www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва біля Лікози 846 Битва біля Лікози морська битва що відбулася влітку 846 року 1 біля мису Лікоза в якій об єднаний

Битва біля Лікози (846)

Битва біля Лікози — морська битва, що відбулася влітку 846 року біля мису Лікоза, в якій об'єднаний флот італійських держав Неаполя, Амальфі, Гаети і Сорренто на чолі з дукою Неаполя Сергієм I розбив флот сарацин.

Битва біля Лікози (846)
Мис Пунта Лікоза, біля якого відбулась битва
Дата846
МісцеМис Лікоза, Кампанія (Італія)
Результат Перемога союзного християнського флоту Кампанії
Сторони
Сарацини

Історичні джерела ред.

Про битву при Лікозі і супутніх подіях повідомляється в кількох ранньосередньовічних історичних джерелах: в написаній Іоанном Дияконом другої частини «Дій неаполітанських єпископів», в «Історії лангобардів Беневенто» Ерхемперта, в «Салернській хроніці», в «Хроніці святого Бенедикта Кассинського», в «Liber Pontificalis», в «Бертинських анналах» та у «Фульдських анналах».

Передумови ред.

З 827 року розпочалось завоювання візантійської Сицилії мусульманами з північноафриканської аглабідської Іфрикії, яких в Європі називали сарацинами. З цього часу прибережні міста Південної Італії знаходились під постійною загрозою нападів сарацинських піратів. Відповідальність за сарацинську загрозу частково лягла на самі християнські держави цього регіону. Візантійські, лангобардські та папські князівства та герцогства Південної Італії ворогували між собою і в 30-х роках IX століття сприяли поселенню сарацинів на Апеннінському півострові, щоб використовувати їх в якості найманців для боротьби між собою. В Кампанію їх залрошували як візантійські Неаполітанське і Гаетанське герцогства, так і лангобардські князі Беневенто і Салерно. Одним з перших запросив сарацинських найманців в Кампанію неаполітанський дука Андрій II під час його війни 837 року з лонгобардським князем Беневенто Сікардом. Надалі ця тенднція зростала і все більше та більше мусульман залучалось у міжусобні війни християнських держав на півострові. Після смерті Сікарда в 839 році, лонгобарди Радельхіз Беневентський і Сіконульф Салернський, що запекло воювали між собою за його спадок, залучали сарацинських найманців вже з обох сторін.

З часом сарацинські найманці почали самостійно брати участь у набігах на християнські поселення, особливо після захоплення еміром Іфрикії Мухаммедом I в 842 році візантійської Мессіни та розгромної поразки, яку його армія завдала візантійцям в битві біля Бутери в 845 році.

Битва біля Лікози була лише однією з низки збройних сутичек, що відбулися між християнами і сарацинами на Апеннінському півострові в 846 році. Збройні конфлікти почались навесні цього року, коли до західного узбережжя Італії з Північної Африки та Сицилії прибули одразу кілька флотилій сарацин. Ці флотилії стали загрожувати безпеці торгових плавань у Тирренському морі та здійснювати напади на міста в центральній частині півострова. Зокрема були розграбовані околиці Гаети та Салерно. Сарацини також захопили кілька прибережних островів, включаючи Понцу, звідки могли здійснювати напади на все узбережжя Кампанії.

Битва ред.

Імовірно, ще до прибуття сарацинського флоту в Тірренське море італійцям стало відомо про підготовку арабського вторгнення, можливо, від італійських торговців. Це дозволило неаполітанському дуці (герцогу) Сергію I розпочати переговори з іншими правителями Кампанії та встигнути укласти із ними військовий союз. У цей союз, якому пізніші історики дали назву «Ліга Кампанії», увійшли Сергій I Неаполітанський, Марин Амальфійський, Костянтин і Марин I Гаетанські, а також правитель герцогства Сорренто. За словами Фердинанда Грегоровіуса, це «об'єднання стало першою середньовічною лігою».

