Вейг Берталон Берталонович

Берталон Берталонович Вейг (угор. Végh Bertalan, 1915, Ужгород — 199?) — колишній чехословацький і угорський футболіст, згодом — радянський тренер, суддя та спортивний діяч. Грав на позиції захисника. Історичний, перший головний тренер команди майстрів «Спартак» (Ужгород). Один з перших спортсменів Закарпаття, яких удостоїли почесним званням судді республіканської категорії (1955).

Берталон Вейг
Особисті дані
Повне ім'я	Берталон Берталонович Вейг
Народження	1915
	Ужгород, Австро-Угорщина
Смерть	13 січня 1995(1995-01-13)
	Ужгород, Україна
Зріст	183 см
Вага	75 кг
Громадянство	Чехословаччина  Угорщина  СРСР  Україна
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1930-1931	УМТЕ (Ужгород)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1932—1938 «УМТЕ» (Ужгород) ? (?) 1939—1942 «УМТЕ» (Ужгород) ? (?) 1942—1944 «УАК» (Ужгород) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1946—1947 «Спартак» (Ужгород) 1953 «Спартак» (Ужгород) 196? «Нафтовик» (Дрогобич)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Свою ігрову кар'єру розпочав у словацькій групі Чемпіонату Чехословаччини з футболу (1930) в юнацькій команді «Ungvári Munkás Testnevelési Egylet» (УМТЕ, Ужгородське робітниче спортивне товариство), а у 1932 році вже грав у основному складі клубу. В 1933 році «УМТЕ» при його участі стало срібним призером чемпіонату тодішньої Словаччини. Починаючи з 1939 року команда вже брала участь у північній групі Чемпіонату Угорщини з футболу, але 5 травня 1942 року була розформована і гравці «УМТЕ» вимушені були перейти до інших ужгородських клубів. Таким чином він потрапив до команди «Ужгородський атлетичний клуб» («УАК»), де завершив свою ігрову кар'єру. «УАК» у 1942 році завоював право грати у другій, а у 1944 році — у першій групі угорського чемпіонату.

Кар'єра тренера та судді

У 1946 році його призначили головним тренером новоствореної команди «Спартак» (Ужгород), яка під його керівництвом двічі стала Чемпіоном УРСР (1946, 1953). Згодом він успішно працював і в команді майстрів «Нафтовик» (Дрогобич) (серпень 1964—1967), а також у берегівському «Колгоспнику», перечинському «Хіміку» та сторожницькому «Колгоспнику», які під його керівництвом завжди вирізнялися у республіканських та обласних змаганнях. Одночасно він був признаним арбітром. Відсудив чимало відповідальних ігор першостей області та республіки. Разом з тим починаючи з 60-их років він довгий час очолював ужгородську міську федерацію футболу та був членом обласної федерації, де плідно працював головою тренерскої ради.

Досягнення

Командні трофеї

• срібний призер чемпіонату Словаччини (1): 1933
• Чемпіон УРСР (2): (1946, 1953)

Почесні звання

• Суддя республіканської категорії (1955)

Примітки

1. «Ужгородське робітниче спортивне товариство»
2. «Ужгородський атлетичний клуб»
3. . Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 3 травня 2013. 

Джерела