Професор Васи́ль Миро́нович Войтко́вский (нар. 5 березня 1823 — пом. 24 лютого 1904) — російський педагог, історик церкви та богослов українського походження.
| Войтковський Василь Миронович | |
|---|---|
| Народився | 5 березня 1823 Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 лютого 1904 (80 років) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Перший Християнський цвинтар |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Подільська духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Посада | протоієрей |
Життєпис ред.
Василь Миронович Войтковський народився у Подільській губернії Російської імперії в родині священика 5 березня 1823 року. Закінчив Подільську духовну семінарію та Санкт-Петербурзьку духовну академію. З 1850 року — священик, а з 1862 року — протоієрей.
Нагороджений камілавкою, орденом Святої Анни I, II і III-го ступенів, Святого Володимира III та VI-го ступеня, хрестом на згадку про Кримську війну. У 1849 році — викладач Подільської духовної семінарії, а у період 1850—1869 років — настоятель церкви над гробом Великої княгині Олександри Павлівни в угорському місті Іромі, виконував службу при посольстві російської церкви у Відні, Копенгагені, Венеції, Карлсбаді, де опікувався побудовою храмів.
1870 року, за попередньою рекомендацією професора М. Павловського, розпочав працювати на історико-філологічному факультеті Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), виконуючим обов'язки ординарного професора церковної історії (з 1895 — заслужений професор). У 1878—1879 — Василь Миронович працював секретарем цього факультету. З 1888 року — професор богослов'я та настоятель університетської церкви. Займався благодійною діяльністю, брав участь у відкритті в Одесі їдальні для малозабезпечених студентів. Одночасно настоятель церкви в Інстатуті шляхетних дівчат (у період 1870—1888 років), помічник спостерігача за викладанням Закону Божого в одеських цивільних навчальних закладах, голова ради Свято-Андріївського братства, настоятель церкви Святого Олександра Невського. З 1874 року — член педагогічного зібрання правління Одеської духовної семінарії. З 1896 року — цензор журналів «Херсонські єпархіальні відомості», «Повчання та втіха святої віри християнської». 7 березня 1900 вийшов у відставку. Помер 24 лютого 1904 в Одесі.
Був похований на Першому Християнському цвинтарі. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Войтковського відсутні.
Науковий доробок ред.
Активно займався науковою справою. Мав ступінь магістра богослов'я за твір «Історія Волинської єпархії» (1849 рік). Досліджував історію церкви, питання релігійної та церковної історії в імперії Габсбургів, зокрема і Галичині. Написав роботи:
- «О православной церкви в австрийских владениях»;
- «Об униатской церкви в Австрии»;
- «О религиозном движении в Галиции»;
- «Обрядовый вопрос в Галиции»;
- «О церковном соединении Германии»;
- «Платон Атанацкевич, заслуженный сербский епископ в Австрии»;
- «Начаток христианства между мадьярами»;
- «Иоанн Раич, православно-сербский архимандрит и писатель».
Подавав матеріали до «Записок» Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей; перекладав твори іноземних авторів, наприклад, роботу Павла Йозефа Шафарика «Про глаголичну писемність». Крім того частина робіт присвячена релігійним питанням:
- «Про храм молитви й храм науки»;
- «Таємниці ведення й життя відкриваються у святилищі Божому у священному одкровенні»;
- «Про відношення між мистецтвом та релігією».
Матеріал цих праць увійшов до складу його лекцій з богослов'я, церковної історії та канонічного права, що він викладав в Імператорському Новоросійському університеті. Друкованих творів майже не збереглося, свої лекційні курси він спалив, вважаючи їх недостатньо досконалими.
Примітки ред.
- Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-06-06. (рос.)
Література та джерела ред.
- Маркевич. 25-летие ИНУ. — С. 209—211;
- Пятидесятилетие службы заслуженного проф. Новороссийского университета, протоиерея Василя Войтковского. — Одесса, 1899;
- Клитин А. М. Протоиерей Василий Миронович Войтковский, заслуженный профессор богословия Императорского Новороссийского университета: (Некролог). — Одесса, 1904;
- Кочубинский А. А. Памяти сослуживцев. — Одесса, 1904;
- Поправка к некрологу проф. Войтковского // Херсон. епарх. вед. — 1906. — № 22;
- Бачинська О., Бевзюк Н., Данилова Є. Войтковський В. М. // ПОНУ. Т.2.- Одеса, 2000.
- Войтковський Василь Миронович [ 3 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |