www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бурківський Олександр Оттович Олександр Оттович Бурківський 19 лютого 1874 Рівне Волинь 31 серпня 1921 Пикуличі Польща у

Бурківський Олександр Оттович

Олександр Оттович Бурківський (*19 лютого 1874, Рівне (?), Волинь — † 31 серпня 1921, Пикуличі, Польща) — український військовик, генерал-хорунжий Армії УНР.

Олександр Оттович Бурківський
 Полковник (15.6.1916)
 Генерал-хорунжий (5.10.1920)
Загальна інформація
Народження 19 лютого 1874(1874-02-19)
Рівне, Волинь
Смерть 31 серпня 1921(1921-08-31) (47 років)
c. Пикуличі,  Польща
(дорожньо-транспортна пригода)
Поховання
Православний цвинтар у Варшаві : 

Alma Mater Чугуївське військове училище
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 4 ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурківський.

Життєпис Редагувати

Народився в місті Рівному на Волині(?). Походив з дворян Гродненської губернії; лютеранин. Закінчив Білостоцьке реальне училище. У 1892 р. вступив на службу однорічником 2-го розряду до 165-го піхотного резервного Ковельського полку. Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1894, ін. джерела — 1896). Офіцер 165-го піхотного Луцького у Києві і 74-го Ставропольського в Умані полків.

У складі Російської імператорської армії Редагувати

Учасник Російсько-японської війни.

  • З 19 жовтня 1904 р. — командував ротою 22-го Східно-Сибірського стрілецького полку. За бойові заслуги у боях одержав звання штабс-капітана.
  • 23 березня 1906 р. повернувся до 74-го піхотного Ставропольського полку, з яким вийшов на Першу світову війну. Був двічі поранений (28 серпня 1914 р. та 13 січня 1915 р.).
  • З 02 січня 1915 р. — командир 2-го батальйону 74-го полку. 15 червня 1916 р. був підвищений до рангу полковника за хоробрість, виявлену у бою.
  • З 26 березня 1917 р. — т. в. о. командира 467-го піхотного Кінбурнського полку.
  • З 6 квітня 1917 р. — командир 465-го піхотного Уржумського полку.

Під час Першої світової війни дістав всі ордени до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орден Святого Георгія IV ступеня (06 липня 1917), Георгіївську зброю (25 липня 1917), солдатську відзнаку Святого Георгія IV ступеня (за бої 23 та 30 липня 1917 р. під Станиславовом).

В українському війську Редагувати

10 січня 1918 р. залишив фронт «через хворобу», відтоді — в українській армії. Учасник боїв на більшовицькому і денікінському фронтах.

  • У березні 1918 — комендант Умані, з 10 квітня 1918 — командир куреня 42-го (згодом — 32-го) пішого Сумського полку 6-го АК Армії УНР, згодом — Армії Української Держави.
  • З 6 серпня 1918 — помічник командира 32-го пішого Сумського полку Армії Української Держави.

За Гетьманату — офіцер штабу корпусу.

Трагічно загинув у Пикуличах в автокатастрофі під час відрядження з табору інтернованих до м. Ченстохова (Польща). Похований у Варшаві на православному цвинтарі Воля.

