www.wikidata.uk-ua.nina.az

Васко Попа Васіле Васко Попа 29 червня 1922 5 січня 1991 сербський поет румунського походження 2 Васіле ПопаПортрет Васк

Васко Попа

Васіле «Васко» Попа (29 червня 1922 — 5 січня 1991) — сербський поет румунського походження.

Васко Попа
Васіле Попа
Портрет Васко Попи, фотограф Стеван Крагуєвич, 1990
Ім'я при народженні рум. Vasile Popa
серб. Василе Попа
Народився 29 червня 1922(1922-06-29)
Гребенац, Королівство Югославія
Помер 5 січня 1991(1991-01-05) (68 років)
Белград, Сербія
Поховання Новий цвинтар
Країна  Королівство Югославія
 СФРЮ
Національність румун
Діяльність поет, письменник, редактор, перекладач
Alma mater University of Belgrade Faculty of Philosophyd і Бухарестський університет
Знання мов сербська і румунська
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Нагороди
IMDb ID 0691051

Життєпис ред.

Васко Попа

Народився в селі Гребенац (рум. Grebenaţ), Воєводина, Югославія (теперішня Сербія). Після закінчення середньої школи він був зарахований студентом філософського факультету Белградського університету. Продовжив навчання в Бухарестському університеті та у Відні. Під час Другої світової війни воював як партизан і був ув'язнений у німецькому концтаборі в місті Бечкерек (сьогодні Зренянин, Сербія).

Після війни в 1949 році Попа закінчив романську групу філософського факультету Белградського університету. Свої перші вірші він опублікував у журналі Književne novine (Літературний журнал) і в щоденній газеті Borba (Боротьба).

З 1954 по 1979 рік Васко Попа був редактором видавництва «Ноліт». У 1953 році він опублікував свою першу велику збірку віршів «Кора». Іншими його важливими творами є «Nepočin-polje» («Недоторкане поле», 1956), «Sporedno nebo» («Друге небо», 1968), «Uspravna zemlja» («Пряма земля», 1972), «Vučja so» («Вовча сіль», 1975) та «Od zlata jabuka» («Із золотого яблука», 1958), антологія сербської народної літератури. Його збірка «Зібрані вірші», 1943—1976, збірка в англійському перекладі зі вступним словом британського поета Теда Г'юза, з'явилася в 1978 році.

29 травня 1972 року Васко Попа заснував Літературний муніципалітет Вршац (Vršac) і створив бібліотеку листівок під назвою Slobodno lišće (Вільне листя). Того ж року його обрали членом Сербської академії наук і мистецтв.

Васко Попа був одним із засновників Академії наук та мистецтв Воєводини, створеної 14 грудня 1979 року в місті Новий Сад. Він є першим лауреатом премії Бранко (Brankova nagrada) за поезію, заснованої на честь поета Бранко Радичевича. У 1957 році Попа отримав ще одну нагороду за поезію — премію Змая (Zmajeva nagrada), яка вшановує поета Йована Йовановіча Змая. У 1965 році Попа отримав Австрійську державну премію з європейської літератури. У 1976 році він отримав поетичну премію Бранко Мільковича, у 1978 році югославську державну нагороду Антифашистської ради за національне визволення Югославії, а в 1983 — літературну премію Скендера Куленовича.

У 1995 році в місті Вршац було засновано поетичну премію імені Васко Попи. Нею щорічно нагороджували за найкращу книгу поезій, видану сербською мовою. Церемонія нагородження проводиться в день народження Попи, 29 червня.

Васко Попа помер 5 січня 1991 року в Белграді і похований у ряду видатних громадян на новому кладовищі Белграда. Він був добрим другом французького поета Алена Боске.

Стиль ред.

Васко Попа писав у стислому модерністському стилі, який багато в чому завдячує сюрреалізму та сербським народним традиціям (через вплив сербського поета Момчило Настасієвича) і зовсім нічого немає до соціалістичного реалізму, який панував у східноєвропейській літературі після Другої світової війни; насправді він був першим у післявоєнній Югославії, що розірвав із соціалістичним реалізмом. Він створив неповторну поетичну мову, переважно еліптичну, що поєднує сучасну форму, часто виражену через розмовну мову і загальні ідіоми та вирази, зі старими, усними народними традиціями Сербії — епічними та ліричними віршами, оповіданнями, міфами, загадками тощо. У його творчості змішуються земні та легендарні мотиви, міфи виходять на поверхню з колективної підсвідомості, спадщина та повсякденність перебувають у постійній взаємодії, а абстрактне відображається у специфічному та конкретному, утворюючи неповторну та надзвичайну поетичну діалектику.

Мексиканський поет та лауреат Нобелівської премії Октавіо Пас сказав: «Поети мають дар говорити за інших; Васко Попа мав дуже рідкісну якість чути інших».

Зібрані вірші у перекладі Енн Пеннінгтон зі вступним словом Г'юза є частиною «Серії поезій „Персея“ в перекладі», головний редактор Даніель Вайсборт. Літературознавець Джон Бейлі з Оксфордського університету зробив огляд книги в «The New York Review of Books» і написав, що Попа «один з найкращих європейських поетів, що пише сьогодні».

З часу його першої книги віршів «Кора», Васко Попа постійно набирав визнання і славу. Його поетичне досягнення — вісім книг віршів, написаних за 38 років — отримало широке визнання як у рідній країні, так і за її межами. Він є одним із найбільш перекладених сербських поетів і в той час став одним із найвпливовіших світових поетів.

Твори ред.

  • Kora (Кора), 1953
  • Nepočin polje (Недоторкане поле), 1956
  • Sporedno nebo (Друге небо), 1968
  • Uspravna zemlja (Пряма земля), 1972
  • Vučja so (Вовча сіль), 1975
  • Kuća nasred druma (Дім посеред дороги), 1975
  • Živo meso (Сире м'ясо), 1975
  • Rez (Жнива), 1981
  • Gvozdeni sad (Залізний сад), незавершений


  • Od zlata jabuka (Із золотого яблука), збірка народних віршів, казок, прислів'їв, загадок та прокльонів, вибраних із величезного обсягу югославської народної літератури, 1958
  • Urnebesnik: Zbornik pesničkog humora, добірка сербської дотепності та гумору, 1960
  • Ponoćno Sunce (Опівнічне сонце), поетичний світ сновидінь, 1962

