www.wikidata.uk-ua.nina.az

Варяж Див також Вараш Варшава та Іршава 1951 1989 Новоукраїнка село в Червоноградському районі Львівської області Україн

Варяж

Див. також: Вараш, Варшава та Іршава

Варяж (1951–1989 — Новоукраїнка) — село в Червоноградському районі Львівської області (Україна). Населення становить 888 осіб.

село Варяж
Герб
Панорама села
Панорама села
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Сокальська міська
Основні дані
Засноване 1419
Населення 888
Площа 2,17 км²
Густота населення 409,22 осіб/км²
Поштовий індекс 80014
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°31′01″ пн. ш. 24°05′33″ сх. д. / 50.51694° пн. ш. 24.09250° сх. д. / 50.51694; 24.09250Координати: 50°31′01″ пн. ш. 24°05′33″ сх. д. / 50.51694° пн. ш. 24.09250° сх. д. / 50.51694; 24.09250
Середня висота
над рівнем моря 		202 м
Водойми р. Варяжанка
Місцева влада
Адреса ради 80014, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Варяж
Староста Городько Юрій Володимирович
Карта
Варяж
Варяж
Мапа

 Варяж у Вікісховищі

Географія Редагувати

Варяж, колишнє містечко, лежить над річкою Варяжанкою за 14 км на захід від Сокаля.

Історія Редагувати

В урочищі Городище Варязьке знайдено сліди лужицької культури, зокрема ґрунтове поховання зі спаленням. Сьогодні пам'ятка зруйнована. Назва урочища говорить про те, що тут було давньоруське городище.

На правому березі ріки Варяжанки біля держкордону (стрільбище) знайдено поселення поморської культури. Сьогодні воно частково зруйноване.

На мисі високого лівого берега тієї ж ріки біля кордону — поселення культури шнурової кераміки. А в місці, де мис перерізаний дорогою до застави, на місці єврейського кладовища є поселення ранньої залізної доби та давньоруського часу, частково зруйноване.

Уперше Варяж згадується у 1419 році, ще одна згадка у 1482 р.

У 1538 році поселення отримало магдебурзьке право (надав король Польщі Сигізмунд I Старий на прохання власника — шляхтича Фелікса Ощовського. У XVII ст. стало власністю Матчинських.). Про укріплення у Варяжі згадано в описі до мапи Ф. фон Міга.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Варяж, побудована у 1677 р, зруйнована у 1952 р. (фото 1909 р.)

У 1677 р. була побудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (розібрали в 1952 р.).

У містечку діяв Колегіум піярів, у якому, можливо, навчався, зокрема, Вацлав Петро Жевуський.

Ставши дідичем Варяжу, Юзеф Лащ бл. 1740 року почав зводити тут муроване приміщення для монахів-піярів.

У 1783 р. Варяж включили до Сокальської округи (циркулу), містечко зберегло статус, старий герб із зображенням святого Марка. Поряд із містечком з південного боку знаходилося село Варяж. У 1880 р. належали до Сокальського повіту, у містечку було 160 будинків і 1336 жителів та 16 будинків і 220 жителів у панському дворі (з них 218 греко-католиків, 416 римо-католиків, 911 юдеїв і 5 інших визнань), а в селі було 119 будинків і 901 мешканець (471 греко-католик, 230 римо-католиків).

Понад 100 років Варяж був прикордонним містом Австро-Угорщини.

Після окупації Галичини поляками в 1919 р. Варяж-місто було позбавлено міських прав, хоча у назві залишився додаток «місто». На 01.01.1939 у Варяж-місті проживало 1400 мешканців (300 українців, 460 поляків і 640 євреїв), а у Варяж-селі проживало 1300 мешканців (800 українців-грекокатоликів, 370 українців-римокатоликів, 30 поляків і 100 польських колоністів міжвоєнного періоду) Село Варяж-місто було адміністративним центром об'єднаної сільської ґміни Варяж Місто, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства.

У містечку трапився так званий «Варязький інцидент» 1936 року між польськими комуністами (Народний фронт) та українськими націоналістами (ОУН).

27 вересня 1939 р. відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа Варяж був зайнятий радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг і Солокію та передали Варяж німцям (включений до Дистрикту Люблін Генеральної губернії. Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Грубешівського Українського допомогового комітету.

У 1944 р. село віддали Польщі, а українців вивезли до СРСР).

27 травня 1945 р. УПА з польською допомогою (в рамках порозуміння досягнутого між УПА та АК на Холмщині в 1945 р.) здійснила напад на Варяж. В ході атаки українські повстанці розбили будинки обивательської міліції (МО). В цей час з костелу в селищі почали стріляти: одного повстанця було вбито, одного поранено. Незважаючи на це, через наявність цивільних осіб у костелі, УПА не обстрілювала його.

До заборони греко-католицької церкви в 1946 р. Варяж був осідком Варяжського деканату.

До 1951 р. Варяж належав до Польщі, а 15 лютого 1951 р., відповідно до радянсько-польського договору, переданий до складу УРСР. Місцеві поляки були виселені, а Варяж заселений українцями з ліквідованого села Середній Угринів.

2016 року відкрито невелику сонячну електростанцію для освітлення вулиць. Вартість проекту — 680 тис. грн. Зовнішнє освітлення населеного пункту перевели на альтернативне джерело енергії в рамках спільного проекту Євросоюзу та програми розвитку ООН «Місцевий розвиток». Установлені біля колишньої бібліотеки 20 сонячних модулів генерують електроенергію для освітлення центральної вулиці — від в'їзду в село з обох боків Сокаля і Белза до прикордонної застави, тобто 3,5 км. Надлишок електроенергії село може продавати державі за «зеленим тарифом».

Походження назви села Редагувати

За радянської влади село мало назву Новоукраїнка. З приходом незалежності селу повернули його попереднє найменування — Варяж. Єдиної точної версії походження назви на сьогодні не існує, але є дві гіпотези. Згідно з першою, у хроніці костелу є повідомлення, що назва села походить від варягів, які були в цій місцевості ще у X столітті[джерело?]. В другій йдеться про те, що у 1150—1230 роках галицькі князі воювали з Угорщиною. Полонені угорці заснували тут невеликий населений пункт, первісною назвою якого було Варос, яке згодом видозмінилось і постало у звичній для нас формі — Варяж[джерело?].

