Брусилов Георгій Львович рос Брусилов Георгий Львович 19 травня 1884 1914 російський дослідник Арктики капітан шхуни Свя
Брусилов Георгій Львович
Брусилов Георгій Львович (рос.Брусилов Георгий Львович; 19 травня1884 — 1914?) — російський дослідник Арктики, капітан шхуни «Святая Анна[ru]», що зникла безвісти при спробі проходження Північного морського шляху в 1914 році.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брусилов.
ЖиттєписРедагувати
Молоді рокиРедагувати
Георгій Львович Брусилов народився 19 травня 1884 року в Миколаєві в родині морського офіцера Льва Олексійовича Брусилова, що походив з дворян Орловської губернії, та його дружини Катерини Костянтинівни, доньки капітана 1-го рангу К. К. Панютіна, учасника Кримської війни.
Початкову освіту Георгій (або Юрій, як його називали вдома) отримав у рідному місті. Згодом вступив до морського кадетського корпусу в Петербурзі, який закінчив у розпал Російсько-японської війни, весною 1905 року.
СлужбаРедагувати
Крейсер «Богатырь»
Тоді ж був відряджений на Далекий Схід. Там Георгій брав участь у військово-морських операціях проти японців, спочатку на міноносці, а потім на крейсері «Богатырь». На ньому ж він і повернувся по закінченні бойових дій неушкодженим через Суец і Гібралтар до Кронштадту.
Став мічманом у 1906 році. У 1909 році Брусилову було надано військове звання лейтенант флоту.
У 1910 році Георгія Львовича перевели до Головного гідрографічного управління. Протягом 1910—1911-х він брав участь у гідрографічних експедиціях Північний Льодовитим океаном на криголамних пароплавах «Таймыр» та «Вайгач», займався картографуванням берегів Чукотки. Брав участь у дослідженнях річки Колими.
Експедиція 1912—1914 роківРедагувати
1912 року Брусилов отримав на службі відпустку та організував найближчих родичів у акціонерне звіробійне товариство, що мало на меті мати користь із попутного промислу звіра в арктичних широтах. Основною ж метою експедиції було пройти Північним морським шляхом з Атлантичного до Тихого океану за одну-дві навігації, як це зробив Ерік Норденшельд у 1878—1879 роках.
Брусилов придбав у Великій Британії парусно-парову шхуну «Бленкатра» і дав їй нове ім'я на честь Ганни Миколаєвни Брусилової, яка з власних коштів виділила на спорядження експедиції 90 тисяч рублів.
10 серпня 1912 року шхуна «Святая Анна» під командуванням Георгія Львовича Брусилова відпливла з Петербургу.
В Александровську-на-Мурмані частина екіпажу, в тому числі і бортовий лікар, старший помічник Н. С. Андрєєв, штурман та кілька матросів відмовились від подальшого плавання. Роль лікаря взяла на себе Ермінія Олександрівна Жданко, небога начальника Головного гідрографічного управління, що мала кваліфікацію сестри милосердя. Єдиним штурманом залишився Валеріан Іванович Альбанов.
28 серпня 1912 року «Святая Анна» відправилась у подальший шлях, маючи запасів харчів на 18 місяців.
У середині вересня шхуна вийшла через Югорський Шар до Карського моря, 16 жовтня 1912 року пройшла Карські Ворота, але біля західного узбережжя Ямалу була затерта кригою на широті 71° 45'. 28 жовтня 1912 року під сильним південним вітром почався дрейф кригового поля із вмерзлим судном: замість потрібного шляху на схід шхуна рухалася на північ.
До літа наступного року «Святую Анну» винесло на північ від Нової Землі. Спроби команди випиляти канал у кризі до найближчої ополонки ні до чого не привели, тож на судні почали готуватися до ще однієї зими. У вересні 1913 року на борту відбувся конфлікт, в результаті якого Альбанов склав із себе повноваження штурмана.
До початку 1914 року «Святая Анна» була вже північніше Землі Франца-Йосифа. Під час цього найтривалішого в історії російських арктичних досліджень дрейфу (1575 км за півтора року) експедиція Брусилова проводила метеорологічні нагляди, виміри глибин, вивчала течії і льодовий режим в північній частині Карського моря, тоді повністю невідомій тогочасній науці. Також під час дрейфу Брусилов спростував існування «Землі Петермана» та виявив жолоб, довжиною бл. 500 км, в північній частині Карського моря. Це стало відомо завдяки науковим матеріалам, що зберіг Альбанов.
Не зважаючи на вдале полювання під час першого року плавання, ставала відчутною нестача певних продуктів та палива.
10 квітня 1914 року 82°55′ пн. ш.60°45′ сх. д. / 82.9250° пн. ш. 60.750° сх. д. / 82.9250; 60.750 Валеріан Альбанов і 13 членів екіпажа залишили судно, маючи на меті пішки дійти до населеної землі. На шхуні залишилось 10 осіб, у тому числі капітан Брусилов. Згодом троє матросів із групи Альбанова повернулись, не маючи сил на довгий шлях до континенту. Подальша доля тих, хто залишився на судні невідома й понині.
З тих, хто пішов, врятуватися вдалося штурману Альбанову та матросу Конраду, яких на мисі Флора, біля південно-західної частини Землі Франца-Йосифа підібрала експедиція під командуванням Георгія Сєдова на шхуні «Святой Фока».
Пошуки експедиціїРедагувати
1. 18 січня 1914 року Рада міністрів дала вказівку морському міністерству почати пошуки трьох зниклих експедицій: Г. Л. Брусилова, Г. Я. Сєдова та В. О. Русанова.
У західній рятувальній експедиції під командуванням Ісхака Іслямова брали участь чотири судна: барк «Эклипс», який повинен був пройти на схід Північно-Східним проходом,Farman MF.11 Яна Нагурського на Новій Землі, 1914 пароход «Печора», парові шхуни «Герта» й «Андромеда», що мали оглянути район Нової Землі та Землі Франца-Йосифа. «Герта» на шляху до острова Нортбрук розминулася із «Святым Фокой», на борту якого вже перебували Альбанов та Конрад, але на базі Джексона на мисі Флора Іслямову вдалося знайти записку Альбанова. Вперше для пошуків була задіяна авіація: льотчик Ян Нагурський дослідив кригу та берег Нової Землі протягом 1060 км.
Зі східної сторони пошук був доручений судам гідрографічної експедиції Північного Льодовитого океану під проводом Б. А. Вількіцького. Спроба задіяти авіацію виявилася невдалою: гідролітак «Генрі-Фарман» зазнав аварії в першому ж вильоті. За два роки пошуків слідів «Святой Анны» виявити не вдалося. У вересні 1915 року пошукові експедиції було згорнуто, судна повернулися до Архангельська.
2. У 1919 році штурман Альбанов намагався переконати «верховного правителя Росії» О. В. Колчака, який сам раніше брав участь у полярних дослідженнях, організувати ще одну пошукову експедицію, але це йому не вдалося. Альбанов невдовзі помер.
3. У 2010 році була організована перша за цей час пошукова експедиція. Її очолив Олег Продан. У липні — серпні 2010 року на території Землі Франца-Йосифа науковцями, учасниками експедиції, були знайдені останки однієї людини, особисті речі, спорядження, залишки щоденників. Багато з знайдених речей згадуються у виданому в 1917 році щоденнику Альбанова. Передбачається, що знахідки належать одному з моряків берегової частини групи Альбанова, що пішла з корабля. Слідів самої шхуни «Святая Анна» доки що виявити не вдалося.
Льодовий купол на острові Земля Георга, що входить до архіпелагу Земля Франца-Йосифа.
У мистецтвіРедагувати
Георгій Львович Брусилов був одним із трьох прообразів капітана Івана Львовича Татарінова у романі Веніаміна Каверіна «Два капітани». Іншими двома були Георгій Сєдов та Володимир Русанов.
В екранізації роману 1976 року роль капітана Татарінова зіграв Іван Власов.
Брусилов А. А. Воспоминания. — М.: Воениздат, 1963. — 287 с. [1] [ 30 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Генеалогічний вісник № 4, 2001 [2] [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Смолянников, В. А. Бондик С.А . Тайна трех капитанов (по следам реальных героев романа Вениамина Каверина «Два капитана») — К. : Б.и., 2006. — 237 с. (рос.)
Затерянные во льдах. Полярная экспедиция Г. Л. Брусилова на зверобойном судне «Св. Анна» / Под ред. Н. В. Пинегина. — Л.: Всесоюзный Арктический Институт, 1934. — (Полярная библиотека).
Подвиг штурмана В. И. Альбанова / Под ред. Н. Я. Болотникова. — М.: Географгиз, 1954. — 207 с.
Альбанов В. На юг, к Земле Франца-Иосифа!. — М.: Европейские издания, 2007. — ISBN 5-98797-006-7
Алексеев Д. А. Неизвестные письма участников русской полярной экспедиции 1912 г. на шхуне «Св. Анна» // Летопись Севера. — М.: Мысль, 1985. — Т. 11. — С. 181—192.
