Бережанський маніфест (угор. Breznai kiáltvány) або Бережанський патент (угор. brezáni pátens) — документ, виданий угорським шляхтичем Ференцом II Ракоці та підписаний ним разом із графом Міклошем Берчені 12 травня 1703 року в Бережанському замку в Речі Посполитій (нині Бережани, Україна). Маніфест містив заклик до «шляхетних і нешляхетних» угорців взяти участь у повстанні проти влади Габсбургів.
| Бережанський маніфест | |
|---|---|
| Угорськомовний рукопис Міклоша Берчені | |
| Оригінальна назва: | угор. Breznai kiáltvány |
| Опублікований: | 12 травня 1703 |
| Розташування | Бережани, Річ Посполита |
| Автор(-и): | Ференц II Ракоці і Міклош Берчені |
Передумови Редагувати
1686 року Габсбурзька монархія за підтримки угорців, що перебували під османським гнітом з 1526 року, у ході Великої турецької війни захопили місто Буда — столицю Угорщини. Наступного року імператор Леопольд I, який водночас мав титул короля Угорщини, за підтримки угорського парламенту, що засідав у Пожоні (нині Братислава, Словаччина), видав закон, за яким габсбурзька влада зобов'язувалася дотримуватися угорських прав, привілеїв, скликати парламент принаймні що три роки, не вводити в Угорщину війська з інших країн, підтримувати право на свободу віросповідання, а угорська шляхта відмовлялося від права на опір королівській владі. Проте насправді становище Угорщини було гіршим. 1700 року естергомський єпископ Ліпот Коллоніч висловив наміри австрійської влади латиномовним висловом «faciam Hungariam captivam, postea mendicam, deinde catholicam», тобто «Зроблю Угорщину в'язнем, потім — жебраком, і нарешті — католиком».
Ще в 1690-х роках угорський князь Ференц II Ракоці був серед учасників антиавстрійської змови, яка, користуючись вигідною зовнішньополітичною ситуацією (на їхньому боці виступала Франція на чолі з Людовиком XIV, яка протистояла Австрії в питанні престолонаслідування в Іспанії), планувала повалити Габсбургів в Угорщині. Проте змову було розкрито, і 1700 року Ракоці ув'язнили у фортеці Вінер-Нойштадт поблизу Відня. 1701 року він зміг утекти до Речі Посполитої, де переховувався в місті Бережани, в маєтку польного гетьмана коронного Адама Сенявського.
Маніфест Редагувати
Навесні 1703 року в маєтку Ференца Ракоці в Мукачеві почався селянський виступ. Повстанці, які ховалися в лісах і називалися куруцями, вирішили послати до Ракоці в Польщу делегацію. На чолі цієї делегації став кріпак Тамаш Есе. Пожвавились таємні переговори між Ракоці та Францією. Він був готовий змінити своє емігрантське життя на командування угорськими повстанцями, тим більше, що французький уряд обіцяв фінансову та військову допомогу.
12 травня 1703 року Ракоці спільно з Берчені написали текст маніфесту й підписали його. 17 травня до селища Тарпа привезли копії маніфесту. Також Ракоці прислав прапори, пошиті з червоного шовку, з написом: «Cum Deo pro Patria et Libertate» («З богом за Батьківщину і за волю»). Ракоці присягнув Тамашу Есе і повстанцям, що не зрадить і не покине їх.
7 червня 1703 року Ракоці разом зі своїм секретарем Палом Радаєм написали звернення до християнських народів. Його опублікували 1704 року. Перше речення цього звернення таке: «Recrudescunt diutina inclytae gentis Hungarae vulnera» («Давні рани сумнозвісної угорської нації знову відкриваються»).
Наслідки Редагувати
Під впливом відозви Ракоці та Берчені селянство почало виступати проти австрійської влади. 21 травня почалося повстання в селі Вари, 22 травня — у Берегові, 16 червня — у Вашарошнамені. Таким чином, невдоволене селянство від Мараморощини до Секейської землі масово вступало до рядів повстанців під проводом Ракоці. Уже 7 червня 1703 року відбулася перша велика битва повстання Ракоці поблизу села Довге, щоправда, невдала для повстанців.
Примітки Редагувати
- Pátensek és országgyűlési propozíciók. mek.niif.hu. Процитовано 7 червня 2023.
- . web.archive.org. 30 вересня 2007. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 7 червня 2023.
- Rákóczi-szabadságharc – Magyar Katolikus Lexikon. lexikon.katolikus.hu. Процитовано 7 червня 2023.
- Jókai Mór: A magyar nemzet története regényes rajzokban. mek.niif.hu. Процитовано 7 червня 2023.
- Pezenhoffer Antal: A magyar nemzet történelme.
- Dr. Márki Sándor: II. RÁKÓCZI FERENCZ, 1676-1735, ELSŐ KÖTET. mek.niif.hu. Процитовано 7 червня 2023.
- Dr. Márki Sándor: II. RÁKÓCZI FERENCZ, 1676-1735, MÁSODIK KÖTET. mek.niif.hu. Процитовано 7 червня 2023.
- Dr. Galla János: Cum Deo pro Patria et Libertate. web.axelero.hu. Процитовано 7 червня 2023.
Джерела Редагувати
- Szerk. Thaly Kálmán: Rákóczi tár, történelmi érdekű naplók, emlékiratok, levelezések, pátensek, hadiszabályok, országgyőlési diariumok és törvényczikkek gyűjteménye II. Rákóczi Ferenc korához, Pest, 1866
- Esze Tamás: II. Rákóczi Ferenc breznai kiáltványa. Századok 88., 1954, 285—316. o.
- Kosáry Domokos: A Rákóczi-szabadságharc (1703—1711). = Bevezetés a magyar történelem forrásaiba és irodalmába. 1. köt. Budapest, 1951, 435—472. o.
- A magyar irodalom története, A Rákóczi szabadságharc politikai irodalma, Pátensek és országgyűlési propozíciók, Akadémiai Kiadó, Budapest, 1964—1966
- R. Várkonyi Ágnes: «AD PERPETUAM REI MEMORIAM» — Rákóczi államáról, www.matud.iif.hu
- A Szabolcs-Szatmár-Bereg Megyei Levéltár Szakkönyvtárában található Rákóczi-szabadságharccal kapcsolatos dokumentumok válogatott bibliográfiája Архівовано листопад 30, 2020 на сайті Wayback Machine.
- Csatáry György: Ugocsa vármegye II. Rákóczi Ferenc államában 1703—1711
- Rákóczi kiáltványa a keresztény világhoz a szabadságharc okairól és céljáról; ford. Ráday Pál; Magyar Helikon, Bp., 1976
- Rákóczi kiáltványa a keresztény világhoz a szabadságharc okairól és céljáról; ford. Ráday Pál, utószó Limpár Péter; Lilium Aurum, Dunaszerdahely, 2004
- Rákóczi brezáni kiáltványa Архівовано листопад 22, 2015 на сайті Wayback Machine., www.tarpa.eu
- II. Rákóczi Ferenc válogatott levelei
- Asztalos Miklós: Rákóczi Ferenc és kora, mek.niif.hu
- Mercurius Veridicus ex Hungaria. Az első magyar hírlap, a Rákóczi-szabadságharc lapja. Szerkesztője Ráday Pál és Ebeczky Sámuel.
- Korabeli térképek
| Це незавершена стаття з історії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |