www.wikidata.uk-ua.nina.az

Берлаг Береговий табір рос Берегово й исправи тельно трудовой ла герь Берла г особливий концтабір 5 МВС СРСР 1 що діяв у

Берлаг

Береговий табір (рос. Берегово́й исправи́тельно-трудовой ла́герь - Берла́г) — особливий концтабір № 5 МВС СРСР, що діяв у структурі «Дальстрой» з 1948 по 1954 роки. Він входив до системи особливих концтаборів СРСР, де утримували борців з більшовицьким режимом: борців за незалежність України, борців за незалежність окремих націй, території яких були окуповані більшовиками, борців за визволення Росії від більшовизму; також колишніх емігрантів і людей, що належали до партій есерів, анархістів, монархістів; колишніх однопартійців більшовиків, яких Сталін оголосив «ворогами народу»: меншовиків та троцькістів. Сюди також заточували «шпигунів» і «диверсантів» та осіб, які мали чи могли мати небезпечні для радянського режиму зв'язки з антибільшовицькими організаціями за кордоном.

Створення концтабору Редагувати

28 лютого 1948 року наказом МВС СРСР № 00219 було організовано Особливий табір № 5 — «Береговий», який наказом МВС від 29 квітня 1948 року № 00469 було передано у підпорядкування «Дальстрой». Береговий концтабір в оперативному відношенні спочатку підпорядковувався ГУЛАГу та «Дальстрой», а у вересні 1949 року його повністю було перепідпорядковано управлінню «виправно-трудових» таборів «Дальстрой».

Начальником управляння табором початково було призначено полковника П. С. Бондаренко, а згодом полковника А. Ф. Васільєва. Охорону табору доручили 86-ій конвойній дивізії, яку пізніше перейменували у 17-й відділ воєнізованої охорони ГУЛАГу МВС СРСР.

Розташування табірних підрозділів Редагувати

26 серпня 1948 року була затверджена дислокація Берегового табору у складі 15 табірних підрозділів, що включали 20 табірних пунктів та табірну «лікарню». Спочатку управління табору розташовувалося у поселенні Пьострая Дрєсва (рос. Пёстрая Дресва) (гирло р. Вилиги, територія сучасного Омсукчанського району Магаданської області), а пізніше було передислоковано в місто Магадан, у той час як його табірні відділи головним чином перебували у центральній частині території «Дальстрой».

На 1 січня 1949 року в рамках Берегового концентраційного табору вже було створено 13 табірних відділень, окремий табірний пункт при Оротуканському заводі гірничого обладнання та «лікарня» в поселенні Хета. Відповідно до наказу МВС СРСР від 8 липня 1949 р. кількість табірних відділів у концтаборі збільшили до 19-ти, а табірних пунктів — до 26. Всі вони були розташовані у п'яти гірничопромислових управліннях «Дальстрой»: в Індігирькому — одне табірне відділення (гірничорудний комбінат «Аляскитовий» — вольфрам), у Північному — чотири (Утинський золоторудний комбінат, Ельгенський й Аркагалінський вугільні райони, Оротуканський завод гірничого обладнання, родовища імені Горького та «Спокійне»), у Південно-Західному — п'ять (гірничорудні комбінати імені Лазо і «Каньйон», родовище «Дніпровське»), в Тенькінському — шість (рудники «Хеніканджа», імені Бєлова, збагачувальна фабрика імені Берії, комбінат № 1 «Бутугичаг», фабрика імені Чапаєва), в Західному — одне (родовище «Челбанья»), а також два відділення концтабору у м. Магадані, причому одне транзитно-пересильне. Основним видом діяльності, де в'язнів знесилювали важкою непомірною працею, були гірничо-шахтні роботи по видобутку золота, вугілля, олова, кобальту, вольфраму, роботи на гірничозбагачувальних комбінатах та будівничі роботи

Умови життя у концтаборі Редагувати

При організації концтабору зовсім мало уваги було приділено будуванню бараків для в'язнів. На 17 січня 1949 р. середній розмір «жилої площі» на одного в'язня становив 1,1 м², на 19 травня 1949 р. — 1,4 м² при наявності лише 74 % нар вагонного типу та 16 % загальних нар від необхідних. 21 серпня 1949 г. МВС СРСР спеціально встановило для концтаборів знижену норму забезпечення «жилою площею» — 1,5 м². У 1950 р. середня «жила площа» на одного в'язня в Береговому концтаборі становила 1,13 м², а в деяких табірних відділеннях 0,8 м²


Один з в'язнів, С. Віленський, згадував: «Восени 1949 р., коли нас привезли на „Дніпровське“… Крім двох старих бараків нічого не було. Жили в палатках. Посеред палатки — залізна бочка з-під солярки, і всю ніч черговий підтримував у ній вогонь. Голова примерзала до брезенту, а п'ятам було жарко».

Тривалість робочого дня для в'язнів становила 10 — 14 годин на добу. Природно, що такі умови праці призводили до різкого виснаження людей. Вже в жовтні 1948 р. втрати по хворобам становили 10,5 % від усіх в'язнів, у листопаді — 11,9 %, а у грудні — 14 %. Основними причинами цього були збої в забезпеченні продовольством, недостатня калорійність їжі, повільна акліматизація й неприспособленість до низьких температур людей, яких заслали у Береговий концтабір з Балтійських країн і Західної України. Серед них швидко розповсюджувалися простудні захворювання, насамперед запалення легенів. Для цих людей дорога у Береговий концтабір була дорогою на вірну смерть.

Кількість в'язнів Редагувати

Підрозділи Берегового концтабору комплектувалися як з в'язнів з інших північно-східних таборів, що вже існували на Колимі, звідки відбиралися більшовиками «особливо небезпечні» для них люди, так і з людей, яких привозили з центральних та західних регіонів СРСР, а особливо з новоокупованих радянською владою територій (Західна Україна, Західна Білорусь, Прибалтика тощо) цілими ешелонами за сприяння та у супроводі НКВД зі спеціальною рознарядкою для ГУЛАГу. На початку 1949 року загальне число в'язнів Берегового концтабору становило близько 15 570 людей, серед яких налічувалося 2165 жінок. Близько 4800 осіб чоловічої статі та 1061 осіб жіночої статі було ув'язнено за статтею «контрреволюційна діяльність». На кінець 1949 року контингент концтабору зріс до 23 906 людей, включаючи 4098 жінок.

Максимальна кількість в'язнів, які водночас утримувалися у даному концтаборі, досягла 31 500 людей у 1952 році.

Відомі в'язні Берегового концтабору Редагувати

Розформування концтабору Редагувати

Згідно з постановою ради міністрів СРСР від 18 березня 1953 р. № 832—370сс ГУ СДС «Дальстрой» було передано міністерству металургійної промисловості СРСР, а його табірні підрозділи — ГУЛАГу міністерства юстиції СРСР. Відповідно, Береговий концтабір перейшов у підпорядкування головного тюремного управління МВС СРСР.

У 1954 році особливі концтабори було перетворено на виправно-трудові табори (ВТТ), режим та контингент яких не відрізнявся від інших таборів. З лютого 1954 року й до моменту свого закриття у червні 1954 року Береговий концтабір перебував у підпорядкуванні ГУЛАГу МВС СРСР. Тоді ж таки всі підрозділи концтабору було передано Управлінню північно-східних виправно-трудових таборів (УПСВТТ).

«Дохід» від діяльності концтаборів в СРСР Редагувати

Складно говорити про який-небуть економічний ефект з використання в'язнів концтаборів на життєвбивчих роботах. Загалом концтабори з наповненням в 145 тисяч осіб коштували радянській владі 680 млн. карбованців, не приймаючи до уваги вартість військової охорони. В той же час за перше півріччя 1949 р. фактичне виконання запланованих робіт в'язнями концтаборів склало лише 71,6 %. Подібний стан справ характерний для діяльності Берегового концтабору протягом всієї його історії. Реально, це була лише структура для масового й ефективного знищення усіх ненависних радянській владі і більшовицькому режиму людей.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Також відомий як Особливий табір № 5, Особливий табір «Дальстрой».
  2. Петров Н. В. История империи «ГУЛАГ» Гл. 16 // Матеріали сайту «Псевдология» [ 2012-06-08 у Wayback Machine.] Дата звернення: 9 грудня 2010 р.
  3. ↑ Козлов А. Г. Наречённый Берлаг // Матеріали сайту «Колыма.ru» [ 2013-06-12 у Wayback Machine.] Дата звернення: 23 грудня 2010 р.
  4. Зеляк В. Г. Пять металлов Дальстроя: История горнодобывающей промышлености Северо-Востока России в 30—50-х гг. XX в. / В. Г. Зеляк; Магадан. фил. Ин-та управления и экономики (г. С.-Петербург). — Магадан: Кордис, 2004. ISBN 5-89678-086-9. С. 250.
  5. ↑ Державний архів Російської Федерації
  6. ↑ А. І. Широков БЕРЛАГ: Формування та діяльність особливого табору МВС на Колимі [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] Дата звернення: 22 січня 2011 р.
  7. Доднесь тяготеет. М., 2004. Т. 2
  8. ↑ Система исправительно-трудовых лагерей СССР. Береговой лагерь // Матеріали сайту «Мемориал» [ 2012-03-05 у Wayback Machine.] Дата звернення: 16 грудня 2010 р.
  9. Дані Магаданського обласного краєзнавчого музею
  10. Сигачёв Сергей История ДАЛЬСТРОЯ // Матеріали сайту «Колыма.ru» [ 2014-12-10 у Wayback Machine.] Дата звернення: 21 грудня 2010 г.
  11. Петров Н. В. История империи «ГУЛАГ» Гл. 13 // Матеріали сайту «Псевдология» [ 2012-06-08 у Wayback Machine.] Дата звернення: 9 грудня 2010 р.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Beregovij tabir ros Beregovo j ispravi telno trudovoj la ger Berla g osoblivij konctabir 5 MVS SRSR 1 sho diyav u strukturi Dalstroj z 1948 po 1954 roki Vin vhodiv do sistemi osoblivih konctaboriv SRSR de utrimuvali borciv z bilshovickim rezhimom borciv za nezalezhnist Ukrayini borciv za nezalezhnist okremih nacij teritoriyi yakih buli okupovani bilshovikami borciv za vizvolennya Rosiyi vid bilshovizmu takozh kolishnih emigrantiv i lyudej sho nalezhali do partij eseriv anarhistiv monarhistiv kolishnih odnopartijciv bilshovikiv yakih Stalin ogolosiv vorogami narodu menshovikiv ta trockistiv Syudi takozh zatochuvali shpiguniv i diversantiv ta osib yaki mali chi mogli mati nebezpechni dlya radyanskogo rezhimu zv yazki z antibilshovickimi organizaciyami za kordonom Zmist 1 Stvorennya konctaboru 2 Roztashuvannya tabirnih pidrozdiliv 3 Umovi zhittya u konctabori 4 Kilkist v yazniv 4 1 Vidomi v yazni Beregovogo konctaboru 5 Rozformuvannya konctaboru 6 Dohid vid diyalnosti konctaboriv v SRSR 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaStvorennya konctaboru Redaguvati28 lyutogo 1948 roku nakazom MVS SRSR 00219 bulo organizovano Osoblivij tabir 5 Beregovij yakij nakazom MVS vid 29 kvitnya 1948 roku 00469 bulo peredano u pidporyadkuvannya Dalstroj 2 Beregovij konctabir v operativnomu vidnoshenni spochatku pidporyadkovuvavsya GULAGu ta Dalstroj a u veresni 1949 roku jogo povnistyu bulo perepidporyadkovano upravlinnyu vipravno trudovih taboriv Dalstroj Nachalnikom upravlyannya taborom pochatkovo bulo priznacheno polkovnika P S Bondarenko a zgodom polkovnika A F Vasilyeva Ohoronu taboru doruchili 86 ij konvojnij diviziyi yaku piznishe perejmenuvali u 17 j viddil voyenizovanoyi ohoroni GULAGu MVS SRSR Roztashuvannya tabirnih pidrozdiliv Redaguvati26 serpnya 1948 roku bula zatverdzhena dislokaciya Beregovogo taboru u skladi 15 tabirnih pidrozdiliv sho vklyuchali 20 tabirnih punktiv ta tabirnu likarnyu 3 Spochatku upravlinnya taboru roztashovuvalosya u poselenni Postraya Dryesva ros Pyostraya Dresva girlo r Viligi teritoriya suchasnogo Omsukchanskogo rajonu Magadanskoyi oblasti a piznishe bulo peredislokovano v misto Magadan u toj chas yak jogo tabirni viddili golovnim chinom perebuvali u centralnij chastini teritoriyi Dalstroj Na 1 sichnya 1949 roku v ramkah Beregovogo koncentracijnogo taboru vzhe bulo stvoreno 13 tabirnih viddilen okremij tabirnij punkt pri Orotukanskomu zavodi girnichogo obladnannya ta likarnya v poselenni Heta Vidpovidno do nakazu MVS SRSR vid 8 lipnya 1949 r kilkist tabirnih viddiliv u konctabori zbilshili do 19 ti a tabirnih punktiv do 26 Vsi voni buli roztashovani u p yati girnichopromislovih upravlinnyah Dalstroj v Indigirkomu odne tabirne viddilennya girnichorudnij kombinat Alyaskitovij volfram u Pivnichnomu chotiri Utinskij zolotorudnij kombinat Elgenskij j Arkagalinskij vugilni rajoni Orotukanskij zavod girnichogo obladnannya rodovisha imeni Gorkogo ta Spokijne u Pivdenno Zahidnomu p yat girnichorudni kombinati imeni Lazo i Kanjon rodovishe Dniprovske v Tenkinskomu shist rudniki Henikandzha imeni Byelova zbagachuvalna fabrika imeni Beriyi kombinat 1 Butugichag fabrika imeni Chapayeva v Zahidnomu odne rodovishe Chelbanya a takozh dva viddilennya konctaboru u m Magadani prichomu odne tranzitno peresilne Osnovnim vidom diyalnosti de v yazniv znesilyuvali vazhkoyu nepomirnoyu praceyu buli girnicho shahtni roboti po vidobutku zolota vugillya olova kobaltu volframu roboti na girnichozbagachuvalnih kombinatah ta budivnichi roboti 3 4 Umovi zhittya u konctabori RedaguvatiPri organizaciyi konctaboru zovsim malo uvagi bulo pridileno buduvannyu barakiv dlya v yazniv Na 17 sichnya 1949 r serednij rozmir zhiloyi ploshi na odnogo v yaznya stanoviv 1 1 m na 19 travnya 1949 r 1 4 m pri nayavnosti lishe 74 nar vagonnogo tipu ta 16 zagalnih nar vid neobhidnih 5 6 21 serpnya 1949 g MVS SRSR specialno vstanovilo dlya konctaboriv znizhenu normu zabezpechennya zhiloyu plosheyu 1 5 m U 1950 r serednya zhila plosha na odnogo v yaznya v Beregovomu konctabori stanovila 1 13 m a v deyakih tabirnih viddilennyah 0 8 m 5 6 Odin z v yazniv S Vilenskij zgaduvav Voseni 1949 r koli nas privezli na Dniprovske Krim dvoh starih barakiv nichogo ne bulo Zhili v palatkah Posered palatki zalizna bochka z pid solyarki i vsyu nich chergovij pidtrimuvav u nij vogon Golova primerzala do brezentu a p yatam bulo zharko 7 Trivalist robochogo dnya dlya v yazniv stanovila 10 14 godin na dobu Prirodno sho taki umovi praci prizvodili do rizkogo visnazhennya lyudej Vzhe v zhovtni 1948 r vtrati po hvorobam stanovili 10 5 vid usih v yazniv u listopadi 11 9 a u grudni 14 Osnovnimi prichinami cogo buli zboyi v zabezpechenni prodovolstvom nedostatnya kalorijnist yizhi povilna aklimatizaciya j neprisposoblenist do nizkih temperatur lyudej yakih zaslali u Beregovij konctabir z Baltijskih krayin i Zahidnoyi Ukrayini Sered nih shvidko rozpovsyudzhuvalisya prostudni zahvoryuvannya nasampered zapalennya legeniv 5 6 Dlya cih lyudej doroga u Beregovij konctabir bula dorogoyu na virnu smert Kilkist v yazniv RedaguvatiPidrozdili Beregovogo konctaboru komplektuvalisya yak z v yazniv z inshih pivnichno shidnih taboriv sho vzhe isnuvali na Kolimi zvidki vidbiralisya bilshovikami osoblivo nebezpechni dlya nih lyudi tak i z lyudej yakih privozili z centralnih ta zahidnih regioniv SRSR a osoblivo z novookupovanih radyanskoyu vladoyu teritorij Zahidna