Далекомі́р (англ. Rangefinder; telemeter; нім. Entfernungsmesser m; streckenmeßgerät n, telemeter n) — прилад для вимірювання відстаней від місця вимірювання до об'єкта, або між об'єктами. Далекоміри використовують у геодезії, навігації, астрономії, як військове спорядження тощо.
Види Редагувати
За принципом дії далекоміри поділяються на дві основні групи:
- пасивного (оптичні) типу
- активного типу.
Оптичні далекоміри Редагувати
Принцип дії оптичних далекомірів засновується на вимірюванні оптичного паралакса. Таким чином, задача визначення відстаней такими далекомірами зводиться до розв'язання задачі про рівнобедрений трикутник, у якому відомі основа (база) та протилежний (т. зв. паралактичний) кут. Розрізнюють оптичні далекоміри візуальні, світлопроєкційні і проєкційно-візуальні, у них паралактичний кут знаходиться відповідно між візирними лініями, осями світлових пучків і між візирною лінією і віссю світлового пучка. База може бути розташована на протилежному від приладу кінці вимірюваної відстані (далекоміри з рейками) або в самому приладі (безрейкові і внутрішньобазові далекоміри). Найрозповсюдженішими оптичними візуальними далекомірами є: ниткові, монокулярні подвійного зображення з рейками і внутрішньобазові, зі змінним і постійним паралактичним кутом, утвореним оптичним компенсатором; стереоскопічні, засновані на використанні стереоскопічного ефекту, що виникає при розгляданні предметів двома очима.
Далекоміри активного типу Редагувати
Принцип дії далекомірів активного типу полягає у вимірюванні часу, який витрачає посланий далекоміром сигнал для проходження відстані до об'єкта і назад (у порівняльній оцінці сигналів, які передаються до об'єкта і ехо-сигналів). Швидкість поширення сигналу (швидкість світла або звуку) вважається відомою. За цим принципом працюють акустичні далекоміри, радіодальноміри, електрооптичні і лазерні (квантові) далекоміри, gps-далекоміри.
Телеметр Редагувати
Телеметр (англ. telemetre, нім. Telemeter n) — маркшейдерський оптико-механічний прилад для тахеометричної зйомки недосяжних точок на відкритих та в підземних гірничих виробках.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Далекомір |
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3. - [сторінка?]
- Засоби підготовки та управління вогнем артилерії: навч. посіб. / В. М. Петренко, М. М. Ляпа, А. І. Приходько та ін.. — Суми : Сумський державний університет, 2015. – 458 с. - С.45-86
- Основи артилерійської розвідки: навч. посіб. / А. М. Кривошеєв, А. І. Приходько, В. М. Петренко. — Київ: Вид. «КНТ», 2022. — 392 с. ISBN 978-966-570-815-5. - С.79-163
Посилання Редагувати
- Далекомір // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 76. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Далекомір // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |