиненою хімічною і нафтопереробною промисловістю, а також є важливим транспортним вузлом Самарської області. Вона також є найбільшим вузлом Куйбишевської залізниці — в ній сходиться 6 напрямків залізниць. Місто витягнуте уздовж Волги на 27 км, і складається з декількох великих частин, зв'язаних між собою одним-двома шляхами.

Економіка Редагувати

У місті працюють такі підприємства:

Сизрано-Октябрський вузол КБШ ЖД ОАО "РЖД"
ВАТ «Сизранський нафтопереробний завод» (входить у групу «Роснафта»)
завод «Пластик»
завод «Тяжмаш»
завод «Сызраньсельмаш»
автоскладальний завод «РосЛада» (належить групі «Сок»)
меблева фабрика
швейна фабрика
фабрика «Обувьпром»
завод харчових концентратів

Транспорт Редагувати

Велика частина перевезень виконується муніципальними, відомчими і комерційними автобусами (46 маршрутів), що зв'язують всі частини міста між собою. Крім того, в Сизрані є один тролейбусний маршрут, причому тролейбусна мережа Сизрані — одна з наймолодших в Росії, вона була відкрита 1 вересня 2002. У місті також є два залізничні вокзали (станції Сизрань-1 і Сизрань-Город), автовокзал, річковий вокзал і річковий вантажний порт. В межах містах через Волгу споруджено Сизранський міст

Відомі люди Редагувати

Зон Борис Вульфович (1898—1966) — театральний режисер і педагог
Островський Аркадій Ілліч (1914—1967) — радянський композитор-пісняр
Іонова Наталія Іллівна (* 1986) — російська співачка більш відома як Глюк'OZA
Павлов Валерій Анатолійович (* 1986) — російський футболіст, півзахисник.

Джерела Редагувати

Адміністрація міського округу Сизрань (рос.)
Сторінка Думи міського округу Сизрань (рос.)
Централізована бібліотечна система міського округу Сизрань (рос.)
Історія Сизрані (рос.)
(рос.)
Сайт про місто Сизрань (рос.)
(рос.)
(рос.)
Погода в Сизрані (рос.)
Історія герба Сизрані^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
Карта-схема міста (англ.)
Схема транзитного руху через місто (англ.)

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.