Варварівка — історична місцевість Миколаєва, частина Центрального району.
| Варварівка Миколаїв | |
| Свято-Михайлівська церква у Варварівці | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 46°59′31″ пн. ш. 31°56′22″ сх. д. / 46.99222222002777727° пн. ш. 31.93972222002777883° сх. д.Координати: 46°59′31″ пн. ш. 31°56′22″ сх. д. / 46.99222222002777727° пн. ш. 31.93972222002777883° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Район | Центральний район |
| Адмінодиниця | Центральний район Варварівський район Миколаївський район (1962—2020) |
| Площа | 5 квадратний кілометр |
| Телефонний код | 512 |
| Головні вулиці | Одеське шосе, вулиця Веселинівська, Очаківська вулиця |
| Карта | |
| Варварівка у Вікісховищі |
Розташування Редагувати
Розташовуваний на північному заході міста, на правому березі Бузького лиману. З великим містом з'єднаний Варварівським мостом. Навпроти Варварівки через річку Південний Буг розташоване селище Матвіївка.
Історичні відомості Редагувати
Існує з 1804 р. Заселено кріпаками з Київської губернії князя С. Ф. Голіцина і його дружини. Спочатку називалося Слобода Велика, на ім'я Великої коси (тепер Варварівська коса). У 1830—1860 рр. часто іменувалося іншою назвою — село Варварівка, Варварівське селище. У лоції 1851 обидві назви. Друга назва — Варварівка — дана за іменем дружини князя Голіцина Варвари. Княгиня Варвара Голіцина (до шлюбу — Варвара Василівна Енгельгардт) (12.03.1757 — 2.05.1815), племінниця Г. О. Потьомкіна-Таврійського. Варвара Голіцина захоплювалася літературою і навіть переклала на російську мову французький роман Б. Ембера «Омани від любові, або Листи від Фанелії до Мільфорта». Класик російської літератури Гаврило Державін присвятив їй вірш «Осінь під час облоги Очакова». Варвара Голіцина купила ці землі у своєї сестри графині Олександри Браницької (до шлюбу — Олександра Василівна Енгельгардт) (1754—1838). У 1817 р. ці землі перейшли до графа Ламберта, який заклав тут фруктовий сад.
Пізніше, Варварівку частково, а саме територію парку, було викуплено у Ламбертів купцем Фрідріхом Бішлером, який організував там місце культурного відпочинку для миколаївського бомонду. На той час ця частина Варварівки називалася «Розважальний парк Бішлера».
Станом на 1886 у містечку Коренихської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 836 осіб, налічувалось 169 дворових господарств, існували станова квартира 3-го стану, слідча камера одеського окружного суду, православна церква, єврейський молитовний будинок, земська станція, недіючий пивоварний завод, 15 лавок.
Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 20 січня 1961 р. смт Варварівка Варварівського району Миколаївській області включено до смуги міста Миколаєва з підпорядкуванням території селища Центральній районній Раді.
Населення Редагувати
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2352 осіб (1185 чоловічої статі та 1167 — жіночої), з яких 1562 — православної віри, 781 — юдейської.
За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення становила 5 723 особи, з них українців — 5 022, росіян — 411, білорусів — 36, німців — 69, євреїв — 135, болгарів — 7, інших — 143.
Транспортне сполучення Редагувати
Варварівкою проходять найважливіші автомобільні магістралі міста Миколаєва: Одеське шосе, вулиці Веселинівська та Очаківська (у напрямку села Парутине і міста Очаків).
Культура Редагувати
У Варварівці функціонують 2 загальноосвітні школи (№ 60 і № 61), дитячий садок, ліцей, будинок творчості, туристична база, річковий пляж, стадіон, кінно-спортивна база, ресторани, парки, 2 православних церкви й інші.
Пам'ятки Редагувати
Свято-Михайлівська церква, закладена в 1811 році Варварою Голіциною на місці невеликої дерев'яної церкви, побудованої запорозькими козаками.
Основні вулиці мікрорайону Редагувати
- Бокова вулиця
- Зустрічний провулок
- Клубна вулиця
- Ламбертівська вулиця
- Вулиця Матросова
- Мічуріна провулок
- Мічуріна вулиця
- Партизанська вулиця
- Поштова вулиця
- Світанкова вулиця
- Рекордна вулиця
- Північна вулиця
- Вулиця Суворова
- Туристів провулок
- Урожайна вулиця
- Ходченка вулиця (в минулому — Жданова)
- Чорноморська вулиця
- Чорноморський провулок
- Зарічна вулиця
Див. також Редагувати
- Варварівський міст
- У 2020 році нарешті на фінішну пряму вийшло будівництво водогону у Варварівку.
Примітки Редагувати
- «В Варваровке открыли памятный знак в честь Варвары Голицыной, племянницы Потемкина» // Миколаївська обласна інтернет-газета «Новости N», 10.09.2010(рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
- Энгельгардт Василий Андреевич // Генеалогическая база знаний: персоны, фамилии, хроника [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1961. — № 7 (9 лютого). — С. 305.
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-219)
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 15 березня 2023.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 8 травня 2013.
- . mykolaiv.one (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
Джерела Редагувати
- Крючков Ю. С.. Старый Николаев и окрестности. Топонимический словарь-справочник. — Н., «Дикий Сад», 1991.
Посилання Редагувати
- «Центр за мостом: Северная варваровская улица» // «NikLife», 19.03.2013 [ 8 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)