Вовчоя́рівка (в минулому — Вовчий Яр) — селище міського типу в Україні, у Лисичанській міській громаді Сєвєродонецького району Луганської області.
смт Вовчоярівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сєвєродонецький район |
Громада | Лисичанська міська громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | 1783 |
Статус | із 1938 року |
Площа | 4,03 км² |
Населення | ▼ 795 (01.01.2018) |
Густота | 197,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 93315 |
Телефонний код | +380 6474 |
Географічні координати | 48°49′48″ пн. ш. 38°21′39″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 38.36083° сх. д.Координати: 48°49′48″ пн. ш. 38°21′39″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 38.36083° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 90 м |
Водойма | р. Верхня Біленька |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Лоскутівка |
До станції: | 7,2 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 27,1 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 110 км |
- автошляхами: | 84,3 км |
Селищна влада | |
Адреса | 93315, смт Вовчоярівка, вул. Поштова, буд. 23 |
Голова селищної ради | Іваніцька Ірина Володимирівна |
Карта | |
Вовчоярівка | |
Вовчоярівка | |
Вовчоярівка у Вікісховищі |
Географія Редагувати
СМТ розташоване приблизно в 5 км від с. Верхньокам'янка. Відстань до районного центру приблизно 15 км, до обласного центру приблизно 75 км.
Історія Редагувати
За даними 1859 року тут існувало три поселення:
- Вовчоярівка Перша (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 62 господи, 483 особи;
- Вовчоярівка Друга (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 16 господ, 147 осіб;
- Філатівка (Олександрівка), панське село, над річкою Гарькава, 8 господ, 104 особи.
За радянських часів до складу селища увійшли Вороб'ївка, Секменівка та Фугарівка.
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 76 жителів селища.
Населення Редагувати
За даними перепису 2001 року населення селища становило 1293 особи, з них 89,17 % зазначили рідною українську мову, 10,75 % — російську, а 0,08 % — іншу
Секменівський крейдовий кар'єр Редагувати
Поблизу розташований Секменівський крейдяний кар'єр, у якому з 1925 по 1951 рік видобували крейду для Лисичанського содового заводу. Поблизу кар'єра — два терикони з дрібної фракції крейди (мергелю). Невеличке ТОВ виробляє крейду мелену різних марок.
Станція перекачування води та розсолу Редагувати
На східній околиці селища розташована колишня станція перекачування розсолу на завод Донсода.
Особистості Редагувати
У селищі народились:
- Величко Борис Федорович (1931 — 2017) — спеціаліст з області електротермії феросплавів, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Герой Соціалістичної Праці.
Світлини Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- [1] [ 8 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.
Посилання Редагувати
- Погода в селищі
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |