Бичева́ — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 681 особу (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Бичева | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290040036619 |
| Облікова картка | с. Бичева с. Бичева (до 2017 р.) |
| Основні дані | |
| Населення | 681 (2001) |
| Площа | 23,884 км² |
| Густота населення | 28,51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13153 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′02″ пн. ш. 27°46′40″ сх. д. / 49.75056° пн. ш. 27.77778° сх. д.Координати: 49°45′02″ пн. ш. 27°46′40″ сх. д. / 49.75056° пн. ш. 27.77778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 272 м |
| Водойми | р. Попівка |
| Найближча залізнична станція | Адампіль |
| Відстань до залізничної станції | 22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
Бичева | |
Бичева | |
| Мапа | |
Географія Редагувати
Селом протікає річка Попівка. Розташоване за 20 км на південь від Любара та 22 км від найближчої залізничної станції Адампіль.
Населення Редагувати
У 1885 році кількість мешканців села — 801, дворів — 142.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 468 осіб, з них: православних — 1 403, чоловіків — 724, жінок — 744.
Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 785 осіб, з них за статтю: чоловіків — 851, жінок — 934; етнічний склад: українців — 1 772, євреїв — 1, поляків — 7, чехів — 5. Кількість домогосподарств — 403, з них, несільського типу — 3.
Станом на 1972 рік, кількість населення становила 1 031 особу, дворів — 297.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 770 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 681 особу.
Історія Редагувати
В середині 19 століття — велике село в Літинському повіті, мешканців чоловічої статі — 376 осіб, землі селянської — 872 десятини, поміщицької — 1 110 дес. Перебувало у власности князя Голіцина, раніше належало Шашкевичам.
У 1885 році — колишнє власницьке село Качанівської волості Літинського повіту Подільської губернії, була церква, школа, гостиний двір, водяний млин.
В кінці 19 століття — село Качанівської (згодом — Терешпільська) волості Літинського повіту, мало церкву, школу та млин.
1 листопада 1921 року під час Листопадового рейду в районі села Бичева проходив бій між Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки та 7-м кавалерійським полком (командир — Ілля Дубинський) 1-ї бригади 2-ї кавалерійської дивізії московських військ, що переслідував групу.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Бичівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Терешпільського району Вінницької округи; адміністративний центр ради. 17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про адміністративно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», село, разом із сільською радою, передане до складу Любарського району Бердичівської округи. Відстань до районного центру, містечка Любар — 20 верст, до окружного центру, м. Бердичів — 70 верст, до залізничної станції «Семки» — 15 верст.
13 лютого 1935 року, відповідно до постанови Президії ВУЦВК «Про склад нових адміністративних районів Вінницької області», село, в складі сільської ради, передане до новоствореного Остропільського району Вінницької області. Станом на 1 вересня 1946 року — адміністративний центр Бичівської сільської ради Остропільського району Кам'янець-Подільської області.
На фронтах Другої світової війни воювали 173 жителі села, 97 з них загинули, 99 нагороджені орденами та медалями. На їх честь, у 1944 році споруджено пам'ятник.
За радянської влади в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. Чапаєва, що мав земель 1922 га, з них ріллі — 1833 га. Господарство вирощувало зернові й технічні культури, мало м'ясо-молочне виробництво. В селі була 8-річна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла та дві крамниці.
5 лютого 1965 року, відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР», с. Бичева Мшанецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, передане до складу Любарського району Житомирської області з підпорядкуванням Великоволицькій сільській раді. 5 липня 1965 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 403 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Бердичівського, Дзержинського, Любарського, Новоград-Волинського і Радомишльського районів, та про об'єднання окремих населених пунктів області», відновлено Бичівську сільську раду в складі Любарського району.
10 березня 2017 року село увійшло до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Постаті Редагувати
- Шашкевич Антін (1813—1880) — український поет І-ї половини XIX ст., автор слів пісні «Там, де Ятрань круто в'ється».
- Батюк Валентин Євгенович (1979—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Савур-могилу.
Примітки Редагувати
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Бичева, Любарський район, Житомирська область. http://ukrssr.com.ua/. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ . http://elib.shpl.ru/ (російська). Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. с. 271. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 8 січня 2022.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 158. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ . http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 124-125. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 8 січня 2022.
- Biczowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 203. (пол.)
- Biczowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 133. (пол.)
- Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — с. 231.
- ↑ . Інститут історії України НАН України (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 202, 524, 537, 582. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 238. Процитовано 8 січня 2022.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 8 січня 2022.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
Посилання Редагувати
- Погода в селі Бичева [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]