Для протидії нападу сарацин учасниками Ліги Кампанії створили об'єднаний флот. У деяких джерелах повідомляється, що командування їм було доручено трибуну Григорію Бранкацію, найзнатнішому з неаполітанських громадян. Проте, найімовірніше, ці відомості малодостовірні і флот християнських князівств очолював безпосередньо герцог Неаполя Сергій I.

Перед тим, як зосередитися на Лікозі, альянс вже відвоював острів Понца, який на початку 846 року був захоплений сарацинами і використовувався ними в якості морської бази. Дізнавшись, що арабський флот прямує до узбережжя Кампанії, об'єднаний флот Ліги Кампанії вийшов назустріч сарацинам. Супротивники зустрілися поблизу сучасного Чиленто і неподалік мису Лікоза вступили в бій. Хоча у християн було менше кораблів, ніж у сарацин, перемогу в битві здобули неаполітанці та їх союзники.

Наслідки ред.

Бій при Лікозі — перша велика перемога італійців, здобута над сарацинами. До цього араби протягом понад тридцяти років не зустрічали серйозного військового опору на Апеннінському півострові.

Перемога християн у битві дозволила запобігти великому вторгненню сарацинів у Кампанію. Однак вона не змогла повністю забезпечити безпеку місцевих жителів, тому що в тому ж році араби розорили місто Мізено в Кампанії, яке належало герцогу Сергію I. Можливо, цей напад був помстою еміра Палермо Абу-ль-Аглаба Ибрагима ибн Аллаха[it] за розгром його флоту неаполітанцями.

Безпосередньо після битві біля Лікози, інший флот сарацин на чолі з еміром аглабідської Іфрикії Мухаммедом І,висадив в Остії військо, яке дійшло в серпні до Риму і розграбувало околиці міста, зокрема храми на Ватиканському пагорбі. Звідси араби, частиною сушею, частиною на кораблях прибули до Гаети, але тут у листопаді зазнали поразки від об'єднаного флоту Неаполю та Амальфі, яким командував син дуки Неаполя Цезарій.

Ці успіхи ще більше зміцнили добросусідські зв'язки між правителями Неаполя, Амальфі, Гаети та Сорренто. Їх союз, що проіснував кілька років, зіграв вирішальну роль у розгромі сарацинського флоту в битві при Остії в 849 році.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Сражение при Ликозе иногда ошибочно датируется 845 годом.
  2. Иоанн Диакон. Деяния неаполитанских епископов (главы 57—60); Эрхемперт. История лангобардов Беневенто (главы 11—22); Салернская хроника (главы 72—90); Хроника Святого Бенедикта Кассинского (главы 5—7); Liber Pontificalis (глава 104); Бертинские анналы (годы 846 и 847); Фульдские анналы (год 846).
  3. ↑ Squatriti P. Licosa, Battle of / Kleinhenz Ch // Medieval Italy: An Encyclopedia. — New York : Routledge, 2004. — Т. 2 (23 жовтня). — С. 639. — ISBN 0-415-93931-3. з джерела 16 жовтня 2018.
  4. ↑ Lankila T. P. The Saracen Raid of Rome in 846: An Example of maritime ghazw // Travelling through Time: Essays in honour of Kaj Öhrnberg. — Helsinki : Finnish Oriental Society, 2013. — 23 жовтня. — С. 93—120. з джерела 30 вересня 2017.
  5. Barbara Kreutz. Before the Normans: Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries. — University of Pennsylvania Press, 1996. — С. 25—28.
  6. Michele Amari, Storia dei Musulmani di Sicilia, Le Monnier, 1854, Vol. I, p. 364
  7. ↑ Bertolini P. Cesario // Dizionario Biografico degli Italiani. — Roma : Istituto dell’Enciclopedia Italiana, 1980. — Т. 24 (23 жовтня). з джерела 19 січня 2018.
  8. ↑ Il coraggio dimenticato dell’ammiraglio Cesario. Francesco Di Rienzo (італ.). Napoli on the road. оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 22 жовтня 2018. 
  9. ↑ Грегоровиус Ф. История города Рима в Средние века (от V до XVI столетия). — М. : Издательство АЛЬФА-КНИГА, 2008. — С. 379—381. — ISBN 978-5-9922-0191-8.
  10. ↑ Amari M. [1] — Firenze : Felice Le Monnier, 1854. — P. 364.
  11. Michele Amari, Storia dei Musulmani di Sicilia, Le Monnier, 1854, Vol. I, p. 364
  12. ↑ Regesta Imperii. I, 1. Karolinger: Regesten 751—918 (924) / Mühlbacher E., Lechner J. — Innsbruck : Verl. d. Wagner’schen Univ.-Buchhandlung, 1908.
  13. Russo G. Napoli come città. — Edizioni scientifiche italiane, 1966. — P. 204.
  14. Бьюри Дж. Б. [2] — Cambridge : Cambridge University Press, 1965. — P. 314. — ISBN 978-1-1080-8321-8.
  15. Berto L. A. Giovanni Diacono // Dizionario Biografico degli Italiani. — Roma : Istituto dell’Enciclopedia Italiana, 2001. — Т. 56 (23 жовтня). з джерела 13 травня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bitva bilya Likozi morska bitva sho vidbulasya vlitku 846 roku 1 bilya misu Likoza v yakij ob yednanij flot italijskih derzhav Neapolya Amalfi Gaeti i Sorrento na choli z dukoyu Neapolya Sergiyem I rozbiv flot saracin Bitva bilya Likozi 846 Mis Punta Likoza bilya yakogo vidbulas bitvaData846MisceMis Likoza Kampaniya Italiya RezultatPeremoga soyuznogo hristiyanskogo flotu KampaniyiStoroniNeapol Amalfi Gaeta SorrentoSaracini Zmist 1 Istorichni dzherela 2 Peredumovi 3 Bitva 4 Naslidki 5 Div takozh 6 PrimitkiIstorichni dzherela red Pro bitvu pri Likozi i suputnih podiyah povidomlyayetsya v kilkoh rannoserednovichnih istorichnih dzherelah v napisanij Ioannom Diyakonom drugoyi chastini Dij neapolitanskih yepiskopiv v Istoriyi langobardiv Benevento Erhemperta v Salernskij hronici v Hronici svyatogo Benedikta Kassinskogo v Liber Pontificalis v Bertinskih annalah ta u Fuldskih annalah 2 3 4 Peredumovi red Z 827 roku rozpochalos zavoyuvannya vizantijskoyi Siciliyi musulmanami z pivnichnoafrikanskoyi aglabidskoyi Ifrikiyi yakih v Yevropi nazivali saracinami Z cogo chasu priberezhni mista Pivdennoyi Italiyi znahodilis pid postijnoyu zagrozoyu napadiv saracinskih pirativ Vidpovidalnist za saracinsku zagrozu chastkovo lyagla na sami hristiyanski derzhavi cogo regionu Vizantijski langobardski ta papski knyazivstva ta gercogstva Pivdennoyi Italiyi voroguvali mizh soboyu i v 30 h rokah IX stolittya spriyali poselennyu saraciniv na Apenninskomu pivostrovi shob vikoristovuvati yih v yakosti najmanciv dlya borotbi mizh soboyu V Kampaniyu yih zalroshuvali yak vizantijski Neapolitanske i Gaetanske gercogstva tak i langobardski knyazi Benevento i Salerno Odnim z pershih zaprosiv saracinskih najmanciv v Kampaniyu neapolitanskij duka Andrij II pid chas jogo vijni 837 roku z longobardskim knyazem Benevento Sikardom Nadali cya tendnciya zrostala i vse bilshe ta bilshe musulman zaluchalos u mizhusobni vijni hristiyanskih derzhav na pivostrovi Pislya smerti Sikarda v 839 roci longobardi Radelhiz Beneventskij i Sikonulf Salernskij sho zapeklo voyuvali mizh soboyu za jogo spadok zaluchali saracinskih najmanciv vzhe z oboh storin 5 Z chasom saracinski najmanci pochali samostijno brati uchast u nabigah na hristiyanski poselennya osoblivo pislya zahoplennya emirom Ifrikiyi Muhammedom I v 842 roci vizantijskoyi Messini ta rozgromnoyi porazki yaku jogo armiya zavdala vizantijcyam v bitvi bilya Buteri v 845 roci 6 Bitva bilya Likozi bula lishe odniyeyu z nizki zbrojnih sutichek sho vidbulisya mizh hristiyanami i saracinami na Apenninskomu pivostrovi v 846 roci 3 7 Zbrojni konflikti pochalis navesni cogo roku koli do zahidnogo uzberezhzhya Italiyi z Pivnichnoyi Afriki ta Siciliyi pribuli odrazu kilka flotilij saracin Ci flotiliyi stali zagrozhuvati bezpeci torgovih plavan u Tirrenskomu mori ta zdijsnyuvati napadi na mista v centralnij chastini pivostrova Zokrema buli rozgrabovani okolici Gaeti ta Salerno Saracini takozh zahopili kilka priberezhnih ostroviv vklyuchayuchi Poncu zvidki mogli zdijsnyuvati napadi na vse uzberezhzhya Kampaniyi 3 4 7 8 Bitva red Imovirno she do pributtya saracinskogo flotu v Tirrenske more italijcyam stalo vidomo pro pidgotovku arabskogo vtorgnennya mozhlivo vid italijskih torgovciv Ce dozvolilo neapolitanskomu duci gercogu Sergiyu I rozpochati peregovori z inshimi pravitelyami Kampaniyi ta vstignuti uklasti iz nimi vijskovij soyuz U cej soyuz yakomu piznishi istoriki dali nazvu Liga Kampaniyi uvijshli Sergij I Neapolitanskij Marin Amalfijskij Kostyantin i Marin I Gaetanski a takozh pravitel gercogstva Sorrento Za slovami Ferdinanda Gregoroviusa ce ob yednannya stalo pershoyu serednovichnoyu ligoyu 3 4 8 9 10 Dlya protidiyi napadu saracin uchasnikami Ligi Kampaniyi stvorili ob yednanij flot U deyakih dzherelah povidomlyayetsya sho komanduvannya yim bulo dorucheno tribunu Grigoriyu Brankaciyu najznatnishomu z neapolitanskih gromadyan Prote najimovirnishe ci vidomosti malodostovirni i flot hristiyanskih knyazivstv ocholyuvav bezposeredno gercog Neapolya Sergij I 3 Pered tim yak zosereditisya na Likozi alyans vzhe vidvoyuvav ostriv Ponca yakij na pochatku 846 roku buv zahoplenij saracinami i vikoristovuvavsya nimi v yakosti morskoyi bazi 11 Diznavshis sho arabskij flot pryamuye do uzberezhzhya Kampaniyi ob yednanij flot Ligi Kampaniyi vijshov nazustrich saracinam Suprotivniki zustrilisya poblizu suchasnogo Chilento i nepodalik misu Likoza vstupili v bij Hocha u hristiyan bulo menshe korabliv nizh u saracin