Михайло Каренович Бно-Айріян (нар. 1 лютого 1984, м. Баку, Азербайджан) — український дипломат, управлінець, заступник директора ДП НЕК «Укренерго» з комунікацій та міжнародного співробітництва, режисер. З 10 липня до 28 жовтня 2019 року — Голова Київської ОДА. Автор проєкту «7 фільмів Бно-Айріяна».
Михайло Бно-Айріян | |
---|---|
11-й голова Київської обласної державної адміністрації | |
10 липня — 28 жовтня 2019 | |
Президент | Володимир Зеленський |
Прем'єр-міністр | Володимир Гройсман Олексій Гончарук |
Попередник | В'ячеслав Кучер (т.в.о.) |
Наступник | Олексій Чернишов |
Народився | 1 лютого 1984 (39 років) Баку, АРСР |
Відомий як | дипломат |
Громадянство | Україна |
Національність | вірменин |
Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин |
Діти | донька |
fb.com/mykhailo.bnoairiian | |
Життєпис Редагувати
Закінчив школу № 45 у Львові з золотою медаллю.
2007 року закінчив Київський національний університет ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини» з кваліфікацією економіста-міжнародника, перекладача з арабської мови (диплом магістра з відзнакою).
2008—2009 — навчався у Московському інституті міжнародних відносин, де отримав освіту диплом МВА за спеціальністю «Міжнародний нафтогазовий бізнес».
2012 — проходив навчання в Сінгапурі за програмою Міністерства закордонних справ Сінгапуру. Цю програму було розроблено для навчання державних службовців з країн, що розвиваються.
2017 року став учасником програми відвідувачів Європейського Союзу (EUVP) від України, де провів тиждень, вивчаючи систему роботи в Європейському Союзі. Програма діє для молодих представників європейських країн, які попередньо проходять відбір представниками ЄС.
Трудова діяльність Редагувати
Газета «Бізнес» Редагувати
2004 року почав працювати журналістом в провідному на той час діловому виданні газеті «Бізнес». Сфера професійних інтересів поширювалась на гірничо-металургійний комплекс, промисловість, машинобудування, міжнародні відносини, енергетику та міжнародну торгівлю. За час роботи написав понад 330 статей, в тому числі був автором декількох журналістських розслідувань.
Дипломат Редагувати
У 2009—2011 роках працював на посаді третього, а згодом другого секретаря посольства України в РФ, відповідав за двостороннє співробітництво в сфері паливно-енергетичного комплексу.
В грудні 2011 року повертається до України та стає помічником Міністра закордонних справ України Грищенка. Відповідає за економічний напрям роботи, а також за співробітництво з країнами Близького Сходу, Африки та СНД, а також за економізацію зовнішньої політики. У березні 2011 року ініціює створення Ради експортерів при МЗС України та обіймає посаду виконавчого секретаря організації. Очолювана Грищенком організація об'єднала 75 підприємств та компаній великого бізнесу.
За час роботи Михайла на виконавчим секретарем Ради експортерів при МЗС було проведено чотири засідання. Виступав за посилення співпраці між МЗС та регіонами України щодо просування їхніх інтересів на закордонних ринках. Зокрема, у 2011 році ініціював створення Робочої групи зі співробітництва МЗС з регіонами України, яку очолив Міністр та обіймає посаду виконавчого секретаря цієї групи.
Кабінет Міністрів Редагувати
В січні 2013 року стає радником з гуманітарних питань Віцепрем'єр міністра України Грищенка. На цей час випадає важливий період переходу України на міжнародні стандарти, зокрема стандарт Належної виробничої практики (GMP) ЄС у виробництві ліків та Доцільної практики розподілу (ДПР) ліків. Україна вперше ратифікувала конвенцію Ради Європи «Про протидію фальсифікацію лікарських засобів та аналогічних злочинів, що несуть загрозу громадському здоров'ю» та вперше на радянському просторі запровадила кримінальну відповідальність за підробку лікарських препаратів. Завдяки активній позиції вдалося суттєво спростити доступ термінальним хворим до знеболювальних, зокрема Уряд схвалив новий порядок придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров'я. Крім того, вдалося затвердити «Державну цільову соціальну програму профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року».
Міністерство енергетики та вугільної промисловості Редагувати
З січня 2015 року займає посаду начальника управління європейської інтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості, де займається координацією роботи міністерства на міжнародному напрямі, питаннями євроінтеграції, в тому числі координацією зобов'язань в рамках Енергетичного співтовариства. Фактично стає ключовою медійною особою після міністра. За час роботи в Міністерстві ініціював створення стратегічної групи на реагування проблем інвесторів, метою якої стало максимально швидко опрацьовувати проблемні питання для прийняття відповідних рішень. Крім цього, під час роботи на посаді начальника управління європейської інтеграції, керував робочою групою з написання Закону України «Про ринок електричної енергії», який був прийнятий 13 квітня 2017 року.
З жовтня 2015 року обіймає посаду начальника департаменту стратегічного планування та європейської інтеграції та відповідає за співробітництво з міжнародними організаціями, стратегічне планування, координацію зобов'язань в рамках Енергетичного Співтовариства, координацію роботи міністерства на міжнародному напрямі та європейську інтеграцію. Окрім цього, брав активну участь у розроблені альтернативної моделі анбандлінгу НАК «Нафтогаз України», зокрема виступає за збереження сегменту транспортування газу у віданні Міністерства енергетики та вугільної промисловості та передачу генеруючих потужностей ДП НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.
У травні 2016 року публічно подає у відставку з посади начальника департаменту, аргументуючи відповідне рішення зменшенням простору та повноти прийняття рішень у зв'язку призначенням Насалика І.С Міністром енергетики та вугільної промисловості України.
Участь у конкурсі на посаду очільника Житомирської обласної державної адміністрації Редагувати
Залишивши Міністерство енергетики та вугільної промисловості вже у жовтні 2016 року бере участь у конкурсі на посаду голови Житомирської обласної адміністрації. Займає третє місце, програвши в. о. губернатора Гундича та керівнику Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області О. Шпіта.
ДП НЕК «Укренерго» Редагувати
У жовтні 2016 року починає працювати в ДП НЕК «Укренерго» на посаді директора з комунікацій та міжнародного співробітництва. Зона відповідальності внутрішні та зовнішні комунікації, робота зі ЗМІ та громадськістю. З квітня 2018 року перелік обов'язків розширився за рахунок HR-напрямку, корпоративної соціальної відповідальності та стратегічного планування.
Новий бренд ДП НЕК «Укренерго» Редагувати
Одним з перших проєктів в компанії стала розробка нового бренду компанії, її візії та філософії, бачення розвитку енергетичної галузі. В межах проєкту було створено новий корпоративний сайт компанії, внутрішній корпоративний портал. Крім цього, компанія затвердила першу в державному секторі власну публічну інформаційну політику.
В зовнішніх комунікаціях компанії було акцентовано увагу на присутності в соціальних мережах (Facebook, YouTube, Instagram, LinkedIn, Slideshare). Зокрема кількість підписників корпоративної сторінки підприємства у Facebook 2019 році сягнула 33 тис., в той час як у 2016 році їх було трохи більше 1 тис. Таким чином, компанія за цим показником стала лідером в державному енергетичному секторі.
За керівництва Михайла Бно-Айріяна, у 2018 році корпоративна сторінка компанії посіла друге місце в конкурсі «Краще корпоративне медіа України», а перший корпоративний журнал «Укренерго» «50 Hz» став кращим корпоративним виданням 2018 року, за версією Асоціації корпоративних медіа України.
Інтеграція в ENTSO-E Редагувати
Ключовим проєктом, над яким в «Укренерго» працював Михайло, стала інтеграція об'єднаної енергосистеми України до європейської мережі системних операторів передачі ENTSO-E.
За його участі 2017 року підписано «Угоду про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови з енергоситемою континентальної Європи ENTSO-E».
Компанія активно реалізує план заходів по приєднанню. Після підписання угоди інтеграція інтеграція до ENTSO-E стала одним із пріоритетних завдань нової Енергетичної стратегії України до 2035 року.
