? Бієнтевіо рудокрилий |
|---|
Рудокрилий бієнтевіо (підвид M. c. hellmayri, річка Чагрес[en], Коста-Рика) |
| Біологічна класифікація |
| Myiozetetes cayanensis (Linnaeus, 1766) |
Ареал виду |
Підвиди |
| (Див. текст) |
| Синоніми |
| Muscicapa cayanensis Linnaeus, 1766 |
Посилання |
Бієнте́віо рудокрилий (Myiozetetes cayanensis) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Таксономія ред.
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис рудокрилого бієнтевіо до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком із Каєнни (Французька Гвіана). Він використав французьку назву Le gobe-mouche de Cayenne та латинську назву Muscicapa Cayanensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був рудокрилий бієнтевіо, для якого Лінней придумав біномінальну назву Muscicapa cayanensis. Пізніше вид був переведений до роду Бієнтевіо (Myiozetetes), введеного британським орнітологом Філіпом Склейтером у 1859 році. Рудокрилий бієнтевіо є типовим видом цього роду.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:
- M. c. rufipennis Lawrence, 1869 — від східної Колумбії до північної Колумбії і східного Еквадору;
- M. c. hellmayri Hartert, EJO & Goodson, 1917 — від південно-західної Коста-Рики і Панами до південного заходу Еквадору (на південь до Ель-Оро і західної Лохи) і на схід до північно-західної Венесуели (західні схили гір Кордильєра-де-Мерида і басейн озера Маракайбо);
- M. c. cayanensis (Linnaeus, 1766) — південна Венесуела, Гвіана, Бразильська Амазонія, південний схід Перу і північ Болівії;
- M. c. erythropterus (Lafresnaye, 1853) — південний схід Бразилії (від сходу Мінас-Жерайсу до Ріо-де-Жанейро).
Поширення і екологія ред.
Рудокрилі бієнтевіо мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані і Бразилії. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на висоті до 1000 м над рівнем моря.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудокрилих бієнтевіо становить понад 50 мільйонів дорослих птахів. Це досить поширений вид птахів в межах свого ареалу.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Myiozetetes cayanensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 404—406, Plate 38 fig 4.
- ↑ Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 327.
- Sclater, Philip Lutley (1859). Descriptions of new species of the American family Tyrannidae. Proceedings of the Zoological Society of London. 27 (1): 40-46 [45, 46].
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 вересня 2022.
Посилання ред.
- Skutch, Alexander F. (1960). Cayenne flycatcher (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 447—450.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |