Анто́н Йо́сипович Березо́вський (пол. Antoni Berezowski, 9 травня 1847, Авратин, Житомирський повіт, Волинська губернія — 22 жовтня 1916, Бурай, Нова Каледонія) — діяч польського національно-визвольного руху, терорист. 25 травня (6 червня) 1867 року в Парижі зробив невдалий замах на Олександра II.
| Антон Йосипович Барезовський | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | пол. Antoni Berezowski |
| Народився | 9 травня 1847 Авратин, Мотовилівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 жовтня 1916 (69 років) Бурай, Нова Каледонія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | повстанець |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
|
Молодість ред.
Уродженець Волинської губернії, син бідного шляхтича, вчителя музики. Працював на механічному заводі, в 16 років прийняв (проти волі батька) участь в Польському повстанні 1863 р., після придушення емігрував, з 1865 року жив в Парижі, працював в слюсарній майстерні.
Замах ред.
В 1867 році в Парижі мала відбутися Всесвітня виставка, на яку приїхав і імператор Олександр II. За словами самого Березовського, ідеї вбивства царя і звільнення цим актом Польщі зародилися в ньому з раннього дитинства, але безпосереднє рішення він прийняв 1 червня, коли перебував на вокзалі в натовпі, який спостерігав за зустріччю Олександра II. 5 червня він купив за п'ять франків двоствольний пістолет і на наступний день, 6 червня, поснідавши, вирушив шукати зустрічі з царем. О п'ятій годині пополудні Березовський у іподрому Лоншан (Longchamp) у Булонському лісі стріляв в Олександра II, який повертався з військового огляду (разом з царем в екіпажі перебували два його сини, Володимир Олександрович і Олександр Олександрович, тобто майбутній імператор Олександр III, а також імператор Наполеон III). Пістолет розірвало від занадто сильного заряду, в результаті куля відхилилася і потрапила в коня супроводжував екіпаж шталмейстер а. Березовський, якому вибухом сильно пошкодило руку, був негайно схоплений натовпом. "Я зізнаюся, що вистрілив сьогодні в імператора під час його повернення з огляду, — заявив він після арешту. — Два тижні тому у мене народилася думка царевбивства, втім, вірніше, я мав цю думку відтоді, як почав себе усвідомлювати, маючи на увазі звільнення батьківщини ".
Суд ред.
15 липня 1867 року відбулося засідання суду присяжних. Березовський тримався спокійно і з повною впевненістю у своїй правоті; він знову заявив, що вчинив замах заради Польщі, за особистою ініціативою і без жодних спільників. Він висловив тільки жаль, «що все це сталося в дружній нам Франції». Прокурор стверджував, що Березовський не мав особистих мотивів скаржитися на російський уряд, і тому «для нього немає виправдань, якщо тільки політичні пристрасті не послужать йому в зменшення провини». Адвокат Шарль Лашо наполягав на тому, що Березовський мстився за свою поневолену батьківщину і сім'ю, пославшись після повстання, і посилався на добрі якості Березовського, підтверджені свідками. Попри співчуття публіки, Березовського визнали винним з допущенням полекшливих обставин і засудили до довічних каторжних робіт у Новій Каледонії.
Подальше життя і смерть ред.
Каторгу відбував на острові Ну. В 1886 році каторгу йому замінили на довічне заслання, а в 1906 році його амністував уряд Клемансо, але Березовський не побажав повертатися з Нової Каледонії, він і далі жив у містечку Бурай (Bourail), де й помер десять років по тому.
Березовський в художній літературі ред.
Антон Березовський — головний герой історико-психологічних повістей польського письменника Яна Юзефа Щепаньского: «Ікар» (1966) і її продовження — «Острів» (1968). У російському серіалі «Роман імператора» (1993) його втілив актор Олексій Нілов.
Див. також ред.
- Замах на Олександра II 25 травня 1867 року
Джерела ред.
- Листи газети «Північна пошта» з приводу замаху на Олександра II 25 травня 1867 р [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Іван Правдин Замах на російського імператора зробив Березовський [ 21 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Шеріхо Дмитро Юрійович
- Березовський Антон Йосипович [Архівовано 21 грудня 2012 у Archive.is]
- (пол.)
- Berezowski Antoni (1847—1916) [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
- (фр.)