Valerian Albanov. In the land of white death: an epic story of survival in the Siberian Arctic. — Modern Library, 2000. — 240 p. — ISBN 978-0679641001(англ.)
Brusilov Georgij Lvovich ros Brusilov Georgij Lvovich 19 travnya 1884 1914 rosijskij doslidnik Arktiki kapitan shhuni Svyataya Anna ru sho znikla bezvisti pri sprobi prohodzhennya Pivnichnogo morskogo shlyahu v 1914 roci Brusilov Georgij LvovichNarodivsya 19 travnya 1884 1884 05 19 Mikolayiv Rosijska imperiyaPomer 1914 1914 Pivnichnij Lodovitij okean Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist mandrivnik doslidnik oficer VMFVidomij zavdyaki doslidnik ArktikiVijskove zvannya lejtenant flotuRid BrusiloviBatko Lev BrusilovdRodichi dyadko Brusilov Oleksij Oleksijovich Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brusilov Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Sluzhba 1 3 Ekspediciya 1912 1914 rokiv 2 Poshuki ekspediciyi 3 Vshanuvannya pam yati 4 U mistectvi 5 Primitki 6 Literatura ta dzherela 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Georgij Lvovich Brusilov narodivsya 19 travnya 1884 roku 1 v Mikolayevi v rodini morskogo oficera Lva Oleksijovicha Brusilova sho pohodiv z dvoryan Orlovskoyi guberniyi 2 ta jogo druzhini Katerini Kostyantinivni donki kapitana 1 go rangu K K Panyutina uchasnika Krimskoyi vijni 3 Pochatkovu osvitu Georgij abo Yurij yak jogo nazivali vdoma otrimav u ridnomu misti Zgodom vstupiv do morskogo kadetskogo korpusu v Peterburzi yakij zakinchiv u rozpal Rosijsko yaponskoyi vijni vesnoyu 1905 roku 4 5 Sluzhba Redaguvati nbsp Krejser Bogatyr Todi zh buv vidryadzhenij na Dalekij Shid Tam Georgij brav uchast u vijskovo morskih operaciyah proti yaponciv spochatku na minonosci a potim na krejseri Bogatyr Na nomu zh vin i povernuvsya po zakinchenni bojovih dij neushkodzhenim cherez Suec i Gibraltar do Kronshtadtu 4 Stav michmanom u 1906 roci 6 U 1909 roci Brusilovu bulo nadano vijskove zvannya lejtenant flotu 5 U 1910 roci Georgiya Lvovicha pereveli do Golovnogo gidrografichnogo upravlinnya Protyagom 1910 1911 h vin brav uchast u gidrografichnih ekspediciyah Pivnichnij Lodovitim okeanom na krigolamnih paroplavah Tajmyr ta Vajgach 4 zajmavsya kartografuvannyam beregiv Chukotki Brav uchast u doslidzhennyah richki Kolimi 6 Ekspediciya 1912 1914 rokiv Redaguvati 1912 roku Brusilov otrimav na sluzhbi vidpustku ta organizuvav najblizhchih rodichiv u akcionerne zvirobijne tovaristvo 7 sho malo na meti mati korist iz poputnogo promislu zvira v arktichnih shirotah Osnovnoyu zh metoyu ekspediciyi bulo projti Pivnichnim morskim shlyahom z Atlantichnogo do Tihogo okeanu 8 za odnu dvi navigaciyi yak ce zrobiv Erik Nordensheld u 1878 1879 rokah Brusilov pridbav u Velikij Britaniyi parusno parovu shhunu Blenkatra i dav yij nove im ya na chest Ganni Mikolayevni Brusilovoyi yaka z vlasnih koshtiv vidilila na sporyadzhennya ekspediciyi 90 tisyach rubliv 7 10 serpnya 1912 roku shhuna Svyataya Anna pid komanduvannyam Georgiya Lvovicha Brusilova vidplivla z Peterburgu V Aleksandrovsku na Murmani chastina ekipazhu v tomu chisli i bortovij likar starshij pomichnik N S Andryeyev shturman ta kilka matrosiv vidmovilis vid podalshogo plavannya Rol likarya vzyala na sebe Erminiya Oleksandrivna Zhdanko neboga nachalnika Golovnogo gidrografichnogo upravlinnya sho mala kvalifikaciyu sestri miloserdya Yedinim shturmanom zalishivsya Valerian Ivanovich Albanov 28 serpnya 1912 roku Svyataya Anna vidpravilas u podalshij shlyah mayuchi zapasiv harchiv na 18 misyaciv U seredini veresnya shhuna vijshla cherez Yugorskij Shar do Karskogo morya 8 16 zhovtnya 1912 roku projshla Karski Vorota ale bilya zahidnogo uzberezhzhya Yamalu bula zaterta krigoyu na shiroti 71 45 28 zhovtnya 1912 roku pid silnim pivdennim vitrom pochavsya drejf krigovogo polya iz vmerzlim sudnom zamist potribnogo shlyahu na shid shhuna ruhalasya na pivnich Do lita nastupnogo roku Svyatuyu Annu vineslo na pivnich vid Novoyi Zemli Sprobi komandi vipilyati kanal u krizi do najblizhchoyi opolonki ni do chogo ne priveli tozh na sudni pochali gotuvatisya do she odniyeyi zimi U veresni 1913 roku na bortu vidbuvsya konflikt v rezultati yakogo Albanov sklav iz sebe povnovazhennya shturmana Do pochatku 1914 roku Svyataya Anna bula vzhe pivnichnishe Zemli Franca Josifa Pid chas cogo najtrivalishogo v istoriyi rosijskih arktichnih doslidzhen drejfu 1575 km za pivtora roku ekspediciya Brusilova provodila meteorologichni naglyadi vimiri glibin vivchala techiyi i lodovij rezhim v pivnichnij chastini Karskogo morya todi povnistyu nevidomij togochasnij nauci 9 Takozh pid chas drejfu Brusilov sprostuvav isnuvannya Zemli Petermana ta viyaviv zholob dovzhinoyu bl 500 km v pivnichnij chastini Karskogo morya Ce stalo vidomo zavdyaki naukovim materialam sho zberig Albanov 10 Ne zvazhayuchi na vdale polyuvannya pid chas pershogo roku plavannya stavala vidchutnoyu nestacha pevnih produktiv ta paliva 10 kvitnya 1914 roku 82 55 pn sh 60 45 sh d 82 9250 pn sh 60 750 sh d 82 9250 60 750 Valerian Albanov i 13 chleniv ekipazha zalishili sudno mayuchi na meti pishki dijti do naselenoyi zemli Na shhuni zalishilos 10 osib u tomu chisli kapitan Brusilov Zgodom troye matrosiv iz grupi Albanova povernulis ne mayuchi sil na dovgij shlyah do kontinentu Podalsha dolya tih hto zalishivsya na sudni nevidoma j ponini Z tih hto pishov vryatuvatisya vdalosya shturmanu Albanovu ta matrosu Konradu yakih na misi Flora bilya pivdenno zahidnoyi chastini Zemli Franca Josifa pidibrala ekspediciya pid komanduvannyam Georgiya Syedova na shhuni Svyatoj Foka Poshuki ekspediciyi Redaguvati1 18 sichnya 1914 roku Rada ministriv dala vkazivku morskomu ministerstvu pochati poshuki troh zniklih ekspedicij G L Brusilova G Ya Syedova ta V O Rusanova U zahidnij ryatuvalnij ekspediciyi pid komanduvannyam Ishaka Islyamova brali uchast chotiri sudna bark Eklips yakij povinen buv projti na shid Pivnichno Shidnim prohodom nbsp Farman MF 11 Yana Nagurskogo na Novij Zemli 1914 parohod Pechora parovi shhuni Gerta j Andromeda sho mali oglyanuti rajon Novoyi Zemli ta Zemli Franca Josifa Gerta na shlyahu do ostrova Nortbruk rozminulasya iz Svyatym Fokoj na bortu yakogo vzhe perebuvali Albanov ta Konrad ale na bazi Dzheksona na misi Flora Islyamovu vdalosya znajti zapisku Albanova Vpershe dlya poshukiv bula zadiyana aviaciya lotchik Yan Nagurskij doslidiv krigu ta bereg Novoyi Zemli protyagom 1060 km Zi shidnoyi storoni poshuk buv doruchenij sudam gidrografichnoyi ekspediciyi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu pid provodom B A Vilkickogo Sproba zadiyati aviaciyu viyavilasya nevdaloyu gidrolitak Genri Farman zaznav avariyi v pershomu zh viloti Za dva roki poshukiv slidiv Svyatoj Anny viyaviti ne vdalosya U veresni 1915 roku poshukovi ekspediciyi bulo zgornuto sudna povernulisya do Arhangelska 2 U 1919 roci shturman Albanov namagavsya perekonati verhovnogo pravitelya Rosiyi O V Kolchaka yakij sam ranishe brav uchast u polyarnih doslidzhennyah organizuvati she odnu poshukovu ekspediciyu ale ce jomu ne vdalosya Albanov nevdovzi pomer 3 U 2010 roci bula organizovana persha za cej chas poshukova ekspediciya Yiyi ocholiv Oleg Prodan U lipni serpni 2010 roku na teritoriyi Zemli Franca Josifa naukovcyami uchasnikami ekspediciyi buli znajdeni ostanki odniyeyi lyudini osobisti rechi sporyadzhennya zalishki shodennikiv Bagato z znajdenih rechej zgaduyutsya u vidanomu v 1917 roci shodenniku Albanova Peredbachayetsya sho znahidki nalezhat odnomu z moryakiv beregovoyi chastini grupi Albanova sho pishla z korablya Slidiv samoyi shhuni Svyataya Anna doki sho viyaviti ne vdalosya 11 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiNa chest Georgiya Lvovicha Brusilova nazvani Gori v Antarktidi Lodovij kupol na ostrovi Zemlya Georga sho vhodit do arhipelagu Zemlya Franca Josifa 5 6 U mistectvi RedaguvatiGeorgij Lvovich Brusilov buv odnim iz troh proobraziv kapitana Ivana Lvovicha Tatarinova u romani Veniamina Kaverina Dva kapitani Inshimi dvoma buli Georgij Syedov ta Volodimir Rusanov V ekranizaciyi romanu 1976 roku rol kapitana Tatarinova zigrav Ivan Vlasov 12 Primitki Redaguvati Za starim stilem 6 travnya Brusilov A A Vospominaniya M Voenizdat 1963 287 s 1 Arhivovano 30 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Genealogichnij visnik 4 2001 2 Arhivovano 3 travnya 2009 u Wayback Machine ros a b v Smolyannikov V A Bondik S A Tajna treh kapitanov po sledam realnyh geroev romana Veniamina Kaverina Dva kapitana K B i 2006 237 s ros a b v Brusilov Georgij Lvovich 3 ros a b v Rosijskij imperatorskij flot Brusilov G L 4 Arhivovano 13 travnya 2007 u Wayback Machine ros a b Troickij V Podvig shturmana Albanova Krasnoyarsk Krasnoyarskoe knizhnoe izdatelstvo 1989 5 Arhivovano 5 veresnya 2010 u Wayback Machine a b Brusilov G L v Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii 6 Arhivovano 2 travnya 2013 u Wayback Machine ros Brusilov G L 7 Arhivovano 11 grudnya 2013 u Wayback Machine Elektronna Biblioteka Brusilov Georgij Lvovich 8 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Poshukova ekspediciya 2010 9 Filmografiya Ivana Vlasova 10 Arhivovano 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Literatura ta dzherela RedaguvatiZateryannye vo ldah Polyarnaya ekspediciya G L Brusilova na zverobojnom sudne Sv Anna Pod red N V Pinegina L Vsesoyuznyj Arkticheskij Institut 1934 Polyarnaya biblioteka Podvig shturmana V I Albanova Pod red N Ya Bolotnikova M Geografgiz 1954 207 s Albanov V Na yug k Zemle Franca Iosifa M Evropejskie izdaniya 2007 ISBN 5 98797 006 7 Troickij V Podvig shturmana Albanova Krasnoyarsk Krasnoyarskoe knizhnoe izdatelstvo 1989 Alekseev D A Neizvestnye pisma uchastnikov russkoj polyarnoj ekspedicii 1912 g na shhune Sv Anna Letopis Severa M Mysl 1985 T 11 S 181 192 Valerian Albanov In the land of white death an epic story of survival in the Siberian Arctic Modern Library 2000 240 p ISBN 978 0679641001 angl Posilannya RedaguvatiGerb Brusilovih Arhivovano 19 bereznya 2016 u Wayback Machine Brusilov Georgij Lvovich 1884 1914 Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Georgij Lvovich Brusilov Arhivovano 30 travnya 2011 u Wayback Machine ros Amazonki polyarnoyi nochi Arhivovano 15 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Stoletnyaya tajna gibeli Svyatoj Anny i legendarnogo Georgiya Brusilova Video ros Zemlya Franca Iosifa priotkryla tajnu Svyatoj Anny 14 09 2010 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Brusilov Georgij Lvovich amp oldid 40481668
