www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великий Преслав Ця стаття про місто Про общину див община містоболг Велики Преслав Кат d Кат Країна БолгаріяОбласть Шуме

Великий Преслав

Ця стаття про місто. Про общину див. Великий Преслав (община).
місто
Великий Преслав
болг. Велики Преслав
Країна  Болгарія
Область Шуменська область
Община Великий Преслав
Код ЕКАТТЕ 58222
Поштовий індекс 9850
Телефонний код 0538
43°09′39″ пн. ш. 26°48′44″ сх. д.H G O
Висота 145
Площа 76,76 км²
Населення 7694 (2011)
Телефонний код +421-0538
bulgaria.domino.bg/velikipreslav/
Відстань
До обласного центру
 фізична 15 км
До Софії
 фізична 288 км
Розташування
Великий Преслав
Великий Преслав (Болгарія)
Мапа
 Великий Преслав у Вікісховищі

Вели́кий Пресла́в (болг. Велики Преслав) або просто Преслав (у давньоруських літописах — Переяславець) — місто в Шуменській області Болгарії. Адміністративний центр общини Великий Преслав. Столиця країни з часів Першого Болгарського царства, в новій історії Великий Преслав має статус міста з 1883 року. До Визволення в 1878 році місто також називалося турецькою назвою Ескі Стамбулук (старий Стамбул). Селище носило назву Преслав до 1993 року, коли був виданий указ про його перейменування у Великий Преслав. З кінця XIX століття проводяться археологічні розкопки.

Населення Редагувати

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 7694 особи.

Національний склад населення міста:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 5190 75,5 %
турки 1004 14,6 %
цигани 593 8,6 %
інша 31 0,5 %
не визначились 58 0,8 %
Всього відповіли 6876

Розподіл населення за віком у 2011 році:


Динаміка населення:

Географія Редагувати

Місто розташоване в Шуменській області, в 20 км від міста Шумен, за 3 кілометри на південь від сучасного села Преслава, воно є третім за величиною в регіоні після Шумена і Нового Пазара і є адміністративним центром громади Великий Преслав. Площа Преслава — 5 квадратних кілометрів.

Історія Редагувати

Стародавня Редагувати

Звіт про дослідження доісторичних поселень у Північно-східній Болгарії 1926 року показує, що з початку ХХ ст. до н. е. тут існував курган у неолітичний, енеолітний і бронзовий періоди. Курган називається «Мертвецький» і має діаметр 150 м і висоту 5 м, розташований в 0,5 км на захід від міста. Археологічний огляд виявляє друге поховання на території Великого Преслава, що датується неолітом і енеолітом. Воно розташоване у місцевості Гебеклісе, в 2 км на південь від міста, на відстані 150 м від річки Голяма Камчия, діаметром 70 м і висотою 5,5 м

Старий столичний комплекс Преславський палац

Раннє середньовіччя Редагувати

У районі Делі Душка, поза стінами пізнішого середньовічного міста, були знайдені залишки тринефної церкви першої половини V століття.

Місто виникло у другій половині IX століття під час правління князя Бориса I (852—889) як військовий табір з укріпленим палацом і гарнізоном, розташований в 30 км від столиці Першої Болгарської держави Плиска. У 893 році після Преславської церковно-народної ради місто було оголошено столицею Болгарії, ставши місцем першої болгарської книжної школи. Преславська книжна школа розвивалася як важливий літературний і культурний центр Болгарії і в слов'янському світі, де служили видатні середньовічні письменники і вчені Наум Охридський, Костянтин Преславський, Іоанн Екзарх, Пресвітер Козьма, Чорноризець Храбр, Тудор Доксов та інші.

У середні століття Преслав став одним з найкрасивіших і величних міст Південно-східної Європи, з якого збереглися значні пам'ятники Плиска-Преславської культури. Зовнішнє місто було оточене білими стінами. Структури воріт, веж і стін подібні до структур Плиски. Внутрішнє місто також було оточене стіною, де був розташований комплекс царських будівель: величні кам'яні палаци, такі як Великий палац і Тронний палац з колонами, багато прикрашена мозаїкою, мармуровими і керамічними іконами Кругла церква та інші.

