Ве́рхня Ли́пиця — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Населення становить 1473 особи. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Верхньолипицька сільська рада.
село Верхня Липиця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Рогатинська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1447 |
Населення | 1473 |
Площа | 15,238 км² |
Густота населення | 96,67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77043 |
Телефонний код | +380 03435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д.Координати: 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д. |
Водойми | Нараївка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77043 Івано-Франківська область, Рогатинський район, с. Верхня Липиця, вул. Центральна, 1 |
Карта | |
Верхня Липиця | |
Верхня Липиця | |
Мапа | |
Верхня Липиця у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Рогатинської міської громади.
Назва ред.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Липиця Горішня Більшівцівського району перейменовано на Верхня Липиця і Липицько-Горішнянська сільська Рада — на Верхньолипицька.
Географія ред.
Село розкинулось на березі річки Нараївки, притоки Гнилої Липи, за 16 км від райцентру, за 3 км від залізничної станції Підвисоке.
Археологія ред.
На околиці Верхньої Липиці виявлено:
- стоянку доби пізнього палеоліту,
- рештки поселення та могильник II ст. до н. е. — III ст. н. е., що дали назву липицькій археологічній культурі.
Історія ред.
Перша письмова згадка про село датується 12 березня 1436 року. У процесі росту в 1439 р. село Липиця поділилося на Липицю Горішню та Липицю Долішню
У 1887 році коштом громади збудовано Церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
У 1897 р. через село пролягла Східньогалицька локальна залізниця (існувала до 1944 р.).
У липні 1906 року місцеві жителі взяли участь в аграрному страйку.
У 1939 році в селі мешкало 2740 осіб, з них: 2490 українців, 50 поляків, 120 латинників та 80 євреїв.
За СРСР Верхня Липиця була газифікована, на території села діяла центральна садиба колгоспу імені С. Кірова.
І дотепер місцеві жителі спеціалізуються на виробництві молока та вівчарстві. У селі є тартак та млин.
Попередні парафіяльні священики: Юліан Барановський (1898-1901), Григорій Сапрука (1904), Іван Мащак (1904-1942), Петро Каблак (помічник, 1914), Микола Мулярчук (помічник, 1934-1935), Тома Бариляк (помічник, 1938), Іван Чикало (1942-1944), Адам Яновський (1944-1960), Павло Соколовський (1960-1973), Іван Макулович (1982-1990), Михаїл Ковалюк (1990-2015).
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1647 осіб, з яких 748 чоловіків та 899 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1467 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,86 % |
російська | 0,14 % |
Соціальна сфера ред.
У Верхній Липиці працює ліцей, бібліотека, магазини.
Пам'ятки ред.
В центрі села споруджено монумент Невідомому солдату, а також пам'ятник Т. Г. Шевченкові.
Примітки ред.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
- Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Каменяр, 1965. — 84 с.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.7, № 72
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.58, № 534 (лат.)
- ↑ » с. Верхня Липиця (укр.). Процитовано 28 квітня 2021.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — 173 с.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Джерела та посилання ред.
- Л. В. Вакуленко Верхня Липиця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 488. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Л. В. Вакуленко. Верхня Липиця // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Верхня Липиця // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 474.
- Smiszko M. Kultury wczesnego okresu epoki cezarstwa rzymskiego w Malopolsce Wschodniej // Archiwum Towarzystwa Naukowego we Lwowie. Wydział 2, Historyczno-Filozoficzny. — t. IX. — Lwów; Kraków: Towarzystwo Naukowe; Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego pod Zarządem J. Filipowskiego, 1932.
- Історія села Верхня Липиця Рогатинського району. history.iv-fr.net. Історичне Прикарпаття. 26 жовтня 2006. оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 22 червня 2023.
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |