Бедрине́ць (Pimpinella) — рід родини окружкових (Apiaceae). Рід містить понад 150 видів, котрі ростуть у Євразії й Африці; деякі види інтродуковані до Північної й Південної Америк.
| Бедринець | |
|---|---|
| бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Pimpinelleae |
| Рід: | Бедринець (Pimpinella) L., 1753 |
| Вікісховище: Pimpinella |
Багаторічні трав'янисті рослини з прямостоячим стеблом і пірчастим листям. Суцвіття — складний зонтик. Бедринець — кормова рослина.
Види Редагувати
Відомо понад 150 видів (див. Список видів роду бедринець), поширених в Азії, Європі і Африці. В Україні — 4 види.
Найпоширеніший бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga). Зростає по всій Україні на сухих луках, у соснових лісах.
Використання Редагувати
Корінь бедринця містить ефірну олію і глюкозид пімпінелін; у народній медицині використовується при катарах горла.
Аніс (Pimpinella anisum) також введений в культуру і обробляється в Україні як ефіроолійна рослина.
Pimpinella brachycarpa, відома в Кореї як чамнамуль - широко використовується у корейській кухні для намуль та кімчі.
Примітки Редагувати
- POWO
- . bburi kitchen (амер.). 17 березня 2015. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
Посилання Редагувати
- Pimpinella на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/1700193 [ 11 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Pimpinella на сайті «The Plant List» [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Література Редагувати
- Бедринець ломикаменевий [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |