www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куншаг У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Куманія КуманіяГерб Куманії XVIII ст Карта Куманії в складі

Куншаг

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Куманія.
Куманія

Герб Куманії (XVIII ст.)

Карта Куманії в складі Угорщини

Велика і Мала Куманії

Кума́нія (лат. Cumania, «Половецька земля»), або Ку́ншаґ (угор. Kunság, «Кунська земля»») — історична область Угорщини. Розташована в центральній частині Середньодунайської рівнини, у міжріччі Дунаю, Тиси та Кереша.

Географія ред.

  • Велика Куманія (лат. Cumania Major; угор. Nagykunság, Нодь-Ку́ншаґ)
  • Мала Куманія (лат. Cumania Minor; угор. Kiskunság, Кіш-Ку́ншаґ)

Історія ред.

Прибуття половців до Угорщини («Ілюстрована хроніка», XIV ст.)

На початку XIII століття половецькі племена населяли територію Північного Причорномор'я, однак під натиском монголів перекочували до Карпат. В 1223 р. об'єднана половецько-руська армія була розбита в битві на Калці. Після цієї поразки половецький хан Котян з роду Тертер-оба разом з кількома половецькими родами, залишками печенігів і ясів, рушив на Балкани. Угорський король Бела IV, що боровся з магнатами і потребував додаткових військових сил для відбиття монгольської загрози і зміцнення королівської влади, в 1239 році запросив половців на територію Угорщини і надав їм землі в межиріччі Дунаю і Тиси. Однак невдоволення угорських магнатів появою нової політичної сили в королівстві призвело до міжусобиць між угорцями та половцями; угорці вбили Котяна й в березні 1241 р. половці залишили країну. Через кілька тижнів монгольські війська розбили угорське військо в битві біля Мохе і розграбували Угорщину.

   Половецькі поселення в складі Угорщини (ХІІІ ст.)

1246 року, після монгольської навали, угорський король Бела IV запросив 40-60 тисяч половців (куманів) та невелику групу язигів (ясів) назад до Угорщини, аби вони заселили угорські рівнини спустошені монголами. На цих територіях були утворені області Куманія і Язигія (лат. Jazigia; угор. Jászság), у яких половці та язиги отримали право зберегти свої звичаї, в обмін на військову службу, хрещення та постійне проживання. Для підкріплення своїх обіцянок король одружив власного сина Стефана із Єлизаветою, донькою половецького хана Котяна. 1279 року угорський король Ласло IV, син Стефана від шлюбу з половчанкою, надав самоврядні права половецьким поселенням в Куманії.

У XVI-XVIII століттях Куманія разом із Язигією складала автономну Ясько-половецький (язигсько-куманський) округ (лат. Districtus Jazygum et Cumanum; угор. Jászkunság, Jászkun kerület). 1711 року, згідно зі Сатмарським миром після національно-визвольного повстання Ракоці, австрійці скасували цю автономію, але 1745 року її відновила імператриця Марія-Терезія. До середини XIX століття Куманія мала більше прав ніж інші угорські землі, включаючи свободу від кріпацтва, яке було скасоване по всій Угорщині лише 1858 року.

1876 року, внаслідок поширення комітатської системи на всі угорські землі, автономію Куманії скасували. Верхня Куманія увійшла до комітату Яс-Надькун-Сольнок (лат. Comitatus Jazyga et Cumania Maior et Szolnokiensis; угор. Jász-Nagykun-Szolnok vármegye, комітат Язигії, Великої Куманії та Сольнока), а Мала Куманія — до комітату Пешт-Піліш-Шольтен-Кішкун (лат. Comitatus Pestiensis et Pilisiensis et Soltensis et Cumania Minor; угор. Pest-Pilis-Solt-Kiskun vármegye, комітат Пешта, Піліша, Шольтена та Малої Куманії).

Герб ред.

В угорській модерній геральдиці XVIII століття землі Куманії мали за герб двохвостого лева, лицем ліворуч, що спирається на задніх лапах. Лева зображали з короною або без. Ліворуч лева малювали місяць, а праворуч — зірку. Зазвичай, лева зображували золотим або червоним на синьому тлі; інколи — чорним на золотому тлі. Місяць з зірками були золотими, срібними або червоними. Після запровадження системи комітатів цей лев увійшов до герба комітату Яс-Надькун-Сольнок.

Первісно «куманський лев» був символом Валахії й Молдови, на панування якою претендували угорські королі. В пізньому середньовіччі ці краї також називали «Куманією». Так, на великому гербі угорського короля Матвія Корвіна 1488 року серед малих гербів зображено срібний щит із червоним коронованим левом, який тримає золоту корону; цей лев — символ «Куманії». Він був складовою герба королівського дому Гуняді, що вважався «валаського» походження (половецького або слов'янського). Крім цього чорний «куманський лев» із зіркою і місяцем герб зустрічається в «Космографії» Себастьяна Мюнстера (1544), у якій він позначений як герб Валахії.