Могила Бурківського

Джерела Редагувати

  • ЦДАВОУ. -Ф. 1075. — Оп. 1. -Спр. 67. -G 202–206;
  • Оп. 2. -Спр. 653. -С. За, РГВИА. -ф. 409. -Оп. 1. — п/с 553;
  • Монкевич Б. З останніх днів 6оротьби//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1932. — Ч. 6. — С. 4-7;
  • Савченко В. Український рух у ІХ-ій російській армії// За Державність. — Варшава — 1938. — № 8. — С 81-85;
  • Пекарчук І. Правда про 10 і 11 листопада 1920 р.// Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1933. — Ч. 1. — С. 8-9;
  • Пузицький А. Ще в справі 10 і 11 листопада 1920 р.//Літопис Червоної Калини — Львів — 1933. — Ч. 4. — С. 8-9;
  • Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма, — Київ. — 2002. — С. 67, 221.
  • М. Литвин, К. Науменко, Збройні сили України першої пловини XX століття. Генерали і адмірали, Львів—Харків 2007. ISBN 978-966-2918-12-0
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksandr Ottovich Burkivskij 19 lyutogo 1874 Rivne Volin 31 serpnya 1921 Pikulichi Polsha ukrayinskij vijskovik general horunzhij Armiyi UNR Oleksandr Ottovich Burkivskij Polkovnik 15 6 1916 General horunzhij 5 10 1920 Zagalna informaciyaNarodzhennya 19 lyutogo 1874 1874 02 19 Rivne VolinSmert 31 serpnya 1921 1921 08 31 47 rokiv c Pikulichi Polsha dorozhno transportna prigoda Pohovannya Pravoslavnij cvintar u Varshavi Alma Mater Chuguyivske vijskove uchilisheVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitvi Rosijsko yaponska vijnaPersha svitova vijnaUkrayinsko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Burkivskij Zmist 1 Zhittyepis 1 1 U skladi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi 1 2 V ukrayinskomu vijsku 2 DzherelaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v misti Rivnomu na Volini Pohodiv z dvoryan Grodnenskoyi guberniyi lyuteranin Zakinchiv Bilostocke realne uchilishe U 1892 r vstupiv na sluzhbu odnorichnikom 2 go rozryadu do 165 go pihotnogo rezervnogo Kovelskogo polku Zakinchiv Chuguyivske pihotne yunkerske uchilishe za 2 m rozryadom 1894 in dzherela 1896 Oficer 165 go pihotnogo Luckogo u Kiyevi i 74 go Stavropolskogo v Umani polkiv U skladi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Redaguvati Uchasnik Rosijsko yaponskoyi vijni Z 19 zhovtnya 1904 r komanduvav rotoyu 22 go Shidno Sibirskogo strileckogo polku Za bojovi zaslugi u boyah oderzhav zvannya shtabs kapitana 23 bereznya 1906 r povernuvsya do 74 go pihotnogo Stavropolskogo polku z yakim vijshov na Pershu svitovu vijnu Buv dvichi poranenij 28 serpnya 1914 r ta 13 sichnya 1915 r Z 02 sichnya 1915 r komandir 2 go bataljonu 74 go polku 15 chervnya 1916 r buv pidvishenij do rangu polkovnika za horobrist viyavlenu u boyu Z 26 bereznya 1917 r t v o komandira 467 go pihotnogo Kinburnskogo polku Z 6 kvitnya 1917 r komandir 465 go pihotnogo Urzhumskogo polku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni distav vsi ordeni do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu orden Svyatogo Georgiya IV stupenya 06 lipnya 1917 Georgiyivsku zbroyu 25 lipnya 1917 soldatsku vidznaku Svyatogo Georgiya IV stupenya za boyi 23 ta 30 lipnya 1917 r pid Stanislavovom V ukrayinskomu vijsku Redaguvati 10 sichnya 1918 r zalishiv front cherez hvorobu vidtodi v ukrayinskij armiyi Uchasnik boyiv na bilshovickomu i denikinskomu frontah U berezni 1918 komendant Umani z 10 kvitnya 1918 komandir kurenya 42 go zgodom 32 go pishogo Sumskogo polku 6 go AK Armiyi UNR zgodom Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 6 serpnya 1918 pomichnik komandira 32 go pishogo Sumskogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Za Getmanatu oficer shtabu korpusu Z 23 lyutogo 1919 roku zaviduvach zbroyi 1 yi z 15 05 1919 r 6 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 1 chervnya 1919 pomichnik nachalnika 6 yi Zaporizkoyi diviziyi Z 31 zhovtnya 1919 j do kincya listopada 1919 nachalnik 4 yi pihotnoyi Holmskoyi Sirozhupannoyi diviziyi Armiyi UNR Z bereznya 1920 roku nachalnik 5 yi strileckoyi brigadi 2 yi Strileckoyi diviziyi zgodom 8 a brigada 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR Z 5 zhovtnya 1920 general horunzhij nachalnik 1 yi Kulemetnoyi diviziyi pomichnik komanduvacha Pravoyi grupi Armiyi UNR Z grudnya 1920 u taborah internovanih u Polshi Tragichno zaginuv u Pikulichah v avtokatastrofi pid chas vidryadzhennya z taboru internovanih do m Chenstohova Polsha Pohovanij u Varshavi na pravoslavnomu cvintari Volya nbsp Mogila BurkivskogoDzherela RedaguvatiTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Burkivskij Oleksandr Ottovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni CDAVOU F 1075 Op 1 Spr 67 G 202 206 Op 2 Spr 653 S Za RGVIA f 409 Op 1 p s 553 Monkevich B Z ostannih dniv 6orotbi Litopis Chervonoyi Kalini Lviv 1932 Ch 6 S 4 7 Savchenko V Ukrayinskij ruh u IH ij rosijskij armiyi Za Derzhavnist Varshava 1938 8 S 81 85 Pekarchuk I Pravda pro 10 i 11 listopada 1920 r Litopis Chervonoyi Kalini Lviv 1933 Ch 1 S 8 9 Puzickij A She v spravi 10 i 11 listopada 1920 r Litopis Chervonoyi Kalini Lviv 1933 Ch 4 S 8 9 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi ukrayinskogo komandarma Kiyiv 2002 S 67 221 M Litvin K Naumenko Zbrojni sili Ukrayini pershoyi plovini XX stolittya Generali i admirali Lviv Harkiv 2007 ISBN 978 966 2918 12 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Burkivskij Oleksandr Ottovich amp oldid 38299845