В кінці 60-х років X століття київський князь Святослав I, мотивований візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, пішов у похід на Болгарію і підкорив північний схід країни, у тому числі великі міста Друстар (сьогодні Сілістра) і Преслав (971). Він продовжив свій похід на південь і напав на візантійців, які в наступній війні вступили до Східної Болгарії спочатку як визволителі і вигнали русичів. Однак імператор Іоанн І вирішив скористатися ситуацією і зайняти східні болгарські землі, у тому числі Друстар і Преслав, захопивши болгарського царя Бориса II і Преславську скарбницю. На честь своєї перемоги імператор назвав місто на свою честь, давши йому візантійську назву «Йоанополіс». Місто було звільнене царем Самуїлом в 976 році і залишалося в болгарських руках до 1001 року, коли воно знову потрапило під візантійське панування. Після воскресіння Болгарської держави після повстання Івана Асена I і Теодора-Петра (1185—1187) Преслав знову став болгарською фортецею.

Серед археологічних знахідок виявлена керамічна ікона св. Теодора Стратилата, преславський золотий скарб і керамічний іконостас палацового монастиря, унікальна колекція свинцевих печаток, цінна колекція епіграфічних пам'яток, шахова фішка (пішак). Археологічні знахідки — зброя, знаряддя праці, ювелірні прикраси, розмальована кераміка тощо, свідчать про високо розвинуті ремесла і жваву торгівлю з Візантією та іншими країнами.

Османська влада Редагувати

Преславська єпархія стала незалежною від Константинопольського Патріархату в 1871 році. Через рік 20 серпня 1872 року Архімандрит Симеон став митрополитом Преславської єпархії.

4-та сільськогосподарська культурна та національна рада, 28 — 29 серпня 1938 Варна .
Керамічна ікона Св. Теодор Стратилат Преславської школи
Преславська кругла церква

Релігія Редагувати

Церква Св. Архангела Михаїла

Більшість населення складають православні християни. Є три православної церкви — архангела Михаїла, Св. апостолів Петра і Павла і пам'ятник-храм- Св. Кирила і Мефодія.

Монастир «Св. Пантелеймон» Редагувати

Патлейнський монастир «Св. Пантелеймон» був заснований у 9 столітті. Монастир складався з хрестовокупольної церкви та житлових і комерційних будівель, утворених у трьох дворах — молитовному, житловому і виробничому.

Є легенди, що в монастирі жили і творили учні святих братів Кирила і Мефодія Климент Охридський і Наум Преславо-Охридський. У 907 році, у монастирі помирає князь Борис. У районі монастиря відбуваються розкопки з початку 1908 року. Знайдено унікальну керамічну ікону святого Теодора Стратилата археологом Йорданом Господиновим.

Освіта Редагувати

  • Професійна технічна гімназія «Симеон Великий»
  • Професійна сільськогосподарська гімназія
  • Середня школа «Черноризець Храбр»
  • Початкова школа «Св. Кирила і Мефодія»

Культура Редагувати

Громадський центр «Розвиток-1874»

У місті розташований Національний історико-археологічний заповідник та музей, до складу якого входять відновлені та збережені частини розкопок середньовічного міста та музей, де розміщені деякі відкриті об'єкти; зберігається більше 35 000 об'єктів, з яких близько 1700 експонуються для відвідувачів. Музей був заснований 26 жовтня 1906 року за ініціативою Йордана Господинова в місцевому археологічному товаристві «Тича» . Будівля музею була повністю завершена в 1981 році. Заповідник входить до 100 національних туристичних об'єктів Болгарії.

У Преславі є етнографічний будинок XVIII — XIX століття, який зберігається в автентичному вигляді, представляє звичаї регіону з етнографічною колекцією. Місто також має громадський центр «Розвиток 1874», заснованим ще до Визволення.

Творча діяльність Редагувати

  • Дитячий ансамбль «Здравець» очолює Валентина Янкова
  • Дитяче ансамбль «Здравець — юніор» на чолі з Валентиною Янковою
  • Танцювальна група «Любе ле» з керівником Христо Колевим
  • Танцювальна група «Радість» на чолі з Христом Колевим
  • Танцювальна група"Пендарі" з режисерами Діляною Георгієвою та Венетою Івановою
  • Жіноча фольклорна група «Болярка» на чолі з Венеліном Борисовим
  • Дитячий ансамбль танцю «Веселий Хорс» з керівником Ніною Денєвою
  • Народний клуб «Веселий хор» на чолі з Ніною Денєвою

Інші Редагувати

Були знайдені кісткові останки диких і домашніх птахів проф. Златозаром Боєвим, який визначив 18 видів птахів, більш цікавим серед них є орел яструбиний (Aquila fasciata), білоголовий сип (Gyps fulvus), фазан (Phasianus colchicus), галагаз звичайний (Tadorna Tadorna) та інші.

Спорт Редагувати

Місцева футбольна команда ФК «Преслав», що грає в футбольній групі «Б» .

Галерея Редагувати

Особи Редагувати

Особи, пов'язані з Великим Преславом:

Примітки Редагувати

  1. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  2. ↑ Українська радянська енциклопедія
  3. . Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 27 лютого 2019. 
  4. . Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 27 лютого 2019. 
  5. Реймонд Детрез: історичний словник Болгарії , опудало пр., 1997, ISBN 0-8108-3177-5 , с.
  6. . Архів оригіналу за 10 грудня 2007. Процитовано 27 лютого 2019. 
  7. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012. 
  8. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012. 
  9. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Велики Преслав, общ. Велики Преслав, обл. Шумен (болгарською). Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2019. 
  11. Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 103. ISBN 978-954-2972-17-4. 
  12. Василиев, Асен (1965). Български възрожденски майстори: живописци, резбари, строители. София: Наука и изкуство. с. 250. 
  13. . Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019. 
  14. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 27 лютого 2019. 
  15. Боєв Х., Н. Ілієв, 1989.
  16. Ілєв, Н. Боєв. 1990.
  17. Боєв, Х., Н. Ілієв. 1991.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Навчальні заклади

ЗМІ

Інші посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro misto Pro obshinu div Velikij Preslav obshina mistoVelikij Preslavbolg Veliki Preslav Kat d Kat Krayina BolgariyaOblast Shumenska oblastObshina Velikij PreslavKod EKATTE 58222Poshtovij indeks 9850Telefonnij kod 053843 09 39 pn sh 26 48 44 sh d H G OVisota 145Plosha 76 76 km Naselennya 7694 2011 Telefonnij kod 421 0538bulgaria domino bg velikipreslav VidstanDo oblasnogo centru fizichna 15 km 1 Do Sofiyi fizichna 288 km 1 RoztashuvannyaVelikij PreslavVelikij Preslav Bolgariya Mapa Velikij Preslav u VikishovishiVeli kij Presla v bolg Veliki Preslav abo prosto Preslav u davnoruskih litopisah Pereyaslavec 2 misto v Shumenskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr obshini Velikij Preslav Stolicya krayini z chasiv Pershogo Bolgarskogo carstva 3 4 v novij istoriyi Velikij Preslav maye status mista z 1883 roku Do Vizvolennya v 1878 roci misto takozh nazivalosya tureckoyu nazvoyu Eski Stambuluk starij Stambul 5 Selishe nosilo nazvu Preslav do 1993 roku koli buv vidanij ukaz pro jogo perejmenuvannya u Velikij Preslav 6 Z kincya XIX stolittya provodyatsya arheologichni rozkopki 2 Zmist 1 Naselennya 2 Geografiya 3 Istoriya 3 1 Starodavnya 3 2 Rannye serednovichchya 3 3 Osmanska vlada 3 4 Religiya 3 5 Monastir Sv Pantelejmon 4 Osvita 5 Kultura 5 1 Tvorcha diyalnist 6 Inshi 7 Sport 8 Galereya 9 Osobi 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaNaselennya RedaguvatiZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 7694 osobi Nacionalnij sklad naselennya mista 7 Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokbolgari 5190 75 5 turki 1004 14 6 cigani 593 8 6 insha 31 0 5 ne viznachilis 58 0 8 Vsogo vidpovili 6876Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci 8 Dinamika naselennya 9 Geografiya RedaguvatiMisto roztashovane v Shumenskij oblasti v 20 km vid mista Shumen za 3 kilometri na pivden vid suchasnogo sela Preslava vono ye tretim za velichinoyu v regioni pislya Shumena i Novogo Pazara i ye administrativnim centrom gromadi Velikij Preslav Plosha Preslava 5 kvadratnih kilometriv Istoriya RedaguvatiStarodavnya Redaguvati Zvit pro doslidzhennya doistorichnih poselen u Pivnichno shidnij Bolgariyi 1926 roku pokazuye sho z pochatku HH st do n e tut isnuvav kurgan u neolitichnij eneolitnij i bronzovij periodi Kurgan nazivayetsya Mertveckij i maye diametr 150 m i visotu 5 m roztashovanij v 0 5 km na zahid vid mista Arheologichnij oglyad viyavlyaye druge pohovannya na teritoriyi Velikogo Preslava sho datuyetsya neolitom i eneolitom Vono roztashovane u miscevosti Gebeklise v 2 km na pivden vid mista na vidstani 150 m vid richki Golyama Kamchiya diametrom 70 m i visotoyu 5 5 m 10 nbsp Starij stolichnij kompleks Preslavskij palacRannye serednovichchya Redaguvati U rajoni Deli Dushka poza stinami piznishogo serednovichnogo mista buli znajdeni zalishki trinefnoyi cerkvi pershoyi polovini V stolittya 11 Misto viniklo u drugij polovini IX stolittya pid chas pravlinnya knyazya Borisa I 852 889 yak vijskovij tabir z ukriplenim palacom i garnizonom roztashovanij v 30 km vid stolici Pershoyi Bolgarskoyi derzhavi Pliska U 893 roci pislya Preslavskoyi cerkovno narodnoyi radi misto bulo ogolosheno stoliceyu Bolgariyi stavshi miscem pershoyi bolgarskoyi knizhnoyi shkoli Preslavska knizhna shkola rozvivalasya yak vazhlivij literaturnij i kulturnij centr Bolgariyi i v slov yanskomu sviti de sluzhili vidatni serednovichni pismenniki i vcheni Naum Ohridskij Kostyantin Preslavskij Ioann Ekzarh Presviter Kozma Chornorizec Hrabr Tudor Doksov ta inshi U seredni stolittya Preslav stav odnim z najkrasivishih i velichnih mist Pivdenno shidnoyi Yevropi z yakogo zbereglisya znachni pam yatniki Pliska Preslavskoyi kulturi Zovnishnye misto bulo otochene bilimi stinami Strukturi vorit vezh i stin podibni do struktur Pliski Vnutrishnye misto takozh bulo otochene stinoyu de buv roztashovanij kompleks carskih budivel velichni kam yani palaci taki yak Velikij palac i Tronnij palac z kolonami bagato prikrashena mozayikoyu marmurovimi i keramichnimi