www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вихід Гренландії з Європейських Співтовариств Будучи частиною Європейських Співтовариств ЄС протягом дванадцяти років Гр

Вихід Гренландії з Європейських Співтовариств

Будучи частиною Європейських Співтовариств (ЄС) протягом дванадцяти років, Гренландія вийшла у 1985 році. Вона приєдналася до ЄС у 1973 році як графство Данії, хоча більшість у Гренландії була проти приєднання. На консультативному референдумі 1982 року 53 % електорату Гренландії проголосували за вихід із Співтовариств. Цей останній референдум став можливим після введення самоуправління в Гренландії в 1979 році. Після його виходу, який регулювався Договором про Гренландію, відносини між Гренландією та ЄС були частково врегульовані через асоціацію зі статусом заморських країн і територій (OCT). Останніми роками вихід Гренландії з Європейських Співтовариств трохи іменували «Greenxit».

Ґренландський договір

Зміна членства в ЄС. Гренландія — великий острів Північної Америки у верхньому лівому куті.
Тип Вихід із Європейського Союзу
Підписано 13 березня 1984
Місце Брюссель
Чинність 1 лютого 1985
Мови Усі 8 офіційних мов Європейських Співтовариств

Процес приєднання Гренландії до Європейських Співтовариств Редагувати

Відносини Гренландії та Данії після скасування її колоніального статусу в 1953 році Редагувати

Колоніальний статус Гренландії від Данії офіційно припинився в 1953 році шляхом внесення поправок до Конституції Данії. Згодом Гренландія була інтегрована як графство в Королівстві Данії. Цей статус надавав гренландцям данське громадянство. У той же час, незважаючи на офіційне припинення колоніалізму, Данія продовжувала дотримуватися політики культурної асиміляції., включаючи дискримінаційні практики щодо гренландців. Яскравим прикладом є «критерій місця народження», який надавав працівникам, які не є гренландцями, але данцями, вищі заробітні плати, ніж місцеві працівники з Гренландії. Втрата традиційної культури Гренландії разом із зростаючим невдоволенням переважно молодих гренландців зрештою зіграли вирішальну роль у питанні руху за незалежність Гренландії, як від Данії, так і від Європейських Співтовариств.

У роки після деколонізації економіка Гренландії продовжувала дуже залежати від рибальського сектору. Данія брала безпосередню участь у створенні справжньої рибної промисловості, включаючи виробництво рибної продукції. Незважаючи на різноманітні спроби, інші галузі економіки за цей час не отримали особливого розвитку.

Як графство Королівства Данії, зовнішні відносини Гренландії, а також управління островом залишалися під контролем Данії.

Переговори про вступ Данії про вступ до Європейських Співтовариств Редагувати

Данія офіційно подала заявку на вступ до Європейських Співтовариств 10 серпня 1961 року. Як виборчий округ Данії, Гренландія була повністю інтегрована в процес приєднання Данії. Під час переговорів про приєднання данському уряду вдалося забезпечити Гренландію низку поступок і особливих умов. Серед інших положень вони включали перехідний період у десять років, щоб захистити рибну промисловість Гренландії. Крім того, ці поступки безпосередньо стосувалися предметних сфер, які вважалися чутливими або проблемними для Гренландії. З одного боку, Данії було надано можливість обмежити право заснування в Гренландії, а з іншого боку, Гренландія отримала винятки щодо рибальства. Проте, незважаючи на те, що гренландським рибалкам було виділено досить високу квоту, що відповідає їхній реальній риболовній потужності, існувало сильне невдоволення квотами на рибальство, які були виділені рибалкам з інших країн ЄС, таких як Німеччина. Пізніше це стало однією з головних причин виходу Гренландії з громади.

Референдум Данії про вступ до Європейських Співтовариств 1972 року Редагувати

2 жовтня 1972 року уряд Данії поставив перед виборцями питання про вступ до Європейських Співтовариств. На вибори були викликані і жителі Гренландії.

Якщо на національному рівні Данії 63,5 % виборців проголосували за приєднання до Співтовариств, то в Гренландії референдум призвів до однозначної відмови від ЄС 70,8 % виборців. Чітка відмова виборців Гренландії від членства в ЄС була інтерпретована не лише як явний голос проти Європейських Співтовариств, а й як рішуче відмова від домінування будь-якої іноземної держави. Тим не менш, незважаючи на явну відмову в Гренландії, острів приєднався до Європейського співтовариства як частина Данії 1 січня 1973 року.

У цьому плані Гренландський випадок відрізнявся від Фарерських островів. Фарерські острови отримали статус самоуправління в 1948 році, що, відповідно до данського законодавства, дозволяло їм не брати участь у голосуванні Данії з питання ЄС. Фарерські острови хотіли залишитися за межами Європейських Співтовариств і, таким чином, ніколи до них не приєдналися.

Вступ Гренландії до Європейських Співтовариств у 1973 році Редагувати

Приєднання Данії до Європейських Співтовариств 1 січня 1973 року також спричинило доступ до коштів Співтовариства, які були значними для Гренландії. На додаток до інвестицій в інфраструктурні проєкти, значні кошти Співтовариства, в тому числі від Європейського інвестиційного банку, були спрямовані на сфери, не пов'язані з рибальством, такі як освіта, підприємства чи проекти у сфері енергетичних ресурсів. У порівнянні з іншими регіонами ЄС, які потребують, Гренландія отримала в основному найбільшу суму на душу населення, з яких деякі суми були компенсацією за права ЄС на рибальство у водах Гренландії та позиками.

Нарешті, зі своїм приєднанням до Співтовариств, Данія зарезервувала одне зі своїх місць у Європейському парламенті за людиною з Гренландії та дозволила спостерігачеві з Гренландії супроводжувати члена Данської ради.

Незважаючи на ці поступки та позитивні права, надані Гренландії, у Гренландії залишалася сильна опозиція проти членства в ЄЕС. Вона характеризувалася настроєм, що їх вступ до Європейських Співтовариств був насильницький; більшістю данських виборців, і водночас сильним небажанням щодо Співтовариства через його рибну політику та загальне уявлення про те, що ЄС є занадто далеко і не уважно ставиться до турбот і бажань Гренландії.

Події до другого референдуму щодо Європейських Співтовариств Редагувати

Політичні події в Гренландії з моменту її вступу до Європейських Співтовариств у 1973 році Редагувати

До 1970-х років Гренландія управлялася виключно данською державою. Процес деколонізації здійснювався за допомогою рішень згори, які були узгоджені в столиці та реалізовані в Гренландії дрібною данською буржуазією. Данська держава зберегла контроль над питаннями економічної та соціальної політики. Лише в 1970-х роках виникла справжня гренландська молода еліта. Ця еліта, розчарована пануванням Данії, водночас була критичною та відвертою проти данського правління, і поступово зайняла політичне лідерство. Протягом цього періоду серед гренландців з'явилася зросла етнічна свідомість, з одного боку, і політична свідомість своєї країни, з іншого. Це призвело до політичного пробудження, завдяки якому гренландське населення стало більш рішучим у формуванні майбутнього власного суспільства.

Перший референдум ЄС у 1972 році став ключовим моментом і поворотним моментом у політичній історії Гренландії. Як реакція на різку критику з приводу домінування Данії, у 1973 році був створений комітет самоуправління, який складався лише з гренландських членів з місією, щоб запропонувати попередні вказівки щодо можливої системи самоуправління в Гренландії. Конкретне формулювання системи самоуправління було згодом розглянуто дансько-гренландською комісією з саморегулювання в 1975 році.

Результати парламентських виборів у Гренландії (1979—2021 рр.), які ілюструють силу політичних партій, яка досягла щонайменше 1500 голосів. Партії червоного та помаранчевого кольорів у 1970-х і 1980-х роках проводили кампанію за вихід Гренландії з Європейського співтовариства. Партії синього кольору виступали за те, щоб залишитися в ЄС.

Ці політичні події на початку 1970-х років також призвели до створення перших політичних партій у Гренландії. За короткий час виник різноманітний партійний ландшафт. Партія Сіумут (що означає «Вперед») була першою і з самого початку найпотужнішою партією. Заснована в 1975 році, вона рішуче виступала за самоврядування, запровадження самоуправління та вихід із Європейських Співтовариств. Другою партією, яка вийшла на політичну сцену невдовзі після цього, був Атасут («Сполучна ланка»), який також виступав за самоуправління Гренландії, але вибрав єдиний підхід щодо Данії та вважав за краще зберегти статус-кво, тобто залишитися в Королівстві Данія. Третьою, але найменшою політичною партією на той час була інуїтська партія Атакатігіт («Братство людей/інуїтів»). Він дотримувався найбільш радикальної лінії національного самовизначення і закликав до повної незалежності Гренландії.

Зрештою, 17 січня 1979 року Закон про самоуправління був представлений виборцям Гренландії і прийнятий більшістю в 70,1 % поданих голосів. Самоуправління, яке, відповідно, було введено 1 травня 1979 року, заклало основу для майбутньої автономії Гренландії за величезною кількістю тем, включаючи економічний і соціальний розвиток, а також створення власних політичних структур, включаючи Inatsisartut, законодавчу асамблею, і Naalakkersuisut, уряд самоуправління. На перших виборах Інацісартута і Наалаккерсуісута в 1979 році Сіумут отримав більшість як у законодавчій, так і в виконавчій владі Гренландії.

Хоча самоуправління означало, що Гренландія все ще залишається частиною Королівства Данія, воно давало Гренландії право переглядати свої відносини з Європейськими Співтовариствами.

Заклики та агітування за другий референдум щодо Європейських Співтовариств Редагувати

Запровадження самоуправління в 1979 році, піднесення Сіумут як домінуючої партії Гренландії після наративу проти ЄС, а також неминучий кінець 10-річного перехідного періоду в якості члена ЄС дали «новий імпульс до питання щодо Гренландії». залишитися або можливий вихід з Європейських Співтовариств. Навесні 1981 року гренландський Інацісартут одноголосно погодився провести другий консультативний референдум з питання Співтовариства у лютому 1982 року.

Для Сіумут, який активно виступав на користь виходу з ЄС, вихід розглядався як природний і важливий перший крок після введення самоуправління для Гренландії для формування її майбутнього. Сіумут підтримував інуїт Атакатігійт. Обидва стверджували, що членство в ЄС становить загрозу політичній та культурній ідентичности Гренландії, і вони вимагали повернути контроль над рибною промисловістю Гренландії з боку органів ЄС.

Атасут, з іншого боку, також закликав до припинення експлуатації рибного промислу Гренландії Європейськими Співтовариствами, але був проти виходу Гренландії з ЄС. Партія запропонувала переглянути з Співтовариством положення про членство щодо рибальства і стверджувала, що лише тісна співпраця з країнами Європейського Співтовариства дозволяє Гренландії успішно завершити процес модернізації. Атасут рішуче наголосив у своїх аргументах щодо збереження фінансових втрат, які призведе до виходу з Європейських Співтовариств, оскільки це в кінцевому підсумку приведе до припинення великого фінансування ЄС.

Загалом, кампанія навколо другого референдуму ЄС у 1981 та на початку 1982 року була не тільки тривалою та дорогою, але й надзвичайно жорсткою та гіркою за гренландськими стандартами, що знайшло відлуння в атмосфері гніву та розчарування серед гренландців. Аргументи, які використовували як прихильники, так і противники, були переважно економічними. Вихідники закликали до незалежної політики рибальства, тоді як інші нагадували про важливість фінансування ЄС для розвитку економіки Гренландії.

Голосування на референдумі 23 лютого 1982 року Редагувати

Результати референдумів 1972 та 1982 років у Гренландії щодо членства в Європейських Співтовариствах та явки виборців

23 лютого 1982 року відбувся референдум щодо перебування Гренландії в Європейських Співтовариствах або виходу з неї. Хоча згідно з Конституцією Данії був можливий лише консультативний референдум, уряд Данії чітко дав зрозуміти до подання голосування, що він прийме голосування про відкликання як обов'язковий мандат на переговори щодо ЄС.

На цьому другому референдумі ЄС протягом десяти років 52 % електорату Гренландії проголосували за вихід з Європейських Співтовариств. Явка на цьому голосуванні була історично високою — 74,9 %.

Для пояснення результату після голосування висувалися різні причини. Насамперед вирішальну роль зіграла загальна неприязнь населення до ЄК. ЄК вважалися далекими наднаціональними інституціями, які не тільки мало враховували інтереси Гренландії, але й у деяких випадках активно відмінювали їх, даючи відгомін колоніальних часів. Інші висунуті причини включають чутливість населення Гренландії до питань, що стосуються рибальства та незалежного контролю над їх сировиною, які вважалися такими, що знаходяться під загрозою через членство в ЄС. Нарешті, запровадження самоуправління менш ніж за три роки до референдуму і, пов'язане з цим, посилене сприйняття політичної власності в Гренландії є додатковими причинами, які можуть пояснити результати голосування 1982 року.

Однак у порівнянні з референдумом 1972 року результати голосування 1982 року показують, що, незважаючи на ці фактори, популярність Європейських Співтовариств за 10 років членства все ж значно зросла. Якщо в 1972 році більше 70 % були проти членства в ЄС, то в 1982 році більшість зменшилася до 52 %.

Загалом, за словами таких вчених, як Йогансон і Леманн Соренсен, результати референдуму показали, що гренландці були готові заплатити ціну виходу, що означало не тільки втрату фінансової підтримки, що надходила від Співтовариств як члена, але й упродовж тривалого часу.

Стосовно реакції на референдум 1982 року уряд Данії заявив про свою повну підтримку в переговорах щодо виходу Гренландії з ЄЕС. Однак він також чітко дав зрозуміти, що казначейство Данії не буде виплачувати будь-які компенсаційні виплати за втрату субсидій ЄС.

Процес виходу і Гренландський договір 1984 року Редагувати

Підготовка переговорів про вихід напередодні референдуму 1982 року Редагувати

Уже за рік до голосування на референдумі щодо можливого виходу Гренландії з Європейських Співтовариств у Гренландії обговорювалося питання про варіанти майбутніх відносин ЄС-Гренландія. Варіанти в таблиці включали, з одного боку, статус, подібний до Фарерських островів, а з іншого — статус OCT. Статус OCT був спеціальною угодою, створеною згідно з Римським договором (статті 131—136) 1957 року для заморських країн і територій держав-членів ЄС. У серпні 1981 року уряд Гренландії, Naalakkersuisut, заявив, що обере статус OCT. Це гарантувало «певний ступінь економічної інтеграції у спільний ринок» і головне «безтарифний доступ до спільного ринку експорту риби та рибної продукції». Крім того, завдяки статусу ОКТ відповідні території та країни можуть отримати вигоду від спеціальної фінансової допомоги та позик, наданих через Європейський фонд розвитку та Європейський інвестиційний банк. Загалом, з точки зору капіталу та торгівлі, статус OCT вважався більш вигідним для Гренландії, ніж статус Фарер.

Перемовини про вихід Редагувати

Оскільки уряд Данії ще до референдуму в Гренландії заявив, що він визнає результат як остаточний результат, прохання уряду Гренландії розпочати переговори про вихід з ЄЕС було в основному формальністю. Однак на підставі договорів ЄС офіційно керував переговори щодо виходу уряд Данії, а не сам уряд Гренландії. У травні 1982 року уряд Данії представив Раді пропозицію у вигляді проєкту договору, який передбачав внесення змін до Римського договору, щоб Гренландія вийшла зі Співтовариств і отримала статус ОКТ. Проте важливо наголосити, що на той час не було жодного договору про вихід з Європейських Співтовариств. Без бажання держав-членів Співтовариства відреагувати на «повідомлення про вихід» і брати участь у переговорах, весь процес виходу потенційно міг бути припинений на цьому етапі. Однак у лютому 1983 р. Європейська Комісія відповіла сприятливим висновком щодо виходу Гренландії з ЄС та її запиту про надання статусу ОКТ «з певними конкретними положеннями». У той час як стверджується, що ЄС «не мало іншого вибору, окрім як погодитися на переговори», позиція щодо майбутніх відносин ЄС-Гренландія і, зокрема, статусу ОКТ, на той час не була безспірною.

