Бобрищев-Пушкін Микола Сергійович (21 серпня 1800 — 13 травня 1871) — декабрист, поручик квартирмейстерської частини. Брат Бобрищева-Пушкіна Павла Сергійовича. Поет.
| Бобрищев-Пушкін Микола Сергійович | |
|---|---|
| рос. Николай Сергеевич Бобрищев-Пушкин | |
| Народився | 21 серпня 1800 Москва, Російська імперія |
| Помер | 13 травня 1871 (70 років) |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | російська |
| Рід | Q4088728? |
Біографія Редагувати
Народився в Москві в сім'ї поміщика Тульської губернії Сергія Павловича Бобрищева-Пушкіна, мати — Наталя Миколаївна Озерова. Виховувався вдома, потім у Московському університетському пансіоні і в Московському навчальному закладі для колонновожатих (1818–1819), звідки випущений прапорщиком в Головну квартиру 2-ї армії. У 1820–1821 роках перебував на зйомці в Подільській губернії. У 1825 році — поручик квартирмейстерської частини.
Член Союзу благоденства (з 1820 — початку 1821) і Південного товариства. Знав цілі товариства. Читав уривки «Руської правди». Брав участь у приховуванні паперів Пестеля після його арешту. Юшневський наполегливо вимагав знищення «Руської правди», але Бобрищева-Пушкін вирішили, що крайньої небезпеки ще немає і закопали папери Пестеля недалеко від Кирсанівки. Заарештований 8 січня 1826 року в Тульчині, доставлений до Петербурга і 16 січня 1826 року ув'язнений у Петропавловську фортецю. Засуджений за VIII розряду до заслання довічно. У серпні 1826 року відправлений на поселення в Середньйоколимськ Якутській області, звідки вчинив спробу втечі. У 1827 році переведений в Туруханськ. За власним бажанням і з найвищого дозволу в 1827 вступив до Троїцького монастиря поблизу Туруханська. Під час заслання зійшов з розуму. В 1831 році переведений з монастиря до божевільні в Красноярську. У 1833 році до Красноярську прибув на поселення його брат Павло Сергійович. У 1839 році обидва брати переведені до Тобольська, куди прибули в лютому 1840 року. Микола Сергійович був поміщений в будинок для божевільних. За клопотанням батька і сестри 11 січня 1856 дозволено повернутися на батьківщину, в Тульську губернію. У березні 1856 року прибув до маєтку сестри с. Коростіно, де Микола Бобрищев-Пушкін і помер. Могила не збереглася.
В юності займався літературною діяльністю. Поет. Друкувався в журналі «Син батьківщини» (оригінальна назва рос. «Сын отечества»).
Нагороди Редагувати
10 липня 1822 року нагороджений орденом Святої Анни 4 ступеня за працю з топографічної зйомки.
Примітки Редагувати
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. // Алфавит членам бівших злоумішленніх тайніх обществ и лицам, прикосновеннім к делу, произведённому вісочайше учреждённою 17 декабря 1825-го года следственною комиссиею. Составлен 1827 года.— М.,"Наука", 1988, с. 226
- М. В. Нечкина. Декабристы. — М., «Наука», 1988, с.118 — 119
- Зильберштейн И. С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобратильное искусство», 1988, с. 67
Джерела Редагувати
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 24 — 25(рос.)