Пам'ятки Редагувати

Костел святого Марка

Відомі люди Редагувати

Дідичі Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  3. Zielińska Z. Rzewuski Wacław (dalsze imiona: Piotr, Rafał, Onufry, Ignacy, i z bierzmowania Józef) h. Krzywda (1706—1779) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 169. (пол.).
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 82.
  5. Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
  6. Парнікоза, Іван (01.08.2018). . http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 11.08.2018. 
  7. ↑ . Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 25 червня 2008. 
  8. Любов Пузич, У Савчині міняють вікна у школі, у Варяжі встановлюють вуличне освітлення з монтажем сонячних батарей [ 10 липня 2016 у Wayback Machine.] (Голос з-над Бугу, 01.06.2016)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh Varash Varshava ta Irshava Varyazh 1951 1989 Novoukrayinka selo v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayina Naselennya stanovit 888 osib selo VaryazhGerbPanorama selaPanorama selaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Chervonogradskij rajonGromada Sokalska miskaOsnovni daniZasnovane 1419Naselennya 888Plosha 2 17 km Gustota naselennya 409 22 osib km Poshtovij indeks 80014Telefonnij kod 380 3257Geografichni daniGeografichni koordinati 50 31 01 pn sh 24 05 33 sh d 50 51694 pn sh 24 09250 sh d 50 51694 24 09250 Koordinati 50 31 01 pn sh 24 05 33 sh d 50 51694 pn sh 24 09250 sh d 50 51694 24 09250Serednya visotanad rivnem morya 202 mVodojmi r VaryazhankaMisceva vladaAdresa radi 80014 Lvivska obl Chervonogradskij r n s VaryazhStarosta Gorodko Yurij VolodimirovichKartaVaryazhVaryazhMapa Varyazh u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Pohodzhennya nazvi sela 4 Pam yatki 5 Vidomi lyudi 5 1 Didichi 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiVaryazh kolishnye mistechko lezhit nad richkoyu Varyazhankoyu za 14 km na zahid vid Sokalya Istoriya RedaguvatiV urochishi Gorodishe Varyazke znajdeno slidi luzhickoyi kulturi zokrema gruntove pohovannya zi spalennyam Sogodni pam yatka zrujnovana Nazva urochisha govorit pro te sho tut bulo davnoruske gorodishe Na pravomu berezi riki Varyazhanki bilya derzhkordonu strilbishe znajdeno poselennya pomorskoyi kulturi Sogodni vono chastkovo zrujnovane Na misi visokogo livogo berega tiyeyi zh riki bilya kordonu poselennya kulturi shnurovoyi keramiki A v misci de mis pererizanij dorogoyu do zastavi na misci yevrejskogo kladovisha ye poselennya rannoyi zaliznoyi dobi ta davnoruskogo chasu chastkovo zrujnovane 1 Upershe Varyazh zgaduyetsya u 1419 roci she odna zgadka u 1482 r 2 U 1538 roci poselennya otrimalo magdeburzke pravo nadav korol Polshi Sigizmund I Starij na prohannya vlasnika shlyahticha Feliksa Oshovskogo U XVII st stalo vlasnistyu Matchinskih 2 Pro ukriplennya u Varyazhi zgadano v opisi do mapi F fon Miga nbsp Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u s Varyazh pobudovana u 1677 r zrujnovana u 1952 r foto 1909 r U 1677 r bula pobudovana derev yana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici rozibrali v 1952 r U mistechku diyav Kolegium piyariv u yakomu mozhlivo navchavsya zokrema Vaclav Petro Zhevuskij 3 Stavshi didichem Varyazhu Yuzef Lash bl 1740 roku pochav zvoditi tut murovane primishennya dlya monahiv piyariv U 1783 r Varyazh vklyuchili do Sokalskoyi okrugi cirkulu mistechko zbereglo status starij gerb iz zobrazhennyam svyatogo Marka 2 Poryad iz mistechkom z pivdennogo boku znahodilosya selo Varyazh U 1880 r nalezhali do Sokalskogo povitu u mistechku bulo 160 budinkiv i 1336 zhiteliv ta 16 budinkiv i 220 zhiteliv u panskomu dvori z nih 218 greko katolikiv 416 rimo katolikiv 911 yudeyiv i 5 inshih viznan a v seli bulo 119 budinkiv i 901 meshkanec 471 greko katolik 230 rimo katolikiv Ponad 100 rokiv Varyazh buv prikordonnim mistom Avstro Ugorshini Pislya okupaciyi Galichini polyakami v 1919 r Varyazh misto bulo pozbavleno miskih prav hocha u nazvi zalishivsya dodatok misto Na 01 01 1939 u Varyazh misti prozhivalo 1400 meshkanciv 300 ukrayinciv 460 polyakiv i 640 yevreyiv a u Varyazh seli prozhivalo 1300 meshkanciv 800 ukrayinciv grekokatolikiv 370 ukrayinciv rimokatolikiv 30 polyakiv i 100 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 4 Selo Varyazh misto bulo administrativnim centrom ob yednanoyi silskoyi gmini Varyazh Misto yaka vhodila do Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U mistechku trapivsya tak zvanij Varyazkij incident 1936 roku mizh polskimi komunistami Narodnij front ta ukrayinskimi nacionalistami OUN 27 veresnya 1939 r vidpovidno do Paktu Molotova Ribbentropa Varyazh buv zajnyatij radyanskimi vijskami ale Dogovorom pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Stalin obminyav Zakerzonnya na Litvu i do 12 zhovtnya radyanski vijska vidijshli za Bug i Solokiyu ta peredali Varyazh nimcyam vklyuchenij do Distriktu Lyublin Generalnoyi guberniyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v misti diyala delegatura Grubeshivskogo Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu 5 U 1944 r selo viddali Polshi a ukrayinciv vivezli do SRSR 27 travnya 1945 r UPA z polskoyu dopomogoyu v ramkah porozuminnya dosyagnutogo mizh UPA ta AK na Holmshini v 1945 r zdijsnila napad na Varyazh V hodi ataki ukrayinski povstanci rozbili budinki obivatelskoyi miliciyi MO V cej chas z kostelu v selishi pochali strilyati odnogo povstancya bulo vbito odnogo poraneno Nezvazhayuchi na ce cherez nayavnist civilnih osib u kosteli UPA ne obstrilyuvala jogo 6 Do zaboroni greko katolickoyi cerkvi v 1946 r Varyazh buv osidkom Varyazhskogo dekanatu Do 1951 r Varyazh nalezhav do Polshi a 15 lyutogo 1951 r vidpovidno do radyansko polskogo dogovoru peredanij do skladu URSR Miscevi polyaki buli viseleni a Varyazh zaselenij ukrayincyami z likvidovanogo sela Serednij Ugriniv 7 2016 roku vidkrito neveliku sonyachnu elektrostanciyu dlya osvitlennya vulic Vartist proektu 680 tis grn Zovnishnye osvitlennya naselenogo punktu pereveli na alternativne dzherelo energiyi v ramkah spilnogo proektu Yevrosoyuzu ta programi rozvitku OON Miscevij rozvitok Ustanovleni bilya kolishnoyi biblioteki 20 sonyachnih moduliv generuyut elektroenergiyu dlya osvitlennya centralnoyi vulici vid v yizdu v selo z oboh bokiv Sokalya i Belza do prikordonnoyi zastavi tobto 3 5 km Nadlishok elektroenergiyi selo mozhe prodavati derzhavi za zelenim tarifom 8 Pohodzhennya nazvi sela RedaguvatiZa radyanskoyi vladi selo malo nazvu Novoukrayinka Z prihodom nezalezhnosti selu povernuli jogo poperednye najmenuvannya Varyazh Yedinoyi tochnoyi versiyi pohodzhennya nazvi na sogodni ne isnuye ale ye dvi gipotezi Zgidno z pershoyu u hronici kostelu ye povidomlennya sho nazva sela pohodit vid varyagiv yaki buli v cij miscevosti she u X stolitti dzherelo V drugij jdetsya pro te sho u 1150 1230 rokah galicki knyazi voyuvali z Ugorshinoyu Poloneni ugorci zasnuvali tut nevelikij naselenij punkt pervisnoyu nazvoyu yakogo bulo Varos yake zgodom vidozminilos i postalo u zvichnij dlya nas formi Varyazh dzherelo Pam yatki Redaguvati nbsp Kostel svyatogo MarkaKostel svyatogo Marka ordenu Piariv sporudzhenij u 1688 1693 rr za proektom arhitektora Vojceha Lyenartovicha v stili baroko Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1784 r spochatku hram buv kostelom u 1818 r za spriyannya didicha Dzhevickogo perebudovano na cerkvu 7 zobrazhennya na sajti Arhitekturni ta pam yatki Ukrayini Varyazh Arhivovano 12 lyutogo 2008 u Wayback Machine Stovpova kaplicya 18 stolittya Yedinim zalishkom parku sho prilyagav do kolishnogo palacu Lomnickih ye tyulpanove derevo Vidomi lyudi RedaguvatiMedvid Lyubomir Miroslavovich ukrayinskij malya r profesor zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini narodnij hudozhnik Ukrayini akademik Akademiyi mistectv Ukrayini urodzhenec Varyazhu Mendus Yaroslav Petrovich narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya Ignatij Zaborovskij vikladach miscevogo kolegiumu piyariv avtor knigi Geometriya praktichna i logarifmi dlya narodnih shkil Latinnik Danilo meshkanec sela narodivsya v 1898 r n s Dluzhnyuv buv strilcem v Ukrayinskij galickij armiyi Didichi Redaguvati Feliks Oshovskij Marek MatchinskijPrimitki Redaguvati Arheologiya ta starodavnya istoriya Sokalskogo rajonu na sajti zamky com ua Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 12 lipnya 2018 a b v Gerbi mist Ukrayini Varyazh Arhiv originalu za 17 travnya 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 Zielinska Z Rzewuski Waclaw dalsze imiona Piotr Rafal Onufry Ignacy i z bierzmowania Jozef h Krzywda 1706 1779 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1992 T XXXIV 1 Zeszyt 140 S 169 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 82 Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo Yuliyana Seredyaka 1975 S 130 131 Parnikoza Ivan 01 08 2018 Holm ta Holmshina podorozh dlya ukrayincya Chastina 9 Deportaciyi ta porozuminnya http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 1 listopada 2018 Procitovano 11 08 2018 a b Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini Varyazh Arhiv originalu za 12 lyutogo 2008 Procitovano 25 chervnya 2008 Lyubov Puzich U Savchini minyayut vikna u shkoli u Varyazhi vstanovlyuyut vulichne osvitlennya z montazhem sonyachnih batarej Arhivovano 10 lipnya 2016 u Wayback Machine Golos z nad Bugu 01 06 2016 Dzherela RedaguvatiWarez mko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 950 pol S 950 951 pol S Baracz Warez Rys dziejow ormianskich Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Tarnopol 1869 S 175 176 pol Vitoki i korinnya Varyazha syagayut u chasi Kiyivskoyi Rusi istoriya mista u svitlinah Arhivovano 24 kvitnya 2022 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Varyazh Arhivovano 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Gerbi mist Ukrayini Varyazh nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Varyazh amp oldid 37931694