Також у грудні 2018 року Кабінет міністрів затвердив план заходів щодо синхронізації об'єднаної енергетичної системи України з об'єднанням енергетичних систем держав — членів ЄС. Процес інтеграції до ENTSO-E отримав назву «енергетичний безвіз», як зазначила Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
На початку 2019 року Михайло та генеральний секретар ENTSO-E Лоран Шмітт підписали угоду про участь «Укренерго» у програмі співробітництва поза рамками членства (ENTSO-E Cooperation Beyond Membership programme) на 2019—2021 роки, яка передбачає проведення низки навчань та тренування для співробітників підприємства.
2017—2019 — розбудовані відносини з низкою операторів системи передачі ENTSO-E, зокрема, RTE (Франція), 50 Herzt (Німеччина), з якими реалізуються низка спільних проєктів.
Нова стратегія «Укренерго» Редагувати
2017 року було розроблено нову стратегію «Укренерго», яка містить більше 10 напрямків розвитку компанії, перелік стратегічних цілей та шляхи їх досягнення. 2019 року стратегію було оновлено із залученням наглядової ради «Укренерго» та міжнародних донорів.
Корпоративна соціальна відповідальність Редагувати
Михайло ініціював освітній проєкт Ukrenergo laboratories, своєрідний інкубатор ідей науковців та молоді для розробки проєктів, що відповідають потребам стратегічного розвитку енергетики. В рамках проєкту в 2017 році відбулися «Ночі енергетики», які пройшли у Харкові, Києві та Львові. Більше 1200 студентів, випускників вишів, аспірантів, молодих вчених та винахідників долучилися і відвідали лекції та презентації найуспішніших представників бізнесу та топ-менеджерів з усієї країни.
Зелено-вугільний парадокс Редагувати
Михайло є автором терміну «зелено-вугільний парадокс», який вперше в світі описав ситуацію, що почала спостерігатися в українській електроенергетиці в 2019—2020 роках — стрімке збільшення виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел через брак маневровуюючих потужностей призводить до зменшення виробництва атомної енергії та збільшення виробництва електричної енергії з вугілля. Про «зелено-вугільний парадокс» вперше публічно заявив керівник ДП "НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук 16 березня 2018 року, після чого він почав активно використовуватися українськими засобами масової інформації, експертами та компаніями сектору.
Очільник Київської обласної державної адміністрації Редагувати
10 липня 2019 року Президент Зеленський призначив Бно-Айріяна головою Київської ОДА. Це призначення експерти пов'язували з тим, що Бно-Айріян є одногрупником Дмитра Разумкова. Під час представлення виник гучний скандал, коли Зеленський вигнав із залу секретаря Бориспільської міської ради Ярослава Годунка словами «Вийди звідси, розбійнику».
Відкритість та прозорість Редагувати
На посаді голови Київської обласної адміністрації, Бно-Айріян відновив двічі на місяць проводив особистий прийом громадян. Також запровадив систему відвідання районів щоп'ятниці, в ході яких проводив зустрічі з жителями.
11 жовтня створив обласну раду церков і релігійних організацій. До ради ввійшли всі християнські конфесії (православні, католики, протестанти), мусульмани, юдеї та мормони. Створив молодіжну раду при КОДА та почав залучати активну молодь до низки проєктів в регіоні.
Боротьба с корупцією Редагувати
Бно-Айріян перевів всі закупівлі товарі, послуг та робіт вартістю понад 50 тис. грн на систему «Prozorro».
Зобов'язав чиновників КОДА оприлюднювати з 1 жовтня 2019 року усі так звані «допорогові» договори на закупівлю товарів, послуг та робіт. Ухвалив рішення щодо продажу усієї необробленої деревини на аукціонах з 1 листопада 2019 року. Ініціював проведення службового розслідування діяльності департаменту регіонального розвитку, що відповідає за капітальне будівництва, в ході якого виявив знищення та відсутність документів на проведені роботи вартістю понад 2,5 млрд грн. Заблокував прийняття селищною радою Віти Поштової нового генерального плану, який би дозволив вивести з-під контролю держави 1000 га лісів. Зупинив ліквідацію ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» та повернув контроль КОДА за 1800 га лісів.
Інформаційна атака Редагувати
Після призначення, Михайло став об'єктом інформаційної кампанії з дискредитації з боку народного депутата від «Слуги народу» Олександра Дубінського, яку багато хто пов'язував з бажанням команди олігарха Коломойського отримати контроль над регіоном.
Пізніше Михайло пояснив, що причиною негативного ставлення команди Коломойського стала відмова призначати кандидатів Дубінського головами районних адміністрацій та в сфері охорони здоров'я. 26 жовтня напередодні відставки Михайло Бно-Айріян подав позов до Печерського районного суду м. Києва про захист честі та доброчесності проти Олександра Дубінського.
Відставка Редагувати
19 жовтня 2019 року Михайло Бно-Айріян представив результати роботи за 100 днів. Він повідомив, що подав 13 кандидатур на своїх заступників, але жодна з них не отримала підтримки Офісу Президента.
20 жовтня Бно-Айріян подав у відставку. Того ж дня Кабінет Міністрів погодив відставку та призначив нового очільника Київської обласної державної адміністрації — Олексія Чернишова, якого пов'язують з О. Фельдманом.
Наприкінці 2019 року Бно-Айріян пояснив, що відставка була обумовлена тим, що йому не дозволили створити свою команду та нав'язували на посаду заступників людей із сумнівною репутацією. Зокрема, деякі ЗМІ називали Г. Слєпцова, колишнього керівника департаменту земельних відносин КОДА, в якості того, кого Михайло Бно-Айріян відмовив призначати своїм заступником.
Одразу після оголошення відставки група активістів з Києво-Святошинського району почали флешмоб в підтримку Михайла Бно-Айріяна. Паралельно на сайті Президента України була зареєстрована петиція про збереження за ним посади очільника Київської ОДА та надання пояснень щодо звільнення Михайла Бно-Айріяна.
7 фільмів Бно-Айріяна Редагувати
11 листопада Михайло Бно-Айріян заявив про старт нового проєкту «7 фільмів Бно-Айріяна». Він планує зняти сім фільмів про Україну, непрості теми та про історії людей. За словами автора, після презентації останнього — 7-го фільму, проєкт буде завершено, а всі, хто працював над його реалізацією, повернуться до повсякденного життя. Створення нових сезонів проєкту також не планується. Перший фільм було представлено 4 грудня на платформі Youtube. Він присвячений епідемії ковіду в Україні. «Covid-19: вихід із червоної зони» — перший повнометражний документальний фільм про короновірус в Україні. У фільмі показано історії 65 героїв, серед яких не тільки лікарі, а й волонтери, фельдшери, водії швидкої допомоги, підприємці, працівники заводів, а також пацієнти та родичі тих для кого короновірус став невиліковною хворобою.
Наукова діяльність Редагувати
У 2017 році в рамках наукової діяльності видав та презентував книгу над якою працював понад року з командою однодумців «Стратегії енергетичної дипломатії України».
Неодноразово публічно виступав за необхідність посилення координації енергетичної дипломатії та створення Інституту уповноваженого Президента з питань міжнародної енергетичної політики.
Хобі Редагувати
Картинг. Стрільба у тирі.
Примітки Редагувати
- Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 382/2019 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Київської обласної державної адміністрації»
- Указ Президента України від 28 жовтня 2019 року № 777/2019 «Про призначення О.Чернишова головою Київської обласної державної адміністрації»
- Указ Президента України від 28 жовтня 2019 року № 776/2019 «Про звільнення М.Бно-Айріяна з посади голови Київської обласної державної адміністрації»
- Указ Президента України №509/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 9 липня 2019. оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ Президент призначив нового голову Київської обласної державної адміністрації. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). 10 липня 2019. оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
- Михайло Бно-Айріян. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 грудня 2020.
- Mykhailo Bno-Airiian. www.facebook.com (укр.). Процитовано 26 червня 2019.
- . Facebook. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
- Mykhailo Bno-Airiian. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 червня 2019.
- . polpred.com. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 11 червня 2019.
- . https://rei.mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 12 червня 2019.
- . tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2019.
- . Урядовий Кур’єр. 19 травня 2011. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 11 червня 2019.
- . Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 11 червня 2019.
- . www.nibulon.com. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 червня 2019.
- Тернопольская областная государственная администрация - Новости. www.oda.te.gov.ua. Процитовано 12 червня 2019.
- Грищенко: Уряд вводить європейські стандарти обігу ліків. DT.ua. Процитовано 11 червня 2019.
- ШЕВЧУК, Іван (16 серпня 2013). . Урядовий Кур’єр. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 11 червня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. 13 травня 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 12 червня 2019.
- ↑ Заступник директора з комунікацій та міжнародного співробітництва. НЕК "УКРЕНЕРГО" (укр.). 30 березня 2017. оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Кабінет Міністрів України. 29 квітня 2013. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
- Міністерство енергетики та вугільної промисловості України :: Міненерговугілля підтримує діалог з інвесторами щодо усунення перешкод для їх ефективної роботи в енергетичній сфері України. mpe.kmu.gov.ua. Процитовано 11 червня 2019.
- Міністерство енергетики та вугільної промисловості України :: Закон про ринок електроенергії - це закон для споживача, - Олександр Светелік. mpe.kmu.gov.ua. Процитовано 11 червня 2019.
- Глава євродепартаменту Міненерго: нам не потрібен супер-монстр "Нафтогаз". РБК-Украина. 29 квітня 2016. оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
- . www.facebook.com (укр.). Бно-Айриян. 16 травня 2016. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 12 червня 2019.
- . Экономическая правда. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
- . ua.interfax.com.ua. 5 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
- . ubr.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
- . forumkyiv.org. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- . www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
- . НЕК "УКРЕНЕРГО" (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- . www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- Новини наших колег: внутрішній корпоративний портал Укренерго - кращій у 2018 році. Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості. kievprofenergo.in.ua. Процитовано 13 червня 2019.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
- «Укренерго» завершило тестування блоків теплової та гідрогенерації для інтеграції в ENTSO-E — EXPRO Consulting. expro.com.ua (укр.). Процитовано 13 червня 2019.
- . mpe.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- Климпуш-Цинцадзе, Іванна (28 травня 2019). Синхронізація об’єднаної української енергетичної системи з європейською є ключовим завданням. www.kmu.gov.ua. Служба Віце-прем'єр-міністра України. оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- Рубін, Едуард (5 квітня 2017). «Ukrenergo Laboratories» - новий етап реформування освітньої системи України. Цензор.НЕТ (російською). оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- https://youtu.be/eHoBmo1QfzQ?t=840https://youtu.be/eHoBmo1QfzQ?t=840https://youtu.be/eHoBmo1QfzQ?t=840
- В.Ковальчук про «зелено-вугільний» парадокс. YouTube. NPC Ukrenergo - НЕК Укренерго. 16 березня 2018. Процитовано 30 травня 2021.
- . DT.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 22 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2020.
- . nv.ua. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 26 квітня 2020.
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- . koda.gov.ua. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ . kievvlast.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . Київ онлайн (укр.). 11 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 квітня 2020.
- . koda.gov.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . kievvlast.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- На Київщині чиновників зобов’язали оприлюднювати усі бюджетні витрати (+відео) – Український репортер. ukrreporter.com.ua (укр.). 27 вересня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- У будівельному департаменті кода зникли документи на мільярди гривень. YouTube. Погляд - Новини Київської області. 19 жовтня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
- . mykyivregion.com.ua (ru-ru). Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- Бно-Айріян розпорядився відновити «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп». Київ онлайн (укр.). 2 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- . Петр и Мазепа (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . Кияни (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . kievvlast.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- МИХАЙЛО БНО-АЙРІЯН ПЕРШІ 100 ДНІВ НА ПОСАДІ. Issuu (англ.). Процитовано 26 квітня 2020.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- . delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . Комментарии Украина (рос.). 1 жовтня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Президента просять надати роз'яснення причин звільнення Бно-Айріяна. Київ онлайн (укр.). 23 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- . kievvlast.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . petition.president.gov.ua. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- . Великий Київ (укр.). 11 листопада 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- . kievvlast.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
- 7 фільмів Бно-Айріяна - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 6 грудня 2020.
- . www.nung.edu.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
- Mykhailo Bno-Airiian (26 березня 2017). Резюме проекту "Стратегії енергетичної дипломатії". Процитовано 11 червня 2019.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
Посилання Редагувати
- Михайло Бно-Айріян у соцмережі «Facebook»