Битва на Жовтому морі (яп. 黄海海戦 (日露戦争), рос. Бой в Жёлтом море) відбулась 10 серпня 1904 у ході Російсько-японської війни 1904/05 років поміж кораблями Імперського флоту Японії і 1 ескадри Тихоокеанської ескадри Російського імператорського флоту при спробі її прориву з Люйшуна (Порт-Артур) до Владивостока.
| Російсько-японська війна 1904/05 | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Оборона Порт-Артура | ||||||
Японський флагманський панцирник «Мікасса» | ||||||
| Координати: 38°24′00″ пн. ш. 121°42′00″ сх. д. / 38.40000000002777369445539080° пн. ш. 121.7000000000277850631391630° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Японська імперія | Російська імперія | |||||
| Командувачі | ||||||
| Хейхатіро Того | Вільгельм Вітгефт Павло Ухтомський | |||||
| Військові сили | ||||||
| 4 панцирники 4 панцирні крейсери 8 крейсерів 1 панцирник охорони узбережжя 30 міноносців | 6 панцирників 4 крейсери 8 міноносці | |||||
| Втрати | ||||||
| 226 вбитих і поранених пошкодження кораблів | 67 вбитих і 101 поранений пошкодження кораблів внаслідок бою інтерновано 1 панцирник 2 крейсери 3 міноносці самозатоплено 1 крейсер 1 міноносець |
Історія ред.
З липня 1904 японська армія розпочала безпосередню облогу Порт-Артура, розміщеного у Китаї. Вони облаштували на навколишніх узгір'ях батареї 120-мм гармат, що отримали можливість прицільно стріляти по гавані, де була стоянка кораблів 1-ї Тихоокеанської ескадри. Командувач ескадри адмірал Вільгельм Вітгефт не бачив можливості перемогти японський флот у відкритому бою, але обстріл гавані загрожував знищенням кораблів без бою. Намісник провінції Далекого Сходу і командувач російськими військами у Маньчжурії, Порт-Артурі Алєксєєв наказав вивести кораблі до Владивостока. Ранком 10 серпня 1904 з порту вийшла ескадра, прохід для якої у мінних полях до 10.30 звільняли тральщики. У порті залишився пошкоджений міною крейсер «Баян». У відкритому морі кораблі вишикувались у кільватерну колону:
- панцирники" флагман «Цесаревич», «Ретвизан», «Победа», «Пересвет», «Севастополь», «Полтава»;
- крейсери під командуванням адмірала Н. Рейценштейна:флагмана «Аскольд», «Паллада», «Диана», «Новик»;
- есмінці
- 1 група під командуванням начальника 1 загону міноносців капітана 2-го рангу Є. Єлісєєва — «Выносливый», «Властный», «Грозовой», «Бойкий»
- 2 група під командуванням командира міноносця лейтенанта А. С. Максимова — «Бесшумный», «Бесстрашный», «Беспощадный», «Бурный».
- завершував стрій шпитальний корабель «Монголия».
Згодом міноносці вийшли на траверзу флагманського панцирника — 4 з правруч і 3 ліворуч.
Порт Артур блокувало п'ять угрупувань японських кораблів:
- 1 дивізіон адмірала Х. Того — панцирники «Мікаса», «Асахі», «Фудзі», «Шікішіма», панцирні крейсери «Касуга», «Нісшін»;
- 3 дивізіон контр-адмірала Ш. Дева — панцирний крейсер «Якумо», крейсери «Касагі», «Такасаго», «Чітосе»;
- 5 дивізіон контр-адмірала Х. Ямада — панцирник «Чін-Ієн», крейсери «Хасідате», «Мацусіма»;
- 6 дивізіон контр-адмірала М. Того — панцирний крейсер «Асама», крейсери «Акасі», «Сума», «Акіцусіма», «Ікуцусіма»
- 18 есмінців, 30 міноносців
Бій ред.
Російська ескадра мала на меті пройти без втрат шлях до Владивостока, прямуючи на південний-схід. Незабаром після її виходу адмірал Того отримав інформацію про напрямок її руху і спрямував на її перехоплення з північного сходу 1 дивізіон, який повинен був перетяти її курс. Він мав намір зупинити ескадру біля півострову Шаньдун. З півдня висунувся 3 дивізіон швидкохідних крейсерів, а з півночі 5 дивізіон з повільних але потужних старих панцирників і 6 дивізіон з легких крейсерів.
О 12.15 японці першими відкрили вогонь з відстані 14 км. Російська колона змінила курс, що дозволило їй розійтись з японцями на зустрічних курсах на відстані 8,3-9,3 км. О 13.00 японці перенесли вогонь по крейсерах, які повернули вліво, утворивши другу кільватерну колону. Обстріл припинився о 14.30 і Першій ескадрі вдалось відірватись від переслідування, прямуючи до Корейської протоки. Декілька кораблів отримало легкі пошкодження, а Того розвернув свої кораблі, розпочавши переслідування. О 16.30 йому вдалось наздогнати 1-шу Тихоокеанську ескадру і відкрити вогонь на відстані 8-10 км, ведучи кораблі кільватерною колоною по її правому борту. Японці йшли у наступному порядку — «Мікаса», «Асахі», «Фудзі», «Шікішіма», «Касуга», «Нісшін», «Якумо». Російські крейсери і міноносці перейшли ліворуч від панцирників, уникаючи обстрілу. Японці переважно вели вогонь по «Цесаревичу», в меншій степені по «Ретвизану», «Пересвету». Російські кораблі сконцентрували вогонь на «Мікасі». Вільгельм Вітгефт вже бачив можливість відірватись від японців у сутінках, що насувались. О 17.00 влучний постріл вирішив хід бою. 305-мм набій влучив у командирську рубку «Цесаревича», де загинули адмірал Вітгефт з офіцерами штабу. Командування прийняв капітан 1 рангу М. Іванов, який не повідомив ескадру про загибель командуючого. Через 12 хвилин інший набій попав у мостик управління, від чого загинули всі офіцери і моряки на мостику, була пошкоджена система керування стерном. Флагман втратив керування і різко змінив курс вліво. Кораблі строю сприйняли це за намір ухилитись від обстрілу і почали змінювати курс за ним. «Цесаревич» увійшов у циркуляції, перетнувши стрій ескадри. Коли контр-адмірал П. Ухтомський на «Пересвет» отримав з нього сигнал перейняти командування, стрій кораблів був порушений. Через пошкодження стеньги мачти було ускладнено передавання флагових сигналів і він не подав сигналу про прийняття командування. У цей час «Ретвизан» розвернувся в сторону японського строю. Патріотичні газети потім писали, що його командир капітан 1 рангу Е. Щенснович мав намір протаранити один з японських панцирників. Більш вірогідною є версія, що він мав намір пройти через стрій японських кораблів. Але капітан був поранений і «Ретвизан» розвернувся і повним ходом пішов на Порт-Артур. На 18.00 стрій японців повернув наліво, перегороджуючи шлях на Корейську протоку. Російські крейсери розвернулись разом з пнцирниками, але о 18.50 контр-адмірал Н. Рейценштейн вирішив самостійно прорватись крізь японський стрій, піднявши сигнал «Усім крейсерам прямувати за мною». Його крейсер «Аскольд» розвинув максимальну швидкість, а за ним пішов «Новик». Обидва крейсери прорвались, отримавши пошкодження. Два інші крейсери повернулись до Порт-Артура.
З настанням темряви частина кораблів взяла курс на Порт-Артур, частина вирішила скористатись темрявою і прорватись на південь. Адмірал Того не став переслідувати російські кораблі, побоюючись випадкових пошкоджень у темряві у можливому потенційому ближньому бої та торпедних атак. На цьому завершилась битва, в ході якої жоден корабель не затонув.
Після бою ред.
У «Цесаревича» до вечора відновили керування стерном і він дійшов до німецької бази Ціндао в Китаї, куди самостійно прийшли есмінець «Бесшумный», міноносці «Бесстрашный» з «Беспощадным». Від них відстав «Бурный», який вночі сів на мілину біля мису Шаньдун. Його підірвав екіпаж, який по суходолу добрався до Порту-Едварда — британської колонії Вейхай. Крейсер «Диана» добрався аж до Сайгону. Через пошкодження «Аскольд» увійшов до порту Шанхай. Усі ці кораблі були інтерновані і стали єдиними кораблями Російської імперії, що пережили війну. Капітан «Новика» поповнив запас вугілля у Ціндао і вирішив йти до Владивостока. Він обійшов з сходу Японські острови і у протоці Лаперуза 20 серпня був перехоплений крейсерами «Цусіма», «Читосе». Пошкоджений «Новик» увійшов до порту Корсаков, де екіпаж його затопив. З кораблів, що повернулись до Порт-Артура, були зняті гармати, боєкомплекти і передані сухопутним військам. Кораблі були затоплені у січні 1905 напередодні капітуляції бази. Згодом були підняті японцями. Для підтримки прориву ескадри з Владивостока вийшов загін крейсерів, який зустрівся з японськими крейсерами 14 серпня у битві біля Ульсану.
У японців найбільших пошкоджень зазнав «Мікаса», на якому загинуло 32 моряки. Пошкодження отримали «Асахі», «Якумо», «Кассуга». Одночасно завдяки кращій підготовці артилеристів, британським далекомірам японські панцирники 130 разів попали в ціль, а російські 32. Після бою перша Тихоокеанська ескадра фактично втратила боєздатність.
Результати бою ред.
| Назва | Кількість попадань | Втрати екіпажу |
|---|---|---|
| «Цесаревич» | 13×305-мм • 2×203-мм | 12 загинуло, 47 поранено |
| «Победа» | 11 великого калібру | 4 загинуло, 29 поранено |
| «Пересвет» | 39 різного калібру | 13 загинуло, 69 поранено |
| «Полтава» | 12-14 × 203-305-мм | 12 загинуло, 43 поранено |
| «Ретвизан» | 18 × 203-305-мм | 6 загинуло, 42 поранено |
| «Севастополь» | декілька попадань великого калібру | 1 загинув, 62 поранено |
| «Мікасса» | 20 попадань великого калібру кормова вежа 305-мм пошкоджена | 125 вбито і поранено |
| «Асахі» | 1×305 мм нижче ватерлінії кормові 305-мм вежі виведені з ладу | 2 поранено |
| «Шікішіма» | 1×305-мм | |
| «Якумо» | 1×305-мм |
Джерела ред.
- Robert A. Burt: Japanese Battleships. 1897—1945. Arms and Armour Press, New York NY 1989, ISBN 0-85368-758-7 (англ.)
- Robert Forczyk: Russian Battleship vs Japanese Battleship. Yellow Sea 1904–05 (= Duel 15). Osprey, Oxford 2009, ISBN 978-1-84603-330-8 (англ.)
- Сорокин А. И. Оборона Порт-Артура. 3 изд., М.: Воениздат, 1954 (рос.)
- Балакин С. А. Морские сражения Русско-японской войны 1904—1905 (рос.)
Посилання ред.
- The Battle of the Yellow Sea [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Русско-японская война 1904—1905 гг. Бой в Желтом море 28 июля 1904 г. [ 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Желтое море [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Battle Damage: Russian Battleship Tsesarevich, 1904 [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки ред.
- Витгефт, Вильгельм Карлович (рос.)
- Алексеев, Евгений Иванович (рос.)
- Баян (крейсер, 1900) (рос.)[ru]
- Цесаревич (броненосец) (рос.)
- Ретвизан (броненосец) (рос.)[ru]
- Победа (броненосец) (рос.)[ru]
- Пересвет (броненосец) (рос.)[ru]
- Рейценштейн, Николай Карлович (рос.)[ru]
- Аскольд (бронепалубный крейсер) (рос.)[ru]
- Паллада (бронепалубный крейсер) (рос.)[ru]
- Выносливый (миноносец) (рос.)[ru]
- Властный (миноносец) (рос.)[ru]
- Грозовой (миноносец) (рос.)[ru]
- Бойкий (миноносец) (рос.)[ru]
- Бесшумный (миноносец) (рос.)[ru]
- Бесстрашный (миноносец) (рос.)[ru]
- Беспощадный (миноносец) (рос.)[ru]
- Бурный (миноносец) (рос.)[ru]
- Монголия (госпитальное судно) (рос.)[ru]
- 朝日 (戦艦) (Асахі) (яп.)
- 富士 (戦艦) (Фудзі) (яп.)
- 敷島號戰艦 (Шікішіма) (яп.)
- 春日 (装甲巡洋艦) (Касуга) (яп.)
- 日進 (装甲巡洋艦) (Нісшін) (яп.)
- 出羽重遠 (Ш. Дева) (яп.)
- 八雲 (装甲巡洋艦) (Якумо) (яп.)
- 笠置 (防護巡洋艦) (Касагі) (яп.)
- 高砂 (防護巡洋艦) (Такасаго) (яп.)
- 千歳 (防護巡洋艦) (Чітосе) (яп.)
- 鎮遠 (戦艦) (Чін-Ієн) (яп.)
- 橋立 (防護巡洋艦) (Хасідате) (яп.)
- 浅間 (装甲巡洋艦) (Асама) (яп.)
- 明石 (防護巡洋艦) (Акасі) (яп.)
- 須磨 (防護巡洋艦) (Сума) (яп.)
- 秋津洲 (防護巡洋艦) (Акіцусіма) (яп.)
- 厳島 (防護巡洋艦) (Ікуцусіма) (яп.)
- Ухтомский, Павел Петрович (рос.)[ru]
- Щенснович, Эдуард Николаевич (рос.)[ru]
- Британский Вэйхай (рос.)[ru]