Ukrayina Zahidna Bilorus Pribaltika tosho cilimi eshelonami za spriyannya ta u suprovodi NKVD zi specialnoyu roznaryadkoyu dlya GULAGu Na pochatku 1949 roku zagalne chislo v yazniv Beregovogo konctaboru stanovilo blizko 15 570 lyudej sered yakih nalichuvalosya 2165 zhinok Blizko 4800 osib cholovichoyi stati ta 1061 osib zhinochoyi stati bulo uv yazneno za statteyu kontrrevolyucijna diyalnist Na kinec 1949 roku kontingent konctaboru zris do 23 906 lyudej vklyuchayuchi 4098 zhinok 3 Maksimalna kilkist v yazniv yaki vodnochas utrimuvalisya u danomu konctabori dosyagla 31 500 lyudej u 1952 roci 8 9 Vidomi v yazni Beregovogo konctaboru Redaguvati Chabua AmiredzhibiRozformuvannya konctaboru RedaguvatiZgidno z postanovoyu radi ministriv SRSR vid 18 bereznya 1953 r 832 370ss GU SDS Dalstroj bulo peredano ministerstvu metalurgijnoyi promislovosti SRSR a jogo tabirni pidrozdili GULAGu ministerstva yusticiyi SRSR Vidpovidno Beregovij konctabir perejshov u pidporyadkuvannya golovnogo tyuremnogo upravlinnya MVS SRSR 10 U 1954 roci osoblivi konctabori bulo peretvoreno na vipravno trudovi tabori VTT rezhim ta kontingent yakih ne vidriznyavsya vid inshih taboriv 11 Z lyutogo 1954 roku j do momentu svogo zakrittya u chervni 1954 roku Beregovij konctabir perebuvav u pidporyadkuvanni GULAGu MVS SRSR 8 Todi zh taki vsi pidrozdili konctaboru bulo peredano Upravlinnyu pivnichno shidnih vipravno trudovih taboriv UPSVTT Dohid vid diyalnosti konctaboriv v SRSR RedaguvatiSkladno govoriti pro yakij nebut ekonomichnij efekt z vikoristannya v yazniv konctaboriv na zhittyevbivchih robotah Zagalom konctabori z napovnennyam v 145 tisyach osib koshtuvali radyanskij vladi 680 mln karbovanciv ne prijmayuchi do uvagi vartist vijskovoyi ohoroni V toj zhe chas za pershe pivrichchya 1949 r faktichne vikonannya zaplanovanih robit v yaznyami konctaboriv sklalo lishe 71 6 5 6 Podibnij stan sprav harakternij dlya diyalnosti Beregovogo konctaboru protyagom vsiyeyi jogo istoriyi Realno ce bula lishe struktura dlya masovogo j efektivnogo znishennya usih nenavisnih radyanskij vladi i bilshovickomu rezhimu lyudej Div takozh RedaguvatiTabori GULAGu Soloveckij tabir osoblivogo priznachennyaPrimitki Redaguvati Takozh vidomij yak Osoblivij tabir 5 Osoblivij tabir Dalstroj Petrov N V Istoriya imperii GULAG Gl 16 Materiali sajtu Psevdologiya Arhivovano 2012 06 08 u Wayback Machine Data zvernennya 9 grudnya 2010 r a b v Kozlov A G Narechyonnyj Berlag Materiali sajtu Kolyma ru Arhivovano 2013 06 12 u Wayback Machine Data zvernennya 23 grudnya 2010 r Zelyak V G Pyat metallov Dalstroya Istoriya gornodobyvayushej promyshlenosti Severo Vostoka Rossii v 30 50 h gg XX v V G Zelyak Magadan fil In ta upravleniya i ekonomiki g S Peterburg Magadan Kordis 2004 ISBN 5 89678 086 9 S 250 a b v g Derzhavnij arhiv Rosijskoyi Federaciyi a b v g A I Shirokov BERLAG Formuvannya ta diyalnist osoblivogo taboru MVS na Kolimi Arhivovano 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Data zvernennya 22 sichnya 2011 r Dodnes tyagoteet M 2004 T 2 a b Sistema ispravitelno trudovyh lagerej SSSR Beregovoj lager Materiali sajtu Memorial Arhivovano 2012 03 05 u Wayback Machine Data zvernennya 16 grudnya 2010 r Dani Magadanskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Sigachyov Sergej Istoriya DALSTROYa Materiali sajtu Kolyma ru Arhivovano 2014 12 10 u Wayback Machine Data zvernennya 21 grudnya 2010 g Petrov N V Istoriya imperii GULAG Gl 13 Materiali sajtu Psevdologiya Arhivovano 2012 06 08 u Wayback Machine Data zvernennya 9 grudnya 2010 r Posilannya RedaguvatiA I Shirokov BERLAG Formuvannya ta diyalnist osoblivogo taboru MVS na Kolimi Arhivovano 1 grudnya 2017 u Wayback Machine pdf rosijskoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berlag amp oldid 40377849