Ветлузький район (рос. Ветлужский район) — муніципальне утворення Нижньогородської області (Росія).
Ветлузький район | ||
---|---|---|
рос. Ветлужский район | ||
| ||
Основні дані | ||
Суб'єкт Російської Федерації: | Нижньогородська область | |
Утворений: | 1929 | |
Населення (2017): | 14 848 | |
Площа: | 2992,37 км² | |
Густота населення: | 4,96 осіб/км² | |
Телефонний код: | 7-83150 | |
Населені пункти та поселення | ||
Адміністративний центр: | місто Ветлуга | |
Кількість міських округів: | 1 | |
Кількість міських поселень: | 1 | |
Кількість сільських поселень: | 9 | |
Кількість міст: | 1 | |
Кількість смт: | 1 | |
Кількість сіл та присілків: | 136 | |
Влада | ||
Вебсторінка: | http://www.vetluga.omsu-nnov.ru/ |
Адміністративний центр — місто Ветлуга.
Географічне розташування ред.
Ветлужских район розташований в північній частині Нижньогородської області, межує з Варнавинським, Уренським районами, міським округом Шахунським Нижньогородської області, а також з Костромською областю.
Площа району - 2992,37 км².
Історія району ред.
Ветлужских земля розташована на заході марійського краю і має багате історичне минуле.
Місто Ветлуга бере свій початок від села Щулепніково, перша згадка про яку в історії відноситься до 1606 року, пізніше на початку XVIII століття перейменоване в село Верхнє Воскресенське.
5 вересня 1778 року указом імператриці Катерини II селу було присвоєно статус повітового міста Ветлуга Костромського намісництва та затверджений герб «в першій частині щита частина герба Костромського: в блакитному полі корми галерні з трьома ліхтарями і опущеними сходами; у другій частині, в срібному полі - кущ дерева верби, що означає ім'я цього міста».
З 1922 року Ветлуга стала районним центром Нижньогородської губернії, а потім Горьковського краю і області.
Населення ред.
Населення - 14 848 осіб. Понад 98% населення Ветлузького району - росіяни; менше 1% - українці, білоруси, марійці, татари та чуваші.
Чисельність населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2008 |
61 392 | ↘46 452 | ↘32 460 | ↘25 835 | ↘22 559 | ↘18 902 | ↘17 100 |
2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
↘17 023 | ↘16 330 | ↘16 315 | ↘15 983 | ↘15 695 | ↘15 396 | ↘15 182 |
2016 | 2017 | |||||
↘14 970 | ↘14 848 |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Примітки ред.
- Всесоюзний перепис населення 1939 року. Чисельність наявного населення СРСР за районами та містами. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1959 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність наявного населення міст, селищ міського типу, районів і районних центрів СРСР за даними перепису на 15 січня 1970 року за республіками, краями й областями. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1979 р.
- Всесоюзний перепис населення 1989 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Нижегородской области. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ Нижегородская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2016 годов
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.