Коли ірландський комісар Річард Берк відвідав ряд столиць ЄС наприкінці 1982 та на початку 1983 року, щоб скласти висновок Комісії, він «зустрічав широку опозицію проти надання сприятливого статусу ОКТ члену ЄС, який виходить». Основні аргументи, висловлені країнами-членами ЄЕС проти вигідного статусу ОКТ без значних зобов'язань з боку Гренландії, полягали в тому, що це створить прецедент для регіонів інших держав-членів, які будуть вимагати самоуправління або навіть автономії, а згодом і виходу з ЄЕС. Також Європейська комісія відносно неохоче створювала прецедент, стверджуючи, що «вихід не повинен приносити користь країні, яка добровільно просить виходу». Контра-аргумент данського уряду полягав у тому, що «Гренландія не повинна отримати вигоду, але й не повинна бути покарана за виїзд». Крім того, вона також стверджувала, що Гренландія повинна мати більше свободи, враховуючи життєво важливу стратегічну роль, яку вона взяла на себе під час холодної війни, розміщуючи бази США. Зрештою, було визнано, що культура, географічне положення, економічна структура та багато інших особливостей Гренландії настільки відрізняються від інших держав-членів ЄС, що «аргумент прецеденту» не застосовується.

Стосовно позиції Гренландії щодо переговорів про вихід, було наголошено, що рибалки ЄС не повинні мати беззастережний доступ до рибних вод Гренландії, але вони повинні платити за ліцензії. Подальші, але менш суперечливі, запити стосувалися прав заснування, підземних ресурсів та «циркумполярного співробітництва інуїтів».

Гренландський договір 1984 року Редагувати

Остаточний перегляд договору і, таким чином, умови виходу Гренландії з Європейських Співтовариств були ухвалені Радою в Брюсселі 13 березня 1984 року. Так званий «Гренландський договір» містив такі положення:

Стаття 1 Вилучення Гренландії з Угоди про вугілля та сталь (ЄОВС)
Стаття 2-4 Визначення Гренландії як заморської території, пов'язаної з ЄЕС (статус OCT)
Стаття 5 Вилучення Гренландії з ЄВРАТОМУ
Стаття 6-7 Положення про ратифікацію, набрання чинності та депозитарію договору

Додатковий протокол про спеціальні домовленості для Гренландії, який був доданий до Гренландського договору, включав такі статті:

Стаття 1 Звільнення Гренландії від експортних мит на рибну продукцію за певних умов
Стаття 2 Перехідні заходи щодо прав заснування та фінансової допомоги
Стаття 3 Додавання Гренландії до списку ОКТ

Загалом договір надавав Гренландії можливість зберегти свій фінансовий внесок і права на рибальство, а також отримати безмитний доступ до продуктів рибальства до ЄС за умови, що буде знайдено задовільну угоду щодо рибальства. Договір організував вихід Гренландії та вніс зміни до попередніх договорів Європейських Співтовариств. Таким чином, він є невід'ємною частиною конституційної основи Європейського Союзу.

13 березня 1984 року десять держав-членів Європейських Співтовариств підписали Гренландський договір. Після ратифікації Договору національними парламентами всіх держав-членів ЄС 1 лютого 1985 року набув чинності Гренландський договір, що також знаменує собою офіційну дату виходу Гренландії з Європейських Співтовариств.

Потенційне повернення Гренландії до ЄС Редагувати

Через три десятиліття після виходу Гренландії з Європейських Співтовариств меншість гренландських політиків і бізнес-лідерів нещодавно запропонували розглянути можливість вступу Гренландії вже до теперішнього Європейського Союзу. Це, перш за все, могло б допомогти диверсифікувати економіку Гренландії за межами сектору рибальства. За винятком кількох голосів, ця пропозиція наразі не набула популярности в політиці Гренландії.

Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році і сподівалася на виняток із Спільної політики рибальства, якого не було надано. Такий виняток міг би змінити думку в Гренландії, якщо їм було б це надано.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Glossary of summaries - Overseas Countries and Territories. EUR-Lex. Процитовано 1 березня 2021. 
  2. Patel, Kiran Klaus (2018). Something new under the sun?: The lessons of Algeria and Greenland. У Martill, Benjamin; Staiger, Uta. Brexit and Beyond. Rethinking the Futures of Europe (UCL Press): 114–120. ISBN 978-1-78735-276-6. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  3. Riddoch, Lesley (31 березня 2017). McSmörgåsbord: What post-Brexit Scotland can learn from the Nordics (англ.). Luath Press Ltd. ISBN 978-1-910324-91-2. 
  4. ALFREDSSON, Gudmundur (1982). Greenland and the Law of Political Decolonization. German Yearbook of International Law 25: 290–308, p. 303 — через HeinOnline. 
  5. ↑ JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 270 — через JSTOR. 
  6. ORVIK, Nils (1984). Greenland: The Politics of a New Northern Nation. International Journal 39 (4): 932–961, pp. 939 — через HeinOnline. 
  7. ALFREDSON, Gudmundur (1982). Greenland and the Law of Political Decolonization. German Yearbook of International Law 25: 290–308, p. 302 — через HeinOnline. 
  8. ↑ LYCK & TAAGHOLT, Lise & Jorgen (1987). Greenland – its Economy and Resources. Arctic 40 (1): 50–59, p. 52 — через JSTOR. 
  9. GULLØV, Hans Christian (1979). Home RuIe in GreenIand. Études / Inuit / Studies - revendications autochtones / native claims 3 (1): 131–142, p. 133 — через JSTOR. 
  10. ↑ LYCK & TAAGHOLT, Lise & Jorgen (1987). Greenland – its Economy and Resources. Arctic 40 (1): 50–59, p. 58 — через JSTOR. 
  11. Denmark's application letter for membership to the EEC. CVCE. Office for Official Publications of the European Communities. 10 серпня 1961. Процитовано 1 березня 2021. 
  12. BEACH, Derek (2020). Referendums in Denmark Influence on Politics. У CHRISTIANSEN, Peter Munk. The Oxford Handbook of Danish Politics. Oxford: Oxford University Press. с. 1–23, p. 19. 
  13. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 274 — через HeinOnline. «Greenlandic fishermen were allocated as much of the total allowable catch as they were able to catch.»  
  14. ↑ DAHL, Jens (1986). Greenland – Political Structure of Self-Government. Arctic Anthropology 23 (1/2): 315–324, p. 322 — через JSTOR. 
  15. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 274 — через HeinOnline. 
  16. Treaty of Accession of Denmark, Ireland and the United Kingdom to the European Communities. Official Journal of the European Communities L 73: 1–206. 27 березня 1972 — через EUR-Lex. 
  17. ↑ KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 275 — через HeinOnline. 
  18. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 277 — через HeinOnline. 
  19. ACKRÉN, Maria (2019). Referendums in Greenland - From Home Rule to Self-Government. Fédéralisme Régionalisme 19: 1–11, p. 1 — через Université de Liège. 
  20. DAHL, Jens (1986). Greenland – Political Structure of Self-Government. Arctic Anthropology 23 (1&2): 315–324, p. 316 — через JSTOR. 
  21. GULLØV, Hans Christian (1979). Home RuIe in GreenIand. Études/Inuit/Studies - revendications autochtones / native claims 3 (1): 131–142, p. 134 — через JSTOR. 
  22. Elections to Landsting by time, constituencies and votes cast. StatBank Greenland. Процитовано 6 квітня 2021. 
  23. Parliament Election Result. Qinersineq.gl. Процитовано 8 квітня 2021. 
  24. ↑ DAHL, Jens (1986). Greenland – Political Structure of Self-Government. Arctic Anthropology 23 (1&2): 315–324, p. 318 — через JSTOR. 
  25. ↑ ALFREDSSON, Gudmundur (1982). Greenland and the Law of Political Decolonization. German Yearbook of International Law 25: 290–308, p. 291 — через HeinOnline. 
  26. ACKRÉN, Maria (2019). Referendums in Greenland - From Home Rule to Self-Government. Fédéralisme Régionalisme 19: 1–11, p. 2 — через Université de Liège. 
  27. GULLØV, Hans Christian (1979). Home RuIe in GreenIand. Études/Inuit/Studies - revendications autochtones / native claims 3 (1): 131–142, p. 137 — через JSTOR. 
  28. GULLØV, Hans Christian (1979). Home RuIe in GreenIand. Études/Inuit/Studies - revendications autochtones / native claims 3 (1): 131–142, p. 132 — через JSTOR. 
  29. DAHL, Jens (1986). Greenland – Political Structure of Self-Government. Arctic Anthropology 23 (1&2): 315–324, p. 315 — через JSTOR. 
  30. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 270 — через JSTOR. 
  31. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 271 — через JSTOR. 
  32. GULLØV, Hans Christian (1979). Home RuIe in GreenIand. Études/Inuit/Studies - revendications autochtones / native claims 3 (1): 131–142, p. 140 — через JSTOR. 
  33. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 272 — через JSTOR. 
  34. BEACH, Derek (2020). Referendums in Denmark Influence on Politics. У CHRISTIANSEN, Peter Munk. The Oxford Handbook of Danish Politics. Oxford: Oxford University Press. с. 1–23, p. 19. 
  35. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 272 — через JSTOR. 
  36. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 272 — через JSTOR. 
  37. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 272 — через JSTOR. 
  38. BEACH, Derek (2020). Referendums in Denmark Influence on Politics. У CHRISTIANSEN, Peter Munk. The Oxford Handbook of Danish Politics. Oxford: Oxford University Press. с. 1–23, p. 19. 
  39. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 272 — через JSTOR. 
  40. ACKRÉN, Maria (2019). Referendums in Greenland - From Home Rule to Self-Government. Fédéralisme Régionalisme 19: 1–11, p. 3 — через Université de Liège. 
  41. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 282 — через HeinOnline. 
  42. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 272 — через JSTOR. 
  43. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 279–281 — через HeinOnline. 
  44. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 272 — через JSTOR. 
  45. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland’s way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 271 — через JSTOR. 
  46. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 282 — через HeinOnline. 
  47. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland's way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 273 — через JSTOR. 
  48. ↑ JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland's way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 274–275 — через JSTOR. 
  49. Rome Treaty of 1957. European Commission. Rome. 25 березня 1957. 
  50. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland's way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 275 — через JSTOR. 
  51. ↑ KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 282 — через HeinOnline. 
  52. ↑ Status of Greenland : Commission opinion : Commission communication presented to the Council on 2 February 1983.. Luxembourg: European Communities, Commission. 1983. ISBN 92-825-3716-1. OCLC 16224392. 
  53. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 284 — через HeinOnline. 
  54. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 276 — через HeinOnline. 
  55. KRAMER, Hans R. (1982). Greenland's European Community (EC)-Referendum, Background and Consequences. German Yearbook of International Law 25: 273–289, p. 285 — через HeinOnline. 
  56. Status of Greenland : Commission opinion : Commission communication presented to the Council on 2 February 1983.. Luxembourg: European Communities, Commission. 1983. ISBN 92-825-3716-1. OCLC 16224392. 
  57. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland's way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 276 — через JSTOR. 
  58. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland's way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 277 — через JSTOR. 
  59. JOHANSEN, Ove; LEHMANN SØRENSEN, Carsten (1983). Greenland's way out of the European Community. The World Today 39 (7/8): 270–277, p. 276 — через JSTOR. 
  60. ↑ Treaty amending, with regard to Greenland, the Treaty establishing the European Communities. EUR-lex. 13 березня 1984. Процитовано 6 квітня 2021. 
  61. . Naalakkersuisut - Government of Greenland. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2021. 
  62. Council Regulation (EEC) No 4054/89 of 19 December 1989 allocating, for 1990, Community catch quotas in Greenland waters. EUR-lex. Процитовано 6 квітня 2021. 
  63. . Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 24 червня 2016. 
  64. . Eu.nanoq.gl. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 25 червня 2016. 
  65. Treaty amending, with regard to Greenland, the Treaty establishing the European Communities. EUR-lex. 13 березня 1984. Процитовано 6 квітня 2021. 
  66. Doyle, Alister (14 червня 2016). In Greenland, some suggest the unthinkable - rejoin the EU. Reuters. Процитовано 6 квітня 2021. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buduchi chastinoyu Yevropejskih Spivtovaristv YeS protyagom dvanadcyati rokiv Grenlandiya vijshla u 1985 roci Vona priyednalasya do YeS u 1973 roci yak grafstvo Daniyi hocha bilshist u Grenlandiyi bula proti priyednannya Na konsultativnomu referendumi 1982 roku 53 elektoratu Grenlandiyi progolosuvali za vihid iz Spivtovaristv Cej ostannij referendum stav mozhlivim pislya vvedennya samoupravlinnya v Grenlandiyi v 1979 roci Pislya jogo vihodu yakij regulyuvavsya Dogovorom pro Grenlandiyu vidnosini mizh Grenlandiyeyu ta YeS buli chastkovo vregulovani cherez asociaciyu zi statusom zamorskih krayin i teritorij OCT 1 Ostannimi rokami vihid Grenlandiyi z Yevropejskih Spivtovaristv trohi imenuvali Greenxit 2 3 Grenlandskij dogovirZmina chlenstva v YeS Grenlandiya velikij ostriv Pivnichnoyi Ameriki u verhnomu livomu kuti Tip Vihid iz Yevropejskogo SoyuzuPidpisano 13 bereznya 1984Misce BryusselChinnist 1 lyutogo 1985Movi Usi 8 oficijnih mov Yevropejskih Spivtovaristv Zmist 1 Proces priyednannya Grenlandiyi do Yevropejskih Spivtovaristv 1 1 Vidnosini Grenlandiyi ta Daniyi pislya skasuvannya yiyi kolonialnogo statusu v 1953 roci 1 2 Peregovori pro vstup Daniyi pro vstup do Yevropejskih Spivtovaristv 1 3 Referendum Daniyi pro vstup do Yevropejskih Spivtovaristv 1972 roku 1 4 Vstup Grenlandiyi do Yevropejskih Spivtovaristv u 1973 roci 2 Podiyi do drugogo referendumu shodo Yevropejskih Spivtovaristv 2 1 Politichni podiyi v Grenlandiyi z momentu yiyi vstupu do Yevropejskih Spivtovaristv u 1973 roci 2 2 Zakliki ta agituvannya za drugij referendum shodo Yevropejskih Spivtovaristv 3 Golosuvannya na referendumi 23 lyutogo 1982 roku 4 Proces vihodu i Grenlandskij dogovir 1984 roku 4 1 Pidgotovka peregovoriv pro vihid naperedodni referendumu 1982 roku 4 2 Peremovini pro vihid 4 3 Grenlandskij dogovir 1984 roku 5 Potencijne povernennya Grenlandiyi do YeS 6 Div takozh 7 PrimitkiProces priyednannya Grenlandiyi do Yevropejskih Spivtovaristv RedaguvatiVidnosini Grenlandiyi ta Daniyi pislya skasuvannya yiyi kolonialnogo statusu v 1953 roci Redaguvati Kolonialnij status Grenlandiyi vid Daniyi oficijno pripinivsya v 1953 roci shlyahom vnesennya popravok do Konstituciyi Daniyi 4 Zgodom Grenlandiya bula integrovana yak grafstvo v Korolivstvi Daniyi 5 Cej status nadavav grenlandcyam danske gromadyanstvo U toj zhe chas nezvazhayuchi na oficijne pripinennya kolonializmu Daniya prodovzhuvala dotrimuvatisya politiki kulturnoyi asimilyaciyi 6 vklyuchayuchi diskriminacijni praktiki 7 shodo grenlandciv Yaskravim prikladom ye kriterij miscya narodzhennya yakij nadavav pracivnikam yaki ne ye grenlandcyami ale dancyami vishi zarobitni plati nizh miscevi pracivniki z Grenlandiyi 8 Vtrata tradicijnoyi kulturi Grenlandiyi razom iz zrostayuchim nevdovolennyam perevazhno molodih grenlandciv zreshtoyu zigrali virishalnu rol u pitanni ruhu za nezalezhnist Grenlandiyi yak vid Daniyi tak i vid Yevropejskih Spivtovaristv 9 U roki pislya dekolonizaciyi ekonomika Grenlandiyi prodovzhuvala duzhe zalezhati vid ribalskogo sektoru 10 Daniya brala bezposerednyu uchast u stvorenni spravzhnoyi ribnoyi promislovosti vklyuchayuchi virobnictvo ribnoyi produkciyi 5 Nezvazhayuchi na riznomanitni sprobi inshi galuzi ekonomiki za cej chas ne otrimali osoblivogo rozvitku Yak grafstvo Korolivstva Daniyi zovnishni vidnosini Grenlandiyi a takozh upravlinnya ostrovom zalishalisya pid kontrolem Daniyi 8 Peregovori pro vstup Daniyi pro vstup do Yevropejskih Spivtovaristv Redaguvati Dokladnishe Vstup Daniyi do Yevropejskih SpivtovaristvDaniya oficijno podala zayavku na vstup do Yevropejskih Spivtovaristv 10 serpnya 1961 roku 11 Yak viborchij okrug Daniyi Grenlandiya bula povnistyu integrovana v proces priyednannya Daniyi Pid chas peregovoriv pro priyednannya danskomu uryadu vdalosya zabezpechiti Grenlandiyu nizku postupok i osoblivih umov Sered inshih polozhen voni vklyuchali perehidnij period u desyat rokiv shob zahistiti ribnu promislovist Grenlandiyi 12 Krim togo ci postupki bezposeredno stosuvalisya predmetnih sfer yaki vvazhalisya chutlivimi abo problemnimi dlya Grenlandiyi Z odnogo boku Daniyi bulo nadano mozhlivist obmezhiti pravo zasnuvannya v Grenlandiyi a z inshogo boku Grenlandiya otrimala vinyatki shodo ribalstva 13 Prote nezvazhayuchi na te sho grenlandskim ribalkam bulo vidileno dosit visoku kvotu sho vidpovidaye yihnij realnij ribolovnij potuzhnosti isnuvalo silne nevdovolennya kvotami na ribalstvo yaki buli vidileni ribalkam z inshih krayin YeS takih yak Nimechchina Piznishe ce stalo odniyeyu z golovnih prichin vihodu Grenlandiyi z gromadi Referendum Daniyi pro vstup do Yevropejskih Spivtovaristv 1972 roku Redaguvati 2 zhovtnya 1972 roku uryad Daniyi postaviv pered viborcyami pitannya pro vstup do Yevropejskih Spivtovaristv Na vibori buli viklikani i zhiteli Grenlandiyi Yaksho na nacionalnomu rivni Daniyi 63 5 viborciv progolosuvali za priyednannya do Spivtovaristv to v Grenlandiyi referendum prizviv do odnoznachnoyi vidmovi vid YeS 70 8 viborciv Chitka vidmova viborciv Grenlandiyi vid chlenstva v YeS bula interpretovana ne lishe yak yavnij golos proti Yevropejskih Spivtovaristv a j yak rishuche vidmova vid dominuvannya bud yakoyi inozemnoyi derzhavi 14 Tim ne mensh nezvazhayuchi na yavnu vidmovu v Grenlandiyi ostriv priyednavsya do Yevropejskogo spivtovaristva yak chastina Daniyi 1 sichnya 1973 roku U comu plani Grenlandskij vipadok vidriznyavsya vid Farerskih ostroviv Farerski ostrovi otrimali status samoupravlinnya v 1948 roci sho vidpovidno do danskogo zakonodavstva dozvolyalo yim ne brati uchast u golosuvanni Daniyi z pitannya YeS Farerski ostrovi hotili zalishitisya za mezhami Yevropejskih Spivtovaristv i takim chinom nikoli do nih ne priyednalisya 15 Vstup Grenlandiyi do Yevropejskih Spivtovaristv u 1973 roci Redaguvati Priyednannya Daniyi do Yevropejskih Spivtovaristv 1 sichnya 1973 roku 16 takozh sprichinilo dostup do koshtiv Spivtovaristva yaki buli znachnimi dlya Grenlandiyi Na dodatok do investicij v infrastrukturni proyekti znachni koshti Spivtovaristva v tomu chisli vid Yevropejskogo investicijnogo banku buli spryamovani na sferi ne pov yazani z ribalstvom taki yak osvita pidpriyemstva chi proekti u sferi energetichnih resursiv 5 10 U porivnyanni z inshimi regionami YeS yaki potrebuyut Grenlandiya otrimala v osnovnomu najbilshu sumu na dushu naselennya z yakih deyaki sumi buli kompensaciyeyu za prava YeS na ribalstvo u vodah Grenlandiyi ta pozikami 17 Nareshti zi svoyim priyednannyam do Spivtovaristv Daniya zarezervuvala odne zi svoyih misc u Yevropejskomu parlamenti za lyudinoyu z Grenlandiyi ta dozvolila sposterigachevi z Grenlandiyi suprovodzhuvati chlena Danskoyi radi 17 Nezvazhayuchi na ci postupki ta pozitivni prava nadani Grenlandiyi u Grenlandiyi zalishalasya silna opoziciya proti chlenstva v YeES Vona harakterizuvalasya nastroyem sho yih vstup do Yevropejskih Spivtovaristv buv nasilnickij bilshistyu danskih viborciv i vodnochas silnim nebazhannyam shodo Spivtovaristva cherez jogo ribnu politiku ta zagalne uyavlennya pro te sho YeS ye zanadto daleko i ne uvazhno stavitsya do turbot i bazhan Grenlandiyi 18 Podiyi do drugogo referendumu shodo Yevropejskih Spivtovaristv RedaguvatiPolitichni podiyi v Grenlandiyi z momentu yiyi vstupu do Yevropejskih Spivtovaristv u 1973 roci Redaguvati Do 1970 h rokiv Grenlandiya upravlyalasya viklyuchno danskoyu derzhavoyu Proces dekolonizaciyi zdijsnyuvavsya za dopomogoyu rishen zgori yaki buli uzgodzheni v stolici ta realizovani v Grenlandiyi dribnoyu danskoyu burzhuaziyeyu Danska derzhava zberegla kontrol nad pitannyami ekonomichnoyi ta socialnoyi politiki Lishe v 1970 h rokah vinikla spravzhnya grenlandska moloda elita Cya elita rozcharovana panuvannyam Daniyi 19 vodnochas bula kritichnoyu ta vidvertoyu proti danskogo pravlinnya i postupovo zajnyala politichne liderstvo 20 Protyagom cogo periodu sered grenlandciv z yavilasya zrosla etnichna svidomist z odnogo boku i politichna svidomist svoyeyi krayini z inshogo Ce prizvelo do politichnogo probudzhennya zavdyaki yakomu grenlandske naselennya stalo bilsh rishuchim u formuvanni majbutnogo vlasnogo suspilstva 14 Pershij referendum YeS u 1972 roci stav klyuchovim momentom i povorotnim momentom u politichnij istoriyi Grenlandiyi Yak reakciya na rizku kritiku z privodu dominuvannya Daniyi u 1973 roci buv stvorenij komitet samoupravlinnya yakij skladavsya lishe z grenlandskih chleniv z misiyeyu shob zaproponuvati poperedni vkazivki shodo mozhlivoyi sistemi samoupravlinnya v Grenlandiyi Konkretne formulyuvannya sistemi samoupravlinnya bulo zgodom rozglyanuto dansko grenlandskoyu komisiyeyu z samoregulyuvannya v 1975 roci 21 nbsp Rezultati parlamentskih viboriv u Grenlandiyi 1979 2021 rr yaki ilyustruyut silu politichnih partij yaka dosyagla shonajmenshe 1500 golosiv 22 23 Partiyi chervonogo ta pomaranchevogo koloriv u 1970 h i 1980 h rokah provodili kampaniyu za vihid Grenlandiyi z Yevropejskogo spivtovaristva Partiyi sinogo koloru vistupali za te shob zalishitisya v YeS Ci politichni podiyi na pochatku 1970 h rokiv takozh prizveli do stvorennya pershih politichnih partij u Grenlandiyi 24 Za korotkij chas vinik riznomanitnij partijnij landshaft Partiya Siumut sho oznachaye Vpered bula pershoyu i z samogo pochatku najpotuzhnishoyu partiyeyu Zasnovana v 1975 roci vona rishuche vistupala za samovryaduvannya zaprovadzhennya samoupravlinnya ta vihid iz Yevropejskih Spivtovaristv 25 Drugoyu partiyeyu yaka vijshla na politichnu scenu nevdovzi pislya cogo buv Atasut Spoluchna lanka yakij takozh vistupav za samoupravlinnya Grenlandiyi ale vibrav yedinij pidhid shodo Daniyi ta vvazhav za krashe zberegti status kvo tobto zalishitisya v Korolivstvi Daniya Tretoyu ale najmenshoyu politichnoyu partiyeyu na toj chas bula inuyitska partiya Atakatigit Bratstvo lyudej inuyitiv Vin dotrimuvavsya najbilsh radikalnoyi liniyi nacionalnogo samoviznachennya i zaklikav do povnoyi nezalezhnosti Grenlandiyi 24 25 26 27 Zreshtoyu 17 sichnya 1979 roku Zakon pro samoupravlinnya buv predstavlenij viborcyam Grenlandiyi i prijnyatij bilshistyu v 70 1 podanih golosiv Samoupravlinnya yake vidpovidno bulo vvedeno 1 travnya 1979 roku zaklalo osnovu dlya majbutnoyi avtonomiyi Grenlandiyi za velicheznoyu kilkistyu tem vklyuchayuchi ekonomichnij i socialnij rozvitok a takozh stvorennya vlasnih politichnih struktur vklyuchayuchi Inatsisartut zakonodavchu asambleyu i Naalakkersuisut uryad samoupravlinnya 28 29 Na pershih viborah Inacisartuta i Naalakkersuisuta v 1979 roci Siumut otrimav bilshist yak u zakonodavchij tak i v vikonavchij vladi Grenlandiyi 30 31 Hocha samoupravlinnya oznachalo sho Grenlandiya vse she zalishayetsya chastinoyu Korolivstva Daniya vono davalo Grenlandiyi pravo pereglyadati svoyi vidnosini z Yevropejskimi Spivtovaristvami 32 Zakliki ta agituvannya za drugij referendum shodo Yevropejskih Spivtovaristv Redaguvati Zaprovadzhennya samoupravlinnya v 1979 roci pidnesennya Siumut yak dominuyuchoyi partiyi Grenlandiyi pislya narativu proti YeS a takozh neminuchij kinec 10 richnogo perehidnogo periodu v yakosti chlena YeS dali novij impuls do pitannya shodo Grenlandiyi zalishitisya abo mozhlivij vihid z Yevropejskih Spivtovaristv 33 Navesni 1981 roku grenlandskij Inacisartut odnogolosno pogodivsya provesti drugij konsultativnij referendum z pitannya Spivtovaristva u lyutomu 1982 roku 34 Dlya Siumut yakij aktivno vistupav na korist vihodu z YeS vihid rozglyadavsya yak prirodnij i vazhlivij pershij krok pislya vvedennya samoupravlinnya dlya Grenlandiyi dlya formuvannya yiyi majbutnogo Siumut pidtrimuvav inuyit Atakatigijt Obidva stverdzhuvali sho chlenstvo v YeS stanovit zagrozu politichnij ta kulturnij identichnosti Grenlandiyi i voni vimagali povernuti kontrol nad ribnoyu promislovistyu Grenlandiyi z boku organiv YeS 35 Atasut z inshogo boku takozh zaklikav do pripinennya ekspluataciyi ribnogo promislu Grenlandiyi Yevropejskimi Spivtovaristvami ale buv proti vihodu Grenlandiyi z YeS Partiya zaproponuvala pereglyanuti z Spivtovaristvom polozhennya pro chlenstvo shodo ribalstva i stverdzhuvala sho lishe tisna spivpracya z krayinami Yevropejskogo Spivtovaristva dozvolyaye Grenlandiyi uspishno zavershiti proces modernizaciyi Atasut rishuche nagolosiv u svoyih argumentah shodo zberezhennya finansovih vtrat yaki prizvede do vihodu z Yevropejskih Spivtovaristv oskilki ce v kincevomu pidsumku privede do pripinennya velikogo finansuvannya YeS 36 Zagalom kampaniya navkolo drugogo referendumu YeS u 1981 ta na pochatku 1982 roku bula ne tilki trivaloyu ta dorogoyu ale j nadzvichajno zhorstkoyu ta girkoyu za grenlandskimi standartami sho znajshlo vidlunnya v atmosferi gnivu ta rozcharuvannya sered grenlandciv 37 Argumenti yaki vikoristovuvali yak prihilniki tak i protivniki buli perevazhno ekonomichnimi Vihidniki zaklikali do nezalezhnoyi politiki ribalstva todi yak inshi nagaduvali pro vazhlivist finansuvannya YeS dlya rozvitku ekonomiki Grenlandiyi 38 Golosuvannya na referendumi 23 lyutogo 1982 roku Redaguvati nbsp Rezultati referendumiv 1972 ta 1982 rokiv u Grenlandiyi shodo chlenstva v Yevropejskih Spivtovaristvah ta yavki viborciv 39 Dokladnishe Referendum shodo chlenstva Grenlandiyi v Yevropejskih Spivtovaristvah 1982 roku23 lyutogo 1982 roku vidbuvsya referendum shodo perebuvannya Grenlandiyi v Yevropejskih Spivtovaristvah abo vihodu z neyi Hocha zgidno z Konstituciyeyu Daniyi buv mozhlivij lishe konsultativnij referendum 40 uryad Daniyi chitko dav zrozumiti do podannya golosuvannya sho vin prijme golosuvannya pro vidklikannya yak obov yazkovij mandat na peregovori shodo YeS 41 Na comu drugomu referendumi YeS protyagom desyati rokiv 52 elektoratu Grenlandiyi progolosuvali za vihid z Yevropejskih Spivtovaristv Yavka na comu golosuvanni bula istorichno visokoyu 74 9 42 Dlya poyasnennya rezultatu pislya golosuvannya visuvalisya rizni prichini Nasampered virishalnu rol zigrala zagalna nepriyazn naselennya do YeK YeK vvazhalisya dalekimi nadnacionalnimi instituciyami yaki ne tilki malo vrahovuvali interesi Grenlandiyi ale j u deyakih vipadkah aktivno vidminyuvali yih dayuchi vidgomin kolonialnih chasiv Inshi visunuti prichini vklyuchayut chutlivist naselennya Grenlandiyi do pitan sho stosuyutsya ribalstva ta nezalezhnogo kontrolyu nad yih sirovinoyu yaki vvazhalisya takimi sho znahodyatsya pid zagrozoyu cherez chlenstvo v YeS Nareshti zaprovadzhennya samoupravlinnya mensh nizh za tri roki do referendumu i pov yazane z cim posilene sprijnyattya politichnoyi vlasnosti v Grenlandiyi ye dodatkovimi prichinami yaki mozhut poyasniti rezultati golosuvannya 1982 roku 43 Odnak u porivnyanni z referendumom 1972 roku rezultati golosuvannya 1982 roku pokazuyut sho nezvazhayuchi na ci faktori populyarnist Yevropejskih Spivtovaristv za 10 rokiv chlenstva vse zh znachno zrosla Yaksho v 1972 roci bilshe 70 buli proti chlenstva v YeS to v 1982 roci bilshist zmenshilasya do 52 44 Zagalom za slovami takih vchenih yak Joganson i Lemann Sorensen rezultati referendumu pokazali sho grenlandci buli gotovi zaplatiti cinu vihodu sho oznachalo ne tilki vtratu finansovoyi pidtrimki sho nadhodila vid Spivtovaristv yak chlena ale j uprodovzh trivalogo chasu 45 Stosovno reakciyi na referendum 1982 roku uryad Daniyi zayaviv pro svoyu povnu pidtrimku v peregovorah shodo vihodu Grenlandiyi z YeES 46 Odnak vin takozh chitko dav zrozumiti sho kaznachejstvo Daniyi ne bude viplachuvati bud yaki kompensacijni viplati za vtratu subsidij YeS 47 Proces vihodu i Grenlandskij dogovir 1984 roku RedaguvatiPidgotovka peregovoriv pro vihid naperedodni referendumu 1982 roku Redaguvati Uzhe za rik do golosuvannya na referendumi shodo mozhlivogo vihodu Grenlandiyi z Yevropejskih Spivtovaristv u Grenlandiyi obgovoryuvalosya pitannya pro varianti majbutnih vidnosin YeS Grenlandiya Varianti v tablici vklyuchali z odnogo boku status podibnij do Farerskih ostroviv a z inshogo status OCT 48 Status OCT buv specialnoyu ugodoyu stvorenoyu zgidno z Rimskim dogovorom statti 131 136 49 1957 roku dlya zamorskih krayin i teritorij derzhav chleniv YeS U serpni 1981 roku uryad Grenlandiyi Naalakkersuisut zayaviv sho obere status OCT Ce garantuvalo pevnij stupin ekonomichnoyi integraciyi u spilnij rinok i golovne beztarifnij dostup do spilnogo rinku eksportu ribi ta ribnoyi produkciyi 48 Krim togo zavdyaki statusu OKT vidpovidni teritoriyi ta krayini mozhut otrimati vigodu vid specialnoyi finansovoyi dopomogi ta pozik nadanih cherez Yevropejskij fond rozvitku ta Yevropejskij investicijnij bank Zagalom z tochki zoru kapitalu ta torgivli status OCT vvazhavsya bilsh vigidnim dlya Grenlandiyi nizh status Farer 48 Peremovini pro vihid Redaguvati Oskilki uryad Daniyi she do referendumu v Grenlandiyi zayaviv sho vin viznaye rezultat yak ostatochnij rezultat prohannya uryadu Grenlandiyi rozpochati peregovori pro vihid z YeES bulo v osnovnomu formalnistyu Odnak na pidstavi dogovoriv YeS oficijno keruvav peregovori shodo vihodu uryad Daniyi a ne sam uryad Grenlandiyi 50 51 U travni 1982 roku uryad Daniyi predstaviv Radi propoziciyu u viglyadi proyektu dogovoru yakij peredbachav vnesennya zmin do Rimskogo dogovoru shob Grenlandiya vijshla zi Spivtovaristv i otrimala status OKT 52 Prote vazhlivo nagolositi sho na toj chas ne bulo zhodnogo dogovoru pro vihid z Yevropejskih Spivtovaristv 53 Bez bazhannya derzhav chleniv Spivtovaristva vidreaguvati na povidomlennya pro vihid i brati uchast u peregovorah ves proces vihodu potencijno mig buti pripinenij na comu etapi 51 Odnak u lyutomu 1983 r Yevropejska Komisiya vidpovila spriyatlivim visnovkom 52 shodo vihodu Grenlandiyi z YeS ta yiyi zapitu pro nadannya statusu OKT z pevnimi konkretnimi polozhennyami 54 U toj chas yak stverdzhuyetsya sho YeS ne malo inshogo viboru okrim yak pogoditisya na peregovori poziciya shodo majbutnih vidnosin YeS Grenlandiya i zokrema statusu OKT na toj chas ne bula bezspirnoyu 55 Koli irlandskij komisar Richard Berk vidvidav ryad stolic YeS naprikinci 1982 ta na pochatku 1983 roku shob sklasti visnovok Komisiyi vin zustrichav shiroku opoziciyu proti nadannya spriyatlivogo statusu OKT chlenu YeS yakij vihodit 56 Osnovni argumenti vislovleni krayinami chlenami YeES proti vigidnogo statusu OKT bez znachnih zobov yazan z boku Grenlandiyi polyagali v tomu sho ce stvorit precedent dlya regioniv inshih derzhav chleniv yaki budut vimagati samoupravlinnya abo navit avtonomiyi a zgodom i vihodu z YeES 57 Takozh Yevropejska komisiya vidnosno neohoche stvoryuvala precedent stverdzhuyuchi sho vihid ne povinen prinositi korist krayini yaka dobrovilno prosit vihodu Kontra argument danskogo uryadu polyagav u tomu sho Grenlandiya ne povinna otrimati vigodu ale j ne povinna buti pokarana za viyizd Krim togo vona takozh stverdzhuvala sho Grenlandiya povinna mati bilshe svobodi vrahovuyuchi zhittyevo vazhlivu strategichnu rol yaku vona vzyala na sebe pid chas holodnoyi vijni rozmishuyuchi bazi SShA Zreshtoyu bulo viznano sho kultura geografichne polozhennya ekonomichna struktura ta bagato inshih osoblivostej Grenlandiyi nastilki vidriznyayutsya vid inshih derzhav chleniv YeS sho argument precedentu ne zastosovuyetsya 58 Stosovno poziciyi Grenlandiyi shodo peregovoriv pro vihid bulo nagolosheno sho ribalki YeS ne povinni mati bezzasterezhnij dostup do ribnih vod Grenlandiyi ale voni povinni platiti za licenziyi Podalshi ale mensh superechlivi zapiti stosuvalisya prav zasnuvannya pidzemnih resursiv ta cirkumpolyarnogo spivrobitnictva inuyitiv 59 Grenlandskij dogovir 1984 roku Redaguvati Ostatochnij pereglyad dogovoru i takim chinom umovi vihodu Grenlandiyi z Yevropejskih Spivtovaristv buli uhvaleni Radoyu v Bryusseli 13 bereznya 1984 roku Tak zvanij Grenlandskij dogovir 60 mistiv taki polozhennya Stattya 1 Viluchennya Grenlandiyi z Ugodi pro vugillya ta stal YeOVS Stattya 2 4 Viznachennya Grenlandiyi yak zamorskoyi teritoriyi pov yazanoyi z YeES status OCT Stattya 5 Viluchennya Grenlandiyi z YeVRATOMUStattya 6 7 Polozhennya pro ratifikaciyu nabrannya chinnosti ta depozitariyu dogovoruDodatkovij protokol pro specialni domovlenosti dlya Grenlandiyi 60 yakij buv dodanij do Grenlandskogo dogovoru vklyuchav taki statti Stattya 1 Zvilnennya Grenlandiyi vid eksportnih mit na ribnu produkciyu za pevnih umovStattya 2 Perehidni zahodi shodo prav zasnuvannya ta finansovoyi dopomogiStattya 3 Dodavannya Grenlandiyi do spisku OKTZagalom dogovir nadavav Grenlandiyi mozhlivist zberegti svij finansovij vnesok i prava na ribalstvo a takozh otrimati bezmitnij dostup do produktiv ribalstva do YeS za umovi sho bude znajdeno zadovilnu ugodu shodo ribalstva 61 62 Dogovir organizuvav vihid Grenlandiyi ta vnis zmini do poperednih dogovoriv Yevropejskih Spivtovaristv Takim chinom vin ye nevid yemnoyu chastinoyu konstitucijnoyi osnovi Yevropejskogo Soyuzu 63 64 13 bereznya 1984 roku desyat derzhav chleniv Yevropejskih Spivtovaristv pidpisali Grenlandskij dogovir Pislya ratifikaciyi Dogovoru nacionalnimi parlamentami vsih derzhav chleniv YeS 1 lyutogo 1985 roku nabuv chinnosti Grenlandskij dogovir sho takozh znamenuye soboyu oficijnu datu vihodu Grenlandiyi z Yevropejskih Spivtovaristv 65 Potencijne povernennya Grenlandiyi do YeS RedaguvatiCherez tri desyatilittya pislya vihodu Grenlandiyi z Yevropejskih Spivtovaristv menshist grenlandskih politikiv i biznes lideriv neshodavno zaproponuvali rozglyanuti mozhlivist vstupu Grenlandiyi vzhe do teperishnogo Yevropejskogo Soyuzu Ce persh za vse moglo b dopomogti diversifikuvati ekonomiku Grenlandiyi za mezhami sektoru ribalstva 66 Za vinyatkom kilkoh golosiv cya propoziciya narazi ne nabula populyarnosti v politici Grenlandiyi Islandiya podala zayavku na chlenstvo v YeS u 2009 roci i spodivalasya na vinyatok iz Spilnoyi politiki ribalstva yakogo ne bulo nadano Takij vinyatok mig bi zminiti dumku v Grenlandiyi yaksho yim bulo b ce nadano Div takozh RedaguvatiVihid Daniyi z YeS Grenlandiya ta Yevropejskij Soyuz Vihid z Yevrosoyuzu Daniya v Yevropejskomu SoyuziPrimitki Redaguvati Glossary of summaries Overseas Countries and Territories EUR Lex Procitovano 1 bereznya 2021 Patel Kiran Klaus 2018 Something new under the sun The lessons of Algeria and Greenland U Martill Benjamin Staiger Uta Brexit and Beyond Rethinking the Futures of Europe UCL Press 114 120 ISBN 978 1 78735 276 6 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Riddoch Lesley 31 bereznya 2017 McSmorgasbord What post Brexit Scotland can learn from the Nordics angl Luath Press Ltd ISBN 978 1 910324 91 2 ALFREDSSON Gudmundur 1982 Greenland and the Law of Political Decolonization German Yearbook of International Law 25 290 308 p 303 cherez HeinOnline a b v JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 270 cherez JSTOR ORVIK Nils 1984 Greenland The Politics of a New Northern Nation International Journal 39 4 932 961 pp 939 cherez HeinOnline ALFREDSON Gudmundur 1982 Greenland and the Law of Political Decolonization German Yearbook of International Law 25 290 308 p 302 cherez HeinOnline a b LYCK amp TAAGHOLT Lise amp Jorgen 1987 Greenland its Economy and Resources Arctic 40 1 50 59 p 52 cherez JSTOR GULLOV Hans Christian 1979 Home RuIe in GreenIand Etudes Inuit Studies revendications autochtones native claims 3 1 131 142 p 133 cherez JSTOR a b LYCK amp TAAGHOLT Lise amp Jorgen 1987 Greenland its Economy and Resources Arctic 40 1 50 59 p 58 cherez JSTOR Denmark s application letter for membership to the EEC CVCE Office for Official Publications of the European Communities 10 serpnya 1961 Procitovano 1 bereznya 2021 BEACH Derek 2020 Referendums in Denmark Influence on Politics U CHRISTIANSEN Peter Munk The Oxford Handbook of Danish Politics Oxford Oxford University Press s 1 23 p 19 KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 274 cherez HeinOnline Greenlandic fishermen were allocated as much of the total allowable catch as they were able to catch a b DAHL Jens 1986 Greenland Political Structure of Self Government Arctic Anthropology 23 1 2 315 324 p 322 cherez JSTOR KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 274 cherez HeinOnline Treaty of Accession of Denmark Ireland and the United Kingdom to the European Communities Official Journal of the European Communities L 73 1 206 27 bereznya 1972 cherez EUR Lex a b KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 275 cherez HeinOnline KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 277 cherez HeinOnline ACKREN Maria 2019 Referendums in Greenland From Home Rule to Self Government Federalisme Regionalisme 19 1 11 p 1 cherez Universite de Liege DAHL Jens 1986 Greenland Political Structure of Self Government Arctic Anthropology 23 1 amp 2 315 324 p 316 cherez JSTOR GULLOV Hans Christian 1979 Home RuIe in GreenIand Etudes Inuit Studies revendications autochtones native claims 3 1 131 142 p 134 cherez JSTOR Elections to Landsting by time constituencies and votes cast StatBank Greenland Procitovano 6 kvitnya 2021 Parliament Election Result Qinersineq gl Procitovano 8 kvitnya 2021 a b DAHL Jens 1986 Greenland Political Structure of Self Government Arctic Anthropology 23 1 amp 2 315 324 p 318 cherez JSTOR a b ALFREDSSON Gudmundur 1982 Greenland and the Law of Political Decolonization German Yearbook of International Law 25 290 308 p 291 cherez HeinOnline ACKREN Maria 2019 Referendums in Greenland From Home Rule to Self Government Federalisme Regionalisme 19 1 11 p 2 cherez Universite de Liege GULLOV Hans Christian 1979 Home RuIe in GreenIand Etudes Inuit Studies revendications autochtones native claims 3 1 131 142 p 137 cherez JSTOR GULLOV Hans Christian 1979 Home RuIe in GreenIand Etudes Inuit Studies revendications autochtones native claims 3 1 131 142 p 132 cherez JSTOR DAHL Jens 1986 Greenland Political Structure of Self Government Arctic Anthropology 23 1 amp 2 315 324 p 315 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 270 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 271 cherez JSTOR GULLOV Hans Christian 1979 Home RuIe in GreenIand Etudes Inuit Studies revendications autochtones native claims 3 1 131 142 p 140 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 272 cherez JSTOR BEACH Derek 2020 Referendums in Denmark Influence on Politics U CHRISTIANSEN Peter Munk The Oxford Handbook of Danish Politics Oxford Oxford University Press s 1 23 p 19 JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 272 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 272 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 272 cherez JSTOR BEACH Derek 2020 Referendums in Denmark Influence on Politics U CHRISTIANSEN Peter Munk The Oxford Handbook of Danish Politics Oxford Oxford University Press s 1 23 p 19 JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 272 cherez JSTOR ACKREN Maria 2019 Referendums in Greenland From Home Rule to Self Government Federalisme Regionalisme 19 1 11 p 3 cherez Universite de Liege KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 282 cherez HeinOnline JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 272 cherez JSTOR KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 279 281 cherez HeinOnline JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 272 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 271 cherez JSTOR KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 282 cherez HeinOnline JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 273 cherez JSTOR a b v JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 274 275 cherez JSTOR Rome Treaty of 1957 European Commission Rome 25 bereznya 1957 JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 275 cherez JSTOR a b KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 282 cherez HeinOnline a b Status of Greenland Commission opinion Commission communication presented to the Council on 2 February 1983 Luxembourg European Communities Commission 1983 ISBN 92 825 3716 1 OCLC 16224392 KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 284 cherez HeinOnline KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 276 cherez HeinOnline KRAMER Hans R 1982 Greenland s European Community EC Referendum Background and Consequences German Yearbook of International Law 25 273 289 p 285 cherez HeinOnline Status of Greenland Commission opinion Commission communication presented to the Council on 2 February 1983 Luxembourg European Communities Commission 1983 ISBN 92 825 3716 1 OCLC 16224392 JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 276 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 277 cherez JSTOR JOHANSEN Ove LEHMANN SORENSEN Carsten 1983 Greenland s way out of the European Community The World Today 39 7 8 270 277 p 276 cherez JSTOR a b Treaty amending with regard to Greenland the Treaty establishing the European Communities EUR lex 13 bereznya 1984 Procitovano 6 kvitnya 2021 The Greenland Treaty of 1985 Naalakkersuisut Government of Greenland Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2021 Council Regulation EEC No 4054 89 of 19 December 1989 allocating for 1990 Community catch quotas in Greenland waters EUR lex Procitovano 6 kvitnya 2021 The Greenland Treaty of 1985 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2014 Procitovano 24 chervnya 2016 Official Journal of the European Communities Treaty Date 1985 Eu nanoq gl Arhiv originalu za 13 lipnya 2016 Procitovano 25 chervnya 2016 Treaty amending with regard to Greenland the Treaty establishing the European Communities EUR lex 13 bereznya 1984 Procitovano 6 kvitnya 2021 Doyle Alister 14 chervnya 2016 In Greenland some suggest the unthinkable rejoin the EU Reuters Procitovano 6 kvitnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vihid Grenlandiyi z Yevropejskih Spivtovaristv amp oldid 40595826