Бу́бу (boubou) — переважно чоловічий довгий і широкий тунікоподібний халат-сорочка із широкими рукавами, який носять чоловіки в Західній (т.зв. Західний Судан) та меншою мірою в Північній Африці.
Одяг і його варіації відомі під різними назвами в різних етнічних групах і мовах. Його називають agbádá на йоруба, babban Riga на хауса, boubou або mbubb на волоф, k'sa або gandora у туарегів, Kwayi Bèri на зарма-сонгаї, darra'a на магрибській арабській, grand boubou в різних франкомовних країнах Західної Африки.
Жіночий варіант, який носять у деяких етнічних спільнотах, відомий за назвами м'бубу або кафтан.
З історії Редагувати
Походження бубу пов'язують з манерою вдягатись чоловіків туарегів, сонгаїв-зарма, хауса, канурі, тубу та представників інших транссахарських і сахельських етнічних груп, які носили довгу сорочку-халат для захисту від обох стихій (суворого денного сонця і температур нижче нуля вночі) під час подорожі пустелею Сахара.
Баббан-ріга/бубу часто поєднувався з великим тюрбаном, який закривав усе обличчя, за винятком очей, відомим як алашо на хауса, тагельмуст у туарегів або літам арабською.
У Королівстві Малі (ХІІ-ХІІІ ст.ст.), державах хаусанців та королівстві Сонгай (XIV ст.) цю комбінацію одягу прийняли як символ статусу, на відміну від традиційних халатів без рукавів або з короткими рукавами (нині відомих як дашікі або ганські халати), які вдягав простолюд або т.зв. сенегальський кафтан (варіація арабського thawb).
Відтак бубу/баббан-ріга швидко набув популярності серед західноафриканських мусульман під час міграцій торговців та ісламських проповідників хауса, фулані та діула в мусульманські регіони Західної Африки та навколо них у 1400-х роках, а згодом і в не такі ісламізовані території після фульбських джихадів у ХІХ столітті з наступною французькою та британською колонізацією.
Опис і використання Редагувати
Бубу зазвичай прикрашають вигадливою вишивкою і вдягають з особливих релігійних або церемоніальних нагод на кшталт святкування Іду, на весілля, похорони або для відвідування мечеті на п'ятничну молитву.
Наразі бубу вважається офіційним і національним одягом багатьох країн Західної Африки. Старі бубу стали сімейними реліквіями, які передаються від батька до сина і мають статусний характер.
Існують жіночі варіанти стилю агбада в Малі, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї, Нігері, Мавританії та багатьох інших країнах Західної Африки. Альтернативна жіноча формальна версія бубу також називається просто покривалом.
Бубу, власне агбада, як повний офіційний костюм нігерійських йоруба, складається з 3 частин: штанів із зав'язками, які звужуються до кісточок (відомі як ṣòkòtò, вимовляються як «шокото» на йоруба), сорочки з довгими рукавами та широкої безрукавки. Ці 3 частини зазвичай усі одного кольору. Виготовлені з бавовни й пишно оздоблені традиційними візерунками.
У теперішній час (з 2-ї половини ХХ ст.) йоруба шиють агбаду з синтетичних тканин, які нагадують шовк, що сильно відрізняється від традиційних бавовняних бубу.
Існує певний етикет носіння бубу, головним чином для того, щоб верхня безрукавка була вище кісточок у відповідності з ісламськими традиціями.
Розповсюдження Редагувати
Популярність бубу історично обмежувалася ісламізованими народами Сахеля та Сахари в Західній Африці, але завдяки збільшенню торгівлі та поширенню ісламу по всьому регіону, воно поширилось і на народи савани та лісистих регіонів Західної Африки. Отже бубу історично носили вожді племен сонгаї в Нігері та Малі, хауса та йоруба в Нігерії, дагомба в Гані, мандінка в Гамбії, сусу в Гвінеї та темне в Сьєрра-Леоне.
Сьогодні бубу набув популярності як модний одяг серед широких верств населення в Західній Африці, африканської діаспори, а відносно недавно й серед представників бантуських народів Східної, Південної та Центральної Африки.
Примітки Редагувати
- Аннотированный предметный указатель // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», 1988, 624 с.: ил., 6 л. цв. карт. — С. 617 (рос.)
- Africa, Teller (11 жовтня 2019). . TellerAfrica.com (амер.). Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
Джерела, посилання та література Редагувати
- Аннотированный предметный указатель // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», 1988, 624 с.: ил., 6 л. цв. карт. — С. 617 (рос.)
- Agbada. Adire African textiles. (англ.)
- Le Boubou—C'est Chic: Les boubous du Mali et d'autres pays de l'Afrique de l'Ouest - Book Review. Kristyne Loughran. African Arts, Summer 2002. (англ.)
- Ettagale Blauer. African Elegance. New York: Rizzoli, 1999. (англ.)
- Frances Kennett and Caroline MacDonald-Haig. Ethnic Dress. New York: Facts on File, 1994. (англ.)