ikonami Krugla cerkva ta inshi V kinci 60 h rokiv X stolittya kiyivskij knyaz Svyatoslav I motivovanij vizantijskim imperatorom Ioannom I Cimishiyem pishov u pohid na Bolgariyu i pidkoriv pivnichnij shid krayini u tomu chisli veliki mista Drustar sogodni Silistra i Preslav 971 Vin prodovzhiv svij pohid na pivden i napav na vizantijciv yaki v nastupnij vijni vstupili do Shidnoyi Bolgariyi spochatku yak vizvoliteli i vignali rusichiv Odnak imperator Ioann I virishiv skoristatisya situaciyeyu i zajnyati shidni bolgarski zemli u tomu chisli Drustar i Preslav zahopivshi bolgarskogo carya Borisa II i Preslavsku skarbnicyu Na chest svoyeyi peremogi imperator nazvav misto na svoyu chest davshi jomu vizantijsku nazvu Joanopolis Misto bulo zvilnene carem Samuyilom v 976 roci i zalishalosya v bolgarskih rukah do 1001 roku koli vono znovu potrapilo pid vizantijske panuvannya Pislya voskresinnya Bolgarskoyi derzhavi pislya povstannya Ivana Asena I i Teodora Petra 1185 1187 Preslav znovu stav bolgarskoyu forteceyu Sered arheologichnih znahidok viyavlena keramichna ikona sv Teodora Stratilata preslavskij zolotij skarb i keramichnij ikonostas palacovogo monastirya unikalna kolekciya svincevih pechatok cinna kolekciya epigrafichnih pam yatok shahova fishka pishak Arheologichni znahidki zbroya znaryaddya praci yuvelirni prikrasi rozmalovana keramika tosho svidchat pro visoko rozvinuti remesla i zhvavu torgivlyu z Vizantiyeyu ta inshimi krayinami 2 Osmanska vlada Redaguvati Preslavska yeparhiya stala nezalezhnoyu vid Konstantinopolskogo Patriarhatu v 1871 roci Cherez rik 20 serpnya 1872 roku Arhimandrit Simeon stav mitropolitom Preslavskoyi yeparhiyi nbsp 4 ta silskogospodarska kulturna ta nacionalna rada 28 29 serpnya 1938 Varna nbsp Keramichna ikona Sv Teodor Stratilat Preslavskoyi shkoli nbsp Preslavska krugla cerkvaReligiya Redaguvati nbsp Cerkva Sv Arhangela MihayilaBilshist naselennya skladayut pravoslavni hristiyani Ye tri pravoslavnoyi cerkvi arhangela Mihayila 12 Sv apostoliv Petra i Pavla i pam yatnik hram Sv Kirila i Mefodiya Monastir Sv Pantelejmon Redaguvati Patlejnskij monastir Sv Pantelejmon buv zasnovanij u 9 stolitti Monastir skladavsya z hrestovokupolnoyi cerkvi ta zhitlovih i komercijnih budivel utvorenih u troh dvorah molitovnomu zhitlovomu i virobnichomu Ye legendi sho v monastiri zhili i tvorili uchni svyatih brativ Kirila i Mefodiya Kliment Ohridskij i Naum Preslavo Ohridskij U 907 roci u monastiri pomiraye knyaz Boris 13 U rajoni monastirya vidbuvayutsya rozkopki z pochatku 1908 roku Znajdeno unikalnu keramichnu ikonu svyatogo Teodora Stratilata arheologom Jordanom Gospodinovim 14 Osvita RedaguvatiProfesijna tehnichna gimnaziya Simeon Velikij Profesijna silskogospodarska gimnaziya Serednya shkola Chernorizec Hrabr Pochatkova shkola Sv Kirila i Mefodiya Kultura Redaguvati nbsp Gromadskij centr Rozvitok 1874 U misti roztashovanij Nacionalnij istoriko arheologichnij zapovidnik ta muzej do skladu yakogo vhodyat vidnovleni ta zberezheni chastini rozkopok serednovichnogo mista ta muzej de rozmisheni deyaki vidkriti ob yekti zberigayetsya bilshe 35 000 ob yektiv z yakih blizko 1700 eksponuyutsya dlya vidviduvachiv Muzej buv zasnovanij 26 zhovtnya 1906 roku za iniciativoyu Jordana Gospodinova v miscevomu arheologichnomu tovaristvi Ticha Budivlya muzeyu bula povnistyu zavershena v 1981 roci Zapovidnik vhodit do 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Bolgariyi U Preslavi ye etnografichnij budinok XVIII XIX stolittya yakij zberigayetsya v avtentichnomu viglyadi predstavlyaye zvichayi regionu z etnografichnoyu kolekciyeyu Misto takozh maye gromadskij centr Rozvitok 1874 zasnovanim she do Vizvolennya Tvorcha diyalnist Redaguvati Dityachij ansambl Zdravec ocholyuye Valentina Yankova Dityache ansambl Zdravec yunior na choli z Valentinoyu Yankovoyu Tancyuvalna grupa Lyube le z kerivnikom Hristo Kolevim Tancyuvalna grupa Radist na choli z Hristom Kolevim Tancyuvalna grupa Pendari z rezhiserami Dilyanoyu Georgiyevoyu ta Venetoyu Ivanovoyu Zhinocha folklorna grupa Bolyarka na choli z Venelinom Borisovim