peremogu v bitvi zdobuli neapolitanci ta yih soyuzniki 3 4 8 10 12 Naslidki red Bij pri Likozi persha velika peremoga italijciv zdobuta nad saracinami Do cogo arabi protyagom ponad tridcyati rokiv ne zustrichali serjoznogo vijskovogo oporu na Apenninskomu pivostrovi 13 Peremoga hristiyan u bitvi dozvolila zapobigti velikomu vtorgnennyu saraciniv u Kampaniyu Odnak vona ne zmogla povnistyu zabezpechiti bezpeku miscevih zhiteliv tomu sho v tomu zh roci arabi rozorili misto Mizeno v Kampaniyi yake nalezhalo gercogu Sergiyu I Mozhlivo cej napad buv pomstoyu emira Palermo Abu l Aglaba Ibragima ibn Allaha it za rozgrom jogo flotu neapolitancyami 3 10 14 Bezposeredno pislya bitvi bilya Likozi inshij flot saracin na choli z emirom aglabidskoyi Ifrikiyi Muhammedom I visadiv v Ostiyi vijsko yake dijshlo v serpni do Rimu i rozgrabuvalo okolici mista zokrema hrami na Vatikanskomu pagorbi Zvidsi arabi chastinoyu susheyu chastinoyu na korablyah pribuli do Gaeti ale tut u listopadi zaznali porazki vid ob yednanogo flotu Neapolyu ta Amalfi yakim komanduvav sin duki Neapolya Cezarij 3 4 7 9 10 12 15 Ci uspihi she bilshe zmicnili dobrosusidski zv yazki mizh pravitelyami Neapolya Amalfi Gaeti ta Sorrento Yih soyuz sho proisnuvav kilka rokiv zigrav virishalnu rol u rozgromi saracinskogo flotu v bitvi pri Ostiyi v 849 roci 3 4 8 9 Div takozh red Rozgrabuvannya Rimu 846 Bitva pri Ostiyi 849 Primitki red Srazhenie pri Likoze inogda oshibochno datiruetsya 845 godom Ioann Diakon Deyaniya neapolitanskih episkopov glavy 57 60 Erhempert Istoriya langobardov Benevento glavy 11 22 Salernskaya hronika glavy 72 90 Hronika Svyatogo Benedikta Kassinskogo glavy 5 7 Liber Pontificalis glava 104 Bertinskie annaly gody 846 i 847 Fuldskie annaly god 846 a b v g d e zh i k Squatriti P Licosa Battle of Kleinhenz Ch Medieval Italy An Encyclopedia New York Routledge 2004 T 2 23 zhovtnya S 639 ISBN 0 415 93931 3 Arhivovano z dzherela 16 zhovtnya 2018 a b v g d e Lankila T P The Saracen Raid of Rome in 846 An Example of maritime ghazw Travelling through Time Essays in honour of Kaj Ohrnberg Helsinki Finnish Oriental Society 2013 23 zhovtnya S 93 120 Arhivovano z dzherela 30 veresnya 2017 Barbara Kreutz Before the Normans Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries University of Pennsylvania Press 1996 S 25 28 Michele Amari Storia dei Musulmani di Sicilia Le Monnier 1854 Vol I p 364 a b v Bertolini P Cesario Dizionario Biografico degli Italiani Roma Istituto dell Enciclopedia Italiana 1980 T 24 23 zhovtnya Arhivovano z dzherela 19 sichnya 2018 a b v g Il coraggio dimenticato dell ammiraglio Cesario Francesco Di Rienzo ital Napoli on the road Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2018 a b v Gregorovius F Istoriya goroda Rima v Srednie veka ot V do XVI stoletiya M Izdatelstvo ALFA KNIGA 2008 S 379 381 ISBN 978 5 9922 0191 8 a b v g Amari M 1 Firenze Felice Le Monnier 1854 P 364 Michele Amari Storia dei Musulmani di Sicilia Le Monnier 1854 Vol I p 364 a b Regesta Imperii I 1 Karolinger Regesten 751 918 924 Muhlbacher E Lechner J Innsbruck Verl d Wagner schen Univ Buchhandlung 1908 Russo G Napoli come citta Edizioni scientifiche italiane 1966 P 204 Byuri Dzh B 2 Cambridge Cambridge University Press 1965 P 314 ISBN 978 1 1080 8321 8 Berto L A Giovanni Diacono Dizionario Biografico degli Italiani Roma Istituto dell Enciclopedia Italiana 2001 T 56 23 zhovtnya Arhivovano z dzherela 13 travnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva bilya Likozi 846 amp oldid 40503328