Після смерті Васко Попа в його спадщині знайдена незавершена книга «Залізний сад», потім ціла «Гарне місто В», як і вінок з п'яти пісень під загальною назвою «Божевільний тюльпан» («Луді Лала»). Зі спадщини ще 19 віршів, як і книга заміток про живопис і художників «Котушка». У 2002 році у видавництві «КОВ» вийшла книга «Румунські та інші пісні», де були надруковані вірші, написані ним в молодості.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 23 червня 2020. 
  3. . Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vasile Vasko Popa 29 chervnya 1922 5 sichnya 1991 serbskij poet rumunskogo pohodzhennya 2 Vasko PopaVasile PopaPortret Vasko Popi fotograf Stevan Kraguyevich 1990Im ya pri narodzhenni rum Vasile Popa serb Vasile PopaNarodivsya 29 chervnya 1922 1922 06 29 Grebenac Korolivstvo YugoslaviyaPomer 5 sichnya 1991 1991 01 05 68 rokiv Belgrad SerbiyaPohovannya Novij cvintarKrayina Korolivstvo Yugoslaviya SFRYuNacionalnist rumunDiyalnist poet pismennik redaktor perekladachAlma mater University of Belgrade Faculty of Philosophyd i Buharestskij universitetZnannya mov serbska 1 i rumunskaChlenstvo Serbska akademiya nauk i mistectvNagorodi Branko s Awardd 1954 Dis prized 1965 premiya Zmayad 1956 Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 1967 IMDb ID 0691051 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Stil 3 Tvori 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis red nbsp Vasko PopaNarodivsya v seli Grebenac rum Grebenaţ Voyevodina Yugoslaviya teperishnya Serbiya Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vin buv zarahovanij studentom filosofskogo fakultetu Belgradskogo universitetu Prodovzhiv navchannya v Buharestskomu universiteti ta u Vidni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni voyuvav yak partizan i buv uv yaznenij u nimeckomu konctabori v misti Bechkerek sogodni Zrenyanin Serbiya Pislya vijni v 1949 roci Popa zakinchiv romansku grupu filosofskogo fakultetu Belgradskogo universitetu Svoyi pershi virshi vin opublikuvav u zhurnali Knjizevne novine Literaturnij zhurnal i v shodennij gazeti Borba Borotba Z 1954 po 1979 rik Vasko Popa buv redaktorom vidavnictva Nolit U 1953 roci vin opublikuvav svoyu pershu veliku zbirku virshiv Kora Inshimi jogo vazhlivimi tvorami ye Nepocin polje Nedotorkane pole 1956 Sporedno nebo Druge nebo 1968 Uspravna zemlja Pryama zemlya 1972 Vucja so Vovcha sil 1975 ta Od zlata jabuka Iz zolotogo yabluka 1958 antologiya serbskoyi narodnoyi literaturi Jogo zbirka Zibrani virshi 1943 1976 zbirka v anglijskomu perekladi zi vstupnim slovom britanskogo poeta Teda G yuza z yavilasya v 1978 roci 29 travnya 1972 roku Vasko Popa zasnuvav Literaturnij municipalitet Vrshac Vrsac i stvoriv biblioteku listivok pid nazvoyu Slobodno lisce Vilne listya Togo zh roku jogo obrali chlenom Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv Vasko Popa buv odnim iz zasnovnikiv Akademiyi nauk ta mistectv Voyevodini stvorenoyi 14 grudnya 1979 roku v misti Novij Sad 3 Vin ye pershim laureatom premiyi Branko Brankova nagrada za poeziyu zasnovanoyi na chest poeta Branko Radichevicha U 1957 roci Popa otrimav she odnu nagorodu za poeziyu premiyu Zmaya Zmajeva nagrada yaka vshanovuye poeta Jovana Jovanovicha Zmaya U 1965 roci Popa otrimav Avstrijsku derzhavnu premiyu z yevropejskoyi literaturi U 1976 roci vin otrimav poetichnu premiyu Branko Milkovicha u 1978 roci yugoslavsku derzhavnu nagorodu Antifashistskoyi radi za nacionalne vizvolennya Yugoslaviyi a v 1983 literaturnu premiyu Skendera Kulenovicha U 1995 roci v misti Vrshac bulo zasnovano poetichnu premiyu imeni Vasko Popi Neyu shorichno nagorodzhuvali za najkrashu knigu poezij vidanu serbskoyu movoyu Ceremoniya nagorodzhennya provoditsya v den narodzhennya