Див також ред.

Примітки ред.

  1. Józsa Hévizi. Autonomies in Hungary and Europe: A Comparative Study. Corvinus Society, 2004. P. 18.
  2. Józsa Hévizi. Autonomies in Hungary and Europe: A Comparative Study. Corvinus Society, 2004. P. 18-19.
  3. ↑ Szalay-Baróti. A Magyar Nemzet Története I-IV. Köz- és műveltségi állapotok a vegyes házakból származott királyok korában [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. 8. Kumánia czimere. Arany mezőben ágaskodó koronás fekete oroszlán; lent jobbról vörös félhold, fönt balról vörös csillag.
  4. Sebastiano Münster. La Cosmographie universelle contenant la situation de toutes les parties du monde, avec les proprietez & appartenances [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Henry Pierre marchant-libraire, Basle 1552. p. 1138 (Vualachie)
  5. Címerhatározó/Kunország címere. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017. 
  6. Ulrich von Riechental's Armorial, 1483

Джерела ред.

  • Józsa Hévizi. Autonomies in Hungary and Europe: A Comparative Study [1] [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Corvinus Society, 2004. — Regional Autonomy in the Kingdom of Hungary (1000-1920). The Cumans and Jazygians. P. 18-22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kumaniya KumaniyaGerb Kumaniyi XVIII st Karta Kumaniyi v skladi UgorshiniVelika i Mala KumaniyiKuma niya lat Cumania Polovecka zemlya abo Ku nshag ugor Kunsag Kunska zemlya istorichna oblast Ugorshini Roztashovana v centralnij chastini Serednodunajskoyi rivnini u mizhrichchi Dunayu Tisi ta Keresha Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Gerb 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaGeografiya red Velika Kumaniya lat Cumania Major ugor Nagykunsag Nod Ku nshag Roztashovana na shid vid richki Tisi do Keresha Zajmaye vsyu centralnu i shidnu chastinu komitatu Yas Nadkun Solnok Relyef rivninnij Velikij Alfeld posichena richkovimi zaplavami Maye bagato poloveckih kurganiv sho zbereglisya doteper Mala Kumaniya lat Cumania Minor ugor Kiskunsag Kish Ku nshag Roztashovana mizh Dunayem i Tisoyu vidokremlyuyuchi stolichnu oblast Budapeshtu vid agrarnoyi Bachki Zajmayuchi pivnichnu chastinu komitatu Bach Kishkun Lezhit u samomu centri Serednodunajskoyi rivnini ne maye znachnih perepadiv visot Richok malo klimat dosit posushlivij bagato pishanikiv Istoriya red nbsp Pributtya polovciv do Ugorshini Ilyustrovana hronika XIV st Na pochatku XIII stolittya polovecki plemena naselyali teritoriyu Pivnichnogo Prichornomor ya odnak pid natiskom mongoliv perekochuvali do Karpat V 1223 r ob yednana polovecko ruska armiya bula rozbita v bitvi na Kalci Pislya ciyeyi porazki poloveckij han Kotyan z rodu Terter oba razom z kilkoma poloveckimi rodami zalishkami pechenigiv i yasiv rushiv na Balkani Ugorskij korol Bela IV sho borovsya z magnatami i potrebuvav dodatkovih vijskovih sil dlya vidbittya mongolskoyi zagrozi i zmicnennya korolivskoyi vladi v 1239 roci zaprosiv polovciv na teritoriyu Ugorshini i nadav yim zemli v mezhirichchi Dunayu i Tisi Odnak nevdovolennya ugorskih magnativ poyavoyu novoyi politichnoyi sili v korolivstvi prizvelo do mizhusobic mizh ugorcyami ta polovcyami ugorci vbili Kotyana j v berezni 1241 r polovci zalishili krayinu Cherez kilka tizhniv mongolski vijska rozbili ugorske vijsko v bitvi bilya Mohe i rozgrabuvali Ugorshinu 1 nbsp Polovecki poselennya v skladi Ugorshini HIII st 1246 roku pislya mongolskoyi navali ugorskij korol Bela IV zaprosiv 40 60 tisyach polovciv kumaniv ta neveliku grupu yazigiv yasiv nazad do Ugorshini abi voni zaselili ugorski rivnini spustosheni mongolami Na cih teritoriyah buli utvoreni oblasti Kumaniya i Yazigiya lat Jazigia ugor Jaszsag u yakih polovci ta yazigi otrimali pravo zberegti svoyi zvichayi v obmin na vijskovu sluzhbu hreshennya ta postijne prozhivannya Dlya pidkriplennya svoyih obicyanok korol odruzhiv vlasnogo sina Stefana iz Yelizavetoyu donkoyu poloveckogo hana Kotyana 1279 roku ugorskij korol Laslo IV sin Stefana vid shlyubu z polovchankoyu nadav samovryadni prava poloveckim poselennyam v Kumaniyi 2 U XVI XVIII stolittyah Kumaniya razom iz Yazigiyeyu skladala avtonomnu Yasko poloveckij yazigsko kumanskij okrug lat Districtus Jazygum et Cumanum ugor Jaszkunsag Jaszkun kerulet 1711 roku zgidno zi Satmarskim mirom pislya nacionalno vizvolnogo povstannya Rakoci avstrijci skasuvali cyu avtonomiyu ale 1745 roku yiyi vidnovila imperatricya Mariya Tereziya Do seredini XIX stolittya Kumaniya mala bilshe prav nizh inshi ugorski zemli vklyuchayuchi svobodu vid kripactva yake bulo skasovane po vsij Ugorshini lishe 1858 roku 1876 roku vnaslidok poshirennya komitatskoyi sistemi na vsi ugorski zemli avtonomiyu Kumaniyi skasuvali Verhnya Kumaniya uvijshla do komitatu Yas Nadkun Solnok lat Comitatus Jazyga et Cumania Maior et Szolnokiensis ugor Jasz Nagykun Szolnok varmegye komitat Yazigiyi Velikoyi Kumaniyi ta Solnoka a Mala Kumaniya do komitatu Pesht Pilish Sholten Kishkun lat Comitatus Pestiensis et Pilisiensis et Soltensis et Cumania Minor ugor Pest Pilis Solt Kiskun varmegye komitat Peshta Pilisha Sholtena ta Maloyi Kumaniyi Gerb red Dokladnishe gerb UgorshiniV ugorskij modernij geraldici XVIII stolittya zemli Kumaniyi mali za gerb dvohvostogo leva licem livoruch sho spirayetsya na zadnih lapah Leva zobrazhali z koronoyu abo bez Livoruch leva malyuvali misyac a pravoruch zirku Zazvichaj leva zobrazhuvali zolotim abo chervonim na sinomu tli inkoli chornim na zolotomu tli Misyac z zirkami buli zolotimi sribnimi abo chervonimi 3 Pislya zaprovadzhennya sistemi komitativ cej lev uvijshov do gerba komitatu Yas Nadkun Solnok nbsp Yas Nadkun Solnok nbsp Yas Nadkun Solnok nbsp Yas Nadkun SolnokPervisno kumanskij lev buv simvolom Valahiyi j Moldovi na panuvannya yakoyu pretenduvali ugorski koroli V piznomu serednovichchi ci krayi takozh nazivali Kumaniyeyu Tak na velikomu gerbi ugorskogo korolya Matviya Korvina 1488 roku sered malih gerbiv zobrazheno sribnij shit iz chervonim koronovanim levom yakij trimaye zolotu koronu cej lev simvol Kumaniyi 3 Vin buv skladovoyu gerba korolivskogo domu Gunyadi sho vvazhavsya valaskogo pohodzhennya poloveckogo abo slov yanskogo Krim cogo chornij kumanskij lev iz zirkoyu i misyacem gerb zustrichayetsya v Kosmografiyi Sebastyana Myunstera 1544 u yakij vin poznachenij yak gerb Valahiyi 4 5 nbsp Gerb Matviya Korvina nbsp Gerb Gunyadi nbsp Gerb Valahiyi Olteniyi 6 nbsp Velikij gerb Ugorshini 1849 Div takozh red Kishkunshag Yasshag Hajdushag Polovecka volostPrimitki red Jozsa Hevizi Autonomies in Hungary and Europe A Comparative Study Corvinus Society 2004 P 18 Jozsa Hevizi Autonomies in Hungary and Europe A Comparative Study Corvinus Society 2004 P 18 19 a b Szalay Baroti A Magyar Nemzet Tortenete I IV Koz es muveltsegi allapotok a vegyes hazakbol szarmazott kiralyok koraban Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 8 Kumania czimere Arany mezoben agaskodo koronas fekete oroszlan lent jobbrol voros felhold font balrol voros csillag Sebastiano Munster La Cosmographie universelle contenant la situation de toutes les parties du monde avec les proprietez amp appartenances Arhivovano 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine Henry Pierre marchant libraire Basle 1552 p 1138 Vualachie Cimerhatarozo Kunorszag cimere Arhiv originalu za 6 lyutogo 2017 Procitovano 5 lyutogo 2017 Ulrich von Riechental s Armorial 1483Dzherela red Jozsa Hevizi Autonomies in Hungary and Europe A Comparative Study 1 Arhivovano 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Corvinus Society 2004 Regional Autonomy in the Kingdom of Hungary 1000 1920 The Cumans and Jazygians P 18 22 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kunshag amp oldid 38189759