www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будзиновський В ячеслав Титович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Будзиновський Знання мов Фото Псевд

Будзиновський В'ячеслав Титович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Будзиновський.

Будзиновський В'ячеслав Титович
Псевдо Недоля В.
Народився 30 січня 1868(1868-01-30)
с. Баворів, нині Тернопільський район
Помер 14 лютого 1935(1935-02-14) (67 років)
м. Львів, нині Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща
Національність українець
Діяльність історик, публіцист, політик
Галузь література, видавнича справа, політика і історія
Відомий завдяки посол Української Національної Ради ЗУНР
Alma mater Віденський університет
Знання мов українська
Роки активності 1889-1935
Посада посол до Райхсрату
Партія Українська радикальна партія (1890), Українська національно-демократична партія
Головував Українська Партія Праці
Конфесія греко-католик
Батько вчитель
Брати, сестри Будзиновський Альфред Титович
У шлюбі з Олена Стефурак
Гробівець родини Будзиновських на 72 полі Личаківського цвинтаря у Львові

В'ячеслав Титович Будзиновський (псевдонім Недоля В.; 30 січня 1868, с. Баворів, нині Тернопільський район — 14 лютого 1935, м. Львів) — галицький український політик, публіцист, історик і популяризатор; один із засновників Української Радикальної Партії, потім — УНДП.

Біографія Редагувати

Народився 30 січня 1868 року в с. Баворів (Тернопільський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, тепер Тернопільського району на Тернопільщині, Україна) в сім'ї вчителя.

Початкову школу та гімназію закінчив у Львові. Навчався на природничому відділенні філософського факультету Львівського університету. 21 березня 1889 р. відрахований за організацію зборів студентів Львова 8—9 березня у міській ратуші. Продовжив навчання на медичному факультеті університету у Відні. Тут познайомився з багатьма учасниками товариства «Січ», поглиблював свої знання з економіки, політології, соціології.

У 1890 р. видав у Львові науково-публіцистичну брошуру «Культурна нужда австрійської Русі». На неї написали свої рецензії: Володимир Охримович («Народ» — 1891, ч. 20—21), Іван Франко («Народ» — 1891, ч. 23). Протягом 1893–1894 у «Народі» публікує ряд актуальних праць, веде полеміку з польською шляхтою, з «москвофілами». Гарний розголос мала публікація в ЗНТШ «Аграрні відносини Галичини» (1894).

З упадком журналу «Народ» (після смерті Михайла Драгоманова) редагував органи Української Радикальної Партії — газети «Громадський голос» та «Радикал».

В. Будзиновський зі своїми ідеями «іде в маси», за що його 1 квітня 1896 р. був заарештований у Тернополі. Звільнений після двотижневого голодування, зустрівся з гімназійним товаришем Осипом Маковеєм, який запропонував приїхати до Чернівців редагувати газету «Праця» (саме в ній у 1897 р. завдяки В. Будзиновському з'явилися перші новели Василя Стефаника).

Після ліквідації газети «Праця» Будзиновський повернувся на початку 1898 р. до Львова, працював в редакції щоденної популярної газети «Діло», став невдовзі редактором «Видавничої спілки». Його політичний авторитет зріс під час виборів до австрійського парламенту (1897–1898).

Вийшовши 1899 р. з Української Радикальної Партії, В. Будзиновський при підтримці Михайла Грушевського та Івана Франка створив Українську Націонал-Демократичну Партію, основною метою якої було утворення самостійної незалежної української держави.

Згадував, що під час першого прочитання творів Василя Стефаника професор Степан Смаль-Стоцький заплакав і сказав: Я цікавий, яке вражіння зробить на Поліно (так називали Осипа Маковея через сталеві нерви).

Посол до Райхсрату (австрійського парламенту), обраний у 1907, 1911 роках від округу № 60 Бучач — Монастириська — Підгайці — Вишнівчик; очолював Український парламентський клуб). Коли у вересні 1914 р. Львів зайняли російські війська генерала Брусилова, Будзиновський переїхав до у Відня, став членом Спілки визволення України у Відні. Був делегатом Української Національної Ради ЗУНР як посол до Австрійського парламенту

1927 р. заснував ліву, із совєтофільськими тенденціями Українську Партію Праці, якою керував до її ліквідації (1930 р.).

Помер 14 лютого 1935 року в м. Львові. Похований на Личаківському цвинтарі Львова, поле № 72.

Доробок Редагувати

Будзиновський залишив опісля себе величезний літературний доробок. Він написав 33 історичні повісті, 29 економічно-політичних творів, а також 9 гумористичних повістей.

Історичні повісті Редагувати

Автор і видавець великої серії історичних повістей і оповідань:

  • "Культурна злиденність австрійської Русі (1891), російською мовою
  • «Австрія чи Польща» (1903),
  • «Хмельниччина» (1906),
  • «Галицькі постулати» (1907),
  • «Наші гетьмани» (Львів, 1907. — 187 с),
    • Наші гетьмани. — Т.: Ред.-видав. відділ упр. по пресі, 1990. — 113 с.
  • «Гетьман Мазепа» (1909).
  • «Осаул Підкови» (1920),
    • Осаул Підкови: Уривок з повісті // Тернопіль: Тернопільщина літературна. — Т., 1992. — Дод. № 4. — С. 13–15.
  • «Під одну булаву» (1920)
  • Кров за кров! На Запорожжу (1922)
  • «Історія України» (Львів, 1924)
  • «Небіжчик ходить» (Львів, 1924)
  • Ішли діди на муки: введення в історію України (1925) (завантажити e-book з archive.org)
    • Йшли діди на муки: Введення в історію України. — Тернопіль, 1994. — 128 с.
  • Волю бути козачкою (1926)
    • Будзиновський В. Волю бути козачкою: Оповідання. — Нью-Йорк : Говерла, 1962. — 85 с.
  • «Пластун: життя запорожських скитальців» (1926),
  • «Кожух не на мене» (Львів, 1927)
  • Пригоди запорозьких скитальців (1927),
    • Пригоди запорозьких скитальців: Повість та оповідання. — К.: Дніпро, 1993. — 383 с.
  • Не будь звіром (Львів, 1927)
  • «Перед бурею» (1930)
  • Гримить (1934)
  • Пригоди запорожців. — Нью-Йорк, 1957. — 220 с.
  • Як Москва нищила Україну: На підставі старих народних пісень. — Відень, 1917. — 38 с.

Його перу також належать такі популярні брошури, як «Під крилами Габсбургів», «Хлопська земля», «Хлопським коштом», «Хлопський рай», «Державні будови водні і дороги», «Наші права», «Виборча програма», «Пересторога», «Новітні революції», «Злодійська рука», «Хрунь і чорт», «Держава і руське селянство», «Руський страйк в 1902 р.» та ін.

Автор науково-популярних праць на економічні теми:

  • «Аґрарні відносини в Галичині» (1984),
  • «Хлопська посілість» (1895),
  • «Хлопський страйк» (Чернівці, 1897. — 58 с),
  • «Ґрунтовий податок» (Чернівці, 1897. — 52 с.),
  • «Панщина: Єї початок і скасоване» (Чернівці, 1898. — 174 с).

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Мандзюк Д. Пиши, як розказуєш. Ні на волос інакше // Газета по-українськи. — 2001. — № 67 (1220) (13 трав.). — С. 18.
  3. . Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020. 
  4. ↑ Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 234.
  5. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 83. — ISBN 5-7707-7867-9.
  6. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 393—394. — ISBN 966-8955-00-5.
  7. http://www.library.te.ua/library_content/calendar/kalendar08/01_4.htm [ 13 червня 2015 у Wayback Machine.] Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека: 140 років від дня народження В'ячеслава Титовича Будзиновського

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Budzinovskij Znannya mov Foto Budzinovskij V yacheslav TitovichPsevdo Nedolya V Narodivsya 30 sichnya 1868 1868 01 30 s Bavoriv nini Ternopilskij rajonPomer 14 lyutogo 1935 1935 02 14 67 rokiv m Lviv nini UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnist ukrayinecDiyalnist istorik publicist politikGaluz literatura 1 vidavnicha sprava 1 politika 1 i istoriya 1 Vidomij zavdyaki posol Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNRAlma mater Videnskij universitetZnannya mov ukrayinskaRoki aktivnosti 1889 1935Posada posol do RajhsratuPartiya Ukrayinska radikalna partiya 1890 Ukrayinska nacionalno demokratichna partiyaGolovuvav Ukrayinska Partiya PraciKonfesiya greko katolikBatko vchitelBrati sestri Budzinovskij Alfred TitovichU shlyubi z Olena StefurakRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiGrobivec rodini Budzinovskih na 72 poli Lichakivskogo cvintarya u LvoviV yacheslav Titovich Budzinovskij psevdonim Nedolya V 30 sichnya 1868 s Bavoriv nini Ternopilskij rajon 14 lyutogo 1935 m Lviv galickij ukrayinskij politik publicist istorik i populyarizator odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi Radikalnoyi Partiyi potim UNDP Zmist 1 Biografiya 2 Dorobok 2 1 Istorichni povisti 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 30 sichnya 1868 roku v s Bavoriv Ternopilskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina teper Ternopilskogo rajonu na Ternopilshini Ukrayina v sim yi vchitelya Pochatkovu shkolu ta gimnaziyu zakinchiv u Lvovi Navchavsya na prirodnichomu viddilenni filosofskogo fakultetu Lvivskogo universitetu 21 bereznya 1889 r vidrahovanij za organizaciyu zboriv studentiv Lvova 8 9 bereznya u miskij ratushi Prodovzhiv navchannya na medichnomu fakulteti universitetu u Vidni Tut poznajomivsya z bagatma uchasnikami tovaristva Sich pogliblyuvav svoyi znannya z ekonomiki politologiyi sociologiyi U 1890 r vidav u Lvovi naukovo publicistichnu broshuru Kulturna nuzhda avstrijskoyi Rusi Na neyi napisali svoyi recenziyi Volodimir Ohrimovich Narod 1891 ch 20 21 Ivan Franko Narod 1891 ch 23 Protyagom 1893 1894 u Narodi publikuye ryad aktualnih prac vede polemiku z polskoyu shlyahtoyu z moskvofilami Garnij rozgolos mala publikaciya v ZNTSh Agrarni vidnosini Galichini 1894 Z upadkom zhurnalu Narod pislya smerti Mihajla Dragomanova redaguvav organi Ukrayinskoyi Radikalnoyi Partiyi gazeti Gromadskij golos ta Radikal V Budzinovskij zi svoyimi ideyami ide v masi za sho jogo 1 kvitnya 1896 r buv zaareshtovanij u Ternopoli Zvilnenij pislya dvotizhnevogo goloduvannya zustrivsya z gimnazijnim tovarishem Osipom Makoveyem yakij zaproponuvav priyihati do Chernivciv redaguvati gazetu Pracya same v nij u 1897 r zavdyaki V Budzinovskomu z yavilisya pershi noveli Vasilya Stefanika Pislya likvidaciyi gazeti Pracya Budzinovskij povernuvsya na pochatku 1898 r do Lvova pracyuvav v redakciyi shodennoyi populyarnoyi gazeti Dilo stav nevdovzi redaktorom Vidavnichoyi spilki Jogo politichnij avtoritet zris pid chas viboriv do avstrijskogo parlamentu 1897 1898 Vijshovshi 1899 r z Ukrayinskoyi Radikalnoyi Partiyi V Budzinovskij pri pidtrimci Mihajla Grushevskogo ta Ivana Franka stvoriv Ukrayinsku Nacional Demokratichnu Partiyu osnovnoyu metoyu yakoyi bulo utvorennya samostijnoyi nezalezhnoyi ukrayinskoyi derzhavi Zgaduvav sho pid chas pershogo prochitannya tvoriv Vasilya Stefanika profesor Stepan Smal Stockij zaplakav i skazav Ya cikavij yake vrazhinnya zrobit na Polino tak nazivali Osipa Makoveya cherez stalevi nervi 2 Posol do Rajhsratu avstrijskogo parlamentu obranij u 1907 1911 rokah vid okrugu 60 Buchach Monastiriska Pidgajci Vishnivchik 3 ocholyuvav Ukrayinskij parlamentskij klub 4 Koli u veresni 1914 r Lviv zajnyali rosijski vijska generala Brusilova Budzinovskij pereyihav do u Vidnya stav chlenom Spilki vizvolennya Ukrayini u Vidni 4 Buv delegatom Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR yak posol do Avstrijskogo parlamentu 5 1927 r zasnuvav livu iz sovyetofilskimi tendenciyami Ukrayinsku Partiyu Praci yakoyu keruvav do yiyi