Бут Віктор Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бут (прізвище).

Бут Віктор Анатолійович (нар. 13 січня 1967(19670113), Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — російський підприємець, бізнесмен, кримінальний торговець зброєю. В 2012 засуджений в США до 25 років ув'язнення за незаконну торгівлю зброєю та підтримку тероризму. Американський суд визнав Віктор Бута винного в кількох пукнтах обвинувачення, в тому числі в змову з метою торгівлі зброї організації "Революційні збройні сили Колумбії", яка визнана американською владою терористичною. Сам Бут знаходився в ув'язненні з 6 березня 2008, свою винну не визнав.

Бут Віктор Анатолійович
рос. Виктор Анатольевич Бут
Екстрадиція Віктора Бута (посередині) до США (16.11.2010)
Прізвисько	« le marchand de la mort », Lord of War, Todeshändler і Merchant of Death
Псевдо	Vadim Markovich Aminov, Viktor Bulakin і Boris
Народився	13 січня 1967(1967-01-13) (56 років)  СРСР, м. Душанбе (нині  —  Таджикистан)
Громадянство	до 1991  СРСР  з 1991 —  Росія
Національність	Росіянин
Діяльність	контрабандист зброї, військовослужбовець, синхронний перекладач
Alma mater	Казанське суворовське військове училище^d і Військовий інститут Міністерства оборони СРСР^d
Знання мов	есперанто, російська, таджицька, французька, іспанська і англійська
Військове звання	старший лейтенант
Партія	Ліберально-демократична партія Росії
Сайт	victorbout.ru
Медіафайли у Вікісховищі

Відомий також як «продавець смерті». Став прототипом персонажу Ніколаса Кейджа у фільмі «Збройовий барон» (англ. Lord of War, 2005). Повітряно-транспортне підприємство, що належало Буту мало до 60 літаків повітряного флоту та 1 000 співробітників.

8 грудня 2022 повенувся в Росію після обміну на американську баскетболістку Бріттні Грінер, яка була ув'язнена російською владою за контрабанду наркотиків.

Біографія

Народився 13 січня 1967 в Душанбе. Батько походив з Харківської області і працював механіком. Мати була уроженкою Курманаєвського району Оренбурзької області РСФСР і працювала бухгалтером. У матеріалах розвідувальних служб ПАР та британського Комітету у закордонних справах фігурує як етнічний українець.

Навчався у московському військовому інституті іноземних мов (рос. ВИИЯ), згодом у військовій академії. Також має диплом з економіки, володіє шістьма мовами. До 1991 року Бут служив у одному з військово-повітряних підрозділів, до того ж протягом шести років у Мозамбіку, де йшла спровокована СРСР громадянська війна. Він вважається майором КДБ, проте сам Бут свої зв'язки з КДБ заперечує.

Бізнес

Після розпаду СРСР та Варшавського договору Віктор Бут заснував у Москві чартерне повітряно-транспортне підприємство. Відомо, що він продавав та постачав зброю військовим угрупуванням та диктаторським режимам у африканських країнах. У 2001 році постачав зброю до Анголи, Камеруна, Демократичної Республіки Конго, Кенії, Лівії, Республіки Конго, Руанди, Сьєрра-Леоне, Судану та Уганди.

У 2001 та 2004 роках Рада Безпеки ООН наклала резолюції заборони на його підприємства та заморозила його банківські рахунки у різних країнах.

Розшук та арешт

У 2005 році лише Бельгія видала міжнародний ордер на арешт Віктора Бута.

6 березня 2008 року Віктора Бута за поданням прокуратури США та ордером виданим Окружним судом Південного округу Нью-Йорка було заарештовано таїландською поліцією у Бангкоці. У США Віктора Бута звинуватили у незаконному постачанні великих партій зброї, а також у звершенні цілої низки фінансових махінацій. Бут заперечував свою провину й у відкритому листі до російського президента та прем'єр-міністра просив допомоги.

У 2010 році Таїландський суд ухвалив рішення задовольнити прохання США про екстрадицію Бута, але Бут все ще залишався у в'язниці Бангкока, у зв'язку з тим що таїландська влада висунула проти нього нові звинувачення, що потребували нового розслідування.

16 листопада 2010 року влада Таїланду вирішили видати Віктора Бута в США. О 13:30 за місцевим часом літак з Віктором Бутом покинув Таїланд. Уряд Російської Федерації одразу ж заявив, що екстрадиція є незаконною.

У жовтні 2011 року розпочався судовий процес під головуванням судді Шіри А. Щейндлін (англ. Shira A. Scheindlin^[en]) 2 листопада 2011 рада присяжних визнала Бута винним за всіма статтями обвинувачення.

5 квітня 2012 суддя винесла вирок — 25 років ув'язнення та 15 млн $ штрафу.

У червні 2020 року у статті видання «Reuters» зазначалося, що після висунення звинувачень ветерану морської піхоти США Полу Вілану, Москва вивчає можливість обміну полоненими — Вілана на Бута та пілота Костянтина Ярошенка.

8 грудня 2022 року відбувся обмін Віктора Бута на американську баскетболістку Брітні Грайнер, яка була затримана у РФ за знайдені наркотичні речовини (масло канабісу) в аеропорту. За даними ЗМІ, Бут і Грайнер були помилувані перед обміном; продовжувати відбувати відповідні покарання у своїх країнах вони не повинні.

