Павло́ Сергі́йович Бо́брищев-Пу́шкін (15 липня 1802, Москва — 13 лютого 1865, Москва) — декабрист, поручик квартирмейстерської частини, брат Бобрищева-Пушкіна Миколи Сергійовича.
Біографія Редагувати
З дворян Московської губернії. Народився у Москві. Виховувався вдома, потім у Московському університетському пансіоні і в Московському навчальному закладі для колонновожатих, куди вступив 31 січня 1818 року. Випущений прапорщиком — 10 березня 1819 року, в 1819 році читав лекції по польовій фортифікації в школі колонновожатих. У квітні 1820 року відряджений з Головної квартири 2 армії на топографічну зйомку Подільської губернії, де перебував 4 роки. У 1824 році викладав математику топографам при Головній квартирі 2 армії, в 1825 році читав лекції з математики в навчальному закладі для підпрапорщиків 2 армії. Поручик — 29 березня 1825 року, в 1825 році призначений до Головної квартирі 2 армії.
Член Південного товариства з 1822 року. Пестель, передчуваючи розкриття змови, попросив братів Бобріщевих-Пушкіних сховати «Руську правду». Брати за участю Заїкіна закопали «Руську правду» в своєму маєтку. О. П. Юшневський наполегливо вимагав знищення «Руської Правди». Брати Бобрищеви-Пушкіни, щоб заспокоїти Юшневського, повідомили йому, що вони спалили «Руську правду». «Руську правду» викопали в 1826 році під час слідства.
Заарештований 8 січня 1826 року в Тульчині, доставлений до Петербурга на головну гауптвахту — 16 січня 1826 року, в той же день відправлений у Петропавловську фортецю. Засуджений за IV розрядом і за конфірмацією 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи на 12 років, термін скорочений до 8 років — 22 серпня 1826 року. Відправлений з Петропавлівської фортеці до Сибіру — 27 січня 1827 року. Покарання відбував у Читинському острозі і в Петровському заводі. У 1832 році звернений на поселення в Верхоленськ, а потім до Красноярська, в 1839 році дозволено переїхати до Тобольська для нагляду за братом, поміщеним там у будинку божевільних. У 1856 році дозволено повернутися в Тульську губернію в маєток сестри. Усе життя любив Н. Д. Фонвізіну. Помер у Москві в будинку Н. Д. Фонвизиной-Пущиной. Похований на Ваганьковському кладовищі.
Писав вірші.
Нагороди Редагувати
В 1822 році за праці з топографічної зйомці нагороджений орденом святої Анни 4 ступеня.
Джерела Редагувати
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.: Наука, 1988. — С. 25.(рос.)
- Могила Бобрищева-Пушкіна Павла Сергійовича. [ 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- В. Колесникова. «Усладительная болезнь моего сердца…» Журнал «Наука и религия», № 10, 1991. [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)