Dityachij ansambl tancyu Veselij Hors z kerivnikom Ninoyu Denyevoyu Narodnij klub Veselij hor na choli z Ninoyu DenyevoyuInshi RedaguvatiBuli znajdeni kistkovi ostanki dikih i domashnih ptahiv prof Zlatozarom Boyevim yakij viznachiv 18 vidiv ptahiv bilsh cikavim sered nih ye orel yastrubinij Aquila fasciata bilogolovij sip Gyps fulvus fazan Phasianus colchicus galagaz zvichajnij Tadorna Tadorna ta inshi 15 16 17 Sport RedaguvatiMisceva futbolna komanda FK Preslav sho graye v futbolnij grupi B Galereya Redaguvati nbsp Vhid u fortecyu nbsp Stini forteci nbsp Preslavskij skarb nbsp nbsp nbsp Osobi RedaguvatiOsobi pov yazani z Velikim Preslavom Car Simeon I 893 927 bolgarskij pravitel Car Petro I 927 969 bolgarskij pravitel Car Boris II 969 971 bolgarskij pravitel Korol Roman 978 991 bolgarskij pravitel Car Samuyil 997 1014 bolgarskij pravitel Car Gavrilo Radomir 1014 1015 bolgarskij pravitel Car Ivan Vladislav 1015 1018 bolgarskij pravitel Knyaz Presian II 1018 bolgarskij pravitel Car Petro II Delyan 1040 1041 bolgarskij pravitel Car Petro III 1072 bolgarskij pravitel Naum Preslavskij bolgarskij svyatij i pisar Kostyantin Preslavskij bolgarskij svyashenik i pismennik Chernorizec Hrabr bolgarskij svyashenik i pismennik Ioann Ekzarh bolgarskij svyashennosluzhitel i pismennikPrimitki Redaguvati a b Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv a b v Ukrayinska radyanska enciklopediya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 kvitnya 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 Rejmond Detrez istorichnij slovnik Bolgariyi opudalo pr 1997 ISBN 0 8108 3177 5 s Ukaz 206 Prezidenta Respubliki vid 10 veresnya 1993 roku Arhiv originalu za 10 grudnya 2007 Procitovano 27 lyutogo 2019 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i samoopredelenie po etnicheska prinadlezhnost km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 05 04 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Veliki Preslav obsh Veliki Preslav obl Shumen bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 Svitlana Venelinova KATALOG ARHEOLOGIChNIH OB YeKTIV PRESTIZhIZNOGO EPOHA U VELIKIJ TA SEREDNIJ OChIShENNI VELIKOYi KAMChIYi Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 27 lyutogo 2019 Dimitrov Dimitr 2013 Hristiyanskite hramove po blgarskite zemi I IX vek Sofiya Fondaciya Pokrov Bogorodichen s 103 ISBN 978 954 2972 17 4 Vasiliev Asen 1965 Blgarski vzrozhdenski majstori zhivopisci rezbari stroiteli Sofiya Nauka i izkustvo s 250 http pravoslavieto com Arhiv originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 http www nasamnatam com Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 27 lyutogo 2019 Boyev H N Iliyev 1989 Ilyev N Boyev 1990 Boyev H N Iliyev 1991 Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya Redaguvatioficijnij sajt m Velikij Preslav Arhivovano 30 travnya 2012 u Wayback Machine Oficijnij sajt Arheologichnogo muzeyu u Velikomu Preslavi Arhivovano 17 lipnya 2012 u Wayback Machine Navchalni zakladi oficijnij sajt pochatkovoyi shkoli Sv Kirila i Mefodiya oficijnij sajt Vishoyi shkoli Chernorizec Hrabr Arhivovano 10 chervnya 2017 u Wayback Machine oficijnij sajt profesijno tehnichnogo uchilisha Velikogo PreslavaZMI oficijnij sajt miscevoyi gazeti Sedmicya Arhivovano 27 lyutogo 2019 u Wayback Machine Inshi posilannya Oficijnij sajt dityachih yasel u Velikomu Preslavi Arhivovano 18 serpnya 2018 u Wayback Machine oficijnij sajt Dityachogo budinku Arhivovano 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Velikij Preslav Arhivovano 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine oficijnij vebsajt Rozvitok 1874 Arhivovano 24 serpnya 2011 u Wayback Machine Velikij Preslav Arhivovano 24 serpnya 2011 u Wayback Machine http mutafova kashta com Arhivovano 13 lipnya 2019 u Wayback Machine Nikolov A Genova Anglijskij opis Preslava z 1702 roku avtora Edmunda Chishale Serednovichnij bolgarin ta inshi Kolekciya na chest 60 richchya prof Petra Angelova 2013 373 381 Arhivovano 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velikij Preslav amp oldid 38838369