Білозорецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Білозірка.
| Білозорецька волость | |
| Центр | Білозірка |
|---|---|
| Площа | 11 213 (1885) |
| Населення | 5301 осіб (1885) |
| Густота | 43.3 осіб / км² |
| Наступники | ґміна Білозірка |
| Гміна Білозірка | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Кременецький |
| Адмінцентр гміни | Білозірка |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 20 |
Склад Редагувати
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень об'єднаних у 7 сільських громад. Населення — 5301 особа (2626 чоловічої статі та 2675 — жіночої), 745 дворових господарства.
Основні поселення волості Редагувати
- Білозірка — колишнє власницьке село при річці Самець за 55 верст від повітового міста; волосне правління; 1187 осіб, 146 дворів, православна церква, 2 каплиці, костел, католицька каплиця, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа.
- Молотьків — колишнє власницьке село, 467 осіб, 72 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Москалівка — колишнє власницьке село, 640 осіб, 97 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок.
- Плиска — колишнє власницьке село при річці Свинорийка, 542 особи, 94 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Шушківці — колишнє власницьке село при річці Самець, 332 особи, 61 двір, каплиця, постоялий будинок.
- Щаснівка — колишнє власницьке село при річці Рудка, 1200 осіб, 183 двори, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
- Янківці — колишнє власницьке село, 738 осіб, 91 двір, православна церква, постоялий будинок.
Історія Редагувати
Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. На межі ХІХ-ХХ ст. до складу волості увійшли 3 поселення ліквідованої Лановецької волості: власне містечко Ланівці, села Ванжулів та Оришківці) (за Польщі в 1924 р. Лановецьку волость поновлено як ґміна Ланівці з від'єднанням раніше приєднаних сіл).
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Білозірка Кременецького повіту Волинського воєводства у тих же межах, що і до кінця ХІХ ст. (за винятком села Щаснівка, «відрізаного» новим кордоном і приєднаного до Старокостянтинівського повіту, натомість до складу ґміни відійшли села Гриньки, Козачки, Осники Святецької волості, які новий кордон "відрізав" від своєї волості). У 1921 р. волость налічувала 14 998 жителів (13 564 православних, 101 римо-католик, 3 євангелісти, 2 греко-католики і 685 юдеїв), складалася з 20 населених пунктів:
- 1 містечко — Ланівці
- 15 сіл:
- 1 хутір — Лисогірка
- 1 залізнична станція — Ланівці
- 2 фільварки:
- Оришківці
- Шура.
1 січня 1924 року з ґміни було передано містечко Ланівці та села Гриньки, Малі Козачки, Великі Козачки й Осники до відновленої Лановецької волості.
1 жовтня 1933 р. село Осники з сільської ґміни Ланівці та села Обришківці, Буглів, Люлинці і Кутиски з сільської ґміни Вишгородок включені у ґміну Білозірка.
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і переселення поляків. На 1936 рік гміна складалася з 20 громад:
- Білинівка — село: Білинівка;
- Білозірка — містечко: Білозірка;
- Білозірка — село: Білозірка та хутір: Буківщина;
- Буглів — село: Буглів;
- Янківці — село: Янківці;
- Корначівка — село: Корначівка;
- Кутиськи — село: Кутиски;
- Люлинці — село: Люлинці;
- Молотків — село: Молотків;
- Москалівка — село: Москалівка;
- Оришківці — село: Оришківці;
- Осники — село: Осники;
- Орлине Гніздо — село: Орлине Гніздо;
- Огризківці — село: Огризківці;
- Пілсудчанка Долішня — село: Пілсудчанка Долішня;
- Пілсудчанка Горішня — село: Пілсудчанка Горішня;
- Плиска — село: Плиска;
- Шушківці — село: Шушківці;
- Ванжулів — село: Ванжулів;
- Ветеранівка — село: Ветеранівка.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Лановецького району.
Джерела Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 17 października 1923 r. o rozwiązaniu gminy Pańkowce, utworzeniu gminy Łanowce oraz zmianie granic gmin: Białozórka i Wyszogródek w powiecie Krzemienieckim. [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 41-42 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |