www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоруба мова У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Йоруба Йоруба мова якою розмовляє народ йоруба значна ч

Йоруба (мова)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Йоруба.

Йоруба — мова, якою розмовляє народ йоруба, значна частина населення Нігерії, Того та Беніну. Йоруба складає діалектний континуум із загальною кількістю понад 20 млн мовців. В Нігерії вона має статус офіційної мови. Йоруба належить до бенуе-конголезьких мов нігероконголезької мовної родини.

Йоруба аналітична тональна мова з порядком слів підмет — присудок — додаток.

Лінгвогеографія Редагувати

Ареал та чисельність Редагувати

Адміністративні одиниці Нігерії, де поширена мова йоруба

Велика частина йоруба (близько 20 мільйонів) мешкає у Нігерії, у штатах Лагос, Ойо, Огун, Ондо, Екіті, Осун, Когі та Квара. Крім того, йоруба живуть у південно-східній частині Беніну, а також центральному та північному Того.

Йоруба зберігається як мова культу у середовищі нагос, нащадків рабів-йоруба у Бразилії. Крім цього, у якійсь мірі він побутує у нащадків рабів на Кубі та Сьєрра-Лєоне.

Соціолінгвістичні відомості Редагувати

Йоруба становили великий відсоток серед вивезених в Новий світ рабів. У зв'язку з цим багато хто зі звільнених рабів, які оселилися на початку XIX століття у Фрітауні, були йоруба. У 1831 році йоруба був обраний одною з двох африканських мов викладання в жіночій школі в Сьєрра-Леоне.

У 1920-і роки серед носіїв йоруба починає поширюватися грамотність, що призводить до появи оригінальної прози і поезії на йоруба.

Йоруба викладається як предмет у нігерійських школах, крім того, він вивчається в як мінімум восьми університетах Нігерії, а також у Беніні. Поряд з англійською, хауса й ігбо йоруба використовується в Національній асамблеї Нігерія, а також у Національній асамблеї Беніну.

У наші часи на йоруба виходять газети, книги і радіопередачі, знімаються фільми. Йоруба широко використовується у суспільному житті, у тому числі в освіті і політичних кампаніях.

Діалекти Редагувати

Йоруба на фоні інших мов Нігерії, Беніну та Камеруну

Йоруба ділиться на порядку 20 діалектів: ойо, екіті, егба, іджебу, іджеша, іфе, ігбоміна, онда, ово, ягба та інші.

Лінгвістична характеристика Редагувати

Фонетіка та фонологія Редагувати

Голосні Редагувати

Голосні йоруба. відзначені точками. Кольорові зони вказують можливі області артикуляції носових голосних

У літературному йоруба сім чистих та п'ять носових голосних:

Голосні ɔ̃ та ã є алофонами одної фонеми.

Є також довгі голосні: aago «дзвіночок» — ago «чашка».

Приголосні Редагувати

Приголосні йоруба:

Просодія Редагувати

У йорубі розрізняють три тони — високий, низький і середній. На письмі високий позначається акутом (á), низький — гравісом (à), а середній зазвичай не маркується (в ситуації, якщо це необхідно зробити, наприклад, на слоговом носовому, це робиться макроном — ā). Тони розрізняють значення: igbá «тиква», igba «двісті», ìgbá «баклажан», ìgbà «час», igbà «альпіністська мотузка».

Завдяки наявності тонів можливе існування

Писемність Редагувати

Для запису йоруба використовується латинський алфавіт, доповнений буквами ẹ (ɛ), ọ (ɔ) та ṣ (ʃ). Буква p означає двофокусний звук k͡p.

Носові голосні на письмі передаються поєднанням голосної і n: fún [fṹ] «давати», pọn [k͡pɔ̃] «наливати».

Алфавіт йоруба, використовуваний у Нігерії
A B D E Ẹ F G Gb H I J K L M N O Ọ P R S Ṣ T U W Y
a b d e ẹ f g gb h i j k l m n o ọ p r s ṣ t u w y
Алфавіт йоруба, використовуваний в Беніні
A B D E Ɛ F G Gb H I J K Kp L M N O Ɔ P R S Sh T U W Y
a b d e ɛ f g gb h i j k kp l m n o ɔ p r s sh t u w y

Посилання на джерела Редагувати

  1. ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 866. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  2. ↑ Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [ ][англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1209. — ISBN 978-0-08-087774-7.
  3. ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  4. Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [ ][англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588. — ISBN 0-415-11392-X.
  5. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867—868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  6. ↑ Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [ ][англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1208. — ISBN 978-0-08-087774-7.
  7. ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  8. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 870. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  9. Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 869. — ISBN 978-0-203-30152-4.
  10. Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [ ][англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588—589. — ISBN 0-415-11392-X.
  11. Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 240.
  12. Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 37.

Література Редагувати

  • Abraham, Roy Clive (1958): Dictionary of Modern Yoruba. London: University of London Press.
  • Adetugbọ, Abiọdun (1973): The Yoruba Language in Yoruba History. In: Biobaku, S. O. (Hrsg.): Sources of Yoruba History. Oxford: Clarendon Press, p. 176—204.
  • Ajayi, J. F. Ade (1960): How Yoruba was Reduced to Writing. In: Odu: A Journal of Yoruba, Ẹdo and Related Studies 8, p. 49-58.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1965a): Assimilation and contraction in Yoruba. In: Journal of West African Languages 2, p. 21-27.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1965b): Yoruba Orthography. Ibadan: Ibadan University Press.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1966): A Grammar of Yoruba. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Bamgboṣe, Ayọ (1969): Yoruba. In: Dunstan, Elizabeth (Hrsg.): Twelve Nigerian Languages. New York: Africana Publishing Corp. ISBN 0-8419-0031-0.
  • Fagborun, J. Gbenga (1994): The Yoruba Koiné — its History and Linguistic Innovations.

Посилання Редагувати

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою йоруба
Ojúewé Àkọ́kọ́


Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Joruba Joruba mova yakoyu rozmovlyaye narod joruba znachna chastina naselennya Nigeriyi Togo ta Beninu Joruba skladaye dialektnij kontinuum iz zagalnoyu kilkistyu ponad 20 mln movciv V Nigeriyi vona maye status oficijnoyi movi Joruba nalezhit do benue kongolezkih mov nigerokongolezkoyi movnoyi rodini Jorubaede YorubaPoshirena v Nigeriya Benin TogoRegion Zahidna AfrikaNosiyi bilshe 20 mlnPisemnist latinske pismoKlasifikaciya Nigero kongolezka makrosim ya Benue kongolezka sim yaDefoyidna grupaJoruboyidnij klaster dd dd Oficijnij statusOficijna NigeriyaKodi moviISO 639 1 yoISO 639 2 yorISO 639 3 yorJoruba analitichna tonalna mova z poryadkom sliv pidmet prisudok dodatok Zmist 1 Lingvogeografiya 1 1 Areal ta chiselnist 1 2 Sociolingvistichni vidomosti 1 3 Dialekti 2 Lingvistichna harakteristika 2 1 Fonetika ta fonologiya 2 1 1 Golosni 2 1 2 Prigolosni 2 1 3 Prosodiya 3 Pisemnist 4 Posilannya na dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaLingvogeografiya RedaguvatiAreal ta chiselnist Redaguvati nbsp Administrativni odinici Nigeriyi de poshirena mova jorubaVelika chastina joruba blizko 20 miljoniv meshkaye u Nigeriyi u shtatah Lagos Ojo Ogun Ondo Ekiti Osun Kogi ta Kvara Krim togo joruba zhivut u pivdenno shidnij chastini Beninu a takozh centralnomu ta pivnichnomu Togo 1 Joruba zberigayetsya yak mova kultu u seredovishi nagos nashadkiv rabiv joruba u Braziliyi Krim cogo u yakijs miri vin pobutuye u nashadkiv rabiv na Kubi ta Syerra Lyeone 2 3 Sociolingvistichni vidomosti Redaguvati Joruba stanovili velikij vidsotok sered vivezenih v Novij svit rabiv U zv yazku z cim bagato hto zi zvilnenih rabiv yaki oselilisya na pochatku XIX stolittya u Fritauni buli joruba U 1831 roci joruba buv obranij odnoyu z dvoh afrikanskih mov vikladannya v zhinochij shkoli v Syerra Leone 1 U 1920 i roki sered nosiyiv joruba pochinaye poshiryuvatisya gramotnist sho prizvodit do poyavi originalnoyi prozi i poeziyi na joruba 4 Joruba vikladayetsya yak predmet u nigerijskih shkolah krim togo vin vivchayetsya v yak minimum vosmi universitetah Nigeriyi a takozh u Benini Poryad z anglijskoyu hausa j igbo joruba vikoristovuyetsya v Nacionalnij asambleyi Nigeriya a takozh u Nacionalnij asambleyi Beninu 2 U nashi chasi na joruba vihodyat gazeti knigi i radioperedachi znimayutsya filmi Joruba shiroko vikoristovuyetsya u suspilnomu zhitti u tomu chisli v osviti i politichnih kampaniyah 3 Dialekti Redaguvati nbsp Joruba na foni inshih mov Nigeriyi Beninu ta KamerunuJoruba dilitsya na poryadku 20 dialektiv ojo ekiti egba idzhebu idzhesha ife igbomina onda ovo yagba ta inshi 2 1 Lingvistichna harakteristika RedaguvatiFonetika ta fonologiya Redaguvati Golosni Redaguvati nbsp Golosni joruba vidznacheni tochkami Kolorovi zoni vkazuyut mozhlivi oblasti artikulyaciyi nosovih golosnihU literaturnomu joruba sim