likvidaciyi 1930 r Pomer 14 lyutogo 1935 roku v m Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari Lvova pole 72 6 Dorobok RedaguvatiBudzinovskij zalishiv opislya sebe velicheznij literaturnij dorobok Vin napisav 33 istorichni povisti 29 ekonomichno politichnih tvoriv a takozh 9 gumoristichnih povistej 7 Istorichni povisti Redaguvati Avtor i vidavec velikoyi seriyi istorichnih povistej i opovidan Kulturna zlidennist avstrijskoyi Rusi 1891 rosijskoyu movoyu Avstriya chi Polsha 1903 Hmelnichchina 1906 Galicki postulati 1907 Nashi getmani Lviv 1907 187 s Nashi getmani T Red vidav viddil upr po presi 1990 113 s Getman Mazepa 1909 Osaul Pidkovi 1920 Osaul Pidkovi Urivok z povisti Ternopil Ternopilshina literaturna T 1992 Dod 4 S 13 15 Pid odnu bulavu 1920 Krov za krov Na Zaporozhzhu 1922 Istoriya Ukrayini Lviv 1924 Nebizhchik hodit Lviv 1924 Ishli didi na muki vvedennya v istoriyu Ukrayini 1925 zavantazhiti e book z archive org Jshli didi na muki Vvedennya v istoriyu Ukrayini Ternopil 1994 128 s Volyu buti kozachkoyu 1926 Budzinovskij V Volyu buti kozachkoyu Opovidannya Nyu Jork Goverla 1962 85 s Plastun zhittya zaporozhskih skitalciv 1926 Kozhuh ne na mene Lviv 1927 Prigodi zaporozkih skitalciv 1927 Prigodi zaporozkih skitalciv Povist ta opovidannya K Dnipro 1993 383 s Ne bud zvirom Lviv 1927 Pered bureyu 1930 Grimit 1934 Prigodi zaporozhciv Nyu Jork 1957 220 s Yak Moskva nishila Ukrayinu Na pidstavi starih narodnih pisen Viden 1917 38 s Jogo peru takozh nalezhat taki populyarni broshuri yak Pid krilami Gabsburgiv Hlopska zemlya Hlopskim koshtom Hlopskij raj Derzhavni budovi vodni i dorogi Nashi prava Viborcha programa Perestoroga Novitni revolyuciyi Zlodijska ruka Hrun i chort Derzhava i ruske selyanstvo Ruskij strajk v 1902 r ta in Avtor naukovo populyarnih prac na ekonomichni temi Agrarni vidnosini v Galichini 1984 Hlopska posilist 1895 Hlopskij strajk Chernivci 1897 58 s Gruntovij podatok Chernivci 1897 52 s Panshina Yeyi pochatok i skasovane Chernivci 1898 174 s Primitki Redaguvati a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Mandzyuk D Pishi yak rozkazuyesh Ni na volos inakshe Gazeta po ukrayinski 2001 67 1220 13 trav S 18 Kurzbiografie Budzynowskyj Budzynovs kyi Wjaceslaw Vjaceslav Arhiv originalu za 30 chervnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2020 a b Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina S 234 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 83 ISBN 5 7707 7867 9 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 393 394 ISBN 966 8955 00 5 http www library te ua library content calendar kalendar08 01 4 htm Arhivovano 13 chervnya 2015 u Wayback Machine Ternopilska oblasna universalna naukova biblioteka 140 rokiv vid dnya narodzhennya V yacheslava Titovicha BudzinovskogoDzherela RedaguvatiAlyeksandrova G Poetika hudozhnoyi prozi V Budzinovskogo Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata filologichnih nauk Kafedra ukrayinskoyi literaturi Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M P Dragomanova Ministerstva osviti i nauki Ukrayini Kiyiv 2008 zavantazhiti Arhivovano 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s ISBN 978 966 457 087 6 Pogrebennik V F Budzinovskij V yacheslav Titovich Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Sherbak L Hanas V Budzinovskij V yacheslav Titovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 193 ISBN 966 528 197 6 Shkrab yuk P Budzinovskij V yacheslav Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 388 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Posilannya RedaguvatiZibrannya vibranih prac V Budzinovskogo v e biblioteci ChTIVO Arhivovano 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Osavul ukrayinskoyi ideyi povernennya Vyacheslava Budzinovskogo Arhivovano 11 serpnya 2013 u Wayback Machine Batki ta diti Tit i V yacheslav Budzinovski V yacheslav Budzinovskij Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine na Ukrayinskomu Centri Yak Moskva nishila Ukrayinu nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Budzinovskij V 27yacheslav Titovich amp oldid 37137865