Popi 29 chervnya Vasko Popa pomer 5 sichnya 1991 roku v Belgradi i pohovanij u ryadu vidatnih gromadyan na novomu kladovishi Belgrada Vin buv dobrim drugom francuzkogo poeta Alena Boske Stil red Vasko Popa pisav u stislomu modernistskomu stili yakij bagato v chomu zavdyachuye syurrealizmu ta serbskim narodnim tradiciyam cherez vpliv serbskogo poeta Momchilo Nastasiyevicha i zovsim nichogo nemaye do socialistichnogo realizmu yakij panuvav u shidnoyevropejskij literaturi pislya Drugoyi svitovoyi vijni naspravdi vin buv pershim u pislyavoyennij Yugoslaviyi sho rozirvav iz socialistichnim realizmom Vin stvoriv nepovtornu poetichnu movu perevazhno eliptichnu sho poyednuye suchasnu formu chasto virazhenu cherez rozmovnu movu i zagalni idiomi ta virazi zi starimi usnimi narodnimi tradiciyami Serbiyi epichnimi ta lirichnimi virshami opovidannyami mifami zagadkami tosho U jogo tvorchosti zmishuyutsya zemni ta legendarni motivi mifi vihodyat na poverhnyu z kolektivnoyi pidsvidomosti spadshina ta povsyakdennist perebuvayut u postijnij vzayemodiyi a abstraktne vidobrazhayetsya u specifichnomu ta konkretnomu utvoryuyuchi nepovtornu ta nadzvichajnu poetichnu dialektiku Meksikanskij poet ta laureat Nobelivskoyi premiyi Oktavio Pas skazav Poeti mayut dar govoriti za inshih Vasko Popa mav duzhe ridkisnu yakist chuti inshih Zibrani virshi u perekladi Enn Pennington zi vstupnim slovom G yuza ye chastinoyu Seriyi poezij Perseya v perekladi golovnij redaktor Daniel Vajsbort Literaturoznavec Dzhon Bejli z Oksfordskogo universitetu zrobiv oglyad knigi v The New York Review of Books i napisav sho Popa odin z najkrashih yevropejskih poetiv sho pishe sogodni Z chasu jogo pershoyi knigi virshiv Kora Vasko Popa postijno nabirav viznannya i slavu Jogo poetichne dosyagnennya visim knig virshiv napisanih za 38 rokiv otrimalo shiroke viznannya yak u ridnij krayini tak i za yiyi mezhami Vin ye odnim iz najbilsh perekladenih serbskih poetiv i v toj chas stav odnim iz najvplivovishih svitovih poetiv Tvori red Kora Kora 1953 Nepocin polje Nedotorkane pole 1956 Sporedno nebo Druge nebo 1968 Uspravna zemlja Pryama zemlya 1972 Vucja so Vovcha sil 1975 Kuca nasred druma Dim posered dorogi 1975 Zivo meso Sire m yaso 1975 Rez Zhniva 1981 Gvozdeni sad Zaliznij sad nezavershenij Od zlata jabuka Iz zolotogo yabluka zbirka narodnih virshiv kazok prisliv yiv zagadok ta prokloniv vibranih iz velicheznogo obsyagu yugoslavskoyi narodnoyi literaturi 1958 Urnebesnik Zbornik pesnickog humora dobirka serbskoyi dotepnosti ta gumoru 1960 Ponocno Sunce Opivnichne sonce poetichnij svit snovidin 1962Pislya smerti Vasko Popa v jogo spadshini znajdena nezavershena kniga Zaliznij sad potim cila Garne misto V yak i vinok z p yati pisen pid zagalnoyu nazvoyu Bozhevilnij tyulpan Ludi Lala Zi spadshini she 19 virshiv yak i kniga zamitok pro zhivopis i hudozhnikiv Kotushka U 2002 roci u vidavnictvi KOV vijshla kniga Rumunski ta inshi pisni de buli nadrukovani virshi napisani nim v molodosti Primitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 23 chervnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 23 chervnya 2020 Posilannya red http www znanje org i i22 02iv03 02iv0312 02iv0312 htm Arhivovano 8 bereznya 2005 u Wayback Machine https web archive org web 20070703183052 http www exilequarterly com authors popa html http www poemhunter com vasko popa Arhivovano 7 sichnya 2010 u Wayback Machine http www beyond the pale co uk vaskopopa htm Arhivovano 16 lyutogo 2005 u Wayback Machine http poets ir index php q taxonomy term 153 Arhivovano 26 lyutogo 2012 u Wayback Machine https sites google com site projectgoethe Home vasko popa Arhivovano 13 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vasko Popa amp oldid 39296578