Дмитро Федорович Васи́льчиков (справжнє прізвище — Васильченко; нар. 6 листопада 1883, Ростов-на-Дону — пом. 20 лютого 1960, Харків) — український і російський актор театру комедійного плану; заслужений артист УРСР з 1936 року. Перший чоловік актриси Глікерії Богданової-Чеснокової.
| Васильчиков Дмитро Федорович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 25 жовтня 1883 Ростов-на-Дону, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Помер | 20 лютого 1960 (76 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Музично-драматична школа Миколи Лисенка |
| Вчителі | Старицька Марія Михайлівна |
| Заклад | Харківський академічний театр музичної комедії і Харківський академічний драматичний театр |
| У шлюбі з | Богданова-Чеснокова Глікерія Василівнаd |
| Нагороди та премії | |
| | |
| |
Біографія ред.
Народився 25 жовтня [6 листопада] 1883 року в місті Ростові-на-Дону (тепер Росія). 1905 року закінчив Музично-драматичну школу Миколи Лисенка, де навчався у Марії Старицької.
Працював у трупах Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Трохима Колесниченка, Михайла Бородая, Дмитра Гайдамаки та інших. Впродовж 1917–1928 років грав в театрах оперети Харкова, Ростова-на-Дону, Москви, Ленінграда. Був одним із засновників Українського радянського театру музичної комедіїу Харкові, де у 1929–1940 роках працював актором, а у 1944–1947 роках — художнім керівником і директором. У 1941–1942 роках грав у Дніпропеторовському імені Максима Горького, у 1942—1944 роках — Московському камерному під керівництвом Олександра Таїрова, у 1940—1941 та 1947—1960 роках — у Харківському імені Олександра Пушкіна російських драматичних театрах.
Ролі ред.
Зіграв театральні ролі:
- Шельменко («Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка);
- Голохвостий («За двома зайцями» Михайла Старицького);
- Градобоєв («Гаряче серце» Олександра Островського);
- Лука («На дні» Максима Горького);
- Зупан («Циганський барон» Йоганна Штраусса);
- Пелікан («Принцеса цирку» Імре Кальмана).
У 1928 році зіграв головну роль Івана Октябрюхова у художньому фільмі «Октябрюхов і Декабрюхов».
Примітки ред.
- ↑ kino-teatr.ru. [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Станішевський Ю. Барви української оперети. Київ, 1970;
- Правиков Ю. В. Світло незгасної зірки // «Український театр». 1986. № 5;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 105—106. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Правиков Ю. В. Васильчиков Дмитро Федорович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінкf 291;
- Барсегян О. С. Васильчиков Дмитро Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.