chistih ta p yat nosovih golosnih 5 6 Perednij ryad Zadnij ryadVerhnij pidjom i ĩ u ũVisoko serednij pidjom e oNizko serednogo pidnyattya ɛ ɛ ɔ ɔ Nizhnij pidjom a a Golosni ɔ ta a ye alofonami odnoyi fonemi 7 Ye takozh dovgi golosni aago dzvinochok ago chashka 8 Prigolosni Redaguvati Prigolosni joruba 7 6 Gubni Yasenni Serednopidnebinni Zadnoyazikovi GortanniZvichajni GubniNosovi ŋProrivni b t d ɟ k ɡ k p ɡ bFrikativni f s ʃ hAproksimanti l j wOdnoudarni ɾProsodiya Redaguvati U jorubi rozriznyayut tri toni visokij nizkij i serednij Na pismi visokij poznachayetsya akutom a nizkij gravisom a a serednij zazvichaj ne markuyetsya v situaciyi yaksho ce neobhidno zrobiti napriklad na slogovom nosovomu ce robitsya makronom a Toni rozriznyayut znachennya igba tikva igba dvisti igba baklazhan igba chas igba alpinistska motuzka 9 Zavdyaki nayavnosti toniv mozhlive isnuvannyaPisemnist RedaguvatiDlya zapisu joruba vikoristovuyetsya latinskij alfavit dopovnenij bukvami ẹ ɛ ọ ɔ ta ṣ ʃ Bukva p oznachaye dvofokusnij zvuk k p 10 Nosovi golosni na pismi peredayutsya poyednannyam golosnoyi i n fun fṹ davati pọn k pɔ nalivati 7 Alfavit joruba vikoristovuvanij u Nigeriyi 11 A B D E Ẹ F G Gb H I J K L M N O Ọ P R S Ṣ T U W Ya b d e ẹ f g gb h i j k l m n o ọ p r s ṣ t u w yAlfavit joruba vikoristovuvanij v Benini 12 A B D E Ɛ F G Gb H I J K Kp L M N O Ɔ P R S Sh T U W Ya b d e ɛ f g gb h i j k kp l m n o ɔ p r s sh t u w yPosilannya na dzherela Redaguvati a b v Pulleyblank D The World s Major Languages London New York Routledge 2009 P 866 ISBN 978 0 203 30152 4 a b v Owolabi K Concise Encyclopedia of languages of the World angl Elsevier 2009 P 1209 ISBN 978 0 08 087774 7 a b Pulleyblank D The World s Major Languages London New York Routledge 2009 P 867 ISBN 978 0 203 30152 4 Campbell G Concise Compendium Of The World s Languages angl London New York Routledge 1995 P 588 ISBN 0 415 11392 X Pulleyblank D The World s Major Languages London New York Routledge 2009 P 867 868 ISBN 978 0 203 30152 4 a b Owolabi K Concise Encyclopedia of languages of the World angl Elsevier 2009 P 1208 ISBN 978 0 08 087774 7 a b v Pulleyblank D The World s Major Languages London New York Routledge 2009 P 868 ISBN 978 0 203 30152 4 Pulleyblank D The World s Major Languages London New York Routledge 2009 P 870 ISBN 978 0 203 30152 4 Pulleyblank D The World s Major Languages London New York Routledge 2009 P 869 ISBN 978 0 203 30152 4 Campbell G Concise Compendium Of The World s Languages angl London New York Routledge 1995 P 588 589 ISBN 0 415 11392 X Hartell Rhonda L Alphabets of Africa Dakar Senegal UNESCO Regional Office 1993 P 240 Hartell Rhonda L Alphabets of Africa Dakar Senegal UNESCO Regional Office 1993 P 37 Literatura RedaguvatiAbraham Roy Clive 1958 Dictionary of Modern Yoruba London University of London Press Adetugbọ Abiọdun 1973 The Yoruba Language in Yoruba History In Biobaku S O Hrsg Sources of Yoruba History Oxford Clarendon Press p 176 204 Ajayi J F Ade 1960 How Yoruba was Reduced to Writing In Odu A Journal of Yoruba Ẹdo and Related Studies 8 p 49 58 Bamgboṣe Ayọ 1965a Assimilation and contraction in Yoruba In Journal of West African Languages 2 p 21 27 Bamgboṣe Ayọ 1965b Yoruba Orthography Ibadan Ibadan University Press Bamgboṣe Ayọ 1966 A Grammar of Yoruba Cambridge Cambridge University Press Bamgboṣe Ayọ 1969 Yoruba In Dunstan Elizabeth Hrsg Twelve Nigerian Languages New York Africana Publishing Corp ISBN 0 8419 0031 0 Fagborun J Gbenga 1994 The Yoruba Koine its History and Linguistic Innovations Posilannya RedaguvatiEnglish Yoruba Dictionary angl Mova joruba na sajti Ethnologue Yoruba A language of Nigeria angl Mova joruba na sajti Glottolog 3 0 Language Yoruba Arhivovano 17 listopada 2017 u Wayback Machine angl Mova joruba na sajti WALS Online Language Yoruba Arhivovano 1 grudnya 2020 u Wayback Machine angl nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilmovoyu jorubaOjuewe Akọ kọ nbsp Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Joruba mova amp oldid 37587992