Після повернення в Росію

9 грудня 2022 року Віктор Бут дав інтерв'ю Марії Бутіній для RT, де заявив, що не думає, що він важливий для російської політики.

10 грудня 2022 року Бут підтримав вторгнення Росії в Україну і припустив, що за наявності можливості та навичок став би добровольцем.

12 грудня 2022 року Леонід Слуцький, голова Ліберально-демократичної партії Росії, заявив, що Віктор отримав членський квиток партії.

З 8 березня по 8 квітня 2023 року в Сант-Петербурзі в Національному музеї мистецтва і фотографії (Галерея на "Мосфільмі") відбулася виставка картин, що були намальовані Бутом під час ув'язнення в американській в'язниці (2008 - 2022). Свою першу виставку під назвою "Берег мій тонкою лінією" Віктор Бут, який вступив до Творчої Спілки художників Росії, представив за підтримки Російського фонду миру.

Особисте життя

З 1992 року одружений з Аллою Володимирівною Бут (у дівоцтві Протасова; народилася 1970 року в Ленінграді). Алла - художник, дизайнер, модельєр, була власницею магазинів одягу в ОАЕ, Німеччині, ПАР і Росії. З майбутньою дружиною Віктор Бут познайомився наприкінці 1980-х років у Мозамбіку, де працював перекладачем з португальської в радянській військовій місії. Для Алли це був другий шлюб. Дочка - Єлизавета (народилася 1994 року в ОАЕ). Старший брат і колишній компаньйон - Сергій Анатолійович Бут продовжує вести законний авіаційний бізнес в Об'єднаних Арабських Еміратах (зокрема, в Шарджі) і Болгарії.

Віктор Бут - вегетаріанець. Він стверджує, що не є прихильником будь-якої релігії, але вважає своїми духовними лідерами Льва Толстого та Івана Ільїна і "поділяє погляди" Ісуса Христа, Будди, Заратустри і Крішни.

Віктор Бут володіє багатьма мовами, зокрема англійською, французькою, португальською, таджицькою, фарсі, дарі, зулу, коса, есперанто, більшу частину з яких він вивчив, перебуваючи в ув'язненні.

Примітки

1. https://www.cnn.com/2022/12/08/europe/viktor-bout-putin-importance-analysis-intl/index.html
2. Аркадій Сидорук. Торгівець смертю // Дзеркало Тижня. — 2009. — Т. № 51 (2009 рік) (26 грудня). Процитовано 2011-07-08.
3. Виктор Бут. Подлинная история "оружейного барона"
4. Виктор Бут: Биография, образование, семья | Lenta.ru
5. . Архів оригіналу за 11 лютого 2008. Процитовано 24 жовтня 2011. 
6. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 24 жовтня 2011. 
7. . Архів оригіналу за 30 вересня 2009. Процитовано 7 березня 2008. 
8. . 16 листопада 2010. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 24 листопада 2010. 
9. У США росіянина Бута визнали винним у незаконній торгівлі зброєю. Радіо Свобода. 2 листопада 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2011. 
10. Вирок Вікторові Буту: кінець карєєри «торговця смертю». Радіо Свобода. 6 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 6 квітня 2012. 
11. Ex-U.S. marine jailed by Russia on spying charges hopes for prisoner swap: Ifax. Reuters (англ.). 23 червня 2020. Процитовано 22 вересня 2022. 
12. Американську баскетболістку Брітні Грайнер звільнили з російського ув'язнення. ЇЇ обміняли на росіянина Бута. Що відомо. suspilne.media. 8 грудня 2022. 
13. Правозащитник сообщил, что Бута и Грайнер помиловали перед обменом. TACC. Процитовано 13 грудня 2022. 
14. Виктор Бут дал первое интервью после освобождения из американской тюрьмы. С ним поговорила сотрудница RT Мария Бутина Краткий пересказ. Meduza (рос.). Процитовано 13 грудня 2022. 
15. Бут заявил, что всецело поддерживает СВО. TACC. Процитовано 13 грудня 2022. 
16. "Збройовий барон" Бут вступив до лав ЛДПР: у партії прокоментували. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2022. 
17. На «Мосфильме» открылась выставка картин Виктора Бута, написанных им в американской тюрьме. www.mosfilm.ru. Процитовано 26 червня 2023. 
18. Выставка картин Виктора Бута пройдет в "Галерее на Мосфильме". Российская газета. 6 березня 2023. Процитовано 26 червня 2023. 
19. На Мосфильме пройдет выставка картин Бута, написанных им в американской тюрьме. TACC. Процитовано 26 червня 2023. 
20. Любимая женщина "оружейного барона". flb.ru. Процитовано 21 грудня 2022. 
21. Прокуратура США отвергла пересмотр приговора Буту. BBC News Русская служба (рос.). 28 листопада 2011. Процитовано 21 грудня 2022. 
22. Лекция А.Бинецкого «Лоббизм и дипломатия в современных условиях» (uk-UA). Процитовано 21 грудня 2022. 
23. Алексей Бинецкий. "Лоббизм в современном мире: экономика, дипломатия, разведка" (uk-UA). Процитовано 21 грудня 2022. 

Посилання

Wikinews

Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Затримано відомого російського торгівця зброєю

• (рос.)
• Інтерв'ю В. Бута на радіо «Ехо Москви». 28 січня 2002. 
• Біографічна довідка [ 18 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)